- синзитивність - підвищену нервово-психічну чутливість до зовнішніх впливів;
- оптимальне співвідношення реактивності (імпульсивності) й активності;
- емоційну стійкість;
- пластичність психічних процесів;
- знижений рівень тривожності - помірну емоційну збудженість у небезпечних ситуаціях;
- резистентність - опірність зовнішнім та внутрішнім умовам, які заважають здійсненню діяльності;
- толерантність - стійкість до нервово-психічних перенапружень [22].
Для діяльності співробітника органів внутрішніх справ важливі також загальні особливості організації його свідомості, такі як об'єм, стійкість, переключеність та розподіленість уваги, врівноваженість аналітичної. та синтетичної. боків сприйняття та мислення, високий енергетичний рівень активності [32].
Серед характерологічних якостей співробітників органів внутрішніх справ першорядну значимість мають інтелектуальні, вольові та комунікативні якості. Отже, до мотиваційної, тренінговоі програми увійшло багато вправ по розвитку уваги, пильності, спостереження, різних видів мислення, вправи, які навчають релаксації, рекреації, аутотренінгу а також комунікативні ігри та тренінги.
Заняття з мотиваційної тренінгової програми проводилися в експериментальній групі протягом півріччя один раз на тиждень. В контрольній групі такі заходи не здійснювались. Протягом всього періоду ці підгрупи порівнювалися.
Тестування проводилося: на початку експерименту для виявлення наявного рівня мотивації професійного самовдосконалення; в середині експерименту - з метою урахування та усунення недоліків; наприкінці експерименту для з'ясування чи підтвердилась гіпотеза.
Основними критеріями для визначення впливу чинника "мотиваційна тренінгова програма" були обрані: час протікання процесу формування та розвитку мотивації професійного самовдосконалення та успішна реалізація надбаних психологічних особливостей та засвоєних технологій, необхідних для повсякденної праці й життя.
Прийоми статистичної, обробки даних.
Статистична обробка даних проводилась за допомогою програми Microsoft Excel. Нижче приведені деякі необхідні уточнення, що розкривають хід статистичної обробки, її основні моменти та особливості.
Етапи статистичної обробки даних:
1. Обробка методики;
2. Обчислення середньої арифметичної для експериментальної та контрольної груп, що беруть участь у дослідженні;
3.Обчислення кореляції:
а. для методики вивчення МПСД;
б. для об'єктивних показників;
4.Складання пояснюючих графіків та зведених таблиць. Статистична гіпотеза досліджувалась для з'ясування впливу чинника "мотиваційна тренінгова програма" на формування та розвиток мотивації професійного самовдосконалення. У цьому випадку результати критерію методики будуть співвіднесені з показником його рівня самовдосконалення - часу протікання процесу.
Обчислюємо середню арифметичну:
∑х
М = ---------- (3.1.1.)
N
де ∑х - сума значень обробки тесту у весь період дослідження;
N - кількість чоловік.
Обчислюємо коефіцієнт кореляції по наступній формулі:
∑[(Хі - Хср)(Уі-Уср]
г= , (3.1.2)
П Sx Sx
де Хср, Уср - середні вибіркові величини, що порівнюються (х відповідає визначенням методик, і відповідає значенням об'єктивних факторів);
Хі, Уі - приватні вибіркові значення, що порівнюються;
Sx, Sy - стандартні відхилення величин середніх значень, що порівнюються.
Якщо результати дослідження підтвердять гіпотезу, то можливо казати про те, що чинник "мотиваційна тренінгова програма" благодійно впливає на процес формування та розвитку мотивації професійного самовдосконалення співробітників і його можливо використовувати в роботі практичного психолога на підприємстві.
3.2 Обробка даних та аналіз результатів
На початку, в середині й наприкінці експерименту в контрольній та експериментальній групах проводилось тестування з метою визначення результатів роботи психолога зі співробітниками на кожному етапі експерименту.
Детальніше розглянемо прийоми обчислення методики "виявлення рівню мотивації професійного самовдосконалення" та аналіз даних, отриманих в результаті тестування, яке проводилось на початку експерименту.
Перший тип відносин обчислюємо За допомогою методики "Логічний квадрат" (Додаток 1) , де встановлені наступні критерії шкали задоволеності:
1- явно задоволений своєю професією;
2- скоріше задоволений професією, ніж не задоволений;
3- не визначене відношення до своєї професії;
4- скоріше не задоволений професією, ніж задоволений;
5. явно не задоволений професією;
6.- суперечне відношення до професії.
