Стратегія суперництва
Більшість підлітків, яких оточуючі вважають конфліктними, тобто часто приймаючих участь в інцидентах з неконструктивним виходом, обирають стратегію суперництва. Вони активно намагаються захищати свої позиції, ігнорують інтереси інших, проявляють емоційність в спілкуванні, поводять себе імпульсивно.
Відносини в сім'ї та зі шкільними вчителями розцінюються такими підлітками як основні сфери протиріч. Темами для спілкування з батьками частіше за все є навчання і оцінки (71,5%), а також заборони (43%). Для сімей властиві проблеми, пов’язані із нестачею грошей (25%), забагато турботи ("вони відносяться до мене, як до дитини" - 37,5%), з відсутністю взаєморозуміння (28,5%).підлітки, що обирають суперництво як стиль поведінки у конфлікті, у своїх відповідях вказують, що їх батьки дуже часто сваряться, сварять їх без причини, не хочуть розуміти, ставляться до них несерйозно, забороняють робити їм те, що хочеться.
Більша частина підлітків з цієї групи при виникненні труднощів намагаються не звертатись до батьків: намагаються вирішити проблему самостійно (71,4%) або звертаються до друзів (28,6 %).
У рамках стратегії суперництва підлітки займають позицію активної або пасивної протидії батькам.
Дії батьків, що розцінюються підлітками як ограничення їхньої свободи і незалежності, визивають агресію.
Другою сферою осмислених конфліктів є взаємовідносини з вчителями. У зрівнянні з іншими групами учнів, ці підлітки найбільш критичні до вчителів. На їхню точку зору, від вчителів потребується не лише професіоналізм, але й можливість і бажання зрозуміти.
Проблеми можуть виникнути через зовнішній вигляд, так як прагнення виділитись , характерне для цієї групи учнів, не завжди сприймається з розумінням справжніх мотивів.
Таким чином, підлітки, що спираються на суперництво, в конфлікті частіш за все обирають активний спосіб поведінки. Вони не осмислюють причин, що викликали протиріччя, пошуків шляхів для їх конструктивного вирішення. Агресивність, властива їм при захисті власних інтересів, провокує ескалацію конфлікту і заважає конструктивному вирішенню проблеми.
Стратегія співробітництва
Підлітки, що обирають стратегію співробітництва, проявляють товариськість та доброзичливість у відносинах , бажання взаємодії з метою припинення конфлікту, високу активність, демонструють властивість брати на себе відповідальність за взаємовідносини.
Підлітки, які обирають стратегію співробітництво, вважають поведінку батьків правильним і відмічають, що скоріш за все вчинили б так само на їхньому місці (75%), цікавляться їхньою думкою і піклуються про них (60%), орієнтовані на спільну діяльність (80%).
Основні причини зіткнення з батьками ці діти характеризують дуже зовнішньо: "ми погано вчимося" (35%), "я інколи з ними сперечаюсь" (75%); згадується також алкоголь і паління (37,5%), демонстрація вищості (25%), брехня, егоїзм (25%), неохайність.
Стратегія компромісу
Підлітки, які обирають компроміс, товариські, напрямлені на спільну діяльність, в якій прагнуть задовольнити потреби всіх сторін.
Дослідження показали, що 60% дітей, що обирають стратегію компроміс, мають не досить чітке уявлення про своїх батьків, але в цілому вважають, що батьки "добрі по відношенню до дітей" і цікавляться їх справами.
Підлітки хоча й приймають себе із своїми превагами і недоліками, але чекають, що оточуючі ставляться негативно до них. Тривожність і напруга заважають їм правильно прогнозувати хід подій, а невдачі негативно впливають на самооцінку.
Для цієї групи підлітків характерні такі переживання, які пов’язані з однолітками, до яких запити є дуже високі і категоричні. Відсутність відкритості, чесності (25%), розуміння (25%), уваги (25%), готовності допомогти (33%), вміння зберігати таємниці і т.п. може призвести до конфлікту. Тому діти відмічають, що справжній друг зустрічається дуже рідко, так як більшість дівчат та парубків думають лише про себе (17%).
Стратегія уникнення
Підлітки, які частіше за все обирають стратегію уникнення, намагаються якомога швидше анулювати конфліктну ситуацію, тому відмовляються від реалізації власних інтересів, не приймають участь в прийнятті рішень.
При виникненні конфліктних ситуацій 75%таких дітей взагалі не відстоюють свою точку зору.
При цьому свої відносини з батьками вважають нормальними 50% підлітків; "схожими на бокс" - 25%; конфліктні відносини лише одним з батьків мають 25%.
Уступаючи і прилаштовуючись, ці діти зовсім не в усьому згодні з дорослими. Тільки 30% з них вважають, що батьки в основному праві.
Звичка, що батьки все вирішують за них, призводить до відмови від відповідальності, невміння відстоювати свої інтереси.
Сферами, в яких конфлікти переживаються найбільш гостро, є взаємовідносини з батьками, а також з однокласниками.
Стратегія пристосування
У підлітків, що віддають перевагу пристосуванню, особливості самооцінки виражаються в байдужості до власного Я, тенденції недооцінювати свою духовність, сумнівах. Через це вони очікують, що оточуючі будуть сприймати їх негативно, в першу чергу звертаючи увагу на їх недоліки. обираючи такий стиль, вони діють разом з іншими і не намагаються відстоювати власні інтереси.
Такі підлітки не завжди відверто сприймають інтереси іншої сторони.
Причини конфліктів вони звичайно шукають в самих собі, в своїй неправильній поведінці чи в невмінні пояснити чи довести правомірність своїх інтересів.[17]
Розділ 2. Психодіагностичне дослідження міжособистісних стосунків у підлітків
2.1 Організація, умови та методи дослідження
28 квітня 2008 року мною була проведена експериментальна робота в дев’ятому класі Маріїнської гімназії. Виборка складалась з 26 досліджувальних віком від 14 до 15 років. Діти активно приймали участь в дослідженні. За вимогами етичного кодексу психолога досліджування проводилось анонімно, при обробці результатів досліджувані зашифровані під порядковими номерами.
У своїй роботі я використовувала наступні методики [17, 21]:
1. Тест описання поведінки К. Томаса. Тест адаптовано Н. В. Грішиною і використовується для виявлення типу поведінки в конфліктній ситуації.
В опитувальникові для виявлення типових форм поведінки К. Томас описує кожен з п’яти перерахованих можливих варіантів 12-ма виразами про поведінку людини в конфліктній ситуації. В різних ситуаціях їх сгруповано в 30 пар. Після проведення підраховується кількість відповідей за кожним типом поведінки у конфлікті (від 0 до 12).
2. Тест на оцінку рівня конфліктності (за А. А. Кіршевою та А. А. Рябчиковою). Запропоновано 14 питань і учням необхідно було обрати один із трьох запропонованих варіантів відповіді.
Після підрахування кількості балів робимо висновок: 14-23 бали – низький рівень конфліктності; 24-32 бали – середній; 33-42 – високий рівень.
3. Тест на визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В. В. Бойко. Відмінністю даної методики є не тільки доступність, але й широта і інтегральність діагностичного діапазону. Вона дозволяє окрім тонких проявлень агресії і потрібність в ній, і ступінь агресивного зараження, і здатність до гальмування, і способи переключення агресивності. Запропоновано 55 питань, на які потрібно дати відповідь "так" або "ні". Виводимо "індекс агресії" з урахуванням 11 параметрів, кожен з яких оцінюється окремо в інтервалі від 0 до 5 балів.
