3 напрям - це "робота як вимушений захід": студенти описували роботу, як необхідність, "життя змусило", тощо. : "Одного разу у Аркадія закінчилися гроші. Через деякий час він став розсудливим і пішов, і знайшов роботу ", "Закінчилися у студента гроші. Він узяв у борг. А віддавати нічим було. Довелося йти працювати", "Жив студент, у якого відібрали стипендію. Жити стало не на що. Змусив він себе піти і знайти роботу", "Жив студент бідний, як бомж. Голодуючий тижнями. Вирішив заробити грошей і пішов здавати книги і зошити.", "Студент - істота бідне. Тому він повинен працювати. Ось він і працює. Часто на шкоду навчанню".
У 1 групі робота розглядається як спосіб заробляння грошей, тобто студенти розглядають роботу як можливість досягти своїх цілей. Це говорить про те, що вони вважають за краще ставити перед собою цілі і йти до їх досягнення, а не чекати поки все зробиться само собою. Вони виявляють свою активність і цілеспрямованість. Вони прагнуть досягти чогось у житті, що й виявляється в казках, в яких студент іде працювати, щоб стати багатим, щоб чогось досягти, який ставить свої цілі, незважаючи на інших.
У 2 групі робота розглядається в більшості казок як вимушений захід. Це свідчення того, що студенти цієї групи йдуть працювати не тому, що їм хочеться досягти чогось, а тому що їм це вкрай необхідно, тому ставлення до роботи гірше, ніж у представників 1 групи, часті зміни місця роботи і незадоволеність результатами роботи. Робота не приносить задоволення представникам цієї групи, особливо коли вона втомлює. Вони не прагнуть пережити труднощі в роботі і тому або часто міняють її, або взагалі перестають працювати.
Такі розбіжності можуть бути пов'язані з тим, що студенти по різному ставляться до життя, по різному ставляться до відповідальності: представники 1 групи не бояться брати на себе відповідальність за своє життя і самі направляють її у бажане русло. А представники 2 групи, не хочуть самостійно відповідати за своє життя, вони вважають за краще перекладати відповідальність на когось іншого: на батьків, на бабусь і дідусів, на своїх супутників життя.
2.4.5 Аналіз результатів за методикою "Особистісний диференціал"
Проведення методики "Особистісний диференціал" дало наступні результати.
У 1 групі за шкалою "оцінка" вийшли високі результати (середнє арифметичне значення = 13,6), що свідчить про те, що всі представники 1 групи приймають себе такими, якими вони є, приймають в собі всі свої якості. Показник сили знаходиться на високому рівні (середнє арифметичне значення = 12,6), що говорить про те, що всі представники 1 групи впевнені в собі, схильні покладатися на свої сили у важких ситуаціях. Показник активності знаходиться на середньому рівні (середнє арифметичне значення = 9,4), що є свідченням того, що всі представники 1 групи є активними, енергійними, товариськими й емоційно відгукаються на ситуацію. Це показники говорять про те, що студенти, які входять до 1 групу оцінюють себе досить високо, вони вважають, що вони впевнені в собі, схильні покладатися тільки на себе у важких ситуаціях, що вони активні й енергійні. Саме ці характеристики допомагають їм працювати і прагнути до матеріально забезпеченого життя.
У 2 групі показники оцінки знаходяться на середньому рівні (середнє арифметичне значення = 10,6), що говорить про те, що представники цієї групи тільки лише частково приймають себе такими, якими вони є і лише частково визнають себе носіями позитивних, соціально прийнятних характеристик. Показники сили знаходяться на низькому рівні (середнє арифметичне значення = -0,45). Ці показники свідчать про недостатній самоконтролі, нездатності триматися прийнятої лінії поведінки і залежно від зовнішніх обставин і оцінок. Показники активності також низькі (середнє арифметичне значення = 2,8). Це є показником того, що представники другої групи інтровертірованнимі, проявляють певну пасивність і спокійні емоційні реакції.
Ці результати говорять про те, що представники 2 групи оцінюють себе нижче, ніж представники 1 групи. Вони більш спокійні, менш товариські й не впевнені у собі та своїх силах. Вони не оцінюють себе, як енергійних, активних людей, тому в житті вони також мало виявляють ці характеристики.
Таблиця 7. Середньостатистичні дані показників самооцінки.
|
Шкали |
Середн. Арифметич. |
|
|
1 група |
2 група |
|
|
оцінка |
13,56 |
10,64 |
|
сила |
12,63 |
-0,45 |
|
активність |
9,38 |
2,82 |
Таким чином можна зробити висновок, що представники 1 групи дійсно більш активні і сильні, ніж представники 2 групи, незважаючи на те, що представники обох груп в цілому оцінюють себе дуже добре: поважають, приймають, і не прагнуть себе переробити. Студенти, що входять до 1 групи проявляють набагато більше активності по відношенню до свого життя, ніж студенти, що входять в 2 групу, тому що вони не "пливуть за течією", а за допомогою своєї сили, якої вони також відрізняються, прагнуть змінити стан речей у свого життя і виправити її таким чином, щоб бути її повністю задоволеними.