Отримані категорії шкали задоволеності переводимо в бали мотивації професійного самовдосконалення співробітника за таблицею:
|
Критерії шкали задоволеності |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Бали МПСД |
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
3 |
Також для оцінки відношення до своєї професії, критерії шкали задоволеності своєю професією логічного квадрату зіставляємо з відповідями на питання 6, 8 та 13 анкети (Додаток 2).
Крім того відношення до своєї професійної, діяльності діагностується з точки зору відношення до своєї службової перспективи - відповіді на питання 14 анкети 1 (Додаток 2).
Приклади варіантів відповідей з оцінкою:
- чудово, прекрасно, радісно, мрію - 2 бали;
- добре, сподіваються на краще... - 1 бал;
- все одно... не думаю, не відомо - 0 балів;
- сумно, погано - -І бал;
- жахливо, взагалі ніякої перспективи - -2бали.
Переводимо первинні бали в бали професійного самовдосконалення за таблицею:
|
Первинні бали |
Бали МПСД |
|
-2 |
1 |
|
-1 |
2 |
|
0 |
3 |
|
1 |
4 |
|
2 |
5 |
Відношення співробітників до роботи в теперішній момент обчислюємо виходячи з відповідей на питання 15, 16 анкети 1 (Додаток 2) , а також на питання 4 анкети З (Додаток 4).
Питання 16 анкети 1 (Додаток 2)оцінюємо за наступною системою: якщо відповідь знаходиться у межах відмітки:
|
Відмітка |
Бали |
|
10-20% |
-2 |
|
30-40% |
-1 |
|
50% |
0 |
|
60-80% |
1 |
|
80-100% |
2 |
Знаходимо середній бал за формулою:
Q1+Q2+Q3+…… + Q11
Середній бал = -------------------------------------, (3.2.1)
Q11
Де Q1….Q11 - чисті бали мотивації професійного самовдосконалення на 1-11 підписання питання 16.
Закрите питання 4 анкети 3 (Додаток 4) оцінюємо за такою системою:
|
Порядковий номер відповіді |
Первинний бал. |
|
1 |
-2 |
|
2 |
0 |
|
3 |
1 |
|
4 |
-1 |
|
5 |
1 |
|
6 |
2 |
Таким чином, загальний бал мотивації професійного самовдосконалення відносно до своєї професійної діяльності одержуємо із формули:
Р ср1 = Рк + ∑cp Pc + ∑срРнв /3 (3.. 2. 2)
де Рсрі - загальний бал мотивації професійного самовдосконалення відносно до професійної діяльності;
Рк - бал логічного квадрату; Рс - середній бал "службові перспективи";
Рнв - середній бал відношення до роботи в теперішній час.
Другий тип відношень - відношення до себе, як до професіонала обчислюємо За методикою "самооцінка професійно Значимих якостей" та методики "суб'єктивний локус контролю".
В методиці "самооцінка професійно значимих якостей" (Додаток 3) кожна якість отримала по дві оцінки. Знаходимо коефіцієнт рангової кореляції (коефіцієнт Спірмена) за формулою:
r = 1 – 6*∑d2/n (n-1) ( 3.2.3.)
Де – 1 та 6 – вільні коефіцієнти;
d2 – сума квадратів віднімань ( H та Н1 );
n – кількість якостей ( в анкеті 1 n = 20).
До нашого випадку (при n = 20) формула набуває наступний вигляд:
г = 1 - 0,00075*d (3.2.4)
Переводимо значення коефіцієнту кореляції в бали мотивації професійного самовдосконалення за таблицею:
|
Значення г |
-1 |
-0,5 |
-0,2 |
0 |
+0,2 |
+0,4 |
+0,5 |
+0,8 |
+0,,95 +1 |
||||
|
Бали МПСД |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
4 |
3 |
2 |
|||||
Результати, які були отримані за методикою "Суб'єктивний локус контролю" (Додаток 6), переводимо в бали МПСД за таблицею:
|
Первинні бали |
Бали МПСД |
|
0-4 |
0,5 |
|
5-7 |
1 |
|
8-10 |
1,5 |
|
11-12 |
2 |
|
13-14 |
2,5 |
|
15-16 |
3 |
|
17-18 |
3,5 |
|
19-20 |
4 |
|
21-22 |
4,5 |
|
23-26 |
5 |
Загальний бал мотивації професійного самовдосконалення відношення до себе як до професіонала обчислюємо за формулою:
Р ср2 = Ркс +Рк/2 (3.2.5.)
