Тест включає 27 питань. Питання складені відповідно до умовного ділення схильностей на 7 сфер: математика і техніка; гуманітарна сфера; художня діяльність; спорт; комунікативні інтереси; домашні обов'язки, праця по самообслуговуванню. (ДОДАТОК № 7).
2.3 ФОРМУЮЧІ МЕТОДИКИ «Не може бути» (Рогов)
Будь-який із студентів називає щось неймовірне: річ, явище природи, незвичайна тварина, розповідає випадок. Виграє той, хто придумає 5 таких сюжетів підряд, і ніхто йому жодного разу не скаже «Буває!».
Ця гра призначалася для розвитку вербальної креативності у студентів.
«Чарівний Ліс» (Рогов)
У цій вправі на розвиток творчого мислення необхідно домалювати лінії та фігури, щоб вийшов чарівний ліс різноманітними його мешканцями (ДОДАТОК № 8).
«Що було б, якби» (Рогов)
Ця вправа корисна тим, що дозволяє вийти за звичні рамки і не обмежуватися так званими правильними виставами. На обговорення ми винесли такі теми, що стимулюють роботу думки, наприклад:
Що якби люди вели нічний спосіб життя?
«Чарівний олівець» (Рогов)
Для ознайомлення учасників з правилами цієї гри буде потрібно папір і олівець. Ведучий пояснює гравцям, що олівцем можна управляти на відстані, подаючи йому одну з 4 команд: «Угору», «Донизу», «Праворуч», «Ліворуч». По команді олівець переміщається, залишаючи на папері межу. Слідує інша команда, і олівець, не відриваючись від паперу, знову переміщається. Таким чином, на аркуші вимальовувалася ламана лінія. Все «ходи» олівця мають бути рівні між собою.
На попередньому етапі гри учасники подають свої команди, а ведучий «допомогає» олівцю виконувати свої обов'язки. Потім, переконавшись в тому, що всі учасники засвоїли правила гри, ведучий пропонує їм креслити уявні фігури на уявному аркуші, який кожен повинен представляти перед собою. Креслення починається з простої фігури, зразок якої ведучий заздалегідь демонструє гравцям. Команди подаються по кругу.
Ведучий повинен пояснити гравцям, що вони не мають права заздалегідь домовлятися про те, в якій крапці або в якому направленні вести ламану. Кожен повинен уважно стежити за командами і, коли до нього підійде черга, діяти згідно обстановці. Якщо в ході малювання учасник не зміг устежити за лінією або йому здалося, що хто - або з товаришів допустив помилку, він зупиняє гру командою «стоп». По цій команді всё, що намальоване на уявних листах, автоматично стирається. Що зупинив гру, починає її спочатку - робить перший хід. Після того як фігура намальована, ведучий пропонує складнішу.
«Античас» (Рогов)
Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді. Наприклад: «Театр», «Магазин», «подорож за місто». Той, хто отримав тему, повинен розкрити её, описуючи події, що відносяться до неї «задом наперед» - неначебто у зворотний бік прокручувалася кінострічка.
«Розвиток невербальної креативності» (Рогов)
Придумайте 3-5 різних варіантів опису того, що зображене на малюнку.
Проявіть свої креативні здібності. Реально для кожного зображення можливо по 20-30 різних тлумачень (ДОДАТОК № 9).
Завдання на розвиток креативності (Рогов)
ЗАВДАННЯ 1. Розмістіть 10 стільців в одній кімнаті, так щоб в кожної з 4 стін було розміщено їх однакову кількість. Два стільці потрібно поставити по кутах, і вони, таким чином, відноситимуться відразу до 2 стін.
ЗАВДАННЯ 2. У скляній банці сидить мікроб. Кожну хвилину він ділиться навпіл. Нові мікроби у свою чергу, через 1 хвилину діляться навпіл -і так до безкінечності. Відомо, що за годину банка буде повна. Через який час мікроби займуть половину банки?
ЗАВДАННЯ 3. Та ж сама ситуація. Але в банці 2 мікроби. Через скільки часу банка наповниться?
«Перевтілення» (Рогов)
Учасники зручно розташовуються в кріслах. Один з них отримує від ведучого завдання перетворитися на певну річ. він повинен уявити себе цією річчю, зануритися в її світ. Від імені цієї речі він починає розповідь про те, що її оточує, як вона живе, що відчуває, про її турботи, інтереси, про її минуле і майбутнє. Закінчивши розповідь учасник дає завдання наступному по кругу.