2.5 Корреляційний аналіз даних, отриманих у досліджуваних групах студентів
При порівнянні методик "Ціннісні орієнтації" і "Особистісний диференціал" за допомогою критерію Спірмена були виявлені наступні кореляції:
Таблиця 8. Корелюючі показники в 1 групі за методом Спірмена
|
шкали |
Spearman |
t(N-2) |
p-level |
|
оцінка & аккуратн. |
0,582280 |
2,67986 |
0,017951 |
|
оцінка & краса природи та мистецтва |
-0,279226 |
-1,08805 |
0,294952 |
Таблиця 9. Корелюючі показники в 2 групі за методом Спірмена
|
Шкали |
Spearman |
t(N-2) |
p-level |
|
оцінка & свобода |
0,835287 |
4,55765 |
0,001371 |
|
оцінка & щастя інших |
-0,617064 |
-2,35248 |
0,043130 |
|
оцінка & творчість |
-0,657344 |
-2,61685 |
0,027955 |
|
оцінка & освідченість |
-0,679831 |
-2,78099 |
0,021366 |
|
оцінка & відповідальність |
-0,635746 |
-2,47084 |
0,035521 |
|
оцінка & сміливість у відстоюванні своїх ідей |
0,635514 |
2,46933 |
0,035609 |
|
оцінка & чесність |
-0,613055 |
-2,32794 |
0,044898 |
|
активність & здоров'я |
0,657407 |
2,61729 |
0,027935 |
|
активність & наявність гарних та вірних друзів |
0,679077 |
2,77527 |
0,021567 |
|
сила & наявність гарних та вірних друзів |
0,784756 |
3,79840 |
0,004228 |
|
сила & акуратність |
-0,743667 |
-3,33707 |
0,008701 |
|
сила & вихованість |
-0,611137 |
-2,31630 |
0,045762 |
У 1 групі взаємопов'язані такі показники як оцінка і акуратність. Це говорить про те, що якщо у представників даної групи оцінка себе знаходиться на високому рівні, то акуратність обов'язково буде знаходитися на високому рівні. Це говорить про те, що прийняття себе, висока самооцінка обов'язково має на увазі акуратність у всьому: у поведінці, у зовнішньому вигляді, у спілкуванні, але в першу чергу в зовнішньому вигляді на роботі. Чим акуратніше людина, тим вище він себе оцінює. Також акуратність може бути пов'язана з дрес кодом: людина оцінює себе вище, якщо він виглядає презентабельно. Тоді ж він може розраховувати і на більш високу зарплату. Оцінка та краса природи і мистецтва обратно пов'язані: тобто якщо висока оцінка, то цінність краси природи і мистецтва буде низькою, і навпаки. Це пов'язано з тим, що чим вище самооцінка людини, чим менше він звертає уваги на навколишній світ, для нього цінність становить тільки він сам, його бажання і можливості.
У 2 групі позитивні кореляції виявилися між такими шкалами: "оцінка" і "свобода", "сила" та "наявність хороших і вірних друзів", "активність" і "здоров'я", "оцінка" і "сміливість у відстоюванні своїх думок". Це говорить про те, що представники 2 групи вважають, що чим сильніша людина, чим більше у неї друзів, що чим вище людина оцінює сам себе, тим вільніше вона і сміливіше відстоює свої ідеї і погляди, чим активніше людина, тим вона здоровіша. Це пов'язано з тим, що впевнена у собі людина завжди і в усьому буде сильніша і активніша, а люди вважають за краще дружити з активними і сильними людьми.
Негативні кореляції виявилися між такими шкалами: "оцінка" і "щастя інших", "оцінка" і "творчість", "оцінка" і "освіченість", "оцінка" і "відповідальність", "оцінка" і "чесність", "сила" і "акуратність", "сила" і "вихованість". Це говорить про те, що студенти, які входять в 2 групу вважають, чим вище оцінюють себе, тим менше значення приділяють іншим людям, менше уваги віддають рівнем освіченості і відповідальності, вони приймають себе такими, якими вони є. Представники даної групи менше цінують акуратність і вихованість, ніж силу: чим вони сильніші, тим менше прагнуть бути акуратними і вихованими. Це пов'язано з тим, що чим більш впевненою в собі людина, тим сильніше він себе вважає, а значить приймає себе саме таким, який він є, і тому не приділяє уваги таким характеристикам, як чесність, вихованість, освіченість, відповідальність, навіть якщо в нього не будуть розвинені ці риси, він все одно буде сприймати себе як самого кращого і сильного.
