де, n1 - кількість учнів експериментального класу
n2 - кількість учнів контрольного класу
Хе - середнє арифметичне в експериментальному класі
Хк -середнє арифметичне в контрольному класі
Хkj -результат окремого учня в контрольному класі
Хej -результат окремого учня в експериментальному класі
Тексп =3, 12
Порівняємо Ттабл і Тексл. При Тексп > Ттабл нульова гіпотеза правильна, тобто різні середні арифметичні показників рівня сформованості об'єкта дослідження викликані помилками репрезентативності, а насправді вони рівні.
Отже, дані нашого дослідження носять науковий, об'єктивний характер.
ВИСНОВКИ
Отже, формування у школярів молодшого шкільного віку науково-матеріалістичного світогляду - складена й актуальна проблема шкільної педагогіки.
Науковий світогляд є основою багатогранної діяльності учнів, спрямованої на пізнання дійсності, перетворення її в інтересах суспільства, тому робота по формуванню в учнів наукового світогляду має забезпечувати глибоке усвідомлення матеріалістичності світу, демократичного характеру його становлення, виховання стійких поглядів, переконань, ідеалів тощо.
Одним з найважливіших завдань школи є формування в учнів системи знань, створення ціннісної наукової картини світу.
Міцні і глибокі знання з основних предметів, вироблення певного емоційно-оцінюючого ставлення учнів до навчального матеріалу світоглядного характеру - необхідна умова формування різних компонентів їх світогляду. Особливу роль у пізнавальній діяльності учнів відіграють "знання про знання". Вони допомагають правильно орієнтуватись у великому за обсягом фактологічному матеріалі і пізнавати нові закономірності розвитку навколишньої дійсності.
Найважливішим засобом формування в учнів наукового світогляду є вивчення наук. Чітке виділення в кожному предметі провідних понять, ідей і забезпечення глибокого усвідомлення їх учнями сприяють успішному формуванню в них світоглядних поглядів, переконань. Доцільно організовувати засвоєння учнями навчального матеріалу як процес їх самостійного відкриття закономірностей розвитку природи, суспільства.
У процесі вивчення основ наук, позакласних заходів слід дотримуватись особливостей формування світоглядних уявлень, понять, ідей, які визначаються змістом, характером того чи іншого навчального предмета, певним видом практичної діяльності учнів.
Навчально-виховна робота педагогів має спиратися на знання реального рівня сформованості в кожного учня певних світоглядних поглядів, переконань, ідеалів. Не кількість проведених навчально-виховних заходів, а їх якість (конкретна виховна цілеспрямованість, емоційна наснаженість, активізація пізнавальних процесів, створення умов для перевірки і застосування знань на практиці, вироблення в учнів уміння переносити сформовані мислительні дії, світоглядні знання в інші нестандартні ситуації тощо) забезпечує успішне формування у школярів наукового світогляду.
Слід забезпечувати комплексний підхід до формування в учнів світоглядних понять, поглядів, переконань, ідеалів, морально-емоційних оцінок. Ступінь сформованості одного структурного компоненту світогляду впливає на інші І, таким чином, позначається на всій світоглядній системі особистості. Комплексний підхід до формування в учнів світогляду створює сприятливі умови для одночасного впливу на інтелектуальну, емоційну і вольову сфери, рівномірного розвитку всіх структурних компонентів світогляду. При цьому дуже важливо сформувати в учнів уміння оцінювати будь-який факт, подію з різних сторін.
Формування науково-матеріалістичного світогляду не закінчується в молодшому шкільному віці. У процесі самостійного життя, навчання в середніх і вищих учбових закладах, у трудовій діяльності науковий світогляд продовжує поглиблюватись, удосконалюватись. Сформовані в початковій школі компоненти наукового світогляду регулюють поведінку дітей, визначають їх спрямованість.
Розглядаючи мистецтво як один із важливих засобів формування діалектичного світогляду, ми дійшли висновку, що художньо-творча діяльність учнів є невід"ємною ланкою педагогічної роботи кожного освітнього закладу і кожного вчителя, спрямованої на формування і розвиток зародків цілісного, осмисленого відображення в свідомості кожної дитини навколишньої дійсності у всіх її видах і формах.
Використання спеціально розробленої системи засобів художньо-творчої діяльності в процесі навчання, як показало наше педагогічне дослідження, слід вважати одним з інструментів педагогічної діяльності, що ефективно впливають на формування в учнів здатності об'єктивно сприймати і правильно розуміти світ.
ЛІТЕРАТУРА
1. Балавадзе Ш.П. Вопросьі формирования диалектико-материалистического мировоззрения школьников. Смоленск, 1982.
2. Балавадзе Ш.П. Формирование научного мировоззрения в школе. Тула, 1984.
3. Выготский Л.С. Избранньїе психологические исследования. М., Изд-во АПН РСФСР, 1986, с 290.
4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: Теорія та Істрія. Навч.посібник. -К.: Вища пік., 1995.-237 с.
5. Димитров Г.М. Избранньїе произведения. Т.2. М., Госполитиздат, 1967, с434.
6. Добролюбов Н.А. Философские сочинения. Т.2. М., 1974, с 250.
7. Зорина Л.Я. Системность - качество знаний.М., "Знание", 1992
8. Залесский Г.Е. Психологические вопросьі формирования убеждений. -М.: Изд-во Моск.ун-та, 1982. 120 с.
9. Ігнатенко П.Р. Ціннісні орієнтації учнів як об"єкт педагогічної роботи.-"Радянська школа", 1987, № 7, с 287
10. Короткий психологічний словник. За ред. Войтка В.І. К., "Вища школа", 1985, с 185
11. Лушников А., Нелюбин Н. Формировать мировоззрение школьника. М., "Знание", 1996
12. Людина і світ: Підручник (Л.В.Губерський, А.О.Приятельчук, В.П.Андрущенко та ін): за ред.: АВ.Губерського, А.О.Приятельчука: К.: Український Центр духовної культури, 1999. - 512 с.
13. Макаренко А.С. Мої педагогічні погляди.- Твори в семи томах. ^.5, "Радянська школа", 1987
14. Медведев В.М. Формирование мировоззрения учащихся -«Народное образование", 1983
15. Психологические проблеми формирования научного мировоззрения школьников (под редакцией Менчинской НА.). М., "Просвещение", 1984
16. Руденко Ю.Д. Формування в учнів науково-матеріалістичного світогляду - К.: Видавництво "Радянська школа", 1987. - 124 с
17. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п"яти томах. К., "Радянська школа". 1986-1987
18. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. -К: Видавничий центр "Академія", 2000. - 544 с. (Атьмаматер)
19. Черноволенко В.Ф. Мировоззрение и научное познание. Изд-во
Киевского университета, 1980.
Додаток А
Анкета
1. Що таке вишивка?
a) це вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому зображення виконується на тканині лляними, бавовняними чи іншими нитками;
b) зображення квітів, листя, тварин нитками;
c) малюнок на рушнику;
d) малюнок на папері.
2. Які ви знаєте види орнаментів?
a) рослинний, геометричний, тваринний;
b) геометричний, зооморфний:
c) орнамент на тканині, папері, дереві;
d) не знаю ніяких.
3. Що ми називаємо красивим?
a) красиве - це те, що викликає радість, приносить задоволення, насолоду;
b) красиве - це щось яскраве;
c) красиве - це те, що мені подобається;
d) не знаю.
4. Коли ти виготовляєш сувенір, аплікацію, вишивку, мережку, макраме тощо, перш за все думаєш про:
a) охайність, акуратність, привабливість, оригінальність, красу своєї праці, про те, що виріб має бути обов'язково досконалим;
b) правильність, схожість виробу із зрізком, про те, щоб він сподобався вчителю;
c) оцінку, яку поставить учитель;
d) щоб встигнути до кінця уроку.
5. Коли ти бачиш незвичайну, досконалу, красиву річ (квітку, виріб, картину) то:
a) обов'язково звертаю на неї увагу, уважно розглядаю її, намагаюсь зрозуміти, що саме в цій речі мене приваблює, схвильовує;
b) зупиняюсь, бо мене завжди приваблює щось незвичайне, яскраве;
c) звертаю на це увагу, бо ніколи такого не бачив;
d) я не задумуюсь над цим,
6. Який подарунок ти вважаєш найкращим?
a) зроблений своїми руками;
b) куплений у магазині:
c) такий, що тобі зайвий;
d) мені байдуже.
7. Чим тобі найбільш подобається займатися у вільний час?
a) малювати, ліпити, вишивати, виготовляти поробки з паперу, тканини, конструювати тощо;
b) робити все, що може бути корисним, важливим, приємним і радісним для оточуючих і для мене;
c) роблю все, що захочеться;
d) важко сказати.
8. Що на твою думку може зробити людину радісною, доброю, щасливою,? Чому ти так вважаєш?
a) задоволення від хорошого вчинку, майстерно виготовлена поробка, досконало написана картина, оскільки це приємно мені і може принести задоволення іншим. Це красиво;
b) цікава книжка, художній фільм, слухання музики, оскільки це цікаво і допомагає багато про що дізнатись і багато чому навчитись;
c) все, що людині подобається;
d) не знаю.
9. Я не покажу мамі (папі, вчительці) недбало виконану доробку тому, що:
a) мені буде соромно, що я недбало і некрасиво виконав (виконала) роботу, це може засмутити батьків чи вчительку;
b) про мене подумають, що я не вмію красиво і уміло працювати;
c) мені поставлять погану оцінку;
d) я не розумію, чому не можна показувати.
Додаток Б
Тема уроку: Народна іграшка
Мета уроку: Формувати уявлення про види українського декоративно-вжиткового мистецтва. Ознайомити учнів з виробами й колірною палітрою народних іграшок, різновидами орнаментальних мотивів. Розвивати фантазію, творчість, естетичні смаки. Виховувати інтерес до українського декоративно-вжиткового мистецтва.
Обладнання: Альбом, фарби, шаблони іграшок, пензлики, пір'їнки, керамічні іграшки, посуд, малюнки, фотознімки, таблиці з різновидами орнаментів, записи українських мелодій.
Хід уроку
1. Організація класу
2. Мотивація художньо-трудової діяльності
2.1 Читання вірша "Глиняний коник" М.Людкевича Я зліпила з глини коника, Сам червоний, а грива чорна. Крешуть іскри малі копитця. Підкувала я їх у кузні, Чистим золотом із скарбниці. Любий конику буйногривий! Ось дихну - ти почнеш іржати. Ми з тобою тоді полинем,
Де смереки на синіх горах. Де чекають на нас Карпати.
- Хто створює глиняні іграшки? (Гончарі)
- Сьогодні ми побуваємо в майстерні художників-умільців
і навчимось створювати гарні народні іграшки. Будемо вчитися розписувати їх орнаментальними мотивами.
3. Розвиток художньо-трудових дій
- Різноманітний і гарний природний матеріал - глина, дерево, метал. Але краса його відкривається не всім людям, а лише чуйним і уважним, в руках яких він розмовляє мовою краси. По всій нашій Україні живуть такі люди. Це художники-умільці. В їхніх руках відбуваються цікаві перетворення у вироби, з якими ми сьогодні познайомимось.
3.1 Розгляд керамічних виробів, іграшок . - З чого зроблені іграшки? (З глини, дерева).
- А чи однаковий розмір іграшок? ( Так, вони всі маленькі, невеличкі),
- Давайте уважно подивимося на іграшки й спробуємо визначити, що в них спільного, а що відрізняє їх одне від одного. Фігурки коників, козликів, баранців, оленів мають переважно однакову конструкцію, спираються на чотири ніжки. Розрізнити їх можна в основному лише за формою голови, однак незважаючи на це, кожен з виробів виразний, передає певний характер - коники скачуть, весело іржуть.
Фігурки пташок здебільшого спираються на один стояк, який своєю вагою утримує їх у вертикальному положенні.
Глиняні вироби пластичні, без гострих країв, мають здебільшого прості, узагальнені форми й передають лише основні, найтиповіші риси тварин. Глину м"яли, розгладжували пальцями. Ця рукотворність і надавала кожному виробу неповторності й своєрідності.
Форма ж дерев'яної точеної іграшки зумовлена токарною основою: лінії суворі, пружні, об'єм іграшки створюється обертанням заготовки з дерева, яка внаслідок такої обробки стає гладенькою до блиску.
За традицією в сім'ях гончарів роботою вважалося виготовлення посуду. Все ж інше, що не приносило прибутку сім'ї, було забавкою, заняттям жінок і дітей. Вони ліпили звірів, пташок і розмальовували їх тоненьким пензликом або пір’їною, майстрували свищики.
Свої вироби гончари ліпили і продавали на весняному ^ярмарку. Іграшки робили до свят, тому вони мали бути яскравими й нарядними.
Якими ж кольорами розписували іграшки? Використовували різні кольори: брунатно-червоні та вохристі барви із вкрапленням зеленої та синьої, по жовтому або білому фоні розкидані рослинні візерунки або сині й фіолетові плями -"яблука" на спині й грудях коня.
3.2 Розгляд зразків орнаментів, які використовуються у розписі народної іграшки.
3.3 Практична робота
- Чому іграшки робили яскравими, святковими? (Тому що їх робили до свят, щоб вони всіх радували).
- Зараз ми з вами уявимо, що знаходимося в майстерні народних умільців і готуємося до весняного ярмарку. Кожен розписуватиме ту іграшку, яка йому найбільше подобається. (Діти вибирають шаблони тих іграшок, які їм до вподоби, обводять, розписують тоненькими пензликами, пір’їнками, використовуючи різноманітні мотиви. Під час роботи звучить українська мелодія).
4. Підсумок уроку
4.1 Відвідування весняного ярмарку, визначення кращих робіт.
4.2 Складання віршованих фраз, аналогічних наведеним
Розмалюю іграшку, розмалюю,
Коника гривастого намалюю.
Розмалюю пташечку, розмалюю.
Півника ... намалюю.
Розмалюю іграшку, розмалюю,
Козлика ... намалюю.
4.3Прибирання робочих місць.
Додаток В
Конспект інтегрованого нестандартного уроку з художньої праці та народознавства
Тема уроку: Великдень. Писанка.
Мета уроку: Ознайомити дітей із найдавнішим, найурочистішим церковним святом, традиціями нашого народу щодо святкування Пасхи, ознайомити з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва, символікою знаків на писанках. Вчити ліпити паски, підбирати узори і розписувати писанки.
Розвивати фантазію, пам'ять, мислення.
Виховувати любов до нашого народу, його традицій, звичаїв і обрядів, привчати до ритуалів.
Обладнання: Малюнки із зображенням писанок, писанки, крашанки, паски, ікона, свічки, вишивані серветки до Великодня, тісто для виліплювання пасок, гуаш, глиняні крашанки розфарбовані і не розфарбовані, папір, клей, ножиці, кольорові олівці.
Хід уроку
1. Організація класу
2. Актуалізація знань учнів
2.1 Весна прийшла, свята принесла
- Що у мене в руках? (Гілочка свяченої верби).
- А де святять вербу? (У церкві).
Неділя за тиждень перед Великоднем називається "вербною", а тиждень перед цією неділею вербним. У вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. У церкві зранку відправа, а потім священик окропить гілля свяченою водою. Тоді люди беруть собі гілочки і йдуть додому. Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або на полі кілька гілочок, щоб росла "Богові на славу, а нам, людям, на вжиток", а решту ставили в хаті на покуті під образами. Якщо, увійшовши до хати, заставали когось, хто не ходив до церкви, то били такою свяченою вербою, примовляючи: "Не я б"ю, верба б"є, за тиждень - Великдень, недалечко - червоне яєчко". Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу.
- Гріх ногами топтати свячену вербу.
- Нею виганяють скот, щоб нечисть не чіплялася до тварин.
Відомо, що коли Спаситель їхав на віслюкові, то люди встеляли
йому дорогу пальмовим гіллям. З цього і пішов звичай святити гілля дерев у цю неділю. У південних країнах, де росте пальма, святять пальмове гілля. У нас, в Україні, пальм немає, тому нашим предкам довелося вибрати вербу.
2.2 Читання віршів
Квітень
Квітень - славний квітникар.
Сонечко рясно
Уквітчає нам календар
Першим цвітом-рястом.
Космонавтам склав букет
В їхній день на славу.
В кошик на Великдень
Писанки поставив.
Великдень
Котилася писаночка
Згори на долину.
Прикотилася простісінько
До нас у гостину.
А за нею йде Великдень,
Несе білу паску,
Дзвонить в дзвони, розсипає
Радощі і ласку.
Відчиняймо ворітонька,
Гостоньків вітаймо,
"Христос Воскрес
Разом з нами усі заспіваймо!
3. Оголошення теми і мети уроку
- Говорять "За тиждень - Великдень, недалечко - червоне яєчко". Як ще називають це свято?
- Сьогодні ми з вами будемо вчитися підбирати і складати різні орнаменти, розмальовувати писанки, ліпити паски. Уявіть собі, що у нас відкривається чарівна майстерня народних умільців. Наш урок ми проводимо перед Великоднем, щоб ви навчилися до свята робити писанки і допомогли своїй мамі їх розписати.
4. Вивчення нового матеріалу
4.1 Розповідь про Великдень
Немає в Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, як воскресіння Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічного життя.
Завершується Великий піст у скорботі за розп'ятим Христом. А світлого недільного ранку настане той великий день, який зветься Великоднем, свято радості і добра, прощення ближнього. Після
Воскреслої утрені й освячення паски приходять дружно додому, обходять із свяченим хату, щоб усе стало повне благодаті Воскресіння, входять до хати із свяченим у руках і бажають всього доброго своїй родині, бо це Великий день, день воскреслої радості, по-великодньому цілуються.
- Христос Воскрес!
- Христос Воскрес!
В цей день прощають всім своїм ворогам, недругам.
Знамениті в усьому світі українські писанки беруть початок від прадавніх вірувань нашого народу. На Київщині розповідають таку легенду.
Коли Ісус Христос ходив з святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там були злі люди; побачили вони Христа. Та й почали камінцям та грудками шпурляти у нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати крашанки й писанки на Великдень.
Найперше яйце, за легендою, мало в середині не жовток з білком, а зародок цілого світу.
Без писанки не обходиться жоден Великдень. Наша писанка стала відома в усьому світі, а в Канаді їй є великий пам'ятник. Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Тому її першою їли, коли поверталися з церкви.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
