4. У питаннях про культуру акцент робився на кінематографі як найбільш поширеній культурній сфері серед молоді. Ригідність інтелекту, що виявляється в тому, що культурній спадщині України не приділяється належної уваги і розвитку, було доведено опитуванням наших респондентів. (43.3% назвали основною причиною невдач у сфері кінематографа України недостатнє фінансування сфери кіно державою; 20.0% - брак професійно підготовлених кадрів (акторів, режисерів). Причиною популярності американського і російського кіно на Україні 33.3% назвали брак українського кіно; 20.0% - маштабність американських і російських фільмів, велика кількість спецефектів, високобюджетність, новизна для українського телеглядача, що доводить вплив екстравертованих Росії і США на інтрвертовану свідомість українців. Проте, не дивлячись на цей факт, 57% опитаних не знаходять американський і російський кінематограф схожими, тоді як 40% відзначають схожість. Прозвучала також думка про те, що Росія переймає особливості стилю і тематики фільмів у американців.
Інтровертивність українців доведена на даному етапі дослідження і тим, що більшість респондентів не симпатизують фантастичним американським фільмам, що зображають майбутнє. Таким чином, доводиться факт погляду нації, скоріше в минуле, ніж в майбутнє.
73.3% респондентів визначилися про те, що українські народні пісні не втратили сьогодні своєї актуальності і можуть співіснувати з сучасною музикою. Це створює хороші передумови для розвитку української музики в національному руслі надалі.
Що стосується надання переваги національного продукту більше, ніж зарубіжному (мається на увазі фільми і книги), то українські витвори мистецтва стоять не на першому місці. Тільки 20% опитаних вважали за краще б із запропонованих фільмів перегляд українського (40% і 33.3% - відповідно російський і американський фільми); і лише 30% прочитали б твори українського автора (проти 76.7% тих, які віддали перевагу російському автору).
Вивчення умов для розвитку культури і творчості, створених на Україні, привело нас до висновку про те, що в США і Росії створені для творчих осіб умови сприятливіші. Це доводиться і емпірично. 60% респондентів вважають, що в даних країнах простіше зробити кар'єру творчої людини, тому що там більше уваги приділяється розвитку культури, там вище сам рівень культури.
5. Отримані результати по вивченню проблеми мови, досліджувані в даному експерименті, підтверджують викладені в теоретичній частині роботи твердження про проникнення англійської і російської мов в українське суспільство. Так, 93.3% опитаних вважають необхідним вивчення англійської мови сьогодні. Україно-російська мовна проблема, що гостро стоїть в суспільстві сьогодні простежується і у відповідях наших респондентів. 66.7% виступають за надання російській мові статусу другої державної, 80% виступають за двомовність в країні і 53.3% опитаних спілкуються російською мовою. Слід зазначити, що всі респонденти є представниками української національності, що доводить спрямованість українців у минуле, яке об'єднувало їх з Росією в мовному і культурному плані.
3.3 Дослідження етнічних стереотипів сприйняття українцями американців та росіян
Мета дослідження:
1) вивчення особливостей і взаємозв'язку національних авто- і гетеростереотипів етносів, що проживають в безпосередній близькості, мають спільну історичну долю. В даному випадку, це українці і росіяни.
2) По-друге, інтерес представляли особливості сприйняття далеких етносів, в даному випадку американців, чий вплив на українців, серед багатьох, незаперечний.
3) Спроба емпіричної перевірки гіпотези О.А. Донченко про властивості етнічної психіки: екзекутивності і інтенціональності (жіноче і чоловіче начало).
Методика дослідження і характеристика вибірки.
Як вже наголошувалося, методом дослідження був вибраний проективний малюнок.
Для роботи використовувалися білий лист паперу, простий олівець, гумка, кольорові олівці.
Перед виконанням завдання респондентам давалася наступна інструкція: “Намалюйте образи росіянина, українця, американця. Малюнок повинен відображати найбільш типові, на ваш погляд, особливості даної національності”. При цьому спеціально не обговорювалося, в якій формі - образній або символічній - повинні бути представлені зображення. Деякі досліджувані питали, чи обов'язково малювати образ людини, або зображення може бути абстрактним. У цьому випадку респондентам давалося право вибору, форма зображення - вільна.
На кожному листі паперу досліджувані вказували свою стать, вік і національність.
Час виконання завдання кожним респондентом тривав від 10 до 25 мин. Дослідження проводилося у груповій формі.
Групу респондентів склали студенти 17 - 28 років. Всього в дослідженні взяло участь 50 чоловік, з них 8 чоловіків і 42 жінки. За національною приналежністю респонденти розподілялися таким чином: українці - 46 чоловік (8 чоловіків, 38 жінок), росіяни - 3 чоловіки (3 жінки), інші національності - 1 людина (жінка).
Результати дослідження:
Переважна більшість досліджуваних представила конкретні зображення людей, що відносяться до даних національностей. Абстрактні малюнки були у семи випробовуваних, серед яких двоє представили зображення тварин. Інші абстрактні зображення асоціювали етнічні образи зі стравами, силами природи, досягненнями техніки і культури. Наприклад, образ американця представлений у вигляді автомобіля або значка долара, образ росіянина - в образі кота, українця – у вигляді сонця і дощової хмари.
Обробка результатів проводилася по наступній схемі. Спочатку підраховувалося, скільки разів зустрічалося кожне конкретне зображення (наприклад, число малюнків із зображеннями прапорів даних країн, автомобіля, національного одягу і т. д.). Після цього конкретні зображення об'єднувалися в смислові групи. Були створені групи образів на основі наступних етнічних особливостей: 1) побутові особливості життєдіяльності; 2) звичаї, традиції, проведення вільного часу; 3) економічне життя; 4) політичне життя; 5) природне середовище проживання етносу; 6) окремий індивід як представник даного етносу.
Аналіз отриманих малюнків призвів до необхідності розділення деяких характеристик на дрібніші групи. Отже, смислові групи (Додаток В, таблиця В1) були отримані таким чином. Характеристика “Побутові особливості життєдіяльності” була розділена на наступні елементи - “Їжа, напої”, “Алкоголь”, “Національно-побутові символи”, “Праця в побуті”. З характеристики “Економічне життя” були виділені смислові групи “Елементи реклами”, “Атрибути ділового життя” “Техніка”. Крім того, було створено дві окремі групи “Позитивна символіка” і “Негативна символіка”. Сюди були віднесені малюнки з яскраво вираженою або позитивною, або негативною спрямованістю, які відображали бажання автора не стільки відобразити особливості даного етносу, скільки показати власне відношення до нього.
Таким чином, було отримано 15 смислових груп. Після цього підраховувалася кількість всіх зображень для кожної смислової групи, для кожного етносу окремо. Показники підраховувалися окремо для респондентів російської та української національностей (Додаток В, таблиця В1).
Як свідчать дані таблиці, національний образ найчастіше був представлений зображеннями людини або окремими елементами зовнішності. Зображення людини зустрічалися в 74% випадків. У даній смисловій групі образ українця в 49% випадків був представлений у вигляді звичайної людини, в 46 % - в національному одязі або в одязі, який може бути віднесений до сільсько-побутової (шапка-вушанка, валянки, тілогрійка), і в 5% випадків в образі ділової людини. Окремі елементи зовнішності були представлені у вигляді сорочок з вишивками, червоних шароварів, вплетених у волосся стрічок кольору національного прапора, вінків (Малюнок Д1). Образ росіянина в 69 % випадків був представлений у вигляді людини в цивільному костюмі, в 2 % випадків росіянин зображався в діловому костюмі. 26% - образ росіянина був представлений у вигляді людини в національному або сільсько-побутовому костюмі, а також в костюмах 18-19 століть (Малюнки Д2, Д3). Окремі елементи оформлення зовнішності включали зображення шапок-вушанок, сільських жіночих суконь, розкішних бальних суконь, карнавальних масок і т.д. Американець в 15 % малюнків зображався у вигляді людини в діловому костюмі, в 5% образ американця включав у собі національні символи або традиції національної культури (наприклад, образ ковбоя); 80% - образ американця являв собою образ цивільної людини, що несе в собі, проте, щось, часто властиве саме американській культурі: представники афроамериканців, культури хіппі і т.п. (Малюнок Д3). До окремих елементів зовнішнього вигляду були віднесені малюнки багатих «крутих» американців, одяг, що зображає національну символіку, ковбойські капелюхи, символіка долара и.д.
Національну кухню українців символізували малюнки сала, вареників, хліба, цибулі і пшениці. У образах росіян малюнки їжі зустрічалися рідше і були представлені зображенням сметани, капусти і хліба. Образ американця символізували малюнки гамбургерів, картоплі-фрі рісвалі тільки малюнки іємдоллара і и.роамериканцев, культури хиппи.днако, щось, прісущєєз ковбоя); у 80%, а серед напоїв - кока-кола (Малюнок Д4).
Немало уваги респонденти приділили і зображенню спиртних напоїв. При цьому образи українця і росіянина символізувала переважно горілка, а американців - пиво.
Державно-політична символіка була представлена досить одноманітно: всі три етнічні групи об'єднувало зображення національних прапорів і костюмів в колір національної символіки. У образах росіян іноді були присутні написи «СРСР» на костюмах, аналогічно у американців - “USA” (Малюнок Д5). У образах американців зображали також Статую Свободи.
До національно-побутових символів були віднесені традиційно-культурні умови життєдіяльності етносу, сюди ж можна віднести і символи праці. Національно-побутова символіка при зображенні українця небагата і представлена в основному зображенням серпа. Образ росіянина символізували зображення віника, відра, лопати і рушниці. Символіка цієї групи при зображенні як росіян, так і українців відображала більше сільський спосіб життя даних етносів (Малюнки Д6, Д7). Такого роду малюнки не зустрічалися в образі американця. В даному випадку до цієї групи символів були віднесені малюнки, що зображають елементи міського життя: міські вулиці, хмарочоси, клубне життя (Малюнок Д8). У цьому випадку можна стверджувати про рівень розвитку націй в уявленні респондентів. Слід зазначити, що серед зображень американців символи праці не представлені зовсім.
Національно-культурні символи і проведення вільного часу в образі українця символізували малюнки булави, шаблі (Малюнок Д9), зображення, що відносяться до спортивної тематики. Спортивна тематика також була присутня і в зображенні американців. Крім того, американські образи відрізнялися простотою і безтурботністю: ключки для гольфу, плеєр і сигари. Малюнки образу росіянина в даному випадку виявилися особливо бідними. Їх можна виділити тільки з окремих елементів одягу. Мало, але все таки представлена спортивна тематика. Також до даної групи можна віднести написи прізвищ відомих діячів культури Росії і України, чого не зустрічалося в зображенні американців (наприклад, Малєвич, Шевченко).
У символах економічного життя можна відмітити багато спільного між американцями і росіянами, хоча зображення американців в цій групі відрізнялося великою різноманітністю: зображення долара, пачки грошей. Росіянин теж зображався з грошима (Малюнок Д10). Економічне життя українців не було представлене.
З об'єктів природного середовища образ українця символізували малюнки квітів, серед тварин - собак, котів, птахів і свиней. Росіянина символізував пейзаж лісу, а також образи котів і свиней. Американці іноді представлялися в образі риб, навколишнє середовище символізували пальми і море (Малюнок Д11, Д12).
Елементи реклами практично не представлені. Про них можна судити тільки з малюнків американців. Дана група представлена рекламою мережі швидкого харчування «Макдональдс» і рекламою напою «Кока-кола». Техніка при зображенні росіянина була представлена малюнками ракети, трактора, автомобіля, американця - малюнками автомобіля, мотоцикла, комп'ютера. Символи цієї групи в образі українця не використовувалися.
До позитивних і негативних символів були віднесені різні підписи і коментарі респондентів, таких, що відображають, на їх думку, окремі риси вдачі або стилю життя, властиві даним етносам.
Дослідження екзекутивності і інтенціональності (за Донченко).
Гіпотеза: якщо сприйняття США як соціуму з вираженим чоловічим началом (шкала інтенціональності) та Росії і України як соціумів з вираженим жіночим началом (шкала екзекутивності) підтверджується, то в зображеннях респондентів переважатимуть відповідно образи чоловіків-американців і жінок-українок і росіянок.
З 50 малюнків досліджуваних було вибрано тільки ті, які зображали конкретні образи, абстрактні малюнки не враховувалися. Інтерпретація 40 малюнків показала наступні результати – (Таблиця 3.4)
Дослідження екзекутивності і інтенціональності (за Донченко).
«Таблиця 3.4. – Результати обробки малюнків респондентів».
|
Малюнок |
Українець |
Росіянин |
Американець |
|
Образ чоловіка |
18 |
22 |
28 |
|
Образ жінки |
22 |
17 |
11 |
Висновки:
1. Уявлення про етнос включає ядерну і периферійну складові. Ядерна складова національного образу відображає традиційно-побутовий устрій життєдіяльності етносу. Периферійна складова включає інформацію про економічний, політичний, науково-технічний розвиток етносу.
Говорячи про ядерну складову, слід зазначити, що даний експеримент показав: образи росіянина і українця багато в чому схожі один з одним - найчастіше це сільський спосіб життя, оточений звичними природними умовами існування. У їжі і напоях, характерних для даних етносів, також відмічалося багато спільного (хліб, сметана, горілка і т.д.). Що стосується американців, в уявленні респондентів їх образ був більш урбанізований, зображалися в основному елементи міського життя, більш розвинена міська культура. У зовнішньому вигляді образів наголошувалося прагнення зображати українців більш «національними» - традиційні національні костюми, наприклад. Значно менше ця тенденція відчутна в образах росіян і майже відсутня в зображенні американців. Тут можна виділити історичний стереотип сприйняття росіянина як аристократа 18-19 століть. Відносно американців відзначається сприйняття багатонаціональності країни (зображення афроамериканців). Це може говорити про те, наскільки мало українці знайомі з традиціями як близького, так і більш далекого етносів.
Говорячи про периферійну складову, не можна не відзначити один дуже важливий момент: у даному випадку відчутна більша схожість росіян і американців. Атрибутів ділового життя цих етносів значно більше, смислові групи «Техніка» і «Економічне життя суспільства» в зображенні українців відсутні взагалі, тоді як у росіян і, особливо у американців представлені яскраво. У малюнках американців особливо часто виявлялося зображення національно-політичних символів. Ці результати можуть говорити про яскравий автостереотип українців відносно свого етносу - українці зображені як більш відстала в технічному, економічному і політичному плані нація. У цьому випадку показано явне домінування росіян і американців. Судячи з цього, можна знову таки стверджувати про сприйняття цих соціумів як екстравертованих.
2. Що стосується смислових груп «Позитивна символіка» і «Негативна символіка», то простежується тенденція до позитивних оцінок своєї нації і негативних по відношенню до інших націй. Зважаючи на специфіку нинішніх відносин між даними етносами можна говорити про «явище дзеркала», описане в розділі «етнічні стереотипи», тобто, коли конкуруючі етноси приписують собі лише позитивні риси, тоді як «конкурентові» - свідомо негативні. Проте даний висновок може бути необгрунтований, тому що не підтверджений емпірично.
3. Друга мета експерименту - довести або спростувати гіпотезу про інтенціональність та екзекутивність даних етносів згідно теорії О.А. Донченко. Такі властивості етнічної психіки, як чоловіче і жіноче начало довести емпірично украй складно, проте, проективний малюнок, на мій погляд, надає таку можливість. Виходячи з отриманих результатів, вдалося довести сприйняття екзекутивності українського етносу - респонденти асоціювали образ українця з жінкою, при цьому образи жінок були м'якими і позитивними. Також підтверджується сприйняття інтенціональності американців. Образ даного етносу був розкритий за допомогою зображення чоловіків. Згідно теорії Донченко, росіяни сприймаються як суспільство з вираженою екзекутивністю, проте, в даному експерименті довести це емпірично не вдалося. Образ росіян також розкривали, зображаючи частіше чоловіків. Але не можна, проте, стверджувати, що чоловічі образи даного етносу несли в собі відбиток мужності і войовничості, що властиве справжній інтенціональності. Можна зробити припущення, що в даному випадку виявляється прагнення досліджуваних відобразити схожість росіян і американців, їх домінування над українським етносом.
Висновки
Була досліджена література по всім аспектам даної теми, а саме: властивості етнічної психіки, історичний розвиток розглянутих країн, його вплив на сприйняття українцями цих країн, особливості сприйняття народами один одного, формування етнічних стереотипів, сфери взаємодії даних країн, такі як еміграція, міжнаціональні шлюби, проблеми мови та культури, національної терпимості и толерантності.
Було проведено дослідження сприйняття українцями даних народів, їх етнічних особливостей та аспектів взємодії України з Росією і США.
Виходячи з результатів досліджуваних проблем і поставлених нами експериментів, можна зробити наступні висновки.
1. Властивості етнічної психіки України, Росії і США такі і як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм, екзекутивність/інтенціональність, досліджувані О.Донченко і їх сприйняття українцями в більшості випадків підтверджуються.
Україна – інтроверсія - на 100%, інтернальність – на 25%, емоційність – на 100%;
Росія – екстраверсія – на 100%, екстернальність – на 100%, емоційність – на 70%;
США – екстраверсія – на 100%, прагматизм – на 100%, інтернальність – на 50%.
2. Дані властивості етнічної психіки мають вплив на особливості як політичної, так і неполітичної взаємодії України з Росією і США. Дослідження доводить, що українці наділяють власний соціум якостями, властивими інтровертованому суспільству і такому, яке дозволяє несвідомо приймати вплив екстравертованих суспільств, в данному випадку Росії і США. Сприйняття американського і російського соціумів як екстравертованих доведено емпірично.
3. Досліджувані Донченко властивості етнічної психіки можуть стати факторами таких аспектів національного життя як міжнаціональні шлюби, еміграція, міжкультурна взаємодія і спілкування, формування ставлення до інших народів.
