Зміна об'єму вантажу на складі у нічні години визначаються за формулою:
, (4.8)
т
Використавши дані о максимальному обсязі вантажу на складі дрібних відправлень, а також дані о зміні кількості вантажу на складі за час спільної роботи з 8:00 до 19:12 і уночі з 19:12 до 8:00 визначаємо наявність вантажу по дням тижня:
, (4.9)
, (4.10)
т
т
Для решти днів тижня розрахунки проводимо аналогічно, результати їх наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 -- Розподілення об'єму вантажу на складі по дням тижнівЧаси доби | Наявність вантажу по дням тижня. т | ||||||
Понеділок | Вівторок | Середа | Четвер | П'ятниця | Субота | ||
8:00 | 673 | 615,6624 | 558,3248 | 500,9872 | 443,6496 | 386,312 | |
18:03 | 419,4707 | 362,1331 | 304,7955 | 274,4579 | 190,1203 | 132,7827 |
На основі даних табл. 4.1 будується графік витрат вантажу на складі дрібних відправлень, котрий наведен на рис. 4.1.
Термін збереження вантажів на складі визначається за формулою:
, (4.11)
де F - площа під ломаною на графік, мм;
?Q , ?T - масштаби обсягів і часу, т/мм і год/мм відповідно;
Qтиж - обсяг завезення вантажів дрібними партіями на станцію за тиждень, т.
Об'єм завозу дрібно-партійних вантажів на станцію за тиждень розраховується за формулою:
, (4.12)
де Дтиж - кількість робочих днів у тижні (Дтиж=7дн.);
т
Площа під графіком
F =3366*6+5644+5220=14230 мм2.
Масштаб обсягів ?Q = 5 т/мм.
Масштаб часу ?Т = 1 год/мм.
діб.
5 РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОГО РІВНЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ТА ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ НАВАНТАЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ
Оптимальний рівень завантаження НРМ визначається за формулою:
, (5.1)
де Со - середньозважена вартість простою транспортної одиниці, грн./год;
?с - коефіцієнт, що враховує коливання добових обсягів перевезень і помилку прогнозу планових обсягів робіт (приймаємо ?=1,12);
См - вартість часу простою НРМ, грн./год. (у курсовій роботі прийняти рівну вартості машино-години роботи НРМ).
Середньозважена вартість часу простою транспортної одиниці розраховується за формулою:
,(5.2)
де ? - частка автомобілів у вхідному потоці транспортних засобів;
Св - вартість простою вагона , (вихідні дані), грн/год.
Частка автомобілів у вхідному потоці транспортних засобів визначається за наступною формулою:
, (5.3)
грн/год
Для подальшої організації роботи необхідно визначити кількість НРМ, розрахунок яких проводимо за формулою:
, (5.4)
де Wт - технічна продуктивність НРМ, т/год, (вихідні дані);
Ки - коефіцієнт використання робочого часу НРМ (вихідні дані).
од
Скорегований оптимальний рівень завантаження НРМ визначається за формулою
(5.5)
6 ВИЗНАЧЕННЯ ГАБАРИТНИХ РОЗМІРІВ СКЛАДУ ДРІБНИХ ВІДПРАВОК
Визначення площини складу дрібних відправок розраховуємо по формулі:
,(6.1)
де Нн - навантаження на квадратний метр площини складу, т/м2 (вихідні дані);
Кп - коефіцієнт використання корисної площини складу (вихідні дані).
м2
При використанні торцевого способу розташування автомобілів глибина фронту розраховується за формулою:
,(6.2)
де R1 - зовнішній габаритний радіус повороту автомобіля;
R2 - внутрішній габаритний радіус повороту автомобіля, м;
Lа - габаритна довжина автомобіля, м;
С - мінімальна відстань від автомобіля до стіни складу, С = 0,2 м;
Z - мінімальна відстань від автомобіля який рухається до іншого автомобіля або межі площини, Z = 1 м
Розрахунок внутрішнього габаритного радіусу представлено на малюнку 6.1
м
Довжину навантажувального фронту розраховуємо за формулою:
, (6.4)
де Хп(р) - кількість постів навантаження або розвантаження, од;
Вa - габаритна ширина автомобіля, м;
а - відстань між автомобілями, які стоять на постах навантаження,
а = 2 м.
