p align="left">Інколи одиниця спостереження збігається з одиницею сукупності, так під час перепису населення одиницею сукупності та одиницею спостереження є окрема людина.

Важливим моментом статистичного спостереження є складання програми статистичного спостереження. Програма спостереження - це перелік чітко сформульованих запитань, на які необхідно отримати відповіді. Якість будь-якого спостереження залежить насамперед від того, наскільки правильно і повно складено програму. До програми слід вносити тільки ті запитання, які відповідають завданням дослідження і на які будуть знайдені достовірні відповіді. Відповіді на запитання програми спостереження вносяться у статистичні формуляри, які мають вигляд картки, звітності, переписного листа, анкети та ін. Сукупність даних формулярів, а також інструкцій і роз'яснень щодо проведення статистичного спостереження та реєстрації отриманих даних, складає статистичний інструментарій.

Головні організаційні питання статистичного спостереження стосуються місця й часу проведення спостереження, органів та персоналу, залученого до обстеження, його матеріально-технічного забезпечення та ін.

Важливе місце має питання про те, на який орган покладено відповідальність за підготовку та проведення обстежень. Залежно від масштабності об'єкта спостереження та зацікавленості його результатів діють наступні групи зазначених органів: органи державної статистики (Державний Комітет статистики України та його регіональні служби); статистичні відділи міністерств та відомств; спеціальні інститути, агентства, організації; аналітичні відділи окремих економічних структур та інші органи.

Кожний орган, що виконує спостереження, обов'язково повинен забезпечити себе кваліфікаційними кадрами як на етапі підготовки обстеження, його проведення, так і під час обробки результатів.

Наступним питанням є обґрунтування місця обстеження - пункту, в якому перебуває одиниця спостереження і реєструються дані.

Для того, щоб статистичне спостереження дало вірогідні та своєчасні дані, необхідно вирішити питання часу та періоду спостереження. Збір первинного матеріалу здійснюють протягом визначеного терміну, часу спостереження. Розрізняють період проведення спостереження та критичний момент.

Період спостереження (суб'єктивний час) - це час, протягом якого збирають дані про об'єкт спостереження.

Критичний момент - це момент, на який фіксують дані про досліджувані явища.

Для проведення будь-якого статистичного спостереження потрібне відповідне матеріально-технічне забезпечення: друкарські засоби, обчислювальна та розмножувальна техніка, транспортні засоби, статистичний інструментарій та ін.

2.2 Форми, види та способи статистичного спостереження

У статистичній практиці України застосовують три форми статистичного

спостереження. Форми статистичного спостереження наведено на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Форми статистичного спостереження

Основною формою статистичного спостереження є звітність. Усі підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності та виду діяльності, складають звіти та подають їх до відповідних міністерств й відомств, статистичних служб та інших органів управління.

Звітність складають на спеціальних бланках встановленої форми на основі первинних даних оперативного та бухгалтерського обліку.

Статистичну звітність поділяють на окремі види за різними ознаками:

Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню і внутрішню.

Залежно від специфіки інформації, яку включає звітність, вона поділяється на типову та спеціалізовану. Типова звітність має єдину форму та зміст для всіх суб'єктів діяльності. Спеціальна (спеціалізована) звітність виражає специфічні моменти для окремих підприємств.

Залежно від періодичності подання звітність поділяють на річну та періодичну (квартальну, місячну, тижневу тощо).

Залежно від способу подання розрізняють поштову, телеграфну та факс-модемну звітність.

Другою формою статистичного спостереження є спеціально організовані статистичні спостереження, за допомогою яких вивчають явища та процеси, які не охоплені статистичною звітністю. До прикладів спеціально організованих статистичних спостережень можна віднести переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування тощо.

Реєстр - це нова форма статистичного спостереження. Реєстр населення - це поіменний перелік мешканців регіону, який регулярно переглядається. Реєстр підприємств та організацій - це перелік суб'єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їхніх реквізитів та основних показників.

Різноманітність соціально-економічних явищ пояснює використання різних видів статистичного спостереження. Види статистичного спостереження розрізняють за двома критеріями. Класифікація видів статистичного спостереження за різними критеріями наведена на рис. 2.2 та рис. 2.3.