«Групова картина» (Рогов)
Всі учасники сідають у круг. Один з них тримає в руках чистий аркуш паперу і намагається уявити собі намальовану картину. Він починає детально її описувати, а всі інші намагаються побачити на аркуші те, про що він говорить. Потім аркуш передається наступному учасникові, і він продовжує створення уявної картини, доповнюючи вже "написане" новими деталями. Аркуш передається далі. Ведучий повинен попередити учасників, що це саме картина, а не сюжет, що розвивається. Описи ж мають бути досить детальними для того, щоб можна було однозначно встановити по ним просторове взаєморозташування деталей.
Закінчення роботи об'являється учасником, що вважає, що картина вже надмірно переобтяжена деталями.
ВИСНОВКИ
1. В процесі діагностики креативність підрозділяють на вербальну (словесне творче мислення) і невербальну (образотворче творче мислення). Таке розділення стало виправданим після виявлення зв'язку вказаних видів креативності з відповідними чинниками інтелекту: образним і вербальним.
2. Використання різних методик діагностики творчих здібностей дозволило виявити спільні принципи оцінки креативності:
а) індекс продуктивності як відношення числа відповідей до кількості завдань;
б) індекс оригінальності як сума індексів оригінальності (тобто зворотних величин по відношенню до частоти тієї, що зустрічається відповіді у вибірці) окремих відповідей, віднесена до спільного числа відповідей;
в) індекс унікальності як відношення кількості унікальних (що не зустрічаються у вибірці) відповідей до спільної їх кількості.
3. Для підвищення якості тестування креативності необхідне дотримання таких основних параметрів креативної середи, як:
- відсутність обмеження за часом;
- мінімізація мотивації досягнення;
- відсутність мотивації змагання і критики дій.
РОЗДІЛ 3. Експериментальне дослідження творчого потенціалу студентів гуманітарного факультету
3.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Експериментальна база: діагностика творчого потенціалу проводилася на вибірці, в яку входили студенти 1-4 курсу із Краматорського Економіко-Гуманітарного Інституту та Слов’янського Педагогічного Інституту. Вік досліджених нами студентів становить від 18 до 23 років. Студентів ми розбили на дві групи: контрольну (20 чоловік) та експериментальну (20 чоловік). Дослідження проводилися з вересня 2008 року по травень 2009 року.
|
№ |
Захід |
Термін |
Відповідальний |
Група |
|
1. |
Констатуючий експеримент: 1. Методика «Самооцінка творчого потенціалу особистості» (Н.П.Фетискін); 2. Методика діагностики обдарованості (А.А.Лосев); 3. Методика «Виявлення соціальної креативності особистості» (В.Н.Дружинін) |
Вересень-жовтень2008р. |
Психолог |
Контрольна та експериментальна група |
|
2. |
Формуючий експеримент: 1. Бесіда; 2. Проведення психологічного тренінгу на розвинення творчих здібностей по Е.І.Рогову; 3. Завдання на розвиток креативності; |
Листопад-березень 2008-2009 р.р. |
Психолог |
Експериментальна група |
|
3. |
Контрольний зріз: 1. Методика «Самооцінка творчого потенціалу особистості» (Н.П.Фетискін); 2. Методика діагностики обдарованості (А.А.Лосев); 3. Методика «Виявлення соціальної креативності особистості» (В.Н.Дружинін) |
Квітень-Травень 2008-2009 р.р. |
Психолог |
Контрольна та експериментальна групи |
3.2 Експериментальне дослідження
КОНСТАТУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
У відповідності до розробленої нами програми дослідження, на першому етапі ми проводили констатуючий експеримент для вияву творчого потенціалу студентів 1 – 4 курсу. З цією метою проводили такі методики: Методика «Самооцінка творчого потенціалу особистості» (Н.П. Фетискін); Методика діагностики обдарованості (А.А. Лосев); Методика «Виявлення соціальної креативності особистості» (В.Н. Дружинін).
Процентне відношення
У контрольній та експериментальній групах за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.)
Таблиця № 3.2.1
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
10% (2 чол.) |
75% (15 чол.) |
15% (3 чол.) |
|
Експериментальна група |
5% (1 чол.) |
85% (17 чол.) |
10% (2 чол.) |
Результати дослідження за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі констатуючого експерименту у контрольній группі
Діаграма № 3.2.1
Результати дослідження за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі
Діаграма № 3.2.2
Процентне відношення
У контрольній та експериментальній групах за методикою «Діагностика обдарованості» (Лосев А.А.)
