Таким чином, на основі отриманих даних можна зробити висновки, які повинні бути покладені в основу центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в роботі з молоддю в сфері вирішення їх проблем в області трудових відносин:
1. При виборі професії сучасна молодь орієнтується на такі види діяльності, які є престижними в суспільстві в даний момент (див. рис. 2.1).
Професійна діяльність для молоді продовжує залишатися однією з головних життєвих цінностей.
Для більшості респондентів трудова діяльність є способом досягнення матеріального благополуччя.
Здобуття вищої освіти для більшості молоді є важливим аспектом в досягненні життєвих цілей.
Динаміка ціннісних трудових орієнтації молоді формується під впливом таких чинників, як вік і рівень освіти респондентів, їх соціальний і матеріальний стан, умови життєдіяльності.
1- юрист, адвокат; 2 - економіст; 3 - банкір; 4 - менеджер; 5 - бізнесмен; 6 - державний службовець; 7 - лікар-стоматолог; 8 - співак, актор; 9 - журналіст; 10 - військовий.
Рис. 2.1. Які професії вважають в даний час найбільш престижними молоде і старше покоління %
1- юрист, адвокат;
2 - економіст;
3 - банкір;
4 - менеджер;
5 - бізнесмен;
6 - державний службовець;
7 - лікар-стоматолог;
8 - співак, актор;
9 - кримінальні структури;
10 - військовий.
Рис. 2.2 Які професії вважають найбільш прибутковими молоде та старше покоління, %
1- вимоги до роботи;
2 - неважка;
3 - яка залишає багато часу;
4 - престижна;
5 - з добрими умовами праці;
6 - високо оплачувана;
7 - корисна для суспільства;
8 - різноманітна;
9 - можливість професійного росту;
10 - можливість бистрої кар'єри.
Рис. 2.3 Вимоги до роботи, яка могла б влаштувати представників молоді та старшого покоління, %
Отримані дані узгоджуються з особливостями покоління молоді на вітчизняному ринку труда, та визначається низкою факторів.
Збереження стереотипів. Багато роботодавців негативно оцінюють такі якості молодих працівників, як відсутність навичок трудової діяльності та невміння строїти стосунки в робочому колективі, зайва емоційність та нестійкість поведінки, тобто все те, що свідчить про соціальну незрілість людини, недостатній рівень її соціалізації в суспільстві. Масштабність і стійкість впливу стереотипів такого роду приводять до дискримінаційного ставлення до молоді на ринку праці.
Необґрунтоване уявлення молоді про шляхи адаптації в сфері труда та зайнятості. Це проявляється у виборі майбутньої професії, а надалі - у визначенні перспектив власного працевлаштування. Вибір напрямку або спеціальності, за якими буде здійснюватись навчання, часто робиться абітурієнтом виходячи з ідеальних уявлень про майбутню роботу, а не в результаті аналізу реальної ситуації на ринку праці, інформація про яку на даний момент стала широко доступною для населення.
3. Падіння престижу продуктивної праці для значної частини молодих людей. Особливе занепокоєння викликає те, що 25% безробітної молоді складають випускники вищих навчальних закладів. Найбільший попит у молоді мають такі професії, як економіст, бухгалтер, менеджер, юрист, творчий працівник, програміст, підприємець. Сучасний український ринок кваліфікованої праці характеризується значними складнощами працевлаштування молодих фахівців. Особливо гостро дана проблема стоїть в малих містах і сільській місцевості. Кваліфіковані молоді кадри часто змінюють спеціальність, що надалі може привести до дисбалансу в професійній структурі робочої сили. Пріоритет віддається не змістовній праці на виробництві, а роботі, спрямованій на отримання значної матеріальної вигоди. Все це, звичайно, не може сприяти підйому економіки країни.
Аналіз найбільш затребуваних вакансій для молоді показав, що існує великий попит на людей, які готові працювати в області продажу, на другому місці стоять різноманітні пропозиції роботи у сфері інформаційних технологій, далі - необхідні молоді фахівці з економічною освітою. Інші типи вакансій, які найчастіше пропонуються молодим фахівцям, - це все, що пов'язане з бухгалтерією, посадами секретарів, адміністраторів. Є попит на людей з технічною освітою.
