На основі приведених фактів можливо зробити наступні висновки: учні як правило диференційовано оцінюють свої можливості в різних видах діяльності. У більшості випадків самооцінка учнів по праці вища ніж по навчанню. Особливо видно ці розбіжності у слабо та середньоуспіваючих учнів, вони більш диференційовано відносяться до своїх можливостей у навчанні та праці.
У порівнянні зі самооцінкою учнів однокласники і вчителя оцінюють їх можливості в різних видах менш диференційовано, вони більш схильні відокремлювати їх успіхи, наприклад в навчанні та праці.
Деяке завищення самооцінки (у порівнянні з оцінкою однокласників, педагогів) має позитивне значення для формування особистості. Має рацію висловлювання, що саме це штовхає деяких учнів до покращення своїх результатів, до постанови нових цілей, перспектив.[39]
Роль сформованої самооцінки у формуванні особистості як суб’єкта діяльності дуже велика. З самооцінкою пов’язана впевненість особистості у своїх силах та можливостях, у позитивному результаті прийнятих справ. У свою чергу впевненість в успіху підтримує певний рівень домагань та сприяє його формуванню. Таким чином, впливаючи на самооцінку, змінюючи її, можливо підняти рівень домагань особистості в тій або іншій діяльності (учбовій, трудовій). В зв’язку з цим представляє велику теоретичну та практичну цікавість з вивчення умов, що впливає на становлення та зміну самооцінки.
Такими важливими педагогічними та психологічними умовами як показують досліди, проведені на матеріалі учбової діяльності школярів, є оцінки вчителя та колективу до якого належить школяр, переживання, які прямо або непрямо змінюють соціальну позицію підлітка, його відношення до учбової діяльності .
Роль педагогічної оцінки у формуванні особистості школяра, у тому числі і його самооцінки, вперше вивчав Ананьєв. Він відмітив що одним з суттєвих мотивів, орієнтуючих та стимулюючих учбову діяльність підлітків, на думку Ананьєва, здійснюються у двох напрямках:
а) орієнтуючим, впливаючим на розумову працю школяра, сприяючим на усвідомлення їм досягнутого рівня засвоєння;
б) стимулюючим засобом переживання успіху та неуспіху на афективно-вольову сферу підлітка на формування його домагань, намірів, вчинків.
Таку саму роль грає і оцінка колективу. Особистість, яка є пов’язана з іншими людьми, так або по іншому рахуватися з їх думкою, запозичаючи переймаючи у них ідеали, духовні цінності, інтереси. Але як показали досліди оцінка, думка різних членів колективу неоднаково значимі для особистості: оцінкою одних вона дорожить, орієнтується на неї, а оцінка інших для неї байдужа. Це референтне для особистості коло і визначає її відношення до самого себе.
Велика роль в ставленні та зміні самооцінки належить переживанню успіху, зв’язаного з досягненням мети. Оцінка підлітком своїх можливостей або особистих якостей, необхідних для подальшій діяльності, під впливом повторюваного успіху зростає при не однократних невдачах, навпаки ця оцінка знижується, а з нею і впевненість в досягненні мети. Досягнення складних, але посильних для підлітка цілей, як правило підвищує рівень подальших його домагань, готовність братися за більш складні завдання. В наслідку переживань успіху виникає максимальна мобілізація внутрішніх резервів особистості.[31]
Саме переживання успіху або невдачі, як було встановлено експериментальними дослідами підлітків(праці Дембо, Лоппе) залежать від того на який рівень досягнення орієнтується особистість, які по складності вона ставить перед собою цілі - легкі або складні. Свідомо складні цілі, як правило, не породжують відчуття успіху або невдачі.
Ефективним являється і зрівняння підлітка з іншими, а також з самим собою. Зрівняння успіхів учня з успіхами або неуспіхами іншого рівного йому по здібностям, але який не досягає у навчанні кращих результатів за рахунок старанності, дисципліни викликають з його боку додаткові намагання, стимулює його працю над самим собою. Схожі результати були отримані і в тих випадках, коли текучі досягнення підлітка з результатами добре навчаючогося однокласника. Між тим на практиці цей вид співвідношення використовують найчастіше.
Названі умови, природно можуть використані для формування самооцінки підлітка та у інших видах діяльності в том числі і трудовій.
Багато підлітків вже усвідомлює залежність успіхів від того або іншого відношення до навчання та праці, але є немало і таких школярів, які пов’язують успіхи (як свої так і друзів) в навчанні та праці лише зі здібностями і тим самим недооцінюють роль особистих зусиль.
Однією з властивостей самооцінки є її перенос з однієї діяльності на іншу. Ця властивість може і повинна бути використана в цілях підняття домагань підлітка у тому виді діяльності, де у нього невисокі досягнення. Рішення цієї задачі полегшується тим, що багато підлітків диференційовано відносяться до оцінки своїх можливостей в різних видах діяльності, прагне до компенсації тобто до відшкодування низьких результатів в одній діяльності більш високими досягненнями в іншій.[ 48 ]
Психологічну сутність компенсації як відомо складають знищення недоліків, заміна внутрішніх резервів зовнішніми, переключення цілей або видів діяльності. Її значення складається у тому, що вона допомагає перебудувати психіку людини, змінити його установку, мобілізувати внутрішні резерви особистості. Але на практиці компенсація як засіб мобілізування резервів школяра використовується рідко. Та й прийоми стимулювання її майже не розроблені. Основною метою цих прийомів, як бачимо, повинно бути пізнання підлітком протиріччя між відповідними самооцінками, надати йому впевненості в можливості досягнути більшого та і в іншій діяльності.
Важливим педагогічними умовами формування достатньо високої та обгрунтованої самооцінки підлітка є розширення кола його діяльності
Вчитель може сприяти повному проявленню здібностей та умінь учня і тим самим підняти його самооцінку в інших видах діяльності.
В формуванні нової самооцінки велика роль належить осмисленню підлітками своїх досягнень та свого відношення до діла, а також спостереженням за успіхами товаришів. Порівнюючи їх відношення до діла з відношенням товаришів вчитель може стимулювати їх активність, більш критичне відношення до себе. Але, природно, веде до нових успіхів, а в наслідку до змін самооцінки.
В тих же цілях радять побуджати підлітка до зрівняння себе з іншими учнями, а також з самим собою в минулому та зараз.
Глава II. Експериментальне дослідження проблеми агресивної поведінки в підлітковому віці
2.1 Методика діагностуючого експерименту
Наше дослідження проводилося в Олександрівської ЗОШ № 1 I - III ступіней (10 клас) і Олександрівського ПТУ - 148 (11 група).
Були поставлені такі задачі:
- досліджувати рівень агресії в підлітків
- провести порівняльний аналіз агресивного поводження та самооцінки в учнів Олександрівської ЗОШ № 1 ПТУ - 148
- скласти корекційную програму
З цією метою використовувалися наступні методи і методики:
1. Метод тестування;
2. Метод анкетування «Анкета підлітка»;
3. Методи математичної статистики;
4. Опитувальник Басса - Дарки;
5. Проективна методика «Будинок - дерево - Людина» Експрес діагностика рівня самооцінки
6. Вербальна методика самооцінка особистості
Розглянемо коротко ці методики.
Опитувальник Басса -Дарки складається з інструкції, завдання, бланка питань, бланка відповідей, ключа і 8 шкал: фізична агресія, непряма, вербальна, негативізм, роздратування, образа, підозрілість, почуття провини(аутоагресія). У даній методиці питання може відноситься тільки до однієї форми агресії і всі питання формулюються таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання. Також у даній методиці підраховується індекс ворожості й індекс агресивності.
Проективна методика «Будинок - Дерево - Людин» складається з інструкції, завдання, бланка і ключа. Вважається, що взаємодії між будинком, деревом і людиною являє собою зорову метафору. Якщо пустити весь малюнок у хід, то цілком можливо помітити те, що дійсно відбувається в нашому житті. Особливим способом інтерпретації є порядок, у якому виконується малюнок будинку, дерева і людини Якісний аналіз малюнків проводитися з урахуванням їх формальних і змістовних аспектів. Інформативними формальними ознаками малюнка вважаються, наприклад, розташування малюнка на листі паперу, пропорції окремих частин малюнка, його величина, стиль розфарбування, сила натиску олівця, стирання малюнка або його окремих частин, виділення окремих деталей. Змістовні аспекти включають у собі особливості, положення і настрій намальованого об'єкта.
Для аналізу малюнків використовуються три аспекти оцінки - деталі малюнків, їх пропорції і перспективи. Вважається, що деталі малюнка представляють усвідомлення і зацікавленість людини в повсякденній життєвій ситуації. Випробуваний може показати у своєму малюнку, які деталі мають для нього особисту значущість, двома способами: позитивним (якщо під година роботи над малюнком дитина підкреслює або стирає деякі деталі малюнка, а також якщо вона повертається до них) або негативним (якщо пропускає основні деталі об'єктів, що малюються ). Інтерпретація таких значущих деталей або комплексів деталей може виявити деякі конфлікти, страхи, переживання. Але інтерпретувати значення таких деталей слідує з урахуванням цілісності всіх малюнків, а також у співпраці з тім, що малює, оскільки символічне значення деталей часто буває індивідуально. Наприклад, відсутність таких основних деталей людини, як рот або очі, може вказувати на певні труднощі в людському спілкуванні або його заперечення.
Пропорції малюнка іноді відображають психологічну значущість, важливість і цінність мов, ситуації або відносини, які безпосередньо або символічно представлені в малюнку будинку, дерева і людини. Пропорція може розглядатися як відношення цілого малюнка до даного простору паперу або як відношення однієї частини цілого малюнка до іншої. Наприклад, дуже маленький малюнок людини може показати почуття неадекватності суб'єкта в його психологічному оточенні.
Перспектива показує більш складні відношення людини до її психологічного оточення. При оцінці перспективи увага звертається на положення малюнка на листі по відношенню до глядача (погляд зверху або знизу), взаємне розташування окремих частин малюнка, рушення намальованого об'єкта.
Для кількісної оцінки тесту БДЛ загальноприйняті якісні показники згруповані в наступні симптомокомплекси: 1) незахищеність, 2) тривожність, 3) недовір'я до собі, 4) почуття неповноцінності, 5) ворожість, 6) конфлікт (фрустрація), 7) труднощі в спілкуванні, 8) депресивність. Кожний симптомокомлекс складається з ряду показників, які оцінюються балами. Як що показник відсутній, ставитися нуль у всіх випадках, присутність деяких ознак оцінюється в залежності від міри вираженісті. При наявності більшості ознак ставитися 1 або 2 бали в залежності від значущості даної ознаки в інтерпретації окремого малюнка, або всій цілісності малюнків тесту. Наприклад, відсутність основних деталей особи: очей, носа або рота - 2 бали (симптомокомлекс «трудності в спілкуванні»), факт зображення людини в профіль у тому ж сімптомокомплексі 1 бал (див. табл. 5). Вираженість показує сума балів всіх показників даного симптомокомплексу.
Метод анкетування складається з: інструкції, бланка питань, бланка відповідей. Питання даної анкети спрямовані на виявлення агресії у підлітків та факту її спрямованості на когось чи на щось. Анкета включає в себе16 запитань. (Див. додаток 1.)
Єкспрес-діагностика рівня самооцінки складається з інструкції, бланка питань, бланка відповідей.Питанні спрямовані на виявлення рівня самооцінки. Відповідая на ці питання потрібно вказати як часто проявляються ці стани по шкалам: “дуже часто”, ”часто”,”іноді”,” рідко”, “ніколи”.(Див. додаток 2)
Вербальна діагностика самооцінки особистості складається з інструкції, бланка питань та відповідей. Вона спрямована на виявлення рівня самооцінки: високий, середній та низький.
Були використані наступні методи математичної статистики: підрахунок середньоарифметичних показників і підрахунок процентних показників.
2.2 Діагностуючий експеримент
Експеримент включає кілька серій.
В першій серії нашого експерименту ми провели анкетування підлітків в контрольній та експериментальній групах. Результати анкетування свідчать про те, що серед підлітків, які навчаються у загальноосвітньої школи, не відмічалось високого рівня агресивної поведінки, вони більш впевнені в собі, вважають себе більш признаними і принятими в групі своїх ровесників. Тоді як серед підлітків експериментальної групи (до якої вийшли учні ПТУ) виявляється більше агресивних підлітків, агресія яких спрямована в більшій мірі на оточуючих їх людей і в меншій-на себе. По відповідям , які дали підлітки які навчаються в ПТУ можно побачити ,що у деяких з них низький рівень самооцінки який впливає на їх поведінку і ставлення до себе.
В другій серії нашого дослідження ми провели методику по виявленню форм агресивної поведінки Басса та Дарки.
Ціль: досліджувати рівень агресивності в підлітків Олександрівської ЗОШ №1 і Олександрівського ПТУ - 148
Таблиця 2.1.Форми прояву агресивної поведінки (контрольна група).
|
Ф.И. |
Форми прояву агресії |
|||||||||
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Ельцова О. Белоу С. Рогоза Е. Козячий Юл. Соколов В. Марченко Р. Трегуб А. Криволенко А. Ракоед М. Леус А. Кравченко О. Яценко О. Онипко Св. Крайній В. Пиріг.Т. Крилова. І. Мочалова Т. Балбатун.Ок. Хмеляєва.Т. Дєнісєнко.В. Московчєнко.І. Ярошенко.Евг. Курена.І. Краіній.В Трофанчук.Св. |
3 6 3 5 3 2 8 5 3 1 7 3 3 3 2 5 6 6 8 7 5 2 1 3 8 |
4 1 4 5 2 1 2 4 2 1 3 2 4 4 5 2 1 1 2 4 5 2 1 4 4 |
3 4 2 2 4 2 2 2 2 4 3 2 3 3 2 5 4 2 4 3 2 1 3 3 3 |
3 3 1 2 1 4 2 3 1 2 1 1 4 3 2 3 3 2 3 4 2 1 2 3 1 |
1 1 6 2 2 1 1 4 1 2 2 1 2 1 4 4 1 1 2 1 2 1 1 1 2 |
1 1 5 3 1 4 4 2 5 1 3 5 1 1 2 4 1 2 2 3 1 3 5 1 1 |
4 7 2 2 2 4 6 2 4 6 1 4 6 4 2 4 7 4 4 5 4 11 2 4 2 |
4 4 6 1 5 4 7 4 6 6 5 6 6 4 5 4 4 4 3 4 2 1 3 4 4 |
10 17 7 9 9 8 16 9 9 12 11 9 12 10 6 14 17 12 16 15 11 14 6 10 13 |
2 2 11 5 3 5 5 6 6 3 5 6 3 6 6 8 2 3 4 4 3 4 6 6 3 |
Таблиця 2.2.Форми прояву агресії ( експериментальна група)
|
Ф.И. |
Форми прояву агресії |
|||||||||
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Осташеня.А Слівная.М. Долгополова.А. Копєіко.А. Оленіченко.Ю. Васіліна.І. Васілєнко.Т. Грібоєдова.А. Аносова.Св. Жидко.Ок. Мукаіда.В. Стаднічєнко.О. Караянов.Дм. Галясік.Я. Жмура.Г. Бабешко.І. Борісенко.Л. Анюхіна.Т. Солодовнік.Е. Рубцова.Е. Сорокіна.Єк. Трофімовскій.Р. Осадчій.А. Грязнов.Дм. Міменко.С. |
4 5 5 6 7 7 3 6 4 7 10 3 7 7 8 1 9 8 6 5 8 8 7 4 8 |
6 3 5 3 1 2 4 1 1 2 4 2 3 2 2 1 3 1 3 3 4 3 2 3 1 |
4 10 2 4 3 3 2 2 2 4 9 2 3 3 2 3 9 5 4 10 5 10 4 3 5 |
2 4 2 2 2 2 1 2 1 2 3 1 1 3 2 2 2 1 2 4 0 4 2 0 1 |
6 2 2 1 3 1 6 1 2 2 3 1 2 4 1 1 3 2 1 2 1 4 2 4 2 |
7 7 3 3 3 5 5 6 6 3 3 5 3 5 4 5 4 6 3 7 6 5 3 3 6 |
7 4 2 2 5 2 2 4 4 6 6 4 1 6 6 2 7 5 2 4 5 10 6 5 5 |
5 5 1 2 7 1 6 3 2 3 4 6 5 7 7 3 3 3 2 5 4 5 3 7 3 |
15 19 9 12 15 12 7 12 10 17 25 9 11 16 16 6 25 18 12 19 18 28 17 12 18 |
13 9 5 4 6 6 11 7 8 5 6 6 5 9 5 6 7 8 4 9 7 9 5 7 8 |
Позначення в таблиці:
1. фізична агресія
2. непряма агресія
3. роздратування
4. негативізм
5. образа
6. підозрілість
7. почуття провини
8. вербальна агресія
9. індекс агресивності
10 - індекс ворожості
Процентні показники форм прояву агресії представлені в наступних таблицях.
Таблиця 2.3.Процентні показники форм прояву агресії (контрольна група)
|
Ф.И. |
Форми прояву агресії |
|||||||||
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Ельцова О. |
30 |
44 |
27 |
30 |
12.5 |
8 |
31 |
44 |
29 |
10 |
|
Белоус С. |
60 |
11 |
36 |
30 |
12.5 |
8 |
38 |
44 |
50 |
10 |
|
Рогоза Е. |
30 |
44 |
18 |
10 |
75 |
41 |
15 |
66 |
20 |
55 |
|
Козячий Юл. |
50 |
55 |
18 |
20 |
25 |
25 |
15 |
11 |
26 |
25 |
|
Соколов В |
30 |
22 |
36 |
10 |
25 |
8 |
15 |
55 |
26 |
15 |
|
Марченко Р. |
20 |
11 |
18 |
40 |
12.5 |
33 |
31 |
44 |
23 |
25 |
|
Трегуб А. |
80 |
22 |
18 |
20 |
12.5 |
33 |
46 |
77 |
47 |
25 |
|
Криволенко А. |
50 |
44 |
18 |
30 |
50 |
17 |
15 |
44 |
26 |
30 |
|
Ракоед М. |
30 |
22 |
18 |
10 |
12.5 |
41 |
31 |
66 |
26 |
30 |
|
Леус А. |
10 |
11 |
36 |
20 |
25 |
8 |
46 |
66 |
32 |
15 |
|
Кравченко О. |
70 |
33 |
27 |
10 |
25 |
25 |
8 |
55 |
32 |
25 |
|
Яценко О. |
30 |
22 |
18 |
10 |
12.5 |
41 |
31 |
66 |
26 |
30 |
|
Онипко Св. |
30 |
44 |
27 |
40 |
25 |
8 |
46 |
66 |
35 |
15 |
|
Крайній В. |
30 |
44 |
27 |
30 |
12.5 |
8 |
31 |
44 |
29 |
30 |
|
Пиріг.Т. |
20 |
55 |
18 |
20 |
30 |
17 |
15 |
55 |
18 |
30 |
|
Крилова. І. |
50 |
22 |
45 |
30 |
50 |
33 |
31 |
44 |
41 |
40 |
|
Мочалова Т. |
60 |
11 |
36 |
30 |
12.5 |
8 |
38 |
44 |
50 |
10 |
|
Балбатун.Ок. |
60 |
11 |
18 |
20 |
12.5 |
17 |
31 |
44 |
35 |
15 |
|
Хмеляєва.Т |
80 |
22 |
36 |
30 |
25 |
17 |
31 |
33 |
47 |
20 |
|
Дєнісєнко.В. |
70 |
44 |
27 |
40 |
12.5 |
25 |
39 |
44 |
44 |
20 |
|
Московчєнко.І |
50 |
11 |
18 |
20 |
25 |
8 |
31 |
22 |
32 |
15 |
|
Ярошенко.Евг. |
20 |
22 |
9 |
10 |
12.5 |
25 |
85 |
11 |
41 |
20 |
|
Курена.І. |
10 |
11 |
27 |
20 |
12.5 |
41 |
15 |
33 |
18 |
30 |
|
Краіній.В |
30 |
44 |
27 |
30 |
12.5 |
8 |
31 |
44 |
29 |
30 |
|
Трофанчук.Св. |
80 |
44 |
27 |
10 |
25 |
8 |
15 |
44 |
38 |
15 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