м-
Для забезпечення мінімального часу на маневрування, мінімальної глибини постів та можливість завантаження через задній борт автомобіля, вибираємо торцевий спосіб розташування автомобілів на навантажувально-розвантажувальних постах. Прийнявши до уваги розраховану за формулою (6.1) полощу складу та необхідність врахованих будівельних норм та правил, приймаємо розмір складу 30х30 м при цьому площа складу буде дорівнювати 900 м2. Габаритні розміри автомобіля ГАЗ-53А- 6395х2380 мм.
Результатом є побудова схеми розташування автомобілів на складі рис.6.1.
Рисунок 6.1- Схема розташування автомобілів на складі
7 РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ДОСТАВКИ ВАНТАЖІВ
Задача по визначенню собівартості доставки вантажів включає в себе суму витрат на транспортування, зберігання і переробку вантажів. Загальна собівартість доставки вантажів розраховується за формулою:
, (7.1)
де - собівартість переробки вантажу, грн/т;
- собівартість транспортування вантажу, грн/т;
- собівартість зберігання вантажу, грн/т.
Витрати на виконання операцій по переробці визначаються за формулою:
, (7.2)
де - собівартість виконання однієї тонно-операції, грн/т;
- кількість тонно-операцій з одиницею вантажу, од..
, (7.3)
де - вартість машино-години роботи навантажувально-
розвантажувального механізму, грн/год.
Для дрібнопартійних вантажів:
грн/т
Для розрахунку собівартості однієї тонно-операції при переробці контейнерів, вантажів складського зберігання і вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту приймаємо , тобто ця собівартість дорівнює:
грн/т.
Кількість тонно-операцій з одиницею вантажу при дрібнопартійних відправленнях і вантажів складського зберігання визначається по формулі:
, (7.4)
де - частка вантажів, що сортуються на складі, =0,07;
- частка вантажів, що не сортуються на складі; =0,93.
од.
Кількість тонно-операцій: при повагонних відправленнях приймаємо 1 од., при контейнерних відправленнях - 2 од.
Собівартість переробки для дрібнопартійних вантажів визначається по формулі (7.2) і дорівнює:
грн/т.
Аналогічно визначається собівартість переробки тонни вантажу для всіх інших відправлень, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Річна маса витрат на переробку вантажів розраховується по формулі:
,(7.5)
де - собівартість перероблення і-го виду вантажу, грн/т;
- річний обсяг і-го виду вантажу, що надходить на залізничну станцію, т.
Розрахунок об'єму вантажів складського зберігання, що надходять на залізничну станцію:
, (7.6)
т.
Для дрібнопартійних вантажів річний обсяг надходження на залізничну станцію розраховується по формулі:
, (7.7)
т.
Річний об'єм контейнерів, що надходять на залізничну станцію, дорівнює:
, (7.8)
т.
Річні витрати на перероблення дрібнопартійних вантажів:
грн
Аналогічно розраховуються річні витрати на перероблення інших видів відправлень вантажу, їх значення наведені в таблиці 7.1.
Зберігання є невід'ємною частиною технологічного процесу доставки вантажів, що перебувають на складі. Собівартість зберігання таких вантажів визначається по формулі:
,(7.9)
де -вартість зберігання тонни вантажу на протязі доби, грн/т·доба,
(вихідні дані);
- тривалість зберігання однієї тонни вантажу на складі, діб.
Для дрібнопартійних вантажів:
грн/т.
Аналогічно визначаємо вище наведений показник для контейнерів і вантажів складського зберігання, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Витрати на зберігання за рік визначаються по формулі:
,(7.10)
де - собівартість зберігання і-го виду вантажу на складі, грн/т.
Для зберігання на складі дрібнопартійних вантажів річні витрати дорівнюють:
, грн
Аналогічно визначаємо вище наведений показник для контейнерів і вантажів складського зберігання, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Собівартість перевезення однієї тонни вантажу розраховуємо по формулі:
, (7.12)
При перевезенні вантажів по прямому варіанту використовується автомобіль-тягач КамАЗ-5410 і напівпричіп ОдАЗ-9370 (Спост=6,6 грн/год; Спер=3 грн/км).
Довжина маршруту визначається за формулою:
, (7.12)
де - середня відстань перевезення однієї тонни вантажу, км.
Приймаємо для різних видів перевезень:
- контейнери - = 18,5 км, = 37 км;
- перевезення по прямому варіанту - = 18,5 км, = 37 км;
- перевезення складських вантажів - = 23,8 км;
- перевезення дрібнопартійних вантажів - =23,8 км.
Час оберту автомобіля при перевезенні дрібнопартійних вантажів визначається за формулою:
, (7.13)
де - час очікування автомобілем початку обслуговування, год.
Час очікування розраховуємо по формулі:
, (7.14)
де - час навантаження автомобіля, год.
год,
год.
Для вантажів складського зберігання використовується автомобіль МАЗ-5335. При перевезенні вантажів по прямому варіанту використовується КамАЗ-5410 і напівпричіп ОдАЗ-9370. Для транспортування контейнерів використовується автопоїзд у складі автомобіля тягача КамАЗ-5410 і напівпричепа ЧМЗАП-9985 (маса брутто контейнеру 20 т). Час оберту для цих перевезень розраховується по формулі:
, (7.15)
Навантаження одного контейнеру триває 0,2 год, розвантаження займає аналогічний проміжок часу.
Час оберту при перевезенні вантажів складського зберігання:
год.
Час оберту при перевезенні контейнерів:
год.
Час оберту при перевезенні вантажів по прямому варіанту:
год.
Собівартість транспортування дрібнопартійних вантажів розраховуємо по формулі (7.11):
грн/т.
Аналогічно розраховуємо собівартість транспортування для всіх видів відправлень, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Річні витрати на транспортування і-го виду вантажу розраховуємо по формулі:
,(7.16)
де - собівартість транспортування і-го виду вантажу, грн/т.
Розрахунок річних витрат на транспортування дрібнопартійних вантажів:
грн.
Аналогічно визначаємо річні витрати по іншим видам вантажів, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Підсумкова собівартість по перевезенню дрібнопартійних вантажів дорівнює:
грн/т.
Аналогічно розраховується собівартість доставки інших видів вантажу, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Річні витрати по доставці і-го виду вантажу розраховуємо по формулі:
, (7.17)
де - річні витрати на зберігання і-го виду вантажу, грн;
- річні витрати на переробку і-го виду вантажу, грн;
- річні витрати на транспортування і-го виду вантажу, грн.
Річні витрати на перевезення дрібнопартійних вантажів складають:
грн.
Вартість зберігання однієї тонни в транспортному вузлі складає:
, (7.18)
грн.
Річні витрати на зберігання вантажів в транспортному вузлі:
, (7.19)
грн.
Аналогічно розраховуються річні витрати і собівартість робіт в транспортному вузлі, результати наведені в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 - Собівартість і витрати при роботі з вантажемСтаття витрат | Сума витрат, грн. | Собівартість, грн/т | |
Вантажі, що перевантажуються по прямому варіанту | |||
Зберігання | 0,00 | 0,00 | |
Перероблення | 36666,83 | 0,51 | |
Транспортування | 691411,10 | 9,60 | |
Підсумок | 728077,92 | 10,11 | |
Вантажі складського зберігання | |||
Зберігання | 3246744,95 | 12,30 | |
Перероблення | 278217,01 | 1,05 | |
Транспортування | 1462091,07 | 5,54 | |
Підсумок | 4987052,87 | 18,89 | |
Дрібнопартійні вантажі | |||
Зберігання | 606143,97 | 4,92 | |
Перероблення | 146608,00 | 1,19 | |
Транспортування | 723799,95 | 5,88 | |
Підсумок | 1476551,98 | 11,99 | |
Контейнери | |||
Зберігання | 1653119,83 | 16,40 | |
Перероблення | 102614,39 | 1,02 | |
Транспортування | 619315,16 | 6,14 | |
Підсумок | 2375049,44 | 23,56 | |
Всі види відправлень | |||
Зберігання | 5506009,06 | 9,83 | |
Перероблення | 564106,24 | 1,01 | |
Транспортування | 3496617,28 | 6,24 | |
Підсумок | 9566732,18 | 17,08 |
Що стосується економічних показників, то головним є собівартість робіт у транспортному вузлі. З розрахунків видно, що найменша собівартість у вантажів, які перевантажуються по прямому варіанту - 10,11 грн/т, а найбільша при контейнерних перевезеннях - 23,56 грн/т. Ця різниця виникає за рахунок відсутності зберігання при прямих поставках, та великої собівартості зберігання при контейнерних та складських перевезеннях.
Тому найбільш оптимальним варіантом організації є перевантаження вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту.
На майбутнє необхідно збільшувати обсяги перевезень по прямому варіанту та дрібнопартіонних вантажів, а вантажів складського зберігання та контейнерів навпаки зменшувати.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Прейскурант №13-01-02. Тарифи на перевезення вантажів автомобільним транспортом, К., 1989.-39 с.
2. Краткий автомобильный справочник НИИАТ, М., Транспорт, 1982.-464с.
3. А.И. Воркут. Грузовые автомобильные перевозки, К., Вища школа, 1986.-447 с.
4. Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Взаємодія видів транспорту”, укладач - Нефьодов М.А., Х., 2001, 16 с.
Додаток 1
ПЕРЕВАЛЮВАННЯ ПО СИСТЕМІ "РІЧКА-МОРЕ".
Упровадити такі перевезення дозволило створення судів, здатних пересуватися як в морі, так і по річках. Для цього використовуються судна з регульованим осіданням. У повідомленні "річка-море" широко застосовуються суда-ліхтеровози. На їх борту перевозять ліхтери - вантажні місткості типу несамохідних барж - вантажопідйомністю 1100т. Ліхтеровози доставляють ліхтери до гирла річок і після спуску їх на воду вони переміщаються річковими буксирами в глибинні річкові порти або причали промислових підприємств і торгово-збутових організацій. Після розвантаження ліхтерів їх завантажують і повертають до ліхтера.
Ліхтери піднімають з води на ліхтеровози за допомогою спеціальних кормових ліфтів і майданчиків. Потім за допомогою транспортних візків їх пересувають на задане місце і закріплюють. Вантаження ліхтерів в трюми і їх вивантаження виконують, також, за допомогою козлового крана вантажопідйомністю 500т і більш, який переміщається уздовж судна. Перед вантаженням ліхтер підводять в кормову частину ліхтеровоза, де змонтовані спеціальні направляючі консолі, по яких кран виходить в положення для підйому або опускання ліхтера.
Застосування ліхтеровозів дозволяє обходиться без будівництва глибоководних портів, оскільки вантаження і розвантаження ліхтеровозів можна вести на рейді. Висока інтенсивність завантаження-розвантаження ліхтеровозів (400...2000 т/ч) дає можливість скоротити час стоянки судів в 4-8 разів в порівнянні з універсальними суднами. Проте, необхідно враховувати, що при такій системі морські судна перевозять не тільки вантажі, але і ліхтери, що знижує використання вантажопідйомності судів. Для ліхтеровізної системи відношення ваги вантажу до ваги ліхтера дорівнює 3:1 і 4:1.
Додаток 2
ПОРОМНІ ПЕРЕПРАВИ
Поромні переправи призначені для перевезень через водні простори пасажирів і наземних транспортних засобів на спеціальних суднах-поромах. Всі поромні лінії підрозділяються на 3 групи:
- залізничні;
- автомобільні;
- комбіновані (залізнично-автомобільні).
Крім того, частина поромів призначена тільки для вантажів, друга частина - пасажирів (і легкових автомобілів), а деякі суміщають перевезення вантажів і пасажирів.
Поромна переправа складається з наступних споруд: судів-поромів, берегових пристроїв для подвигу рухомого складу, під'їзних залізничних і автомобільних шляхів.
Застосування поромних переправ характеризується наступними перевагами:
- прискорення обробки судів в портах, скорочення простоїв судів і вагонів;
- зниження собівартості перевалювання вантажів з одного виду транспорту на іншій у зв'язку з ліквідацією перевантажувальних операцій і складів;
- краще забезпечення збереження і якості вантажів;
- прискорення доставки вантажів із-за скорочення часу на перевалювання і загальної відстані перевезень;
- спрощення комерційних операцій по передачі вантажів з одного виду транспорту на іншій.
Разом з тим, поромні переправи мають і свої недоліки:
- при перевезенні навантаженого рухомого складу (вагонів, автомобілів) на поромах приблизно удвічі зменшується кількість вантажу нетто, яке могло б бути перевезене звичайним способом на судах таких же розмірів;
- будівельна вартість поромів вища, ніж звичайних суден;
- потрібне устаткування причалів под'йомно - сопряжающимі пристроями, а іноді, при значних коливаннях рівня води, і споруда шлюзових басейнів.
Страницы: 1, 2