При порівнянні методик "Ціннісні орієнтації" і "Казка" вийшли наступні результати:
Таблиця 10 Корелюючі показники в 1 групі
|
Шкали |
Spearman |
t(N-2) |
p-level |
|
робота-спосіб заробляння грошей & свобода |
-0,819782 |
-2,86299 |
0,045791 |
|
робота-спосіб заробляння грошей & сміливість у відстоюванні своїх ідей |
-0,861058 |
-3,38662 |
0,027616 |
|
робота-самовдосконалення & свобода |
0,719760 |
2,53959 |
0,044105 |
|
робота-самовдоск. & раціоналізм |
-0,716541 |
-2,51620 |
0,045520 |
Таблиця 11 Корелюючі показники в 2 групі
|
Шкали |
Spearman |
t(N-2) |
p-level |
|
робота-самовдоск. & життєва мудрість |
-0,871227 |
-4,34741 |
0,004836 |
|
робота-самовдоск. & впевненість в собі |
0,827827 |
3,61465 |
0,011169 |
|
робота-самовдоск. & стараність |
-0,726022 |
-2,58610 |
0,041429 |
|
робота-самовдосконалення & незалежність |
0,732937 |
2,63903 |
0,038591 |
|
робота – вимушений захід & чесність |
0,722642 |
2,76602 |
0,027853 |
За отриманими результатами 1 групи можна говорити про те, що між такими шкалами як "робота як самовдосконалення" і "свобода" існує позитивна кореляція, що свідчить про те, що студентам для того, щоб проявити себе в роботі, удосконалюватися з допомогою роботи необхідно відчувати себе вільними.
Між іншими шкалами: "робота - спосіб заробляння грошей" і "свобода", "робота - спосіб заробляння грошей" і "сміливість у відстоюванні своїх ідей", "робота - самовдосконалення" і "раціоналізм" існують негативні кореляції, що говорить про те, що якщо робота для студента - це тільки мета, що він не буде високо цінувати свободу та вміння відстоювати свої ідеї і погляди; якщо робота - це спосіб самовдосконалення, то раціоналізм не вважається однією з найголовніших цінностей, що свідчить про те, що студенти не вважають вміння логічно міркувати головним критерієм самовдосконалення, для них існують інші основоположні критерії вдосконалення.
У 2 групі вийшли такі кореляції: між такими шкалами як "робота як самовдосконалення" і "впевненість у собі", "робота як самовдосконалення" і "незалежність", "робота як вимушений захід" і "чесність" існують позитивні кореляції, що свідчить про тому, що якщо студент вважає роботу способом самовдосконалюватися, він набуває впевненості в собі і незалежність, і починає цінувати ці якості. А якщо студент починає працювати тільки в тому випадку, якщо його щось змушує, змушує почати працювати, то в цьому випадку він починає цінувати чесність, оскільки вона допомагає йому в роботі.
Негативні кореляції вийшли між шкалами "робота як самовдосконалення" і "життєва мудрість", "робота як самовдосконалення" і "старанність". Ці кореляції говорять про те, що студенти не розглядають роботу як можливість придбати життєву мудрість, а старанність не допомагає їм удосконалюватися і працювати.
При порівнянні методик "Казка" та "Особистісний диференціал" методом Спірмена в 1 групі значущих кореляцій не виявилося. При порівнянні даних методик у 2 групі вийшли наступні результати:
Таблиця 12 Корелюючі показники в 2 групі
|
Шкали |
Spearman |
t(N-2) |
p-level |
|
робота-вимушений захід & оцінка |
-0,739054 |
-2,90264 |
0,022900 |
Кореляція між "роботою як вимушеною мірою" і "оцінкою" негативна, що говорить про те, що якщо студент себе високо оцінює, то він не розглядає роботу як вимушений захід, робота для нього виступає чимось іншим, і навпаки, якщо для студента робота - це вимушений захід, то він не буде себе високо оцінювати.
2.6 Порівняння даних, отриманих у досліджуваних групах студентів
При порівнянні двох груп за допомогою статистичного методу обробки даних Манна - Уітні, вийшли наступні значущі результати:
Таблиця 13 Значущі відмінності в двох групах
|
Шкали |
Z |
p-level |
|
сила |
3,82434 |
0,000128 |
|
активність |
2,68938 |
0,006958 |
|
Активне діяльне життя |
-2,46732 |
0,013357 |
|
Матеріально забезпечене життя |
-2,26993 |
0,021737 |
|
Продуктивнее життя |
-2,09722 |
0,035184 |
|
Щасливе сімейне життя |
2,83742 |
0,004111 |
|
Щастя інших |
2,88676 |
0,002932 |
|
аккуратність |
2,07255 |
0,037451 |
|
вихованість |
2,41797 |
0,014918 |
|
старанність |
-2,31928 |
0,019922 |
|
освіченість |
2,56601 |
0,010034 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
