Серед основних складових декоративного мистецтва чільне місце належить декоративно-ужитковому мистецтву та оформлювальному мистецтву.
Декоративно-ужиткове мистецтво - це таке явище, що охоплює ряд галузей творчості, пов'язаних із створенням художніх виробів для побуту.
Декоративно-ужиткове мистецтво розв'язує водночас практично-світоглядні завдання, воно сприяє художній організації предметного середовища, яке відповідає естетичним запитам людини. Твори декоративно-ужиткового мистецтва є надбанням матеріальної культури тієї епохи,за якої вони створюються, й тісно пов'язані з її звичаями раціональними та етнічними особливостями, соціальними відносинами.
Суттєву роль у формуванні світоглядно-мистецького бачення дійсності відіграє фольклор (народна творчість). На сучасному рівні світоглядної культури фольклор розглядається, з одного боку, як народна поетична творчість, з другого як сукупність народних традицій, поглядів, звичаїв, обрядів, вірувань, що отримали художньо-творче, мистецьке оформлення.
Специфічним різновидом творчої діяльності і спілкування людей є музика вид мистецтва, який відображає світ у художніх, звукових образах. Вона відображає почуття, думки, процеси, що переймають внутрішній світ людини, його становлення і розвиток. Змістом музики є втілений у музичних образах ідейно-художній задум композитора, результат емоційного відображення, перетворення й естетичної оцінки явищ об'єктивної дійсності в свідомості музиканта. Музика не може, як слово, виражати конкретні почуття і наочно, як образотворче мистецтво, зображувати зміст. Образні системи музики дають змогу втілювати поняття, що визначають світоглядні ідеї. Для конкретизації ідей своїх творів композитори вдаються до синтезу музики зі словом, сценічною дією, танцем, зображенням. Музика має велике пізнавальне, виховне, організуюче значення в житті суспільства. Як важливий засіб світоглядного виховання людини вона формує естетичні смаки та ідеали, розвиває емоційну чутливість, відчуття прекрасного. Вона здатна збуджувати співпереживання, впливати на сферу почуттів, інтелект людини, її поведінку.
Музика є предметом дослідження окремої галузі мистецтвознавства -музикознавства. Наше завдання - знайомити в загальних рисах з музикою як могутнім мистецьким фактором формування високого рівня світоглядної культури людини.
Родову сутність мистецтва особливо яскраво демонструє театр - вид мистецтва, який відображає світ у художньо-сценічних образах. Театральне мистецтво є своєрідним проявом світоглядної культури, засобом естетичного та ідейного виховання людини і суспільства. Театр відображає особливості встановлення людини, її душевний стан, ідеали і суперечності суспільства. Театр як вид мистецтва поділяється на види: драматичний театр, музичний театр (опера, балет), музично-драматичний (поєднує ознаки двох перших), оперета; театр ляльок, тіньовий театр, пантоміма; до них примикає театр одного актора. Види театру мають різноманітні структурні варіанти, жанрові модифікації. Так, драматичний театр ставить трагедію, комедію, драму тощо. Драма буває соціальна, сімейно-побутова, психологічна, камерна, історична, лірична тощо. Деякі театри мають жанрову спеціалізацію (театр сатири, комедії, водевілю, малих форм) або орієнтуються на певне коло глядачів (театр молодіжний, юного глядача).
Кіномистецтво - вид мистецтва, який засобами кінематографічної техніки, оперуючи рухомим зображенням і звуком, відтворює світ у художніх та художньо-документальних образах.
Виділяють чотири основні види кіномистецтва: художнє (ігрове) кіно, яке засобами виконавської майстерності втілює твори кінодраматургії, документальне кіно, мультиплікаційне кіно і науково-популярне кіно. Кожен із видів має свої особливості і завдання. Жанри художнього кіно: мелодрама, пригодницький фільм, кінокомедія, вестерн, детектив та ін.
Доступність фільмів широким масам, особливий ефект достовірності екранного зображення, інформативність визначають соціальні функції і світоглядне значення кіномистецтва, яке справляє величезний ідейно-художній вплив на формування поглядів та переконань, естетичних смаків і почуттів на свідомість людей, їх духовну культуру.
Нині найбільш відомим і поширеним є телевізійне мистецтво - вид мистецтва, що відтворює світ за допомогою телебачення. Телебачення - передавання на відстань зображень рухомих і нерухомих об'єктів за допомогою електричних сигналів, що поширюються каналами зв'язку?
Термін "телевізійне мистецтво" вживається переважно в значенні "художнє телебачення". На відміну від інформаційного, науково-популярного і навчального телебачення телевізійне мистецтво відображає життя в художньо-образній формі, розкриває характери людей.