Рис. 2.2. Класифікація видів статистичного спостереження за часом проведення

Рис. 2.3. Класифікація видів статистичного спостереження за ступенем охопленням одиниць сукупності

Вибіркове спостереження: одиниці сукупності для обстеження відбирають у випадковому порядку. Вибіркове спостереження - найпоширеніший вид несуцільного спостереження, його широко використовують у різних галузях народного господарства, прикладом можуть бути обстеження якості товарів, вивчення попиту населення та ін.

Спостереження основного масиву полягає у відборі найбільших одиниць спостереження. Так даний вид спостереження використовують при обстеженні зміни цін на окремі групи товарів на міських ринках у різних регіонах. У даному випадку до обстеження добирають міські поселення не випадково, а великі міста і промислові центри.

Монографічне спостереження полягає в глибокому і детальному вивченні та описі окремих типових одиниць сукупності. Наприклад, при вивченні досвіду організації роботи передових підприємств, господарств. Шляхи, за допомогою яких ті підприємства досягли успіху, заслуговують на детальний опис для того, щоб вони стали надбанням широкого кола господарників.

Моніторинг - спеціально організоване систематичне спостереження за станом явища та процесу, що вивчається. Наприклад, моніторинг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. В економічній сфері моніторинг застосовується з метою реєстрації валютних торгів та аукціонів.

Статистичне спостереження здійснюється такими способами:

1) документальний облік; 2) безпосередній облік фактів; 3) опитування.

Документальний облік - реєстрація фактів базується на використанні даних первинного обліку (бухгалтерських документів, звітів тощо).

Безпосередній облік фактів - реєстрація фактів проводиться шляхом їх безпосереднього підрахунку, вимірювання, огляду.

Опитування - реєстрація фактів здійснюється на основі даних від осіб, яких опитують. У свою чергу, існує три різновиди опитування: кореспондентський спосіб, експедиційний спосіб, самореєстрація.

Кореспондентський спосіб - це реєстрація фактів про явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів до відповідних інстанцій. Даний спосіб використовується в дослідженнях ринку товарів і послуг на рівні окремих регіонів.

Експедиційний спосіб - це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації. Даний спосіб використовується при проведенні переписів населення в Україні.

Самореєстрація - це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців. Прикладом є дослідження родинних бюджетів населення країни.

2.3 Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення

Перепис - це спеціально організоване спостереження, основне завдання якого полягає в повному обліку чисельності та характеристиці складу будь-якого явища на певну дату.

Переписи, як правило, основані на суцільному спостереженні. Переписи здійснюються періодично (як правило, з рівним інтервалом) або одноразово.

Розрізняють два види перепису. Перший вид перепису проводять на основі даних обліку та звітності підприємств і організацій. Такі переписи називають одноразовим обліком. Це, наприклад, перепис невстановленого устаткування підприємств. На базі даних одноразових обліків вирішують питання, пов'язані з аналізом нагромадженого потенціалу, його науково-технічних характеристик. Готові дані первинного обліку, а також широке залучення робітників підприємств і організацій до заповнення формулярів дає змогу здійснювати ці обліки (переписи) з мінімальними витратами в дуже стислі строки і з добрими результатами.

Другий вид перепису, коли статистичні формуляри заповнюють на підставі спеціально організованої реєстрації фактів. Прикладом такого виду є перепис населення. Саме переписи є головним джерелом більшості даних про населення.

В X?X ст. відомий вчений Ю. Янсон сформулював основні умови та вимоги щодо проведення переписів, які лишаються актуальними і сьогодні:

1) перепис має здійснюватися максимально швидко і фіксувати стан явища на певний момент;

2) перепис має здійснюватися водночас по всій території;

3) перепис потрібно проводити в той час, коли об'єкт перепису найстабільніший, тобто найменш рухомий;

4) між переписами мають бути однакові проміжки часу;

5) прийоми перепису слід, за можливості, лишати незмінними.

Першу «ревізію» чисельності населення в Російської імперії учинили при Петрові ? у 1724 р. Чисельність населення тоді визначали по так званим «подвірним» спискам, до яких додавали знову народжених та вилучали померлих.

У 1897 р. таке положення вирішили виправити. Імперія захопила величезну територію від Варшави до Сахаліну, включаючи Фінляндію та Середню Азію. Тому було вирішено в один день перерахувати все населення країни - «як те, яке знаходиться у дорозі, так і на місцях усіх станів та звань, усіх віків». Цей перепис мав мету виявити не тільки загальну чисельність населення, але і його віковий склад, сімейний стан та зайнятість населення, грамотність тощо.

Згідно з переписом Російську імперію на початок 1897 р. населяло 129 мільйонів осіб, з них тільки 55,7 млн. налічувалося «великорусів», на другому місці йшли «малороси», тобто українці - 22,4 млн., потім поляки - 8 млн., білоруси - 5,9 млн. осіб та ін.

На відміну від теперішньої України або Росії, населення цієї країни було дуже молодим. У ній проживало 52 млн. дітей до 15 років та лише 7 млн. старих (осіб, старших за 60 років); 9/10 підданих імперії проживало у селі.

За народжуваністю (48 осіб на 1000 жителів) імперія посідала 1 місце у Європі, але за смертністю також була серед лідерів (34 особи на 1000 жителів). Слід відзначити, що показники народжуваності перевищували показники смертності. Зараз в нашій країні природний приріст населення є від'ємним, тобто коефіцієнт смертності вищий, ніж коефіцієнт народжуваності.

У ХХ ст. переписів населення на території нашої країни було здійснено сім: 1920; 1926; 1939; 1959; 1970; 1979; 1989 рр.

Останній перепис населення в Україні був проведений у грудні 2001 року. 19 жовтня 2000 р. був прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення». Згідно з Законом «Перепис населення - періодичне суцільне державне статистичне спостереження, що включає в себе збирання демографічних і соціально-економічних даних, які на встановлену дату характеризують чисельність та склад населення країни, а також оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів».

Під час перепису населення складають програму, оформлену як переписний лист. До програми перепису населення 2001 р. включено питання, що стосуються окремої людини, а також домогосподарства в цілому. Формування питань у переписному листі має свою логічну послідовність.

В організаційному плані проведення перепису населення відображаються питання про час та строки проведення, організацію переписних дільниць, про добір та підготовку кадрів обліковців і інструкторів, про забезпечення інструментарієм, про порядок прийому та обробки матеріалів перепису.

Для підготовки і проведення перепису населення та оброблення його результатів призначається тимчасовий переписний персонал, який фіксує дані опитування в статистичні формуляри - переписні листи (приклади переписних листів дивись у додатках №1 та №2).

Одночасність перепису населення забезпечує отримання даних станом на єдиний встановлений момент часу. Період часу перепису населення 2001 р. становив з 5 до 14 грудня 2001 р., критичним моментом часу було 12 годин ночі з 4 на 5 грудня. Матеріали перепису всебічно узагальнюються. Так, чисельність населення України на 5 грудня 2001 р. - 48415,5 тис. чол., у тому числі: жінки складають 54%, а чоловіки - 46%.

2.4 Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними

Відхилення (розбіжності) між даними спостереження та реальними даними називають помилками статистичного спостереження.

Існують різни види помилок статистичного спостереження, які можна поєднати у дві основні групи. Класифікація (види) помилок статистичного спостереження наведена на рис. 2.4.

Помилки вибірки виникають унаслідок того, що склад відібраної для дослідження частини одиниць сукупності недостатньо повно відтворює склад усієї досліджуваної сукупності. Розмір помилок вибірки визначають за спеціальними формулами, які будуть розглянути у розділі 11.

Помилки реєстрації виникають унаслідок неправильного визначення фактів під час спостереження або неправильного їх запису.

Випадкові помилки реєстрації виникають під час заповнення бланків внаслідок неуважності реєстратора або опитуваного (наприклад, описки).



Рис. 2.4. Класифікація помилок статистичного спостереження

Систематичні помилки реєстрації виникають у результаті постійних спотворень в одному напрямі. Приписки обсягу виробленої продукції з метою одержання премії чи інших виплат - це приклад навмисних помилок. Ненавмисні помилки можуть виникнути внаслідок реєстрації даних за несправними приладами. Виявленню помилок, допущених під час статистичного спостереження, допомагає контроль статистичних матеріалів. Дані на вірогідність перевіряють засобами логічного та арифметичного контролю. Арифметичний контроль полягає в арифметичній перевірці підсумків, а також в арифметичній ув'язці пов'язаних між собою даних.

