Дослідження особистісних змістів ув'язнених допоможуть нам з'ясувати, заради чого вони проходять етапи адаптації, який їхній зміст і механізми. Для повноцінної допомоги засудженим, які адаптуються до умов позбавлення волі потрібно вивчати цілісний образ особистості, його структуру, зміст і формування. Це важливо, оскільки різні служби пенітенціарної установи можуть мати свої подання про ув'язненого. Під час періоду адаптації можуть виникати особистісні кризи ув’язнених, як різкі психологічні зміни в нестандартних життєвих ситуаціях, що містять позитивні й негативні моменти. Вирішена криза сприяє адаптації й соціальній зрілості, затяжна - несе в собі погрозу соціальної дезадаптації. Тому особистість має внутрішні ресурси для адаптації до умов, що змінюються, і прагне до самореалізації й розвитку. Саме, психологічна служба покликана виконувати кілька функцій, головні з яких у пенітенціарних умовах - це консультативна, коррекційна й просвітительська. Адже адаптація ув'язнених до умов позбавлення волі не проходить у вакуумі, а здійснюється в контакті з іншими людьми, які впливають на них вербально й невербально. Це може бути вирішальним для поліпшення або погіршення психологічних умов відбування покарання ув'язненими.
Отже, у отримані результати бакалаврського дослідження можна узагальнити у таких висновках:
1. В процесі адаптації до місць позбавлення волі у засуджених мають місце специфічні зміни особистісних характеристик. Виявлено їх взаємозв’язок із типом скоєного злочину. Внаслідок впливу на особистість засудженого умов пенітенціарного стресу виникає життєва криза, відбувається перебудова структури самосвідомості, має місце негативна трансформація ціннісно-мотиваційної сфери, зростає агресивність.
2. Динаміка і конкретний зміст особистісних змін в умовах адаптації та пенітенціарного стресу перебувають у залежності від терміну перебування в колонії за трьома стадіями:
- на I стадії (початок відбування строку покарання 1 етап адаптації до умов позбавлення волі) спостерігались особистісні зміни із перевагою афективних розладів: депресія, тривога, реакція відчаю, порушення поведінки, повна ізоляція від оточуючих;
- на II стадії (етап нівелювання) засуджені адаптуються до вимушеного оточення та умов виправного закладу. Ознаки пенітенціарного стресу послаблюється або зникають зовсім і меншою мірою впливають на особу.
- на ІІІ стадії - «завершення адаптації» - наступає зазвичай до кінця першого року відбування покарання - засуджені починають ставити перед собою конкретні цілі й прагнуть їх реалізувати в умовах установи, а також жити не тільки минулим і сьогоденням, але й надією на майбутнє. На даній фазі головне завдання співробітників виправних установ полягає в тому, щоб у життєвих планах засудженого знайшло відбиття не тільки прагнення будь-якими шляхами відбути покарання, але й виробилося бажання позитивно змінити себе, перебороти асоціальні стереотипи (злочинний напрям думок, негативізм до людей і соціальних інститутів, аморальні звички та ін.). Крім індивідуальної виховної роботи із засудженими співробітники виправних установ (вихователі, начальники загонів) повинні впливати на них і через позитивні соціально-психологічні явища (ритуали, традиції, звичаї й т. ін.).
3. Оптимізації успішної адаптації до умов позбавлення волі та зменшенню дії пенітенціарного стресу, засвоєнню суспільних норм і цінностей, усвідомленню почуття вини за скоєний злочин, подальшій ресоціалізації засуджених сприяє розроблена корекційна програма.
Додатки
Додаток 1. Список використовуваних діагностичних показників
1.1 Анкетні дані
1.1.1 ВІК, РОКІВ
1.1.2 СТРОК ДО ОБСТЕЖЕННЯ, МІСЯЦІВ
1.1.3 СТРОК, ЩО ЗАЛИШИВСЯ ДО ЗВІЛЬНЕННЯ, МІСЯЦІВ
1.1.4 ОСВІТА
§ 1 Hе повна середня
§ 2 Середня
§ 3 Середня спеціальне
§ 4 Hе повна вища
§ 5 Вища
1.1.5.ГРУПА ЗЛОЧИНІВ
§ Група 1 - скоїли тяжкі злочини, пов'язані з нанесенням тілесних ушкоджень, які призвели до смерті.
§ Група 2 - скоїли грабежі, злодійство і розбійні напади.
§ Група 3 - скоїли зґвалтування.
§ Група 4 - інші
1.2. Список психологічних тестів і вимірюваних ними показників
1.2.1 Діагностика патопсихологічних відхилень, які об’єднуються у формі синдромів невротизації й психопатизації - тест Р Н П ("Рівень невротизації й психопатизації"). Кількість питань - 90. Діагностичні показники:
§ НЕВРОТИЗАЦІЯ
§ ПСИХОПАТИЗАЦІЯ
1.2.2 Діагностика функціональних порушень із боку нервової системи, або психовегетативного синдрому - дослідження вегетативного тонусу за методикою А.М.Вейна в модифікації М.Є.Сандомирського (1986). Кількість питань - 58. Діагностичні показники:
§ ВНД ПСТ
§ ВНД СТ
§ СУМА ПСТ В %
§ СУМА СТ В %
§ РІЗНИЦЯ П С Т і С Т у %
1.2.3 Діагностика схильності до агресивних дій (фізична, вербальна, непряма агресія) по тесту Басса-Дарки. Кількість питань - 75. Діагностичні показники:
§ ЗАГАЛЬНА АГРЕСІЯ
§ ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
§ ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ
§ НЕПРЯМА АГРЕСІЯ
§ ОБРАЗА
§ ПІДОЗРІЛІСТЬ
§ ДРАТІВЛИВІСТЬ
§ НЕГАТИВІЗМ
§ ПРОВИНА
§ ВОРОЖІСТЬ
Тест Басса-Даркі
Опитувальник складається з 75 тверджень, на які випробуваний відповідає «так» або «ні».
Опитувальник
1. Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим.
2. Іноді брешу про людей, яких не люблю.
3. Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.
4. Якщо мене не попросять по-хорошому, я не виконую прохання.
5. Я не завжди одержую те, що мені потрібно.
6. Я знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.
7. Якщо я не схвалюю поведінку друзів, я даю їм це відчути.
8. Коли мені траплялося обдурити когось, я відчував болісне каяття совісті.
9. Мені здається, що я не здатний вдарити людину.
10. Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами.
11. Я завжди поблажливий до чужих недоліків.
12. Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його.
13. Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами.
14. Я тримаюсь насторожено з людьми, які ставляться до мене трохи більш дружніше, ніж я очікував.
15. Я часто буваю не згодний з людьми.
16. Іноді мені на розум приходять думки, яких я соромлюся.
17. Якщо хтось першим вдарить мене, я не відповім йому.
18. Коли я дратуюся, я ляскаю дверима.
19. Я набагато більше дратівливий, ніж здається.
20. Якщо хтось уявляє із себе начальника, то я завжди роблю йому всупереч.
21. Мене небагато засмучує моя доля.
22. Я думаю, що багато людей не люблять мене.
23. Я не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні із мною.
24. Люди, які ухиляються від роботи, повинні випробовувати почуття провини.
25. Той, хто ображає мене й мою родину, напрошується на бійку.
26. Я не здатний на грубі жарти.
27. Мене охоплює лють, коли наді мною насміхаються.
28. Коли люди строять із себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися.
29. Майже щотижня я бачу когось, хто мені не подобається.
30. Досить багато людей заздрять мені.
31. Я вимагаю, щоб люди поважали мене.
32. Мене гнітить те, що я мало роблю для своїх батьків.
33. Люди, які постійно виводять вас, стоять того, щоб їх «клацнули по носу».
34. Я ніколи не буваю похмурий від злості.
35. Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не засмучуюся.
36. Якщо хтось виводить мене із себе, я не звертаю уваги.
37. Хоча я й не показую цього, але мене іноді гризе заздрість.
38. Іноді мені здається, що наді мною сміються.
39. Навіть якщо я злюся, я не прибігаю до «сильних» висловлювань.
40. Мені хочеться, щоб гріхи були прощені.
41. Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось вдарить мене.
42. Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся.
43. Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю.
44. Немає людей, яких би я по-справжньому ненавидів.
45. Мій принцип: «Ніколи не довіряти чужинцям».
46. Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати все, що про нього думаю.
47. Я роблю багато такого, про що згодом шкодую.
48. Якщо я розлючуся, я можу вдарити когось.
49. З дитинства я ніколи не проявляв вибухів гніву.
50. Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.
51. Якби всі знали, що я почуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко працювати.
52. Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити щось приємне для мене.
53. Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь.
54. Невдачі засмучують мене.
55. Я б'юся не рідше й не частіше, ніж інші.
56. Я можу згадати випадки, коли я був настільки злим, що схоплював річ, яка попадалася мені під руку і ламав її.
57. Іноді я почуваю, що готовий першим почати бійку.
58. Іноді я почуваю, що життя поступає із мною несправедливо.
59. Раніше я думав, що більшість людей говорять правду, але тепер я в це не вірю.
60. Я лаюся тільки зі злості.
61. Коли я поводжуся неправильно, мене мучить совість.
62. Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її.
63. Іноді я виражаю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столі.
64. Я буваю грубуватий стосовно людей, які мені не подобаються.
65. У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити.
66. Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона того заслуговує.
67. Я часто думаю, що жив неправильно.
68. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.
69. Я не засмучуюся через дріб'язки.
70. Мені рідко спадає на думку, що люди намагаються розлютити або образити мене.
71. Я часто тільки загрожую людям, хоча й не збираюся приводити погрози в виконання.
72. Останнім часом я став занудою.
73. У суперечці я часто підвищую голос.
74. Я намагаюся зазвичай приховувати своє погане ставлення до людей.
75. Я краще погоджуся із чимось, ніж стану сперечатися.
При складанні опитувальника автори користувалися наступними принципами:
1. Питання може відноситися тільки до однієї форми агресії.
2. Питання формулюються таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання.
Відповіді оцінюються по вісьмох шкалах наступним чином:
1. Фізична агресія:
«так»=1, «ні»=0: 1, 25, 31, 41, 55, 62, 68 і
«ні»=1, «так»=0: 7 твердження.
2. Непряма агресія:
«так»=1, «ні»=0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63 і
«ні»=1, «так»=0: 26 і 49.
3. Роздратування:
«так»-1, «ні»=0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72 і
«ні»-1, «так»=0: 11, 35, 69.
4. Негативізм:
«так»-1, «ні»=0: 4, 12, 20, 28 і
«ні»-1, «так»=0: 36
5. Образа:
«так»-1, «ні»-0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.
6. Підозрілість:
«так»-1, «ні»-0: 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59 і
«так»=0, «ні»-1: 33, 66, 74, 75.
7. Вербальна агресія:
«так»-1, «ні»-0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73 і
«так»-0, «ні»=1: 33, 66, 74, 75.
8. Почуття провини:
«так»-1, «ні»=0: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.
Індекс ворожості містить у собі 5-у й 6-у шкалу, а індекс
агресивності (прямій або мотиваційний) містить у собі шкали 1, 3, 7.
Нормою агресивності є величина її індексу, рівна 21 ±4, а
ворожості - 6, 5-7±3. При цьому звертається увага на можливість
досягнення певної величини, що показує ступінь прояву
агресивності.
1.2.4 Діагностика рівня тривожності й депресії за методикою "ТиД" (Ханін Ю.Л., 1976). Кількість питань - 20. Діагностичні показники:
§ ТРИВОГА
§ ДЕПРЕСІЯ
МЕТОДИКА "ТиД"
Ціль: виявити стан тривожності й депресії, обумовлені неврівноваженістю нервових процесів.
Пропонується відповісти на питання анкети, що супроводжується наступною інструкцією: "Просимо Вас відповісти на серію питань, які допоможуть нам з'ясувати ваше самопочуття. Відповідайте, будь ласка, щиро".
Якщо станів, зазначених у питанні, у Вас ніколи не було,
поставте 5 балів;
якщо зустрічаються дуже рідко - 4 бали;
якщо бувають часом - 3 бали;
якщо вони бувають часто - 2 бали;
якщо майже постійно або завжди - 1 бал.
Якщо питання Вам не зрозуміле - звернетеся за роз'ясненням. Дослідження колективне або індивідуальне.
ОПИТУВАЛЬНИК
1. Чи зауважуєте Ви, що стали більш повільні й мляві, що немає колишньої енергійності?
2. Вам важко буває заснути, якщо Вас щось тривожить?
3. Чи почуваєте Ви себе подавленим і пригнобленим?
4. Чи буває у Вас відчуття якогось занепокоєння (начебто щось повинно трапитися), хоча особливих причин немає?
5. Чи зауважуєте Ви, що зараз відчуваєте більшу потребу в дружбі, ніж раніше?
6. Чи приходить Вам думка, що у Вашому житті мало радості й щастя?
7. Чи зауважуєте Ви, що стали якимсь байдужним, немає колишніх інтересів і захоплень?
8. У Вас бувають періоди такого занепокоєння, що Ви навіть не можете всидіти на місці?
9. Очікування Вас тривожить і нервує?
10. У Вас бувають кошмарні сновидіння?
11. Ви відчуваєте тривогу й занепокоєння за когось або за щось?
12. Чи буває у Вас почуття, що до Вас ставляться байдуже, ніхто не прагне Вас зрозуміти й поспівчувати Вам і Ви відчуваєте себе самотнім (самотньою)?
13. Ви звертали увагу на те, що руки або ноги часто перебувають у Вас у неспокійному русі?
14. Чи почуваєте Ви в собі нетерплячість, непосидючість або метушливість?
15. Вам часто хочеться побути одному?
16. Ви зауважуєте, що Ваші близькі ставляться до Вас байдужо або навіть неприязно?
17. Ви почуваєте себе ніяково й непевно в суспільстві?
18. Чи приходять Вам думки, що Ваші подруги (друзі) або близькі більше щасливі, ніж Ви?
19. Перш, ніж прийняти рішення. Ви довго коливаєтеся?
20. У Вас виникає почуття, що в багатьох неприємностях винуваті Ви самі
Обробка отриманих даних
Проставлені бали приймають певні числові значення, які зазначені в таблицях.
За значеннями, зазначеним у таблицях,
бал самопочуття заміняється діагностичним коефіцієнтом. Слідом за
перекодуванням підраховують алгебраїчну суму (з обліком позитивного або
негативного знака) діагностичних коефіцієнтів для кожної шкали окремо.
Алгебраїчна сума коефіцієнтів, більша +1,28, свідчить про хороший психічний
стан. Сума, менша -1,28, говорить про виражену психічну напруженість,
тривожність, депресії. Проміжні значення (від -1,28 до +1,28) говорять про
невизначеність даних. Зазвичай прикордонні значення характеризуються
коефіцієнтами в межах від - 5,6 до-1,28.
|
Значення діагностичних коефіцієнтів тривожності |
|||||
|
Номери ознаки |
Бали |
||||
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
2 |
-1.38 |
-0.44 |
1.18 |
1.31 |
0.87 |
|
4 |
-1.08 |
-1.3 |
-0.6 |
0.37 |
1.44 |
|
8 |
-1.6 |
-1.34 |
-0.4 |
0.6 |
0.88 |
|
9 |
-1.11 |
0 |
0.54 |
1.22 |
0.47 |
|
10 |
-0.9 |
-1.32 |
-0.41 |
-0.41 |
1.2 |
|
11 |
-1.19 |
-0.2 |
1.04 |
1.03 |
0.2 |
|
13 |
-0.78 |
-1.48 |
-1.38 |
0.11 |
0.48 |
|
14 |
-1.26 |
-0.93 |
-0.4 |
0.34 |
1.24 |
|
17 |
-1.23 |
-0.74 |
0 |
0.37 |
0.63 |
|
9 |
-1.92 |
-0.36 |
0.28 |
0.56 |
0.1 |
1.2.5 Дослідження рівня суб’єктивного контролю за методикою РСК (Бажин Є.Ф., Голинкіна С.А., Еткінд А.М., 1983). Кількість питань - 44. Діагностичні показники - компоненти рівня суб’єктивного контролю (інтернальності):
§ РСК ДОСЯГНЕНЬ
§ РСК МІЖОСОБИСТ.
§ РСК НЕВДАЧ
§ РСК ВИРОБНИЧ.
§ РСК РОДИНН.
§ РСК ЗДОРОВ'Я
§ РСК ЗАГАЛЬНИЙ
Опитувальник РСК складається з 44 пропозицій-тверджень, що стосуються екстернальності-інтернальності в міжособистісних (виробничих і сімейних) відносинах, а також відносно власного здоров'я.
Інструкція: Прочитавши кожне твердження, вирішите для себе згодні ви з ним чи ні. У випадку згоди поставте поруч із порядковим номером пропозиції знак "+" (можна це зробити на окремому аркуші паперу). Якщо ви не згодні з даним твердженням, то поруч із порядковим номером поставте знак "-". Будьте уважні при виконанні цієї роботи й у той же час намагайтеся подовгу не затримуватися й не роздумувати із приводу окремого твердження.
