Гальмівна система КамАЗу
ри вимірі тиску або для добору стиснутого повітря відвернути ковпачок 4 клапани і нагвинти на корпус 2 накидну гайку шланга, приєднаного до контрольного манометра або якого-небудь споживача. При нагвинчені гайка переміщає штовхач 5 із клапаном, і повітря через радіальні й осьове отвори в штовхачу 5 надходить у шланг. Після від'єднання шланга штовхач 5 із клапаном під дією пружини 6 притискається до сідла в корпусі 2, закриваючи вихід стисненому повітрю з пневмоприводу [2].

Малюнок 16 - Клапан контрольного висновку

1 - штуцер; 2 - корпус; 3 - петля; 4 - ковпачок; 5 - штовхач із клапаном; 6 - пружина

Датчик падіння тиску (малюнок 17) являє собою пневматичний вимикач, призначений для замикання ланцюга електричних ламп і звукового сигналу (зумера) аварійної сигналізації при падінні тиску в ресиверах пневматичного гальмівного приводу. Датчики за допомогою зовнішнього різьблення на корпусі вгвинчуються в ресивери всіх контурів гальмівного приводу, а також в арматуру контуру приводу стоянкової і запасний гальмівних систем і при їхньому включенні загоряються червона контрольна лампочка на щитку приладів і лампи сигналу гальмування.

Датчик має нормально замкнуті центральні контакти, що розмикаються при підвищенні тиску вище 441,3... 539,4 кпа.

При досягненні в приводі зазначеного тиску мембрана 2 під дією стиснутого повітря прогинається і через штовхач 4 впливає на рухливий контакт 5. Останній, переборовши зусилля пружини 6, відривається від нерухомого контакту 3 і розриває електричний ланцюг датчика. Замикання контакту, а отже, включення контрольних ламп і зумера, відбувається при зниженні тиску нижче зазначеної величини [2].

Малюнок 17 - Датчик падіння тиску

1 - корпус; 2 - мембрана; 3 - контакт нерухомий; 4 штовхач; 5 - контакт рухливий; 6 - пружина; 7 - гвинт регулювальний; 8 - ізолятор

Датчик включення сигналу гальмування (малюнок 18) являє собою пневматичний вимикач, призначений для замикання ланцюга електричних сигнальних ламп при гальмуванні. Датчик має нормально розімкнуті контакти, що замикаються при тиску 78,5...49 кпа і розмикаються при зменшенні тиску нижче 49...78,5 кпа. Датчики встановлені в магістралях, які підводять стиснуте повітря до виконавчих механізмів гальмівних систем [2].

При підведенні стиснутого повітря під мембрану остання прогинається, і рухомий контакт 3 з'єднує контакти 6 електричного ланцюга датчика.

Малюнок 18 - Датчик включення сигналу гальмування

1 - корпус; 2-мембрана; 3 -контакт рухливий; 4 -пружина; 5 - виводу нерухомого контакту; 6 -контакт нерухомий; 7 -кришка

Клапан керування гальмівними механізмами причепа з двухпровідним приводом (малюнок 19) призначений для приведення в дію гальмівного приводу причепа (напівпричепа) при включенні кожного з роздільних контурів приводу робочої гальмівної системи тягача, а також при включенні пружинних енергоакумуляторів приводу запасний і стоянковій гальмівних систем тягача.

Клапан кріпиться на рамі тягача двома гвинтами.

Між нижньому 14 і середнім 18 корпусами затиснута мембрана 1, що укріплена між двома шайбами 17 на нижньому поршні 13 гайкою 16, ущільненої гумовим кільцем. До нижнього корпуса двома гвинтами прикріплене випускне вікно 15 із клапаном, що охороняє прилад від улучення пилу і бруду. При ослабленні одного з гвинтів випускне вікно 15 можна повернути і відкрити доступ до регулювального гвинта 8 через отвір клапана 4 і поршні 13. У розгальмованому стані до висновків II і V постійно подається стиснуте повітря, що, впливаючи зверху на мембрану 1 і знизу на середній поршень 12, утримує поршень 13 у нижньому положенні. При цьому виводу IV з'єднує магістраль керування гальмівними механізмами причепа з атмосферним висновком VI через центральний отвір клапана 4 і нижній поршні 13.