Рср2 - загальний бал МПСД відносно до себе; Ркс - бал за коефіцієнтом Спірмена; Рк - бал за локусом контролю. Для діагностики третього виду відносин використовуємо адаптивний варіант методики визначення мотиваційного профілю особистості (Додаток 7). Результати тестування переводимо в бали МПСД за таблицею:
|
Мотиваційні бали МПСД |
Бали |
|
Креативний |
5 |
|
Експресивний |
4 |
|
Імпульсивний |
3 |
|
Монотонний |
2 |
|
Блокуючий |
1 |
Додаткову інформацію про відношення співробітників до самовдосконалення отримали, аналізуючи відповіді на запитання 2 анкети 3. Відповіді на закриті питання ми оцінювали за наступною системою:
|
Номер відповіді |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
Первинний бал |
-1 |
1 |
0 |
0 |
-1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
-2 |
— 1 |
0 |
? |
-1 |
Середній бал відношення до самовдосконалення отримали за відповіді на питання 12 анкети 4 (Додаток 5) за формулою:
Середній бал = Q1 + Q2 + Q3 +....... + Q15 /15 (3.2.6.)
Де Q 1…………Q 15 - чисті бали МПСД на 1-15 підпитання на питання 12.
Перевід оціночної шкали питання в первинні бали здійснюється за таблицею:
|
Оціночна шкала |
Первинні бали |
|
5 |
2 |
|
4 |
1 |
|
3 |
0 |
|
0 |
-2 |
Ї
Загальний бал МПСД за відношенням співробітників до професійного самовдосконалення отримали із формули:
Р ср3 = Р м + ∑ ср P 01 / 2 + Р g , (3.2.7)
де Рср3 - загальний бал МПСД відносно до самовдосконалення;
Рм - бал мотиваційного профілю;
Ро1 - середній бал за відповідні питання;
PG - додатковий бал.
І на основі результатів, отриманих за трьома типами відносин, обчислюємо загальний бал МПСД за формулою:
Р = Р ср1 + Р ср2 + Р ср3 / 3 , (3.2.8)
Усі вище розраховані дані зведені в таблицях контрольної та експериментальної, групи.
Аналізуючи результати першого тестування, яке проводилося на початку експерименту, можна сказати, що середній загальний бал МПСД в контрольній і експериментальній групі однаковий і дорівнює 3,3 бали, що відповідає імпульсивному мотиваційному профілю, який виражає сувору диференціацію та можливі суперечності поміж мотиваційними факторами.
Крім того, відповіді на анкети (Додатки 2, 4, 5) дозволили виявити причини, які заважають самовдосконаленню, це: 1) завантаженість повсякденними справами; 2) відсутність літератури (методичних рекомендацій, 3) розробок для самостійного навчання) та інформації про наявність такої літератури; 4) відсутність можливості відвідувати заходи, які спонукають до самовдосконалення (семінари, конференції тощо).
Основною формою самовдосконалення оптанти вважають природне навчання: власний практичний досвід; спостереження за діяльністю інших співробітників та керівників; вивчення досвіду інших людей.
Обробивши, отримані за тестами, результати досліджень та обчисливши середньоарифметичні показники по кожній трупі, можливо прослідкувати динаміку змінювання показників процесу формування мотивації професійного самовдосконалення в порівнянні (Додаток 9).
При порівнянні двох груп, експериментальної та контрольної видно, що показники наявного рівню мотивації професійного самовдосконалення в експериментальній групі, вище й мають тенденцію до зростання. Показники ж контрольної групи у більшості випадків мають дуже незначне зростання, а то й взагалі зменшуються. Показник відношення до професійної діяльності (Додатки 10,11) у контрольній групі знизився на 13% в кінці експерименту, в порівнянні з початком, а інші показники рівня мотивації професійного самовдосконалення практично не змінилися й залишилися на рівні, який дорівнює 70%. Це говорить про те, що в групі процес формування мотивації професійного самовдосконалення проходив стихійно. Тобто, чинник "мотиваційна тренінгова програма", який використовувався з урахуванням динаміки мотиваційного процесу, прискорює процес мотивації професійного самовдосконалення.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
