Большая Энциклопедия Рефератов - Формування творчого потенціалу у студентів 1–4 курсу - бесплатно рефераты, скачать рефераты, рефераты на тему

Формування творчого потенціалу у студентів 1–4 курсу

Діаграма № 3.2.12

3.3 АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати, отримані нами на етапі контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень творчого потенціалу студентів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно відрізняються.

Для того, щоб установити наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на підвищення рівня творчого потенціалу у студентів експериментальної групи, ми застосуємо метод математичної статистики, а саме коефіцієнт Пірсона.

У нашому дослідженні коефіцієнт Пірсона буде використатися для розрахунків однорідності експериментальної та контрольної групи, у цьому випадку перевіряється гіпотеза Н0 про відсутність розходжень між двома емпіричними розподілами.

Коефіцієнт Пірсона розраховується так, що при повному збігу двох експериментальних розподілів величина r xy= 1, і чим більше розбіжність між зіставляють розподілами, тим менше величина емпіричного значення r xy.

Розрахункова формула критерію коефіцієнта Пирсона порівняння двох емпіричних розподілів залежно від виду представлених даних може мати такий вигляд:

де х - значення, першого розподілу вибірки,

y - значення, другого розподілу вибірки,

n - кількість випробуваних.

Проведемо розрахунок r xy за результатами рівня творчого потенціалу у студентів на етапі констатуючого зрізу у контрольній групі й результатами на етапі контрольного експерименту у експериментальній групі.

Зробимо розрахунок коефіцієнта Пірсона, по підготовленим ними даним, представ ленним у таблиці № 3.3.1 , використовуючи формулу.

№ п/п	Х	Y	Х*Y	Х2	Y2
№ п/п	Середні результати рівня творчого потенціалу контрольної групи на етапі контрольного зріза	Середні результати рівня творчого потенціалу експериментальної групи на етапі контрольного зріза	Х*Y	Х2	Y2
1	24	39	936	576	1521
2	38	38	1444	1444	1444
3	38	25	950	1444	625
4	15	28	420	225	784
5	41	39	1599	1681	1521
6	37	37	1369	1369	1369
7	38	38	1444	1444	1444
8	43	32	1376	1849	1024
9	25	38	950	625	1444
10	38	39	1482	1444	1521
11	18	18	324	324	324
12	34	32	1088	1156	1024
13	27	32	864	729	1024
14	34	42	1428	1156	1764
15	37	37	1369	1369	1369
16	30	17	510	900	289
17	45	20	900	2025	400
18	35	14	490	1225	196
19	20	36	720	400	1296
20	37	32	1184	1369	1024
Сума	626	636	398136	391876	404496

Таблиця № 3.3.1

Підставляючи наші данні у формулу, отримуємо такій результат:

Висновок. У нашому експерименті коефіцієнт Пірсона дорівнює -0,2945. Отже, порівнювані середні значення рівня розвитку творчого потенціалу у студентів в контрольній групі на етапі констатуючого експерименту і експериментальної групи на етапі контрольному експерименту, статистично вірогідно розрізняються. Це говорить про те, що корекційно-розвиваючі вправи, спрямовані на підвищення рівня творчого потенціалу, ефективні. Отже, корекційно-розвиваюча робота, що проведена зі студентами експериментальної групи й спрямована на зниження тривожності, ефективна.

Таким чином, була встановлена наявність статистично достовірних розходжень між середніми значеннями, що належать до двох сукупностей даних без колекційної роботи й після корекційно-розвиваючої роботи. Так як вони дійсно вірогідно розрізняються.

Висновки

На основі проведеного нами експерименту можна зробити такі висновки:

1. У цій роботі нам видалася можливість розглянути актуальну проблему розвитку творчих здібностей та креативності у студентів. Наше дослідження необхідне для підвищення ефективності навчання та творчого потенціалу молоді.

2. В процесі виконання цієї роботи ми ознайомилися з думками багатьох психологів з приводу питання творчого потенціалу особистості.

3. Вибранні нами методика дослідження креативності валідні та зручні у використанні в умовах інституту.

4. Відзначимо, що в цілому, поставлені ними задачі виконані. На етапі констатуючого експерименту були проведені діагностичні методики з контрольною та експериментальною групами. Рівень творчого потенціалу та креативності у студентів гуманітарного факультету у більшості випадків на низькому та середньому рівні.

5. Формуючий експеримент, у задачі якого входило складання корекційно-розвиваючої програми, спрямованої на підвищення креативності студентів, був проведений в умовах, спеціально змодельованих колективних занять, що також входило в задачі даного етапу експериментальної роботи. На протязі формуючого експерименту були помітні позитивні зміни показників творчого потенціалу у студентів.

6. Контрольний зріз , аналіз якого був зроблений через математичну статистику, дозволив простежити динаміку підвищення рівня творчих здібностей та креативності у студентів гуманітарного факультету експериментальної групи. На даному етапі підтвердилася ефективність пропонованої складеної корекційно-розвиваючої програми, тобто корекційно-розвиваюча робота, спрямована на розвиток творчого потенціалу та уяви, сприяла підвищенню креативності у студентів.