Малюнок 19 - Клапан керування гальмівними механізмами причепа з двухпровідним приводом

1 - мембрана; 2 - пружина; 3 - клапан розвантажувальний; 4 - клапан впускний; 5 - корпус верхній; 6 - поршень верхній великої; 7 - тарілка пружини; 8 - гвинт регулювальний; 9 - пружина; 10 - поршень малий верхній; 11 - пружина; 12 - поршень середній; 13 - поршень нижній; 14 - корпус нижній; 15 - вікно випускне; 16 - гайка; 17 - шайба мембрани; 18 - корпус середній; I - виводу до секції гальмівного крана; II - виводу до крана керування стоянковій гальмівною системою; III - виводу до секції гальмівного крана; IV - виводу у гальмівну магістраль причепа; V - виводу до ресивера; VI - виводу атмосферний

При підведенні стиснутого повітря до висновку III верхні поршні 10 і 6 одночасно переміщаються вниз. Поршень 10 спочатку сідає своїм сідлом на клапан 4, перекриваючи атмосферний виводу у нижньому поршні 13, а потім відривається клапан 4 від сідла середнього поршня 12. Стиснуте повітря від висновку V, зв'язаного з ресивером, надходить до висновку IV і далі в магістраль керування гальмівними механізмами причепа. Подача стиснутого повітря до висновку IV продовжується доти, поки його вплив знизу на верхні поршні 10 і 6 не зрівноважиться тиском стиснутого повітря, підведеного до висновку III, на ці поршні зверху. Після цього клапан 4 під дією пружини 2 перекриває доступ стиснутого повітря від висновку V до висновку IV. У такий спосіб здійснюється дія, що слідує. При зменшенні тиску стиснутого повітря на висновку III від гальмівного крана, тобто при розгальмуванні, верхній поршень 6 під дією пружини 11 і тиску стиснутого повітря знизу (у висновку IV) переміщається нагору разом з поршнем 10. Сідло поршня 10 відривається від клапана 4 і сполучає виводу IV з атмосферним висновком VI через отвори клапана 4 і поршні 13.

При підведенні стиснутого повітря до висновку I він надходить під мембрану 1 і переміщає нижній поршень 13 разом із середнім поршнем 12 і клапаном 4 нагору. Клапан 4 доходить до сідла в малому верхньому поршні 10, перекриває атмосферний виводу, а при подальшому русі середнього поршня 12 відривається від його впускного сідла. Повітря надходить з висновку V, з'єднаного з ресивером, до висновку IV і далі в магістраль керування гальмівними механізмами причепа доти, поки його вплив на середній поршень 12 зверху не зрівняється тиском на мембрану 1 знизу. Після цього клапан 4 перекриває доступ стиснутого повітря з висновку V до висновку IV. У такий спосіб здійснюється дія, що слідує, при такому варіанті роботи приладу. При падінні тиску стиснутого повітря на висновку I і під мембрану нижній поршень 13 разом із середнім поршнем 12 переміщається вниз. Клапан 4 відривається від сідла у верхньому малому поршні 10 і сполучає виводу IV з атмосферним висновком VI через отвори в клапані 4 і поршні 13.

При одночасному підведенні стиснутого повітря до висновків I і III відбувається одночасне переміщення великих і малого верхніх поршнів 10 і 6 униз, а нижнього поршня 13 із середнім поршнем 12 - нагору. Заповнення магістралі керування гальмівними механізмами причепа через виводу IV і випуск із її стиснутого повітря відбувається так само, як описано вище.

При випуску стиснутого повітря з висновку II (при гальмуванні запасної або стоянковій гальмівною системою тягача) тиск над мембраною падає. Під дією стиснутого повітря знизу середній поршень 12 разом з нижньому поршнем 13 переміщаються нагору. Заповнення магістралі керування гальмівними механізмами причепа через виводу IV і розгальмування відбувається так само, як при підведенні стиснутого повітря до висновку I. Дія, що слідує, у цьому випадку досягається зрівноважуванням тиску стиснутого повітря на середній поршень 12 і суми тиску зверху на середній поршень 12 і мембрану 1.

При підведенні стиснутого повітря до висновку III (або при одночасному підведенні повітря до висновків III і I) величина тиску у висновку IV, з'єднаному з магістраллю керування гальмівними механізмами причепа, перевищує величину тиску, підведеного до висновку III. Цим забезпечується випереджальна дія гальмівної системи причепа (напівпричепа). Максимальна величина перевищення тиску на висновку IV складає 98,1 кПа, мінімальна - близько 19,5 кПа, номінальна - 68,8 кПа. Регулювання величини перевищення тиску здійснюється гвинтам 8: при вкручуванні гвинта вона збільшується, при вивертанні - зменшується.

3. Технічне обслуговування

При огляді шлангів гальмівної системи не допускайте їх перекручування й контактів їх з гострими краями інших деталей. Для усунення негерметичності сполучних головок замінить несправні головки або ущільнювальні кільця в них.

При експлуатації автомобіля без причепа закрийте сполучні головкою-кришкою для захисту їх від влучення бруду, снігу, вологи; на сідельних автомобілях-тягачах з'єднаєте з головками, установленими за кабіною на кронштейні тримача запасного колеса.

Конденсат з повітряних балонів зливайте при номінальному тиску повітря в системі, відвівши убік за кільце шток зливального крана. Не тягніть шток униз і не натискайте його нагору. Підвищений вміст масла в конденсаті вказує на несправність компресора.

При замерзанні конденсату в балонах гальмівного привода прогрійте їх гарячою водою або теплим повітрям. Забороняйте користуватися для прогріву відкритим полум'ям.

Після зливу конденсату доведіть тиск повітря в пневмосистемі до номінального.

Хід штоків гальмівних камер регулюйте при холодних гальмівних барабанах і виключеному стоянковому гальмі.

Вимірюйте хід штоків лінійкою, установивши її паралельно штоку й обперши торцем у корпус гальмівної камери. Відзначте місце знаходження крайньої крапки штока на шкалі лінійки. Натисніть на гальмівну педаль до упору (при номінальному тиску повітря в системі) і знову відзначте знаходження цієї ж крапки штока на шкалі. Різниця отриманих результатів дасть величину ходу штока. Провертаючи вісь 1 черв'яка регулювального важеля, установите найменший хід штока гальмівної камери. Переконаєтеся, що при включенні й вимиканні подачі стисненого повітря штоки гальмівних камер переміщаються швидко, без заїданні. Перевірте обертання барабанів.

Вони повинні обертатися вільно й рівномірно, не торкаючись гальмівних колодок. Найменший хід штоків для моделей 5320, 5410 й 55102 дорівнює 20 мм, а для моделей 5511, 53212 й 54112 дорівнює 25 мм. Найбільший хід штоків допускається -40 мм.

При ТО-2 провірте працездатність пневматичного привода гальм по клапанах контрольних виводів. Зовнішнім оглядом перевірте шплінтування пальців штоків гальмівних камер. Затягніть гайки кріплення гальмівних камер до кронштейнів і гайки болтів кріплення кронштейнів гальмівних камер до супорта. Відрегулюйте положення гальмівної педалі щодо підлоги кабіни, забезпечивши повний хід важеля гальмівного крана.

Перевірка працездатності пневматичного гальмівного привода полягає у визначенні вихідних параметрів тиску повітря по контурах за допомогою контрольних манометрів і штатних приладів у кабіні водія (двохстрілочний манометр і блок контрольних ламп гальмівної системи). Перевірку робить по клапанах контрольного виводу, установленим у всіх контурах пневмопривода, і сполучним головкам типу «Палм» живильної й керуючої (гальмівних) магістралей двухпровідного привода й типу «А» сполучної магістралі однопровідного привода гальм причепа.

Клапани контрольного виводу розташовані в наступних місцях контурів привода: робочих гальм передньої осі - на клапані обмеження тиску; робочих гальм заднього візка - на левом (по ходу автомобіля) лонжероні рами в зоні заднього моста; стоянкового й запасного гальм - на правому лонжероні рами в зоні заднього моста й на повітряному балоні контуру; допоміжного гальма й споживачів - на конденсаційному балоні. Перед перевіркою усуньте витік стисненого повітря із пневмосистемі. У якості контрольних технологічних манометрів використайте манометри з межею вимірів О--10 кгс/див2 класу точності 1,5. Перевірку працездатності пневматичного гальмівного привода робите в наступній послідовності:

заповните пневмосистему повітрям до спрацьовування регулятора 2 тиски. При цьому тиск у всіх контурах гальмівного привода й сполучній головці 29 типу «Палм» живильної магістралі двухпровідного привода гальм причепа (вивід Е) повинне бути 6,2-- 7,5 кгс/див2, а в сполучній головці 30 типу «А» однопровідного привода (вивід Ж) -- 4,8 г-- 5,3 кгс/див2. Сигнальні лампи блоку контрольних ламп гальмівної системи повинні згаснути при досягненні тиску в контурах 4,5-- 5,5 кгс/див2. Одночасно припиняє роботу звуковий сигналізатор (зумер);

натисніть повністю педаль привода робочих гальм. Тиск по двухстрілочному манометрі в кабіні водія повинне різко знизитися (не більше ніж на 0,5 кгс/див2). При цьому тиск у клапані контрольного виводу В повинне бути дорівнює показанню верхньої шкали двухстрілочного манометра в кабіні водія. Тиск у клапані контрольного виводу Г повинне бути не менш 2,3--2,7 кгс/див2 (для незавантаженого автомобіля). Підніміть нагору вертикальну тягу привода регулятора гальмівних сил на величину статичного прогину підвіски: тиск в клапані контрольного виводу Д повинний бути рівним показам двухстрілочного манометра у кабіні водія. Штоки гальмівних камер механізмів середнього й заднього мостів повинні повернутися у вихідне положення.

Тиск у гальмівних камерах повинен бути дорівнювати показам нижньої шкали двухстрілочного манометра, тиск у сполучній головці типу «Палм» гальмівної магістралі двухпровідного привода (вивід И) повинне бути 6,2-- 7,5 кгс/див2, у сполучній головці типу «А» сполучної магістралі (вивід Ж) тиск повинне впасти до 0;

установите рукоятку привода крана 21 у переднє фіксоване положення. Тиск у клапані контрольного виводу Д повинне бути дорівнює тиску в повітряному балоні в стоянкового й запасного контурів і перебувати в межах 6,2-- 7,5 кгс/див2; тиск у сполучній головці 29 типу «Палм» гальмівної магістралі двухпровідного привода (вивід И) повинне бути дорівнює 0, у сполучній головці 30 типу «А» (вивід Ж) -- 4,8-- 5,3 кгс/див2;

установите рукоятку привода крана 21 стоянкового гальма в заднє фіксоване положення. На блоці контрольних ламп гальмівної системи повинна загорятися контрольна лампа стоянкового гальма в миготливому режимі. Тиск у клапані контрольного виводу Дів сполучній головці 30 типу «А» (вивід Ж) повинне впасти до 0, а в сполучній головці 29 типу «Палм» гальмівної магістралі двухпровідного привода (вивід И) повинне становити 6,2--7,5 кгс/див2;

при положенні рукоятки крана 21 у заднім фіксованому положенні натисніть на кнопку крана 13 аварійного розгальмування.

відпустите кнопку аварійного розгальмування. Тиск у клапані контрольного виводу Д повинне впасти до 0;

натисніть на кнопку крана 13 допоміжного гальма. Штоки циліндрів 16 керування заслінками моторного гальма й пневмоциліндра 15 вимикання подачі палива повинні висунутися. Тиск повітря в гальмівних камерах причепа (напівпричепа) повинне становити 0,6--0,7 кгс/див2.

У процесі перевірки працездатності пневматичного гальмівного привода при зниженні тиску в контурах до 4,5--5,5 кгс/див2 повинні включатися зумер і загорятися контрольні лампи відповідних контурів на щитку приладів у кабіні.

Положення гальмівної педалі від носительно підлоги кабіни регулюйте, забезпечивши повний хід важеля гальмівного крана. Хід гальмівної педалі повинен бути не менш 100-- 130 мм, з них 20--30 мм - вільний хід. При повнім натисканні педаль повинна не доходити до підлоги кабіни на 10--30 мм. Хід педалі замірте лінійкою по верхньому кінці педалі. За закінчення вільного ходу приймається момент початку висування штоків гальмівних камер або момент загоряння ліхтарів стоп-сигналу. При необхідності відрегулюйте хід педалі, змінюючи довжину тяги 6 (див. мал. 214) регулювальною вилкою 5.

При ТЕ гальмівного механізму зверніть увагу на відстань від поверхні накладок до головок заклепок. Якщо воно менш 0,5 мм, переміните гальмівні накладки. Охороняйте накладки від влучення на них масла, тому що фрикційні властивості промаслених накладок не можна повністю відновити очищенням і промиванням. Якщо потрібно замінити одну з накладок ліві або праві гальма, міняйте всі накладки в обох гальмівних механізмів (лівого й правого коліс). Після установки нових фрикційних накладок колодку необхідно обробити. Для нового барабана радіус колодки повинен бути рівним 199,6-200 мм. Після розточення барабана при ремонті радіус колодки повинен бути дорівнює радіусу розточеного барабана. Барабани допускається розточувати до діаметра не більше 406 мм.

Вал розтискного кулака повинен обертатися в кронштейні без заїдань. У противному випадку очистите опорні поверхні вала й кронштейна, перевірте стан ущільнюючих кілець вала, після цього змажте їх через прес-маслянку.

Вісь черв'яка регулювального важеля повинна повертатися без заїдань. У противному випадку промийте внутрішню порожнину важеля, просушите й заповните регулювальний важіль свіжим змащенням.

Перед поглибленою перевіркою параметрів пневматичного привода гальмівної системи виконаєте наступні операції:

затягніть болти кріплення компресора й гайки кріплення головки циліндрів компресора;

злийте конденсат з повітряних балонів;

зніміть фільтр регулятора тиску, промийте його гасом, висушите, продміть стисненим повітрям й установите на місце;

зніміть механізми допоміжного гальма, очистите їхні внутрішні поверхні від нагару, промийте в гасі, продміть стисненим повітрям й установите на місце;

оглянете трубопроводи, шланги, чохли гальмівних камер і гальмівного крана, привод гальмівного крана, усунете несправності.

Перевірку проведіть відповідно до переліку контрольованих параметрів, наведених у протоколі поглибленої перевірки параметрів пневматичного привода гальмівної системи (табл. 26) за допомогою комплекту (мал. 239), що включає в себе: контрольні манометри 2 класи 1,5, сполучні шланги /, сполучні головки 4 типи «А», «Б» й «Палм», клапани 5 контрольного виводу, набір штуцерів й ущільнювальних шайб, набір 3 найбільше часто застосовуваних ключів (19X22; 24X27).

Про можливості перевірте гальмівні властивості автомобіля на гальмівному стенді типу фтп-3.

При відсутності стенда ефективність гальм автомобіля можна оцінити дорожніми випробуваннями за спеціальною методикою. У цьому випадку критерієм ефективності є гальмівний шлях і поводження автомобіля на дорозі.

Питома гальмівна сила повинна бути не менш 0,56 при перевірці робочих гальм й 0,28 при перевірці запасного гальма.

Крім того, визначите на стенді різниця гальмівних сил правого й лівого коліс однієї осі. Різниця не повинна перевищувати 15% (для прироблених гальмівних накладок).

Погрішність показань штатного двострілочного манометра визначите порівнянням з показаннями контрольних манометрів. Останні приєднаєте замість різьбових пробок до повітряного балона 9 (див. мал. 205) першого контуру й до повітряного балону 10 другого контуру. Поступово підвищуючи, а потім знижуючи тиск у системі, звірте показання штатного й контрольного манометрів.

Тиск включення стоп-сигналу визначите при номінальному тиску в системі контрольним манометром, що приєднаєте до контрольному виводу И. Плавно натискаючи на гальмівну педаль, зафіксуйте тиск включення й вимикання стоп-сигналу по загорянню ліхтарів. Також визначите тиск включення й вимикання стоп-сигналу, плавно пускаючи в хід ручний гальмівний кран.

Тиск вимикання (включення) контрольних ламп визначите для всіх контурів пневматичного привода. Для цього приєднаєте контрольні манометри до повітряних балонів, 5, Я10 (див. мал. 205) всіх контурів, пустите двигун і доведіть тиск повітря в системі до номінального.