Таблиця № 3.2.2
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
25% (5 чол.) |
30% (6 чол.) |
45% (9 чол.) |
|
Експериментальна група |
25% (5 чол.) |
35% (7 чол.) |
40% (8 чол.) |
Результати дослідження за методикою «Діагностика обдарованості» (А.А. Лосев) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі
Діаграма № 3.2.3
Результати дослідження за методикою «Діагностика обдарованості» (А.А.Лосев) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі
Діаграма № 3.2.4
Процентне відношення
У контрольній та експериментальній групах за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (Дружинін В.Н.)
Таблиця № 3.2.3
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
15% (3 чол.) |
35% (7 чол.) |
50% (10 чол.) |
|
Експериментальна група |
20% (4 чол.) |
30% (6 чол.) |
50% (10 чол.) |
Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (Дружинін В.Н.) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі
Діаграма № 3.2.5
Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (Дружинін В.Н.) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі
Діаграма № 3.2.6
ФОРМУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
Формуючий експеримент ми проводили у експериментальній групі. Для початку ми провели бесіду з усіма студентами для налаштовування довіри, потім був проведений психологічний тренінг в який входили таки розвиваюче-коректуючі ігри :
«Не може бути» (Рогов)
Ця гра призначалася для розвитку вербальної креативності у студентів.
При виконанні цього завдання студенти спочатку трохи соромилися, але вже на 5 хвилині стали почувати себе все більш розкуте та пропонувати багато різноманітних неймовірних речей. Гра сподобалася усім учасникам.
«Чарівний Ліс» (Рогов)
При виконанні цього завдання студенти дуже добре пофантазували. Кожний студент створив свій неповторний чарівний ліс. Який не краплі не схожий на інші малюнки. Студенти проявили свою індивідуальність на повну.
«Що було б, якби» (Рогов)
При виконанні цього завдання мі не обмежувалися лише даними темами. Обговорювалося ще безліч тем, які були найбільш актуальними, але неймовірними. Студенти проявили велику активність та були дискусії стосовно обговорюваних тем, кожен висловлював свою точку зору.
«Чарівний олівець» (Рогов)
Було важко виконувати це завдання і студенти часто плуталися.
«Античас» (Рогов)
У нашому випадку була запропонована тема «Студентські будні». Ця тема була дуже актуальна для досліджуваних нами студентів, тому кожен запропонував свій варіант розповіді.
«Розвиток невербальної креативності» (Рогов)
Описи були дуже різноманітні. Завдання захопило студентів, тому кожен пропонував по 15-20 своїх тлумачень запропонованих їм малюнків.
«Перевтілення» (Рогов)
Гру ми проводили в затемненому приміщенні - це забезпечило її учасникам велику розкутість і психологічний комфорт. Поступово "перевтілення" у студентів ставали все біліше глибокими і вони переходили від поверхневих, зовнішніх описів до вираження настрою та відчуттів.
Завдання студентам дуже сподобалося, тому вони грали в цю гру захоплено та припинили тільки тоді, коли закінчилися усі можливі варіанти.
«Групова картина» (Рогов)
Таким чином було намальовано 6 неіснуючих картин: «У Космосі», «Весняний ліс», «Моя кімната», «Притулок для тварин», «Морські пригоди», «На пляжі». Студенти проявили свою креативність на високому рівні
КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ
Проводимо контрольний зріз для перевірки ефективності формуючого експерименту. Для цього ми продіагностували експериментальну та контрольну групи за допомогою тих самих методик, які ми застосували у констатуючому експерименті.
Процентне відношення
Контрольний зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі
Таблиця № 3.2.4
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
20% (4 чол.) |
70% (14 чол.) |
10% (2 чол.) |
|
Експериментальна група |
70% (14 чол.) |
25% (5 чол.) |
5% (1 чол.) |
Результати дослідження за методикою «Смооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі
Діаграма № 3.2.7
Результати дослідження за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту
Діаграма № 3.2.8
Процентне відношення
Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Діагностика рівня творчого потенціалу» (Лосев А.А.) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі
Таблиця № 3.2.5
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
10% (2 чол.) |
85% (17 чол.) |
5% (1 чол.) |
|
Експериментальна група |
65% (13 чол.) |
30% (6 чол.) |
5% (1 чол.) |
Результати дослідження за методикою «Діагностика рівня творчого потенціалу» (Лосев А.А.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі
Діаграма № 3.2.9
Результати дослідження за методикою «Діагностика рівня творчого потенціалу»(Лосев А.А.) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту
Діаграма № 3.2.10
Процентне відношення
Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (В.Н. Дружинін) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі
Таблиця № 3.2.6
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
10% (2 чол.) |
45% (9 чол.) |
45% (9 чол.) |
|
Експериментальна група |
40% (8 чол.) |
45% (9 чол.) |
15% (3 чол.) |
Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (Дружинін В.Н.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі
Діаграма № 3.2.11
Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту
