Діаграма № 3.2.2
Процентне відношення
У контрольній та експериментальній групах за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж. Тейлор, адаптація А.М Прихожан)
Таблиця № 3.2.2
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
45% |
30% |
25% |
|
Експериментальна група |
40% |
35% |
25% |
Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж. Тейлора, адаптація А.М. Прихожан) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі
Діаграма № 3.2.3
Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (L;/ Тейлора, адаптація А.М Прихожан ) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі
Діаграма № 3.2.4
Процентне відношення
У контрольній та експериментальній групах за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А. Немчін)
Таблиця № 3.2. 3
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
35% |
50% |
15% |
|
Експериментальна група |
30% |
50% |
20% |
Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічного напруження» (Т.А. Немчін) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі
Діаграма № 3.2.5
Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.Ф. Немчін) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі
Діаграма № 3.2.6
3.2.2. ФОРМУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
Формуючий експеримент ми проводили у експериментальній групі. Для початку ми провели бесіду з усіма школярами для налаштовування довіри, потім був проведеній психологічний тренінг в який входили таки розвиваюче-коректуючі ігри :
«Бійка» (Чистякова М.І.))
Це релаксаційна гра, яка допомога розслабити підліткам усі м’язи та знати стресову напругу.
До цієї гри усі діти спочатку віднеслися з деякою обережністю та довго не могли зуредитися. Але згодом дітям сподобалася гра, а деякі хлопці навіть зізналися, що роблять цю вправу, коли у класі зростає напруга та ось-ось може початися справжня бійка.
«Повітряна кулька» (Чистякова М.І.)
Це вправа нормалізує дихання, розслабляє та зусерджує.
На початку гри діти тривалий час сміялися та не могли виконати просту вправу. Коли вправа була зроблена вже 3 рази, дітям вона дуже сподобалася та вони просили зробити її ще декілька разів.
«Фотосесія» (Лютова О., Моніна Г.)
Гра «фотосесія» з самого початку сподобалася дітям, вона дуже підіймала їм настрій та допомагала позбутися скованості та невпевненості. Усі активно приймали участь, особливо дівчата. Діти просили пограти в цю гру кожен раз, коли я до них приходила.
«Лист» (Наєнко Н.І.)
На початку гри діти були сковані, проявляли деяку недовіру. Підлітки боялися, що їхні листи буде хтось читати окрім них, ховали їх друг від друга та від мене. Але коли вони зрозуміли всю суть цієї вправи, то сприйняли її з великим ентузіазмом.
«Візьміть себе у руки» (Хасай Алієв)
Спочатку діти були незібрані, балувалися та бігали по класу. Їх було важко заспокоїти та вмовити виконати цю вправу. Але потроху діти заспокоїлися та виконали усі умови вправи з задоволенням.
«Швидкі відповіді» (Наєнко Н.І.)
Ця гра призвела справжній фурор серед підлітків. Діти продемонстрували гарну фантазію та на задані питання відповідали дуже несподівано. Грали з задоволенням навіть сором’язливі діти, тому що в них випал справжній шанс проявити себе.
«Корабель і вітер» (Чистякова М.І.)
До цієї гри діти були підготовлені, бо ми виконували з ними вже подібну вправу. Перед грою підлітки заспокоїлися та виконували все зі старанням.
«Корона» (Чистякова М.І.)
На початку вправи діти навіть і не здогадувалися, що вони будуть робити далі. А коли вони виконали завдання, то почали посміхатися та хизуватися один перед іншим, уявляючи, що у них на голові корона. У всіх учасників тренінгу помітно піднявся настрій та вони сталі більш впевненими у собі.
3.2.3. КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ
Проводимо контрольний зріз для перевірки ефективності формуючого експерименту. Для цього ми продіагностували експериментальну та контрольну групи за допомогою тих самих методик, які ми застосували у констатуючому експерименті.
Процентне відношення
Контрольний зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі
Таблиця № 3.2.4
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
10% |
75% |
15% |
|
Експериментальна група |
5% |
70% |
25% |
Результати дослідження за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі
Діаграма № 3.2.7
Результати дослідження за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту
Діаграма № 3.2.8
Процентне відношення
Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі
Таблиця № 3.2.5
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
40% |
30% |
30% |
|
Експериментальна група |
20% |
40% |
40% |
Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі
Діаграма № 3.2.9
Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту
Діаграма № 3.2.10
Процентне відношення
Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Оцінка нервово психічної напруги» (Т.А.Немчін) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі
Таблиця № 3.2.6
|
Рівень |
Високий |
Середній |
Низький |
|
Контрольна група |
30% |
45% |
25% |
|
Експериментальна група |
15% |
40% |
45% |
Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А.Немчін) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі
Діаграма № 3.2.11
Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А.Немчін) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту
Діаграма № 3.2.12
3.3 АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ
Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати, отримані нами на етапі контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень психогенних факторів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно зменшився.
Для того, щоб установити наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на зменшення рівня психогенних факторів у підлітків експериментальної групи, ми застосуємо метод математичної статистики, а саме коефіцієнт Пірсона.
У нашому дослідженні коефіцієнт Пірсона буде використатися для розрахунків однорідності експериментальної та контрольної групи, у цьому випадку перевіряється гіпотеза Н0 про відсутність розходжень між двома емпіричними розподілами.
Коефіцієнт Пірсона розраховується так, що при повному збігу двох експериментальних розподілів величина r xy= 1, і чим більше розбіжність між розподілами, тим менше величина емпіричного значення r xy.
Розрахункова формула критерію коефіцієнта Пірсона порівняння двох емпіричних розподілів залежно від виду представлених даних може мати такий вигляд:
де х - значення, першого розподілу вибірки,
y - значення, другого розподілу вибірки,
n - кількість випробуваних.
Проведемо розрахунок r xy за результатами рівня психогенних факторів у підлітків на етапі констатуючого зрізу у контрольній групі й результатами на етапі контрольного експерименту у експериментальній групі.
Зробимо розрахунок коефіцієнта Пірсона, по підготовленим ними даним, представ ленним у таблиці № 3.3.1 , використовуючи формулу.
Таблиця № 3.3.1
|
№ п/п |
Х |
Y |
Х*Y |
Х2 |
Y2 |
|
Середні результати рівня психогенних факторів контрольної групи на етапі контрольного зрізу |
Середні результати рівня психогенних факторів експериментальної групи на етапі контрольного зрізу |
||||
|
1 |
39 |
24 |
936 |
1521 |
576 |
|
2 |
38 |
38 |
1444 |
1444 |
1444 |
|
3 |
38 |
25 |
950 |
1444 |
625 |
|
4 |
28 |
15 |
420 |
784 |
225 |
|
5 |
41 |
39 |
1599 |
1681 |
1521 |
|
6 |
37 |
37 |
1369 |
1369 |
1369 |
|
7 |
38 |
38 |
1444 |
1444 |
1444 |
|
8 |
43 |
32 |
1376 |
1849 |
1024 |
|
9 |
38 |
25 |
950 |
1444 |
625 |
|
10 |
39 |
38 |
1482 |
1521 |
1444 |
|
11 |
18 |
18 |
324 |
324 |
324 |
|
12 |
34 |
32 |
1088 |
1156 |
1024 |
|
13 |
37 |
27 |
864 |
1024 |
729 |
|
14 |
42 |
34 |
1428 |
1764 |
1156 |
|
15 |
37 |
37 |
1369 |
1369 |
1369 |
|
16 |
30 |
17 |
510 |
900 |
289 |
|
17 |
45 |
20 |
900 |
2025 |
400 |
|
18 |
35 |
14 |
490 |
1225 |
196 |
|
19 |
36 |
20 |
720 |
1296 |
400 |
|
20 |
37 |
32 |
1184 |
1369 |
1369 |
|
Сума |
730 |
318 |
117660 |
532900 |
101124 |
Підставляючи наші данні у формулу, отримуємо такій результат:
Висновки до третього розділу
У нашому експерименті коефіцієнт Пірсона дорівнює -0,2945. Отже, порівнювані середні значення рівня психогенних факторів у підлітків в контрольній групі на етапі констатуючого експерименту і експериментальної групи на етапі контрольного експерименту, статистично вірогідно розрізняються. Це говорить про те, що корекційно-розвиваючі вправи, спрямовані на зменшення рівня психогенних факторів, ефективні. Отже, корекційно-розвивюча робота, що проведена з підлітками експериментальної групи й спрямована на зниження тривожності, стресу та нервово-психічної напруги ефективна.
Таким чином, була встановлена наявність статистично достовірних розходжень між середніми значеннями, що належать до двох сукупностей даних без корекційної роботи й після корекційно-розвиваючої роботи. Так як вони дійсно вірогідно розрізняються.
Висновки
На основі проведеного нами експерименту можна зробити такі висновки:
1. У цій роботі ми розглянули актуальну проблему взаємозв’язку несприятливих психогенних факторів та соматичного стану підлітків. Актуальність проблеми викликана потребою психологів та викладачів у досконалих методах психолого-педагогічного впливу на особистість підлітка з метою зменшення психогенних факторів, наслідком яких являються соматичні захворювання.
2. Вибранні нами методики дослідження психогенних факторів валідні та зручні у використанні в умовах школи.
3. На етапі констатуючого експерименту були проведені діагностичні методики з контрольною та експериментальною групами. Рівень досліджених нами психогенних факторів у більшості випадків на високому та середньому рівні, що несприятливо впливає на фізичне здоров’я підлітків
4. Формуючий експеримент, у задачі якого входило складання корекційно-розвиваючої програми, спрямованої на зниження рівня несприятливих психогенних факторів у підлітків , був проведений в умовах, спеціально змодельованих колективних занять, що також входило в задачі даного етапу експериментальної роботи. На протязі формуючого експерименту були помітні позитивні зміни показників психосоматичного стану підлітків. Контрольний зріз, аналіз якого був зроблений через математичну статистику, дозволив простежити динаміку зниження рівня досліджених нами психогенних факторів в експериментальній групі. На даному етапі підтвердилася ефективність пропонованої складеної корекційно-розвиваючої програми, тобто корекційно-розвиваюча робота, спрямована на зниження рівня стресу, тривожності та нервово-психічної напруги, сприяла покращенню психосоматичного стану підлітків.