4. Тест на оцінку рівна товариськості Ряховського. Тест оцінки рівня товариськості, комунікативності дає можливість виявити рівень комунікабельності особистості. В тесті необхідно відповісти на 16 питань, використовуючи відповіді "так", "ні" або "інколи". Результати згруповано наступним чином: 0-13 балів – високий рівень товариськості; 14-24 балів – середній рівень; 25-31 бал – низький рівень товариськості.
2.2 Обробка і аналіз отриманих даних
1.Тест описання поведінки К. Томаса. Тест адаптовано Н. В. Грішиною і використовується для виявлення типу поведінки в конфліктній ситуації.
Таблиця 2. Результати тесту описання поведінки ( за К. Томасом)
|
№ |
тип стратегії |
|||||||||
|
|
суперництво |
співпраця |
компроміс |
уникнення |
пристосування |
|||||
|
|
наявність |
бали |
наявність |
бали |
наявність |
бали |
наявність |
бали |
наявність |
бали |
|
1 |
+ |
5 |
+ |
4 |
+ |
7 |
+ |
6 |
+ |
8 |
|
2 |
+ |
9 |
+ |
8 |
+ |
7 |
+ |
5 |
+ |
1 |
|
3 |
+ |
9 |
+ |
6 |
+ |
9 |
+ |
3 |
+ |
2 |
|
4 |
+ |
5 |
+ |
4 |
+ |
9 |
+ |
10 |
+ |
2 |
|
5 |
+ |
4 |
+ |
6 |
+ |
4 |
+ |
7 |
+ |
9 |
|
6 |
+ |
2 |
+ |
8 |
+ |
10 |
+ |
4 |
+ |
6 |
|
7 |
+ |
3 |
+ |
2 |
+ |
9 |
+ |
8 |
+ |
8 |
|
8 |
+ |
1 |
+ |
8 |
+ |
7 |
+ |
5 |
+ |
9 |
|
9 |
+ |
6 |
+ |
5 |
+ |
8 |
+ |
5 |
+ |
6 |
|
10 |
+ |
11 |
+ |
6 |
+ |
6 |
+ |
2 |
+ |
5 |
|
11 |
+ |
5 |
+ |
10 |
+ |
7 |
+ |
4 |
+ |
4 |
|
12 |
+ |
4 |
+ |
6 |
+ |
11 |
+ |
6 |
+ |
3 |
|
13 |
+ |
2 |
+ |
7 |
+ |
9 |
+ |
8 |
+ |
4 |
|
14 |
+ |
9 |
+ |
5 |
+ |
4 |
+ |
8 |
+ |
4 |
|
15 |
+ |
6 |
+ |
6 |
+ |
6 |
+ |
5 |
+ |
7 |
|
16 |
+ |
4 |
+ |
3 |
+ |
11 |
+ |
7 |
+ |
5 |
|
17 |
+ |
10 |
+ |
7 |
+ |
3 |
+ |
7 |
+ |
3 |
|
18 |
+ |
6 |
+ |
4 |
+ |
10 |
+ |
5 |
+ |
5 |
|
19 |
+ |
2 |
+ |
4 |
+ |
8 |
+ |
7 |
+ |
9 |
|
20 |
+ |
5 |
+ |
8 |
+ |
6 |
+ |
8 |
+ |
3 |
|
21 |
+ |
7 |
+ |
6 |
+ |
5 |
+ |
6 |
+ |
6 |
|
22 |
+ |
7 |
+ |
5 |
+ |
12 |
+ |
6 |
- |
- |
|
23 |
+ |
4 |
+ |
8 |
+ |
7 |
+ |
6 |
+ |
4 |
|
24 |
+ |
3 |
+ |
6 |
+ |
9 |
+ |
5 |
+ |
7 |
|
25 |
+ |
10 |
+ |
4 |
+ |
6 |
+ |
3 |
+ |
7 |
|
26 |
+ |
7 |
+ |
2 |
+ |
7 |
+ |
5 |
+ |
9 |