Для ринку праці молоді характерні висока мобільність, низький рівень кваліфікації, а також достатньо високий рівень безробіття. Майже п'яту частину безробітних складає молодь, яка не має досвіду трудової діяльності. Сьогодні ще не можна говорити про високий рівень психологічної адаптації до реалій наший економіки, а також про вірні уявлення молоді про характер попиту на ринку праці.
Таким чином, ситуація, що склалася, на молодіжному ринку праці є достатньо напруженою. Проблеми зайнятості молоді багато в чому пов'язані з об'єктивними процесами - скороченням народжуваності, погіршенням фізичного та психічного стану здоров'я, зниженням рівня життя населення і впливом соціально-економічних чинників на спосіб життя молодої людини. Трудова соціалізація молоді відбувається в умовах суперечливих й неоднозначних структурних змін у політичній, економічній, соціальній та духовній сферах. А оскільки молодіжний контингент украй неоднорідний за віком, освітньому та професійному рівню, кожен потребує особливого підходу до вирішення проблеми зайнятості.
З урахуванням вищесказаного і повинен здійснюватися соціальний захист безробітної молоді в діяльності центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Тут, перш за все, для створення ефективних умов забезпечення зайнятості, вирішення адресних проблем безробітного та членів його сім'ї діють служби зайнятості, що здійснюють комплексне регулювання питань трудової сфери. Надання допомоги в працевлаштуванні молоді - один з пріоритетних напрямків діяльності центру зайнятості населення.
Для ефективної роботи в системі зайнятості в багатьох регіонах відкриті молодіжні біржі праці (МБП), які сприяють підліткам і молоді в постійному або тимчасовому працевлаштуванні.
Функціонують молодіжні центри працевлаштування й інформації (МЦПІ), які є багатопрофільними соціальними установами, що здійснюють психологічну, профконсультаційну, юридичну й інформаційну допомогу.
Основною метою діяльності даних організацій є створення сприятливих умов для інтеграції молоді на ринку праці, адаптації її до сучасних вимог професійної підготовки і кваліфікації, зниження соціальної напруженості в молодіжному середовищі регіону та суспільстві в цілому. Для досягнення цієї мети повинне передбачатися вирішення наступних завдань:
- створення правових й організаційних умов для запобігання значному зростанню безробіття серед молоді;
соціально-психологічна адаптація молодих людей до ринкових умов;
забезпечення зайнятості з орієнтацією на інтереси та здібності людини;
створення системи інформації, яка сприяє ухваленню рішення про працевлаштування, навчання та перекваліфікацію;
правова освіта молоді;
профілактика правопорушень серед підлітків та молоді;
сприяння системі підтримки молодої сім'ї. Поставлені завдання реалізуються на основі відповідних регіональних соціальних програм.
Ефективним засобом соціального захисту молоді в умовах ринкової економіки є страхування від безробіття. Відповідно до чинного законодавства держава гарантує:
свободу вибору роду діяльності, зокрема з різним режимом праці;
охорону праці, правовий захист від необґрунтованого звільнення або необґрунтованої відмови в прийомі на роботу відповідно до законодавства України про працю;
безкоштовне сприяння в підборі відповідної роботи та працевлаштуванні за посередництвом органів служби зайнятості.
Безробітним громадянам у віці від 18 років гарантуються:
- безкоштовне отримання послуг з професійної орієнтації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, психологічної підтримки за напрямом органів служби зайнятості;
забезпечення соціальної підтримки;
компенсація відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв'язку з направлянням на роботу (навчання) в іншу місцевість за пропозицією органів служби зайнятості;
безкоштовне медичне обслуговування і медичний огляд при прийомі на роботу та направлення на навчання;
можливість укладення строкових трудових договорів на участь в оплачуваних громадських роботах, які організовуються з урахуванням вікових та інших особливостей громадян.
Важливою складовою державної соціальної підтримки для молоді є виплата допомоги і компенсацій внаслідок безробіття. Держава гарантує безробітним:
виплату допомоги по безробіттю, зокрема в період тимчасової непрацездатності безробітного;
виплату стипендії в період професійної підготовки, підвищення кваліфікації, перепідготовки за направленням органів служби зайнятості;
можливість участі в оплачуваних громадських роботах;
відшкодування витрат у зв'язку з добровільним переїздом в іншу місцевість для працевлаштування за пропозиціями органів служби зайнятості.