Набуло поширення радіо мистецтво - різновид словесно-звукового мистецтва, яке виникло з розвитком технічних засобів радіо. В поняття "радіо мистецтво" входять літературні, театральні, музично сценічні твори, які з використанням творчих прийомів і технічних засобів радіомовлення набувають нових художньо-образних якостей і нових особливостей естетичного впливу. Специфіка радіо мистецтва - невидимість того, що відбувається у радіовиставі та в інших літературних формах, які використовує радіо. Художній образ у ньому поєднує в собі численні звукові компоненти. Особливого значення набуває звучання акторського слова, а також багатоманітні звуки дійсності, музика, акустичні ефекти. Радіомистецтво вимагає від актора достовірної, психологічно глибокої гри з тонкими голосовими нюансами, характер якої залежить від змісту образу, від його тлумачення, а також жанру твору. Радіомистецтво, потужно виражаючи почуття і думки у словесних діях героїв переважно в роздумах, монологах, діалогах тощо, є важливим засобом формування світогляду людини.
Потужним засобом художньо-образного освоєння людиною світу є фотомистецтво - різновид творчості, суттю якої є використання відображувальних можливостей фотографії. Розрізняють документальне фотомистецтво, художню фотографію та ужиткове фотомистецтво. Фотомистецтво стало одним із засобів формування світогляду, оскільки є безцінним фактичним матеріалом, без якого для людини світ не є таким виразно-зримим і досяжним.
Серед сучасних видів мистецтва особливе місце посідає дизайн. Ця особливість окреслюється перед усім тим, що дизайн - це художнє конструювання. Як творча проектно-конструкторська діяльність, дизайн покликаний вдосконалювати предметне середовище, що оточує людину. Це вдосконалення веде до розробки не лише естетичних властивостей промислових виробів, а й до розв'язання ряду соціальних проблем. Світоглядний фактор дизайну проявляється у прагнення людини свідомо моделювати візуальні й функціональні елементи середовища з урахуванням специфіки промислового виробництва.
Виклад матеріалу про співвідношення мистецтва і світогляду буде неповним, якщо не згадати величезну мистецьку силу художньої літератури, яку детально розглядає літературознавство.
Розділ 2. Експериментальна перевірка впливу системи засобів художньо-творчої діяльності на формування світогляду молодших школярів
Як відомо, специфіка світогляду полягає в цілісному, осмисленому відображенні дійсності опосередкованому індивідуальними потребами, інтересами, ідеалами особистості. У своєрідному переломленні певні загальні сторони природної та соціальної дійсності так чи інакше відображають наука, мистецтво, література, мораль. Світогляд має цілісний зміст і служить як для відображення об'єктивної дійсності, так і для визначення різних елементів духовного життя.
Мистецтва завжди було могутнім засобом пізнання. І тому нам хотілося б акцентувати увагу на тісному зв'язку світогляду з художньо-творчою діяльністю дітей. Адже розвиток ставлення до дійсності у процесі формування наукового світогляду повинен здійснювати не тільки у сфері навчально-пізнавальної діяльності, а й у сфері праці, природи, спілкування.
У зв'язку з цим ми й визначили мету і завдання нашого дослідження, пов’язаного з експериментальною перевіркою впливу засобів художньо-творчої діяльності на формування світогляду.
Експериментальне дослідження здійснювалось нами протягом 2009—2010 навчального року на базі ЗОШ № 25 Московського району м. Харкова у З-А та З-Б класах.
2.1 Визначення показників первісного рівня сформованості науково-матеріалістичного гуманістичного світогляду в експериментальному і контрольному класах
Об'єкт дослідження - формування науково-матеріалістичного світогляду молодших школярів.
Предмет дослідження - використання системи засобів художньо-творчої діяльності як шлях формування світогляду молодших школярів.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання системи засобів художньо-творчої діяльності в процесі формування світогляду молодших школярів.
Гіпотеза дослідження - у своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що використання системи засобів художньо-творчої діяльності, розробленої на основі принципів наочності, свідомості і активності учнів, зв'язку навчання з життям, які сприяють узагальненню та розвитку знань, емоційних оцінок, поглядів, переконань, ідеалів, в яких особистість відображає ідейну спрямованість усього життя, діяльності та поведінки, виражає своє ставлення до оточуючого її природного і соціального середовища буде позитивно впливати на формування світогляду молодших школярів.
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять "світогляд", "знання", "погляд", "переконання", "ідеал", виявити структуру світогляду, дослідити його залежність від діяльності, розглянути педагогічні умови формування наукового світогляду школярів 1-4 класів.
2. Теоретично обґрунтувати необхідність використання системи засобів художньо-творчої діяльності, розробленої на основі принципів наочності,
свідомості і активності учнів, зв'язку навчання з життям, при формуванні світогляду молодших школярів.
3. Експериментально перевірити вплив системи засобів художньо-творчої діяльності на формування світогляду молодших школярів.
Методи дослідження: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, і вивчення учнівських робіт, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
З метою визначення показників первісного рівня сформованості світогляду учнів 3-А та 3-Б класів нами було проведено констатуючий експеримент. Зокрема, було визначено критерії та показники вимірювання.
Критерії вимірювання:
1. Володіння науковими поняттями, пов'язаними зі змістом художньо-творчої діяльності.
2. Сформованість поглядів і переконань, пов'язаних з діяльністю, поведінкою та особистісним розвитком людини.
3. Готовність реалізувати переконання в конкретних життєвих ситуаціях через вираження свого ставлення до людини, праці, мистецтва, природи.
Показники вимірювання:
1. володіє термінологією, правильно і науково розкриває зміст понять і термінів - 3 бали
v має достатньо повне і точне уявлення про зміст понять і термінів, що характеризують художньо-творчу діяльність людини - 2 бали
v має поверхове знання, недостатньо науково і точно визначає поняття і терміни - 1 бал
v низький рівень сформованості наукових уявлень про сутність і зміст художньо-творчої діяльності - 0 балів.
2. має чітко визначені і стійкі погляди та переконання, пов'язані з усвідомленням, розумінням залежності розвитку людини від змісту і характеру її діяльності - 3 бали *
v має достатньо визначені погляди і переконання, пов'язані з впливом діяльності людей на їх розвиток - 2 бали а
v погляди і переконання характеризуються відносною стійкістю, недостатньо сформовані і узагальнені - 1 бал а
v відсутність чітко визначених поглядів і переконань - 0 балів
3. проявляє впевненість і об’єктивність в оцінюванні, аргументує свою позицію у ставленні до навколишнього світу - 3 бали
v не завжди об’єктивно і правильно оцінює окремі життєві ситуації 2 бали
v недостатньо чітко і аргументовано виражає, свою позицію - 1 бал
v аргументація вчинків і дій в певних життєвих ситуаціях непереконлива, хибна, або відсутня зовсім 0 балів.
Учням обох класів було запропоновано відповісти на запитання анкети (див. додаток А).
Опрацювання результатів анкетування здійснювалось за таблицями 1 і 2.
Таблиця 2
Облік результатів анкетування учнів З-Б класу
|
п.п. |
Прізвище, ім"я учня |
Вар. від. 1 2 3 |
Кільк. балів |
Вар.від. 4 5 6 |
Кільк. балів |
Вар.від. 7 8 9 |
Кільк. балів |
Заг.кільк Балів |
|
1. |
Білик В. |
А б б |
7 |
В в а |
5 |
Б б в |
5 |
17 |
|
2. |
Бірюкова І. |
Б а г |
5 |
Г в б |
5 |
А г г |
3 |
13 |
|
3. |
ВласенкоО. |
А б а |
8 |
Б а а |
8 |
А а а |
9 |
25 |
|
4. |
Гуленко С. |
В в б |
4 |
Г в в |
7 |
Б г в |
5 |
11 |
|
5. |
Ісаєв Н. |
В б в |
4 |
А а б |
8 |
Г а в |
4 |
16 |
|
6. |
Катков В. |
В б б |
5 |
А б а |
8 |
А б б |
7 |
20 |
|
7. |
Кликова А. |
Б в б |
5 |
Г в в |
2 |
А в в |
5 |
12 |
|
8. |
Кушнір Ю. |
Г в в |
2 |
Б в г |
3 |
А в г |
4 |
9 |
|
9. |
Левіна М. |
А б а |
8 |
А а а |
9 |
А а а |
9 |
26 |
|
10. |
Масалов О. |
Г в б |
5 |
Б а г |
5 |
А г г |
3 |
13 |
|
11. |
МорозоваГ. |
А а в |
7 |
Г б в |
3 |
А б а |
8 |
18 |
|
12. |
Обабко Ю. |
А б г |
5 |
А б в |
6 |
Б в в |
4 |
15 |
|
13. |
Обухов А. |
А б а |
8 |
А а а |
9 |
А б б |
7 |
24 |
|
14. |
Ліерлова Н. |
А а б |
8 |
В а в |
5 |
В в б |
4 |
17 |
|
15. |
Плахов Д. |
В а а |
7 |
А а б |
8 |
Б б б |
6 |
21 |
|
16. |
Рибін М. |
А а а |
9 |
А а а |
9 |
А а а |
9 |
27 |
|
17. |
СеменоваК. |
В г а |
4 |
А б г |
5 |
Б б в |
5 |
14 |
|
18. |
Скляров Р. |
В б б |
5 |
А б а |
8 |
Б б а |
7 |
20 |
|
19. |
ТрибановМ |
Г а в |
4 |
В б б |
5 |
Г б а |
5 |
14 |
|
20. |
ФедорчукГ. |
Вав |
5 |
А б б |
7 |
Б б г |
4 |
16 |
|
21. |
Цупко Н. |
А а б |
8 |
В в в |
3 |
Б г б |
4 |
15 |
|
22. |
Шаповал Т. |
А а а |
9 |
А а а |
9 |
А б а |
8 |
26 |
|
23. |
Шевчук Б. |
Б б б |
6 |
В б г |
3 |
Б б г |
4 |
13 |
|
24. |
Ярина А. |
А а б |
7 |
Б б б |
6 |
А б в |
6 |
19 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