Логічний контроль полягає у взаємному зіставленні одержаних відповідей на запитання програми спостереження за їх логічним зв'язком або їх порівняння з іншими джерелами та виявлення невідповідностей у цих даних.

2.5 Питання для самоперевірки

1) Дайте визначення поняття статистичного спостереження. В чому полягає його значення?

2) Які питання відносяться до програмно-методологічного забезпечення?

3) Дайте визначення статистичного спостереження, одиниці спостереження та одиниці сукупності. Наведіть їх приклади.

4) Що Ви розумієте під програмою статистичного спостереження?

5) Що слід віднести до організаційних питань статистичного спостереження?

6) Що називають критичним моментом та періодом спостереження?

7) Які існують форми статистичного спостереження?

8) Дайте коротку характеристику звітності.

9) Вкажіть види звітності за різними ознаками.

10) Дайте характеристику спеціально організованого статистичного спостереження.

11) Які існують види статистичного спостереження за охопленням одиниць сукупності? Дайте їх коротку характеристику.

12) Які існують види статистичного спостереження за часом проведення? Дайте їх коротку характеристику.

13) Які існують способи статистичного спостереження? Дайте їх коротку характеристику.

14) Дайте характеристику перепису як спеціально організованого статистичного спостереження.

15) Вкажіть особливості перепису населення. Коли був проведений останній перепис населення в Україні?

16) Що називають помилками спостереження?

17) Вкажіть види помилок статистичного спостереження.

18) Які види помилок статистичного спостереження виникають при суцільному спостереженні?

19) Які види помилок статистичного спостереження виникають при несуцільному спостереженні?

20) Які види контролю використовують при перевірці даних статистичного спостереження? Дайте їх коротку характеристику.

3. Зведення та групування статистичних даних

3.1 Суть статистичного зведення. Види зведення

У результаті статистичного спостереження отримують матеріал, який у подальшому підлягає упорядкуванню та спеціальної обробці. Статистичне зведення - це упорядкування, систематизація і наукова обробка первинних статистичних даних.

Основне завдання зведення полягає у виявленні типових рис та закономірностей масових явищ та процесів. На основі даних статистичного зведення обчислюють узагальнюючі показники, які допомагають провести глибокий аналіз статистичних досліджень. Класифікація статистичного зведення наведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Класифікація статистичного зведення за різними ознаками

Просте зведення - це лише простий підрахунок підсумків первинного статистичного матеріалу без будь-якої його систематизації. Так як просте зведення не готує матеріал для глибокого економічного аналізу, воно має обмежене застосування у статистичній практиці.

Групове (складне) зведення - це складна операція наукової обробки первинного матеріалу, яка включає декілька етапів роботи:

1) групування матеріалу за окремою або окремими ознаками;

2) розробка системи показників для характеристики типових груп і підгруп;

3) підбиття групових та загальних підсумків;

4) відображення результатів зведення у вигляді таблиць.

У разі централізованого зведення весь первинний матеріал спостереження зосереджується, систематизується та узагальнюється в центральному органі державної статистики - Державному Комітеті статистики України.

Децентралізоване зведення передбачає узагальнення матеріалу знизу до гори за ієрархічними сходинками управління з відповідною обробкою на кожній із них, а Держкомстату України надсилаються уже зведені підсумки за певними адміністративними одиницями.

Автоматизоване зведення проводиться на автоматизованих робочих місцях за допомогою комп'ютерів.

Ручне зведення - це обробка первинних матеріалів ручним способом.

3.2 Групування - основа наукової обробки статистичних даних

Групування - це розподіл одиниць досліджуваної сукупності на групи за однією або кількома ознаками.

До найголовніших завдань, які вирішуються за допомогою статистичних групувань, відносяться:

вивчення структури та структурних змін;

вивчення типів соціально-економічних явищ, виділення однорідних груп і підгруп;

вивчення взаємозв'язку і залежності між соціально-економічними явищами або їх ознаками.

Існує декілька видів статистичних групувань залежно від різних критерій, класифікація статистичних групувань наведена на рис. 3.2.

Страницы: 1, 2, 3