7. Виконане експериментальне дослідження має виражену загальну практичну (прикладну) спрямованість. Розроблені в програмі принципи розвитку креативності та творчого потенціалу можуть бути використані в масовій практиці роботи зі студентами інших факультеті з 1 по 4 курс. Дана програма не являє собою єдиний закінчений варіант, вона може бути розширеної. Таким чином, отримані дані є основою для подальших досліджень по даній проблемі, у тому числі переконують, що застосування цілеспрямованих корекційно-розвиваючих занять реально впливають на підвищення креативності у студентів. Підвищення творчого потенціалу у студентів повинно носити не вузько функціональний, а загальний, індивідуально-орієнтований характер.

Рекомендації

Розвиток творчого мислення людини здійснюється в процесі його цілеспрямованої діяльності. Без цього неможливе ні глибоке засвоєння наукових знань, ні вироблення уміння самостійно використовувати їх на практиці. Самі по собі знання не служить достатньою підставою для включення молодої людини в самостійне життя. Освіта повинна сформувати особу, здібну до плідного соціального життя.

У педагогічній практиці існує ряд об'єктивних труднощів, що виникають в процесі формування світогляду студентів. Одним з них є факт того, що більшість педагогів не готові вести роботу по формуванню світогляду студентів відповідно до цілісної структури наукового світогляду. Окрім того, економічні реалії сучасного суспільного життя створюють виховну середу, що формує основи світогляди, далекі від загальнолюдських цінностей, створюють відчуження педагога і вихованця, унаслідок чого структура і вміст учбового процесу в сучасній освіті приходять в протиріччя із завданнями формування світогляду студентів.

За сприятливих умов (якщо середа дозволяє безперешкодно розвиватися індивідуальності) зробити відкриття може кожен, незалежно від освіти, соціального положення, віку або полу. Більш того, для цього навіть не треба бути генієм. Дослідження показали що займатися творчою роботою здатна будь-яка людина з нормальним рівнем інтелекту.

Розробляючи проблеми організації навчання творчості і вирішенню творчих завдань, необхідне знання особливостей творчої особи. Лише сукупність внутрішніх зв'язків і зовнішніх умов формує сповна певні властивості психіки.

Ми вважаємо, що особливостями творчої особи є: нейрофізіологічна структура мозку, що визначає переважання внутрішньої обумовленості над зовнішньою (ознаки самої системи); психологічна (енергетичне) самота (умови взаємозв'язку системи з іншими системами, соціумом); приналежність домінантній ідеї (співвідношення з надсистемою).

Творчість можлива лише тоді, коли умови несуть системний характер.

Таким чином для підвищення креативності студентів необхідно забезпечити необхідні умови для розвитку творчого потенціалу (свободу творчості, творче спілкування з іншими студентами, творчу обстановку у кабінеті).

Для підвищення креативності та творчих здібностей студентів також необхідно проводити психологічні тренінги та корекційно-розвиваючі методики у вільний від занять час. Запропонована нами програма вправ на розвиток творчого потенціалу, уяви та креативності виявилася ефективною, що підтвердилося експериментально, тому її можна використовувати у роботі зі студентами.

Креативність підвищує короткочасна зміна роду діяльності, тому студентам треба запропонувати участь у будь-якому масовому заході, залучити до активної діяльності у неформальному житті навчального закладу та давати додаткові завдання на розвиток уяви.

Навик креативного мислення можна розвивати абсолютно так само, як і будь-який інший. Питання лише у навчанні навику, в подальшому вживанні на практиці і упевненості в собі. Для розвитку свого творчого потенціалу необхідно:

1. Дотримуватися дисципліни, організованості і систематичності в роботі. Виконувати усе вчасно, брати завдання важче, ніж зазвичай.

2. На кожну задачу находити як можна більше неординарних відповідей, а не зупинятися на одній.

3. Задовольняти свою цікавість, дивитися науково-пізнавальні телепередачі, більше читати.

4. Творчість напряму залежить вед інтелекту, тому необхідно покращувати свій рівень IQ.

5. Бути сміливими у будь-якій справі, не боятися проявити себе.

6. Більше спілкуватися, проявляти свою комунікабельність.

Література

1. Абрамова Г.С. “Введення в практичну психологію” – Екатеринбург: “Ділова книга”, Москва: Видавничий центр “Академія”, 1995

2. Адлер А. Понять природу человека. СПб.: Академический проект, 1997. ;

3. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1968;

4. “Альманах психологичних тестів” – Москва: “КСП”, 1995

5. Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука. - М., 1979

6. Барзыкина А.Н. Желание изменить свою жизнь, - М: 2002;

7. Бердяев Н.А. Смысл творчества. Опыт оправдания человека. - М.: Фолио-Аст, 2002.

