2.3 Аналіз результатів дослідження емпатії у дітей молодшого шкільного віку
Нами було проведено дослідження рівня емпатії учнів 4-х класів віком 8-9 років. В дослідженні брало участь 50 осіб, віком 8-9 років. Дослідження проводилось у два етапи. Досліджуваних, які навчаються у 4-х класах, ми поділили на дві групи – експериментальну (4-А) і контрольну (4-Б) по 25 учнів у кожній. Оскільки метою дослідження було визначення рівня сформованості емпатії у молодших школярів, перш за все ми визначили рівень самооцінки досліджуваних за допомогою методики «Мій портрет у променях сонця» [див. Додаток Б]. Більшість вчених вважають, що емпатії тісно пов’язана з самооцінкою, а розвиток самооцінки у дитини багато в чому залежить від ставлення до неї сім’ї та оточуючих. Взагалі, самооцінка - це усвідомлення власної ідентичності. Вона складається в процесі пізнання людиною себе. За змістом самооцінка розрізняється як завищена, занижена та адекватна, про те існує погляд на те, що класифікувати самооцінку можна як висока, низька, середня, також саме остання сприяє розвитку людини. Завищена або занижена утруднюють цей процес. Те, як людина оцінює себе - переживання гідності, самозадоволення, самоповага, або приниження, почуття неповноцінності частково залежить від її соціального статусу, але ще більш від оцінок, які вона отримує від значимих для неї осіб [41]. Для формування адекватної самооцінки важливе чуйне, шанобливе ставлення до неї з боку батьків, розуміння її інтересів, проблем. Формуванню самоповаги молодшого школяра сприяє залучення його батьками до обговорення різних сімейних проблем та планів, повага до його думок та бажань, що збігаються з вимогами до форм поведінки. Безконтрольність, байдужість до дитини, ігнорування її особистості та зневага гідності призводить до формування низької самооцінки. Вседозволеність, захвалювання – сприяють появи зазнайства. Отож, досліджуваним контрольної та експериментальної груп було запропоновано аркуш паперу, на якому було зображено сонце з десятьма промінчиками. Досліджуваним потрібно було в центрі сонечка написати своє ім’я, а на променях – хороші і нехороші якості, було наголошено на тому, що якщо не вистачає промінчиків – їх можна домалювати. Отож, більшість досліджуваних експериментальної групи (40%) написали по дві позитивні доброчинності та по чотири (40%), що свідчить про дуже низький рівень та низький рівні самооцінки, яка змушує особу ніяковіти, почуватись невпевнено, і некомфортно. Особи з низьким рівнем самооцінки неадекватно реагують на критику. Вони все сприймають на свій рахунок. Всі люди роблять помилки. Коли розбираєш помилку з адекватною особою, вона все розуміє, розмова ведеться конструктивна. Дитина з низькою самооцінкою сприймає розбір ситуації як образу, душевну травму, свідоцтво своєї неповноцінності. Низька та дуже низька самооцінка заважає їй відокремити себе від ситуації, від своєї помилки. При дуже низькій або низькій самооцінці у людини існує комплекс неповноцінності. Вона невпевнена в собі, несмілива, пасивна. Такі люди відрізняються надмірною вимогливістю до себе і ще більшою вимогливістю до інших. Вони нудні, у себе та інших бачать тільки недоліки. Така ж ситуація і в контрольній групі. 8% досліджуваних експериментальної групи написали по шість позитивних якості, що свідчить про середній рівень самооцінки = адекватній самооцінці. У контрольній групі – 4% осіб з середнім рівнем самооцінки. Взагалі, особи з середнім рівнем самооцінки правильно реагують на зауваження батьків, вчителів, оточуючих, правильно (реально) зіставляє свої можливості і здібності, певною мірою критично ставиться до себе, ставить перед собою реальні завдання, вміє прогнозувати адекватне відношення оточуючих до результатів своєї діяльності. Взагалі, поведінка осіб з середнім рівнем самооцінки неконфліктна, а в ситуації конфлікту вони поводять себе конструктивно. Внутрішніх конфліктів майже немає. Існує також невеликий відсоток (12%) осіб у експериментальній групі з високим рівнем самооцінки, оскільки вони обрали по вісім позитивних якості. При високій самооцінці у людини виникає неправильна уява про себе, ідеалізований образ своєї особистості. Вона переоцінює свої можливості, орієнтована на успіх, ігнорує невдачі. Сприйняття реальності у неї часто емоційне, невдачу або неуспіх вона розцінює як наслідок чиїхось помилок або обставин, які склались несприятливо. Справедливу критику на свою адресу сприймає як причепливість. Така людина конфліктна, схильна до завишення образу конфліктної ситуації, в конфлікті поводить себе активно, роблячи ставку на перемогу. Схожа ситуація у досліджуваних контрольної групи. В цій групі осіб з високим рівнем самооцінки 16%. Отож, рівень самооцінки в обох групах до експерименту приблизно однаковий. Слід також зазначити, що жоден досліджуваний експериментальної і контрольної груп не написав жодної нехорошої якості.
Наступним нашим кроком було проведення тесту «Незакінчені речення» [див. Додаток Б]. Метою проведення даного тесту було визначення рівня емпатії учнів молодшого шкільного віку, а також з метою визначення рівня розуміння та усвідомлення таких важливих понять, як «справедливість», «співчуття», «чесність». Доказом її валідності може бути співпадання експериментальних даних з характеристиками, отриманими у процесі бесіди від учителів, а також із результатами інших методик та спостережень за учнями. Досліджуваним обох груп (експериментальній і контрольній) було запропоновано доповнити незакінчені речення на бланку так, щоб вони, по можливості, точно виражали їхні справжні почуття. Це було запропоновано зробити з кожним реченням, і якомога швидше, правдивіше. Якщо у досліджуваних виникали проблеми з відповіддю, вони могли пропустити це речення, і повернутись до нього пізніше. Також досліджуваним було наголошено на тому, що неправильних відповідей не буває. Отож, отримані результати свідчать про те, що більшість досліджуваних експериментальної групи (48%) мають низький рівень емпатії. Особи з низьким рівнем емпатії відчувають значні труднощі у спілкуванні як з однолітками, так і дорослими (батьками, вчителями, старшими). Вони відчувають себе незручно у великій компанії, у класі і т.п. У більшості випадків вони виявляють нездатність до розуміння вчинків інших людей, вважають їх незрозумілими і безглуздими. Вони віддають перевагу заняттям конкретною справою на самоті, що заважає успішній соціалізації. Особи з низьким рівнем емпатії полюбляють точні формулювання і раціональні рішення. В них, зазвичай, мало друзів, а ті, що є, цінуються за успішність та розум, ніж за чутливість і чуйність. Молодші школярі мають тонку душу, і інтуїтивно відчувають ставлення до себе, а тому відповідають тією ж монетою. В контрольній групі відсоток осіб з низьким рівнем емпатійності (52%). Значний відсоток (32%) в експериментальній групі осіб з середнім (або нормальним) рівнем емпатійності. Досліджувані з середнім рівнем емпатійності є чутливими до потреб і проблем оточуючих, великодушні, здатні прощати образи. Вони спокійно переносять критику на свою адресу з боку дорослих, намагаються не конфліктувати, поважають та прислухаються до інших, врівноважені. В контрольній групі цей відсоток становить 28%. Також в обох групах (контрольній і експериментальній) є особи з високим рівнем емпатії – 20%.
Особи з високим рівнем емпатії чутливі до потреб і проблем оточуючих, великодушні, схильні до «всепрощення». Зазвичай, молодші школярі з високим рівнем емпатії мають здатність до читання людських облич, вміють бачити настрій та емоції інших людей. Вони товариські, чутливі, мають здатність швидко встановлювати контакти з оточуючими та знаходити з ними спільну мову. Отримані результати даної методики свідчать про те, що у досліджуваних експериментальної та контрольної груп мають приблизно однаковий рівень емпатії. Слід також зазначити, що у досліджуваних обох груп слабко розвинений категорійний апарат, який характеризує емпатії.
Наступним нашим кроком було проведення дослідження емоційного відшукування за допомогою методики емоційного відшукування молодших школярів (власна модифікація модифікованого тесту-опитувальника емпатичних тенденцій, розробленого А.Мехрабіена і Н.Епштейном). Кожному учаснику експериментальної і контрольної груп було видано тест-опитувальник, який містив 33 твердження, котрі відображали ті чи інші ситуації, що могли викликати співчуття, співпереживання під час спілкування та взаємодії з людьми, з продуктами їх діяльності, з живою або неживою природою. Крім цього, кожен отримав бланк відповідей з нумерацією відповідних опитувальнику тверджень і два варіанти можливих відповідей: «Так» і «Ні». Бланки для відповідей не підписувались, а певним чином пронумерували, з метою збільшення довіри. Серед досліджуваних обох груп був проведений попередній інструктаж, під час якого досліджуваним пояснили структуру бланку, та принципу. За яким слід було відповідати. Зокрема було наголошено на тому. що опитувальник не містив неправильних відповідей. Аналіз отриманих результатів показав, що у більшості досліджуваних експериментальної групи (44%) низький рівень емпатичних тенденцій, що свідчить про те, що вони «закріпачені» з низьким рівнем розвитку емоційної чутливості. В контрольній групі таких осіб – 48%. Значний відсоток (36%) досліджуваних контрольної групи мають середній рівень емпатичних тенденцій, що свідчить про достатньо сформований рівень емоційної чутливості. В контрольній групі таких осіб – 32%. Також слід зазначити, що в обох групах (експериментальній і контрольні є невеликий відсоток осіб з високим рівнем емпатичних тенденцій – 20%). Слід звернути особливу увагу на осіб з низьким і з високим рівнем емпатичних тенденцій. Розвиток емоційної чутливості залежить від багатьох факторів, серед яких: ступінь актуалізації потреб у добробуті інших людей, вміння правильно приймати невербальну інформацію про стан людини чи тварини за позою, мімікою, жестами, інтонацією голосу тощо, а також – від життєвого досвіду, від характеру виховання в сім’ї та школі. Найбільш вірогідно, що емоційна чутливість визначається спрямованістю особистості, яка виражається емпатичними тенденціями.
У разі низького рівня емпатичних тенденцій, а він у нас є і в експериментальній і контрольній групах по 20% у кожній, дуже важливо проаналізувати фактори та продумати заходи. Які дозволять «розкріпачити» і розвинути емоційну чутливість, потрібну для життя. Отримані результати до проведеної методики у експериментальній і контрольній групах показав, що у більшості досліджуваних низький рівень сформованості емпатичних тенденцій.
Наступним кроком було проведення методики «Дослідження рівня емпатійних тенденцій (за власною модифікацією методики І.Юсупова)”. Досліджуваним експериментальної та контрольної груп було запропоновано 36 тверджень. Яким необхідно було дати відповідям такі числа: якщо вони хотіли відповісти «не знаю» - 0, «ні, ніколи» - 1, «іноді» - 2, «часто» - 3, «майже завжди» - 4 і відповіді «так, завжди» - 5. Давати відповіді потрібно було до всіх пунктів». Перш ніж ми підрахували результати, ми перевірили ступінь відвертості досліджуваних обох груп, який показав, що більшість була відвертими перед нами і самими собою. Аналіз отриманих результатів показав, що у більшості досліджуваних експериментальної групи (40%) середній рівень емпатійних тенденцій, що притаманний переважній більшості людей. Оточуючі таких осіб не можуть назвати «товстошкірими», у той же час вони не належать до надто чутливих осіб. У міжособистісних стосунках їхнє уявлення про інших складається під впливом їхніх учинків, а не особистих вражень. Їм притаманні емоційні прояви. що самоконтролюються. В контрольній групі таких осіб – 44%. Є також значний відсоток осіб (24%) з низьким рівнем емпатійних тенденцій. Особи з таким рівнем емпатійних тенденцій відчувають труднощі у встановленні контактів з однолітками та старшими, незручно почуваються у великих компаніях. Емоційні прояви у вчинках оточуючих іноді здаються їм незрозумілими і безглуздими. Вони віддають перевагу заняттям конкретною справою на самоті, а не під час спільної роботи з однолітками, однокласниками. В експериментальній групі таких осіб – 20%. Значний відсоток осіб експериментальної групи (20%) мають дуже низький рівень емпатійних тенденцій, що свідчить про нерозвиненість емпатійних тенденцій. Їм важко першим розпочати розмову, вони тримаються відокремлено від однокласників. Особливо їм складно контактувати з меншими дітьми та старшими. У міжособистісних стосунках досить часто опиняються в незручному становищі. Багато в чому вони не знаходять взаєморозуміння з оточуючими. В контрольній групі таких осіб – 24%. Є невелика частина осіб експериментальної групи (12%), яка має високий рівень емпатійних тенденцій. Вони чутливі до потреб і проблем оточуючих, великодушні, схильні багато що пробачити. З непідробною цікавістю вони ставляться до людей. Їм подобається «спостерігати» за мімікою, жестами інших людей, «заглядати» у їхнє майбутнє. Досліджувані з цим рівнем емпатійних тенденцій емоційно чутливі, товариські, швидко встановлюють контакти з однолітками, та навіть дорослими. В контрольній групі –цей відсоток становить 8%. Слід також зазначити, що в експериментальній і контрольній групі існує незначний відсоток (4%) осіб, які мають дуже високий рівень емпатійності. Вважається, що в них хворобливо розвинене співпереживання. У спілкуванні, як барометр, тонко реагує на настрої співрозмовника. Який ще не встиг сказати жодного слова. Їм важко від того, що оточуючі люди використовують їх як громовідвід, навалюючи на них свій емоційний стан. Аналіз отриманих результатів проведених методик в обох групах дав привід стверджувати, що рівень емпатії та самооцінки в експериментальній та контрольній групах приблизно однаковий. Значна частина досліджуваних має низький, дуже низький, дуже високий рівні емпатії, що є не досить позитивним явищем. Отож, нами була розроблена програма розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку, яку ми впровадили у експериментальній групі. Дана корекційна програма розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку була побудована на засадах розуміння, емпатії зі сторони експериментатора. Вона мала на меті зняти емоційну напругу, виразити своє «Я». Першим кроком у корекційно-розвивальній програмі було формування у дітей молодшого шкільного віку вміння розпізнавати свої емоції, вміння ними керувати. Ми ставили також за мету: навчити молодших школярів розпізнавати різні емоції, називати, порівнювати і бачити їх не тільки в собі але й у інших, тобто ми намагалися виробити у них почуття емпатії.