Громадяни, що звернулися в службу зайнятості, мають право проконсультуватися з питань вибору сфер діяльності, працевлаштування, професійного навчання. Працюючі молоді люди, охочі змінити місце роботи, також можуть звернутися в службу зайнятості в цілях пошуку відповідної роботи.
Служба зайнятості вирішує не тільки соціальні, економічні, але і психологічні проблеми безробітного. Прогнозування поведінки безробітних на ринку праці, діагностика та корекція негативних психологічних станів - одні з основних напрямків діяльності служби зайнятості по роботі з молоддю. Стабільний емоційний стан сприяє швидкому працевлаштуванню.
Сприяння зайнятості і працевлаштуванню молоді може бути організоване за декількома напрямками:
1. Освіта молоді - проблема комплексна, її вирішення припускає взаємодію та співпрацю різних структур: державних органів влади, служби зайнятості населення, сфери освіти і комітетів у справах молоді. Одним з напрямків діяльності є сприяння додатковій освіті молоді через організацію і функціонування профільних клубів і центрів додаткової освіти. Щоб запобігти появі нових безробітних, необхідно вести систематичну роботу профорієнтації з абітурієнтами, яка повинна сприяти особі в професійному самовизначенні з урахуванням не тільки потреб і можливостей, але і ситуації на ринку праці.
Для успішної адаптації школярів до трудової діяльності важлива реалізація програми «Шлях в професію», яка покликана відігравати значну роль у професійному самовизначенні школяра. В ході реалізації програми з'являється можливість зацікавити учнів у профорієнтації.
Аналогічна програма «Ефективна поведінка на ринку праці» розрахована вже на більш дорослу категорію молоді (18-23 років), тобто на випускників професійних навчальних закладів. Вона пропонує активні форми навчання навичкам ефективної поведінки на ринку праці. Основна проблема випускників не в тому, що вони здобули невідповідну освіту, а в тому, що вони не вміють грамотно будувати стосунки із працедавцем при працевлаштуванні. Відомо, що працедавці більш охоче беруть на роботу комунікабельних, упевнених у собі, ініціативних людей, а саме головне - що вміють творчо підходити до вирішення проблем. Дана програма визначає не тільки практичний досвід працевлаштування, але й підвищує особистісні якості молодих людей, тобто робить їх більш конкурентоздатними на ринку праці.
Реалізація даних програм дає молоді можливість ефективно адаптуватися до сучасних умов ринку праці.
2. Сприяння професійній підготовці молоді. У системі заходів соціального захисту населення від безробіття важливе місце займає право молоді на безкоштовну професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку за направленням органів служби зайнятості.
Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітної молоді здійснюються в освітніх установах професійної і додаткової освіти, навчальних центрах органів служби зайнятості, освітніх підрозділах організацій або в інших навчальних закладах відповідно до угод, які укладають органи служби зайнятості.
Право в пріоритетному порядку пройти професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації мають молоді інваліди, тривалий термін не працюючі громадяни (після закінчення шестимісячного періоду безробіття), звільнені з військової служби, випускники освітніх установ, а також громадяни, що вперше шукають роботу (що раніше не працювали) і що при цьому не мають професії (спеціальності), та ін.
Ефективність системи професійної освіти молоді підтверджується високою часткою працевлаштування після закінчення навчання громадян.
3. Зміна порядку прийому молоді на роботу. Працедавці сьогодні пред'являють завищені вимоги до молодих фахівців. Багато компаній не бачать перспектив застосування праці підлітків та молоді і ставляться до їхніх здібностей та можливостей з великою неповагою, не бачать для них умов кар'єрного росту в рамках свого підприємства. Отже, основною мірою з соціальної підтримки молоді може стати пом'якшення критеріїв прийому на роботу, працевлаштування без досвіду роботи, створення гнучкого графіку роботи для студентів денної форми навчання та ін.
Сьогодні є можливість поєднати вторинну зайнятість неповнолітніх з орієнтацією на майбутню професію. При розумній організації дана форма зайнятості молоді може бути економічно вигідною компаніям і підприємствам та орієнтованою на виконання соціальних функцій. Соціальний ефект від реалізації програми вторинної зайнятості підлітків може повністю виправдати економічні витрати на її реалізацію, оскільки залучення підлітків до трудової діяльності, безумовно, робить позитивний вплив.
4. Квотування місць для молоді. Для посилення соціальної захищеності молодих людей в деяких регіональних закладах вже прийняті заходи по квотуванню робочих місць для молоді. Проте внаслідок відсутності закону про квотування робочих місць для молоді соціально незахищеним категоріям молодих людей не гарантується отримання робочих місць.
5. Розвиток підприємницької діяльності. В системі зайнятості молоді характерним є часткове або приховане безробіття, коли працедавець дає можливість трудитися неповний робочий день, тиждень або офіційно не реєструє працівника. На думку багатьох фахівців, для нормалізації ситуації в області зайнятості населення потрібний розвиток підприємництва, особливо в малих містах та сільській місцевості. Малий і середній бізнес багато в чому ініціює появу додаткових робочих місць, сприяє діловій активності громадян, у тому числі і тих, хто є менш конкурентоздатним на ринку праці.
У стратегічному плані мова йде про підготовку покоління людей, здатних нарощувати фінансово-економічні, наукові, освітні, соціально-політичні, культурні і духовні ресурси країни. Через специфіку та стратегічну важливість для майбутнього країни підприємницьку підготовку слід розглядати як самостійну освітню область і розвивати за двома напрямками. Перший стосується всіх без виключення молодих людей і спрямований на розвиток їх здібностей, знань, умінь і навичок в проектно-практичній діяльності, на формування підприємницького образу. Другий є лінією підготовки фахівців, що професійно займаються підприємницькою діяльністю в області промислового виробництва, сфері послуг, торгівлі, реклами, масмедіа, банківської справи і так далі, і що формують нові джерела ресурсів з метою отримання прибутку.
6. Залучення молоді до оплачуваних громадських робіт. Елементом підтримки безробітної молоді є фінансування державою громадських робіт і залучення до них молоді.
Під громадськими роботами розуміється трудова діяльність, що має соціально корисну спрямованість і організовувана як додаткова соціальна підтримка громадян, що шукають роботу.
Право на участь в громадських роботах мають молоді люди, які зареєстровані в органах служби зайнятості в цілях пошуку відповідної роботи, та безробітні. Переважним правом на участь в громадських роботах користуються молоді безробітні, які не отримують допомогу, і громадяни, що перебувають на обліку тривалий час. Участь громадян в громадських роботах допускається тільки з їхньої згоди. При цьому враховується стан здоров'я, вікові і професійні особливості людини.
Громадська робота дозволяє знизити соціальну напруженість, при цьому частина молодих безробітних забезпечується робочими місцями з оплатою праці.
Організація ярмарку вакансій. В цілях надання громадянам додаткових послуг із сприяння в працевлаштуванні в ході співпраці з працедавцями служба зайнятості організовує ярмарки вакансій. Дана форма роботи дає можливість будь-якому охочому ознайомитися з банком даних вільних робочих місць, самостійно підібрати собі роботу, і в ході безпосереднього спілкування з працедавцем з'ясувати варіанти та умови працевлаштування. Останнім часом широкого поширення набули міні-ярмарки, спеціалізовані ярмарки для певних груп населення (молоді, інвалідів, фахівців в певній сфері трудової діяльності, висококваліфікованих працівників і т. д.).
8. Створення спеціальних молодіжних організацій для вирішення проблеми зайнятості. Сьогодні соціальні підприємства для молодих людей - реальне явище на молодіжному ринку праці. Не дивлячись на те, що діють вони в різних секторах і галузях економіки, вирішувані ними завдання дають підставу виділити дані підприємства в окрему категорію.
При створенні соціальних підприємств доводиться долати цілий ряд проблем, пов'язаних із невизначеністю їх правового статусу. Разом з тим одним із завдань створення даних організацій є виконання найважливіших соціальних функцій (вивести підлітків з вулиць, знизити напруженість в молодіжному середовищі та ін.). Створення робочих місць для підлітків і молоді дає їм можливість поєднувати роботу з навчанням, визначитися з вибором професії, набути досвіду трудової діяльності. Організовуючи підготовку та навчання молодих працівників, підприємство як би включається в реалізацію соціальної молодіжної політики. Тому важливо створювати і розвивати такі механізми, які дозволили б молоді не тільки заробляти, але і вчитися новій, цікавій професії, набувати знань та досвіду. Коли підліток набуде необхідних навичок, сформується і професійно, і психологічно, він може стати повноцінним учасником ринку праці.
Застосовуються різноманітні форми організації робочих місць для учнів, такі як створення некомерційних підприємств та організація соціальних виробництв на базі навчальних закладів.