8. Богоявленская Д.Б. Вчера и сегодня психологии творчества // Творчество в искусстве - искусство творчества / Под ред. Л. Дорфмана и др. - М.: Смысл, 2000.

9. Бодалев А.А Психология личности, - М.: 1988;

10. Болотова А.К., Маркова И.В. Прикладная психология, - М: 2001;

11. Блюм Г. “Психоаналітичні теорії особистості”. Пер. з англ. – Э.: Изд-во “КСП” 1996

12. Брайан Клег, Пл Бич. Интенсивный курс по развитию творческого мышления, – М: 2004;

13. Бубнов С.С. Методики диагностики ценностных ориентаций личности, М: 1995;

14. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.: Просвещение, 1989;

15. Гершензон М. Творческое самосознание. Философские рассуждения о творческом самосознании человека., Л: 1999

16. Головин. Словарь практического психолога. – Минск, 2001;

17. Дружинин В.Н. Психология общих способностей, 2-е издание, – Санкт-Петербург, 1999;

18. Дружинин В.Н., Шадриков В.В. Развитие и диагностика способностей, – М: 1991;

19. Зденек М. Развитие правого полушария: Углубленная программа высвобождения силы Вашего воображения. - М.: Попурри, 2004.

20. Клименко В.В. Психология творчества, – Киев, 2006;

21. Ломбразо Ц. Гениальность и помешательство, – СПб: 1992;

22. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М., 1984. С. 383;

23. Матюшкин А.М. Мышление, обучение, творчество. - М.: 2003

24. Методы социальной психологии /Под ред. Е.С. Кузьмина, В.Е. Семенова, - Л: 1997;

25. Методики социально-психологических исследований личности и малых групп/ Сб. науных трудов под ред. А.Л. Журавлева, Е.В. Журавлевой, - М: 1995;

26. Мерещакова Б.Г., Зинченко В.П. Современный психологический словарь, - Санкт-петербург, 2006;

27. Маклаков А.Г. Общая психология: учебник для вузов, - Питер, 2006;

28. Немов Р.С. Психологія. Кн. 1. М.: ВЛАДОС, 1995.

29. Немов Р.С. Кн. 3. Психодіагностика. – М.: ВЛАДОС, 2003.

30. Николаенко Н.Н. Психология творчества, – С-П: 2007;

31. Пономарев Я.А Психология творчества и педагогика, – М: 1976;

32. Петровский А.В. Общая психология. М.: Просвещение, 1986;

33. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Уч. пособие /Под ред. Д.Я.Райгородского, - Самара, 1998

34. Практична психологія. Под ред. проф. С. В. Кондратьевой. – М. 1997

35. Психологическая диагностика. Учебное пособие. / Под ред. К.М. Гуревича, Е.М. Борисовой. - М., 2000;

36. Рогов Е.И. Психология человека, - М: 1999;

37. Рубинштейн С.Л. проблемы общей психологии. – М.,1973

38. Социальная психология личности. Уч. пособие/ под ред. В.А.Лабунской, - М:2000;

39. Солсо Р.Л. "Что такое творчество?, - СПб: 2002

40. Сорокина Б. Ф. Психология и философия творчества., Минск, 2000

41. Словник практичного психолога / Сост. С.Ю. Головін – Мінськ; Харвест, 1997

42. Столяренко Л.Д. Основы психологии, - Ростов-на-Дону, 1997;

43. Фетинський Н.П., Козлов В.В., Манутлов Г.М. Соціально-психологічна діагностика розвитку особистості та малих груп, М: 2002

44. Яковлева Е.Л. Психология развития творческого потенциала личности. - М.: 1997

45. Ярошевский М.Г. Психология творчества и творчество в психологии, - М: 2000

Додаток

ДОДАТОК №1

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ОБДАРОВАННОСТІ ЛОСЕВА А.А.

(Лосев А.А.)

Виявлення інтелектуальних схильностей справа дуже складна, як і будь-яка інша психодіагностична робота. Скориставшись представленою методикою, можна одержати первинну інформацію про спрямованість інтересів. Це, у свою чергу, дасть можливість об'єктивніше судити про здібності і про характер обдарованості.

Важливо, що, не дивлячись на відсутність абсолютного збігу між інтересами і схильностями, з одного боку, і здібностями і обдарованістю – з іншою, між ними існує тісний зв'язок. Цей зв'язок вже на ранніх етапах розвитку особи виражена достатньо безумовно: дитина цікавиться, як правило, тією наукою або сферою діяльності, в якій він найбільш успішний. Таким чином, схильності виступають як індикатор здібностей і обдарованості, з одного боку, як відправна крапка – з іншою.

Тест включає 27 питань. Питання складені відповідно до умовного ділення схильностей на 7 сфер: математика і техніка; гуманітарна сфера; художня діяльність; спорт; комунікативні інтереси; домашні обов'язки, праця по самообслуговуванню.

Лист відповідей: у клітинках треба записати відповіді на питання.