Повільно випускаючи повітря (наприклад, відкривши кран зливу конденсату) з повітряного балона 9 контуру I, зафіксуйте на контрольному манометрі тиск загоряння контрольної лампи першого контуру. Так само визначите тиск вимикання (включення) контрольних ламп другого й третього контурів пневматичного привода.

Тиск вимикання й включення регулятора тиску

Перед визначенням тиску вимикання переконаєтеся в справності контрольних ламп, нажавши кнопку контролю. Автомобіль повинен бути розгальмований, тобто положення гальмівної педалі й крана стоянкового гальма повинне забезпечувати рух автомобіля. Споживачі стисненого повітря повинні бути виключені. Пустите двигун й, підвищуючи тиск повітря в системі, зафіксуйте на манометрі момент початку виходу повітря з атмосферного виводу регулятора тиску (тиск включення).

Натисніть кілька разів на гальмівну педаль, при цьому стежите по манометрі за зниженням тиску в системі й зафіксуйте момент припинення виходу повітря з атмосферного виводу регулятора тиску (тиск вимикання).

Тиск захисту подвійного захисного клапана визначите по контрольних манометрах, приєднавши їх до клапанів контрольного виводу А и Б .

Пустивши двигун, заповните систему повітрям до номінального тиску й, відкривши кран зливу конденсату, випустите повітря з повітряного балона запасного й стоянкового гальм. Зафіксуйте тиск на контрольному манометрі, підключеному до клапана виводу А. Повторно заповните систему повітрям до номінального тиску, зупините двигун і випустите повітря з повітряного балона 6 допоміжної гальмівної системи. Зафіксуйте тиск на контрольному манометрі, підключеному до клапана виводу Б.

Тиск захисту потрійного захисного клапана визначите по трьох контрольних манометрах, приєднаним замість різьбових пробок до повітряних балонів й і до клапана контрольного виводу Д.

Заповніть систему повітрям до номінального тиску . Відкривши кран зливу конденсату, випустите повітря з повітряного балона першого контуру й зафіксуйте тиск на манометрі, приєднаному до повітряного балона другого контуру.

Повторно заповните систему повітрям до номінального тиску, зупините двигун, випустите повітря з повітряного балона 10 другого контуру й зафіксуйте тиск на манометрі, підключеному до повітряного балона 9 першого контуру.

Неодноразово натискаючи кнопку аварійного розгальмування по манометрі, підключеному до клапана виводи Д, зафіксуйте тиск у балонах, при якому припиняється надходження стисненого повітря в контур аварійного розгальмування. Падіння тиску в приводі визначите по контрольних манометрах, підключеним до всіх повітряних балонів привода. Пустивши двигун, заповните систему повітрям до номінального тиску. Зупините двигун і через 15 хв зафіксуйте падіння тиску по манометрах. Положення гальмівної педалі й крана стоянкового гальма при цьому повинне забезпечувати рух .автомобіля. Визначите по черзі падіння тиску в повітряних балонах від номінального за 15 хв при натиснутій гальмівній педалі або включеному крані стоянкового гальма.

Падіння тиску в повітряних балонах за одне гальмування визначите по контрольних манометрах, приєднаним замість різьбових пробок до повітряних балонах, або по перевіреному штатному манометрі.

Пустивши двигун, заповните систему повітрям до номінального тиску. Зупините двигун, натисніть до відмови гальмівну педаль.

Випередження тиску в керуючій магістралі стосовно тиску на виході гальмівного крана визначите по контрольних манометрах, приєднавши їх до клапанів контрольних виводів. Пустив двигун, заповните систему повітрям до номінального тиску. Зупиніть двигун й, плавно натискаючи на гальмівну педаль, зафіксуйте тиск на манометрі у виводу, при наступних показаннях манометра, підключеного до виводу. Різниця тисків у виводах дасть величину випередження тиску в керуючій магістралі.

4. Ремонт

Виявлені при контрольній перевірці несправні апарати повинні бути відремонтовані за допомогою ремонтних комплектів, перевірені на працездатність і відповідність характеристикам. Порядок зборки й перевірки апаратів викладений у спеціальних інструкціях. Їхній ремонт виробляється особами, що пройшли необхідну підготовку.