Емпатією називають здатність до розуміння і співпереживання емоцій інших людей. Емпатія – вміння спільно радіти успіху, засмучуватись невдачі, відчувати підтримку, відчувати, що є група людей, близьких тобі за духом і діями. Ми припустили, що саме запропоновані нами заняття створять умови, в яких кожна дитина може говорити за допомогою засобів мистецтва і художньої діяльності про найпотаємніше, про найважливіше. При цьому спеціальна підготовка, талант і художня цінність роботи значення не мали. Важливим був безпосередньо процес творчості, а також особливості внутрішнього світу дитини. Незаперечним був той факт, що більшість дітей молодшого шкільного віку люблять малювати. Саме малюнок для них є не мистецтвом, а мовою. Дітям, не зважаючи на жодні обставини, легше було невербально виразити як внутрішні відчуття, так і ситуації. Тому вік від 5 до 10-11 років називають «золотим віком» дитячого малюнка. Навіть у старшому віці, не дивлячись на розвиток усного мовлення, процес малювання також допомагає саморозкриттю особистості. В структурі кожного заняття було дві основні частини. Одна – невербальна, творча, неструктурована. Друга частина – вербальна, апперцептивна і формально більш структурована, кожна дитина інтерпретувала намальований об’єкт, описувала, асоціації, що виникали в той момент.
Метою створеної програми був розвиток емоційно-почуттєвої сфери дітей молодшого шкільного віку, ознайомлення їх з поняттям «емпатія» та її формами; навчання їх правильно діяти при виникненні ситуацій, які потребують підтримки, співчуття, допомоги; розвинути навички правильного поводження у таких ситуаціях.
Завдання програми:
· Дати поняття про розділення емоцій на позитивні і негативні.
· Допомогти дитині відреагувати на присутні негативні емоції (страх, огиду, гнів і т.п.), що перешкоджають розвитку емпатії у її повноцінному особистісному розвитку.
· Сприяти збагаченню емоційної сфери дитини.
· Здатність до творчої самореалізації.
· Збагачувати репертуар соціальних навичок.
· Допомогти усвідомити, що співпереживання, розуміння, гуманність являються важливими компонентами людських взаємовідносин, і що їх потрібно розвивати.
· Учити довіряти собі і іншим людям.
Організація занять.
Заняття проводилися в експериментальній групі, яка складалася з 25 осіб, які навчаються у 4-х класах, 1-2 рази на тиждень. Тривалість занять від 20 до 60 хвилин, в залежності від бажання та працездатності дітей. Кабінет був вибраний таким чином, аби в ньому можна було зробити три умовних круга: вільне від меблів місце, в якому можна легко пересуватись, танцювати; круг зі стільців (кількість стільців = числу присутніх); столи для роботи, розміщені також по кругу. Також у кабінеті була дошка. На протязі всього циклу занять намальовані картини розвішувались так, щоб кімната вбирала атмосферу групи і відображала процес, що відбувався. Таким чином, кожен малюнок знаходився в полі зору. Він випромінював свою атмосферу, і будь-хто з групи практично завжди міг звернутись до нього. Слід зауважити, що під час проведення занять, досліджувані були дуже активні, що виключило можливість тривання занять по 20 хв. По завершенню програми, учасники були задоволені, ділились позитивом з іншими.
Після впровадження нами програми розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку в експериментальній групі, ми провели повторно в експериментальній і контрольній групі методику «Дослідження рівня емпатійних тенденцій» (за власною модифікацією методики І.Юсупова). Результати булу занесені до таблиці (Таблиця 1.).
Таблиця 1.
Оцінка рівнів сформованості емпатійних тенденцій експериментальної та контрольної груп молодших школярів ЗОШ
|
Рівні сформованості емпатійних тенденцій |
ЕГ |
КГ |
||
|
До експерименту |
Після експерименту |
До експерименту |
Після експерименту |
|
|
Дуже низький |
6 |
3 |
6 |
4 |
|
Низький |
6 |
1 |
5 |
5 |
|
Середній |
10 |
12 |
11 |
13 |
|
Високий |
3 |
5 |
2 |
2 |
|
Дуже високий |
1 |
4 |
1 |
1 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
