Якщо ж вивчити студента як особистість, то вік 18-20 років - це період найбільш активного розвитку моральних і естетичних почуттів, становлення і стабілізації характеру і, що особливо важливо, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, професійно-трудових та ін [9]. З цим періодом пов'язаний початок "економічної активності", під якою демографи розуміють включення людини в самостійну виробничу діяльність, початок трудової біографії та створення власної сім'ї. Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтації, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією - з іншого, виділяють цей вік як центральний періоду становлення характеру і інтелекту. Це час спортивних рекордів, початок художніх, технічних і наукових досягнень [9].
Студентський вік характерний і тим, що в цей період досягаються оптимуми розвитку інтелектуальних і фізичних сил. Але часто "проявляються "ножиці" між цими можливостями і їх дійсною реалізацією. Безперервно зростаючі творчі можливості, розвиток інтелектуальних і фізичних сил, які супроводжуються і розквітом зовнішньої привабливості, приховують в собі і ілюзії, що це зростання сил триватиме "вічно", що все краще життя ще попереду, що всього задуманого можна легко досягти ". Характерною рисою морального розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються ті якості, яких не вистачало в повній мірі в старших класах - цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, вміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем (цілі, способу життя, обов'язку, любові, вірності та ін) [10].
Студентство - пора самоаналізу і самооцінок. Самооцінка здійснюється шляхом порівняння ідеального "Я" з реальним. Але ідеальне "Я" ще не вивірене і може бути випадковим, а реальне "Я" ще всебічно не оцінене самою особистістю. Це об'єктивна суперечність в розвитку особистості молодої людини може викликати в нього внутрішню невпевненість у собі і супроводжується інколи зовнішньої агресивністю, розв'язністю або відчуттям незрозумілості [9].
1.4 Самооцінка як фактор, який зумовлює готовність до самозабезпечення
Самооцінка - це оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Від самооцінки залежать взаємовідносини людини з оточуючими, його критичність, вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач. Тим самим самооцінка впливає на ефективність діяльності людини і подальший розвиток його особистості [16].
У "Великому психологічному словнику" під ред. Б. Мещерякова і В. Зінченко самооцінка визначається наступним чином: Самооцінка - цінність, значимість, якої індивід наділяє себе в цілому і окремі сторони своєї особистості, діяльності, поведінки. Самооцінка виступає як відносно стійке структурне утворення, компонент Я-концещіі, самосвідомості, і як процес самооцінки. Основу самооцінки становить система особистісних смислів індивіда, прийнята ним система цінностей. Розглядається в якості центрального особистісного утворення і центрального компонента Я-концепції [4].
Самооцінка виконує регуляторну та захисну функції, впливаючи на поведінку, діяльність і розвиток особистості, її взаємини з іншими людьми. Віодображуючи ступінь задоволеності або незадоволеності собою, рівень самоповаги, самооцінка створює основу для сприйняття власного успіху і неуспіху, постановки цілей певного рівня, тобто рівня домагань особистості. Захисна функція самооцінки, забезпечуючи відносну стабільність і автономність (незалежність) особи, може вести до спотворення даних досвіду і тим самим негативний вплив на розвиток [17].
Самооцінка - це впевненість у своїй здатності думати і справлятися з життєвими задачами; впевненість у своєму праві бути щасливим, почуття гідності, права на затвердження своїх потреб і бажань та на насолоду плодами своїх зусиль [16].
Самооцінка складається з двох взаємозалежних аспектів: самоефективності і самоповаги [4].
Самоефективність - відчуття особистої ефективності. Впевненість у функціонуванні власної психіки, у здатності мислити, у процесах, за допомогою яких я суджу, вибираю, вирішую; впевненість у здатності розуміти факти реальності, що входять у сферу моїх інтересів і потреб; когнітивна впевненість у собі [4].
Самоповага - відчуття особистої гідності. Впевненість у своїй цінності; позитивний принцип по відношенню до мого права жити і бути щасливим; комфорт при доречному затвердженню моїх думок, бажань і потреб; почуття, що радість - моє невід'ємне право [4].
Самооцінка - непостійний конструкт, вона постійно видозмінюється, вдосконалюється. Самооцінка обумовлена поєднанням знання про себе і світогляду, норм і цінностей, притаманних людині. Саме самооцінка виконує функцію регуляції поведінки та діяльності, так як вона може співвідносити потреби і домагання людини та її можливості [4].
психологічний готовність матеріальний самозабезпечення студентський
Розділ 2. Емпіричне дослідження взаємозв’язку самооцінки та готовності до фінансового самозабезпечення у студентів випускних курсів
2.1 Мета та завдання дослідження
Об'єкт дослідження: готовність до фінансового самозабезпечення.
Предмет дослідження: взаємозв'язок самооцінки і готовності до фінансового самозабезпечення у студентів випускних курсів.
Мета дослідження: виявлення зв'язку між самооцінкою особистості і готовністю до фінансового самозабезпечення у студентів.
Завдання: 1 - проаналізувати теоретичні підходи до проблеми взаємозв'язку самооцінки і готовності до матеріального самозабезпечення; 2 - визначити ступінь готовності та відношення до фінансового самозабезпечення студентів;
3 - виявити взаємозв'язок самооцінки і готовності до фінансового самозабезпечення.
2.2 Соціально-демографічні характеристики вибірки
У дослідженні брали участь 60 чоловік. З них 33 юнаків та 27 дівчат. Випробувані є студентами 4 і 5 курсу факультету психології, економічного та соціологічного факультетів. Вік випробуваних коливається від 20 до 22 років. Рівень матеріального статку досліджуваних коливається від 100 до 500 та вище доларів.
2.3 Методи та процедура дослідження
Для вирішення поставлених завдань у дослідженні були використані методи: 1) Метод анкетування для визначення наявності досвіду роботи у студентів, а також для того, щоб визначити, як студенти розподіляють наявні у них гроші. 2) Метод графічного шкалування для визначення суб'єктивної оцінки готовності студентів до матеріального самозабезпечення. Крім цього ми використовували такі методики: 1) Методика "Особистісний диференціал" для визначення самооцінки студентів. 2) Методика "Ціннісні орієнтації" Рокіча для визначення ієрархії ціннісних орієнтацій і визначення місця праці в ній (активне діяльне життя, продуктивне життя, матеріально забезпечене життя). 3) Проективна методика "Казка про студента, який сам себе утримував" для визначення якісних характеристик ставлення студентів до фінансового самозабезпечення.
Метод анкетування
Даний метод направлений на виявлення наявності досвіду роботи у студентів, а також відношення до наявних грошей: як студенти їх розподіляють, чи готові вони працювати, якщо б була можливість не працювати. Анкета включає в себе 6 питань: 5 закритих і 1 відкрите питання. Інструкція: Уважно прочитайте питання і виберіть один з даних варіантів відповідей. Пам'ятайте, що правильних і неправильних відповідей немає.
Метод графічного шкалування
Графічне шкалування направлено на визначення суб'єктивної оцінки студентами своєї готовності до фінансового самозабезпечення. Інструкція: Перед вами графічна шкала, яка відображає готовність до матеріального самозабезпечення. Позначте на ній на якому рівні, на вашу думку, ви знаходитесь.
Методика "Особистісний диференціал"
Методика спрямована на вивчення ставлення студентів до самих себе та до інших людей. Фактор Оцінки (О) в "Особистісному диференціалі" говорить про рівень самоповаги. Високі значення цього чинника говорять про те, що досліджуваний приймає себе як особистість та в певному сенсі задоволений собою.
Низькі значення фактора О вказують на критичне ставлення людини до самої себе, його незадоволеність власною поведінкою, рівнем досягнень, особливостями особистості, на недостатній рівень прийняття самого себе. Фактор Сили (С) в самооцінці свідчить про розвиток вольових сторін особистості, як вони усвідомлюються самим випробуваним. Його високі значення говорять про впевненість у собі, незалежність, схильність розраховувати на власні сили у важких ситуаціях. Низькі значення свідчать про недостатній самоконтроль, нездатність триматися прийнятої лінії поведінки, залежність від зовнішніх обставин і оцінок. Фактор Активності (А) в самооцінці інтерпретується як свідчення екстравертованості особистості. Позитивні значення вказують на високу активність, товариськість, імпульсивність; негативні - на інтровертованість, певну пасивність, спокійні емоційні реакції. Інструкція: У запропонованому бланку представлені найбільш поширені якості людини. Позитивні значення цих якостей позначені знаком "+", а негативні - "-". Їх ступінь оцінюється за семибальною шкалою. Порядок роботи з методикою дуже простий і полягає в наступному:
• вибір знака того чи іншого якості;
• визначення ступеня його прояви за балами:
o 3 - виявляється дуже сильно і дуже часто;
o 2 - виражено досить помітно і часто зустрічається;
o 1 - виявляється іноді й слабко;
o 0 - важко сказати, є і те, й інше.
На основі вибраних знаків і ступеня вираженості якості обведіть відповідну цифру в таблиці. Пам'ятайте, що позитивні і негативні якості людей, наведені в таблиці, постійно міняються місцями. Тому будьте уважні в своїх оцінках.
Методика "Ціннісні орієнтації" Рокіча
Дана методика спрямована на вивчення ціннісно-мотиваційної сфери людини. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості і становить основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції і "філософії життя". Розроблена М. Рокічем методика, заснована на прямому ранжуванні списку цінностей. М. Рокіч розрізняє два класи цінностей:
1. Термінальні - переконання в тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути. Стимульний матеріал представлений набором з 18 цінностей.
2. Інструментальні - переконання в тому, що якийсь образ дій або властивість особистості є кращим у будь-якій ситуації. Стимульний матеріал також представлений набором з 18 цінностей. Цей поділ відповідає традиційному поділу на цінності - цілі та цінності-засоби.
Інструкція:
Уважно вивчіть таблицю і, вибравши ту цінність, яка для Вас найбільш значима, помістіть її на перше місце. Потім виберіть другу за значимістю цінність і помістіть її слідом за першою. Потім виконайте те ж з усіма іншими цінностями. Найменш важлива залишиться останньою і займе 18 місце. Робыть все не поспішаючи, вдумливо.
Проективна методика "Казка про студента, який сам себе утримував"
Дана методика спрямована на виявлення якісних характеристик ставлення студентів до фінансового самозабезпечення, на визначення особистісних якостей, які допомагають або заважають студентам самостійно себе забезпечувати.
Інструкція:
Напишіть казку про студента, який сам себе утримував.
2.4 Аналіз та інтерпретація результатів
2.4.1 Аналіз результатів за методои "Графічне шкалування"
За результатами проведення методу "Графічне шкалування" всіх досліджуваних можна розділити на 2 групи: 1 група - ті, хто демонструє високий рівень готовності до фінансового самозабезпечення (35 чоловік - 58% всіх випробовуваних, серед них 31% - дівчата, 69% - юнаки) , 2 група - ті, хто демонструє низький рівень готовності до фінансового самозабезпечення (25 осіб - 42% всіх випробовуваних, серед них 36% - юнаки і 64% - дівчата).
Виконання даного завдання супроводжувалося наступними висловлюваннями з боку досліджуваних: "Можу або не можу?", "Звичайно можу!", "Ні, ще не можу". Це свідчить про те, що серед досліджуваних присутні студенти, які впевнені в тому, що вони вже повністю самостійні і можуть собі самостійно забезпечити, такі, які впевнені в тому, що ще не можуть себе самостійно забезпечити і такі студенти, які ще не знають, чи можуть вони себе забезпечити чи не можуть, що говорить про те, що у них немає впевненості в собі, в тому, що вони вже повністю самостійні. Таким чином можна сказати, що якщо студент готовий до матеріального самозабезпечення, він може сказати про це без коливань, впевнено. А якщо студент не готовий самостійно себе забезпечувати, він може коливатися при відповіді на поставлене питання.
Дані результати говорять про те, що більша частина студентів випускних курсів вже думає про те, що надалі при влаштуванні на роботу їм необхідний буде досвід роботи, а також про те, що на даний момент вже необхідно самостійно себе забезпечувати, обходитися без допомоги батьків. Більшу самостійність проявляють молоді люди, тому серед представників 2 групи знаходиться більше дівчат.
Таблиця 1. Якісні та кількісні склади груп студентів з різним рівнем готовності до фінансового самозабезпечення
|
|
1 група Ті, хто демонструє високий рівень готовності |
2 група Ті, хто демонстрирує низький рівень готовності |
|
|
58% (35 осіб) |
42% (25 осіб) |
|
юнаки |
69% (24особи) |
36% (9осіб) |
|
дівчата |
31% (11осіб) |
64% (16осіб) |
2.4.2 Аналіз результатів, отриманих за допомогою методу анкетування
За допомогою методу анкетування студентів, ми визначили розподіл випробовуваних за відповідями на питання, пов'язані з наявністю роботи на момент проведення дослідження або досвіду роботи і яким чином вони рапреділяють наявні у них гроші.
Таблиця 2. Даны розподілу відповідей на питання про наявність досвіду роботи в досліджуваних групах студентів
|
|
1 група |
2 група |
|
Мають досвід роботи |
100% |
100% |
|
Працюють |
63% |
60% |
|
Не працюють |
37% |
40% |
Таблица 3. Дані розподілу відповідей на запитання про те, як студенти отримують гроші і як розподіляють наявні у них гроші
|
|
1 група |
2 група |
|
Самостіно заробляють гроші |
74% |
32% |
|
Отримують гроші від батьків |
14% |
24% |
|
Отримують стипендію |
12% |
44% |
|
Витрачають гроші на продукти харчування |
74% |
80% |
|
Витрачають гроші на розваги |
40% |
12% |
|
Витрачають гроші на дорогі товари |
20% |
8% |
Таблица 4. Дані розподілу відповідей на запитання про те, працювали б студенти, якщо б була можливість не працювати
|
|
1 група |
2 група |
|
Працювали б, якщо б була можливість не працювати |
71% |
80% |
|
Не працювали б, якщо булла б можливість не працювати |
29% |
20% |
За результатами анкетування в 1 групі (ті, хто демонструє високий рівень готовності до матеріального самозабезпечення) 100% випробовуваних мають досвід роботи. На даний момент 63% з них працює, а 37% з них не працює. З них 74% вважають за краще самостійно заробляти гроші; 14% - отримують допомогу від батьків, 12% - розраховують на стипендію. 74% представників 1 групи витрачають більшу частину наявних у них грошей на продукти харчування; 40% - на розваги, 20% представників цієї групи витрачають велику частину грошей на дорогі товари, такі як електротовари та техніка. На запитання: "Якби Ви виграли 100 000 гривень, як би Ви розпорядилися цими грошима?" Були дані наступні відповіді: 34% відповідей - відкрив би свою справу; 16% - витратив би на відпочинок; решта відповідей (віддав би на благодійність, на навчання, на допомогу близьким людям, на машину, на свої потреби) отримали по 10%.
Дані результати говорять про те, що всі представники 1 групи можуть оцінити, готові вони до матеріального самозабезпечення чи ні, тому що вони вже мають досвід роботи. Велика частина представників цієї групи витрачають велику частину грошей на продукти харчування, що говорить про те, що вони знають ціну грошам, і не витрачають гроші на непотрібні речі. Те, що студенти можуть витрачати гроші на розваги, але на них йдуть не всі гроші, що теж свідчить про здатність студентів оцінювати значимість самостійно зароблених грошей. Здатність деяких представників цієї групи оплачувати своє навчання свідчить про високий рівень самостійності і небажанні обтяжувати своїх батьків своїми труднощами. Готовність 71% представників цієї групи працювати навіть у тому випадку, якщо буде можливість не працювати, говорить про те, що ці студенти відносяться до роботи не тільки як до способу заробити гроші, але і як до можливості самореалізуватися, підвищити свою самооцінку і використовувати свої здібності .
Бажання віддати частину виграних грошей батькам говорить про те, що студенти прагнуть віддячити своїм батькам за їх допомогу і допомогти у свою чергу їм. Готовність вкласти виграні гроші у відкриття свого бізнесу говорить про прагнення студентів до самореалізації та прагнення працювати на себе і заробляти кошти для такого життя, яку кожен для себе хоче. Решта відповідей свідчить про прагнення студентів до хорошого життя, до життя, в якій є все необхідне.
За результатами дослідження у 2 групі також 100% випробовуваних мають досвід роботи. При цьому 60% з них працюють на даний момент, а 40% - не працюють.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