Повне регулювання гальмівного механізму проведіть після заміни гальмівних накладок у наступному порядку:

виключите стоянкове гальмо; послабте гайки кріплення осей колодок і зблизьте ексцентрики, повернувши осі мітками друг до друга. Мітки поставлені на зовнішніх торцях осей. Послабте гайки кріплення кронштейна розтискного кулака; подайте в гальмівну камеру стиснене повітря під тиском 0,5-- 0,7 кгс/див2 (натисніть на педаль гальма при наявності повітря в системі. Перед регулюванням перевірте затягування підшипників маточин коліс. Гальмівні барабани повинні бути холодними. При відсутності стисненого повітря вийміть палець штока гальмівної камери й, натискаючи на регулювальний важіль убік ходу штока гальмівної камери при гальмуванні, пригорніть колодки до гальмівного барабана. Повертаючи ексцентрики в ту й іншу сторону, зцентруйте колодки щодо барабана, забезпечивши щільне прилягання їх до барабана. Прилягання колодок до барабана перевіряйте щупом через вікна в щитку гальма, розташовані на відстані 20- 30 мм від зовнішніх кінців накладок. Щуп товщиною ОД мм не повинен проходити уздовж всієї ширини накладки; не припиняючи подачі стисненого повітря в гальмівну камеру, а при відсутності стисненого повітря не відпускаючи регулювального важеля й утримуючи осі колодок від провертання, надійно затягніть гайки осей і гайки болтів кріплення кронштейна розтискного кулака до супорта гальма; припините подачу стисненого повітря, а при відсутності стисненого повітря відпустите регулювальний важіль і приєднаєте шток гальмівної камери; поверніть осі черв'яка регулювального важеля так, щоб хід штока гальмівної камери був у встановлених межах. Переконаєтеся, що при включенні й вимиканні подачі повітря штоки гальмівних камер переміщаються швидко, без заїдань; перевірте обертання барабанів. Вони повинні обертатися вільно й рівномірно, не стосуючись колодок. Після зазначеного регулювання між гальмівним барабаном і колодками можуть бути наступні зазори: у розтискного кулака 0,4 мм, в осей колодок 0,2 мм.

При установці регулятора гальмівних сил після заміни середнього й заднього мостів зверніть увагу на те, щоб регулятор 2 (див. мал. 218) і штанга 4, що з'єднує важіль регулятора із пружним елементом, були встановлені вертикально. Пружний елемент має бути в горизонтальному положенні (нейтральному). Довжина важеля 3 повинна відповідати величині, зазначеної нижче:

Установивши необхідну довжину важеля, затягніть болт кріплення важеля на регуляторі. Після установки перевірте вихідний тиск регулятора гальмівних сил. Для цього пневмосистему заповните стисненим повітрям до контрольного тиску, рівного 6,5 кгс/див2. При повністю натиснутій педалі тиск у клапані контрольного виводу повинне бути рівним 2,2--- 2,5 кгс/див2 (для порожнього автомобіля). Якщо в клапані виводу тиск відрізняється від зазначеного, то приведіть його у відповідність зі зміною Довжини вертикальної штанги, переміщаючи її в гумовій сполучній муфті. Перевірте стабільність видаваного регулятором гальмівних сил тиску, натискаючи неодноразово на педаль гальма, після чого затягніть хомут на сполучній муфті.

Піднявши наконечник пружного елемента на величину статичного прогину підвіски (див. вище), переконаєтеся, що тиск у гальмівних камерах заднього візка стало дорівнює контрольному, тобто 6 кгс/див2. Якщо цього не відбувається, відкоригуйте довжину важеля і штанги. Треба при цьому пам'ятати, що штанга повинна входити в сполучну муфту регулятора на глибину не менш 45 мм. Остаточно закріпите всі з'єднання.

Список використаної літератури:

1. Автомобілі КАМАЗ. Моделі з колісною формулою 6х4 і 6х6. Посібник з експлуатації, ремонту і технічного обслуговування. М., 2004. 314с.

2. Посібник з ремонту і ТО автомобілів КАМАЗ. М., 2001. 289с.

3. Водієві автомобіля КАМАЗ. М., 1982. 160с.

Страницы: 1, 2, 3



Реклама
В соцсетях
бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты