Взаємодія видів транспорту
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАІНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТКафедра транспортних технологійКУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: ”Взаємодія видів транспорту”Виконав:Перевірив:м. Харків
ЗМІСТ
Вступ
1 Вихідні дані
2 Визначення частки вантажів, які перевантажуються по прямому
варіанту
3 Вибір рухомого складу та розрахунок потрібної кількості
4 Розрахунок страхового запасу та термінів зберігання вантажів на складі дрібних відправок
5 Розрахунок оптимального рівня завантаження та потрібної кількості навантажувально-розвантажувальних механізмів
6 Визначення габаритних розмірів складу дрібних відправок
7 Розрахунок собівартості доставки вантажів
ВисновкиПерелік посиланьДодаткиВСТУП
Ефективність транспортного процесу по переробці та доставці вантажів різними взаємодіючими видами транспорту залежить від технологічної взаємодії роботи цих видів транспорту.
При цьому важливу роль в узгодженні роботи різних видів транспорту грає раціональне розподілення обсягів вантажів, що перевозяться, в тому числі й переключення частки обсягів вантажів з одного виду транспорту на іншій з метою кращого використання парка рухомого складу взаємодіючих видів транспорту та скорочення транспортних витрат.
В даній курсовій роботі у зв'язку з великим обсягом завезення і вивезення вантажу в транспортному вузлі, необхідно визначити оптимальний варіант взаємодії автомобільного та залізничного транспорту, при якому витрати по переробленню (навантаження, розвантаження, перевантаження, сортування, зберігання вантажу на складах та контейнерних майданчиках) і транспортуванню вантажів із транспортного вузла одержувачам будуть мінімальними. Рішення цієї задачі являє собою мету даної курсової роботи.
При цьому треба визначити частку вантажу, що перевантажується по прямому варіанту, обрати раціональний тип рухомого складу для вивозу дрібно партійних вантажів, визначити потрібну кількість одиниць рухомого складу для даного виду перевезень, провести розрахунок та аналіз техніко-експлуатаційних показників роботи автомобілів, визначити розмір страхового запасу і строк зберігання вантажів на складах дрібних відправок, провести розрахунок собівартості та витрат.
2 ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ВАНТАЖІВ, ЯКІ ПЕРЕВАНТАЖУЮТЬСЯ ЗА ПРЯМИМ ВАРІАНТОМ
Вивіз із залізничних станцій вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом, без проміжного складування, здійснюється автопоїздами в складі автомобіля-тягача КамАЗ-5410 і напівпричепа ОдАЗ-9370. Прямій перевалці підлягають тільки повагонні відправки, автопоїзди виконують перевезення даних вантажів протягом усієї робочої зміни, і вантажі доставляються на розподільні центри.
Пряма перевалка є найбільш вигідним способом перевалки вантажів, тому необхідно збільшувати частку вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту (?). Для цього необхідно добиватися тотожності інтенсивності вантажів, що надходять та тих, що вивозяться. Для визначення частки вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту, необхідно задатися рамками (верхньою та нижньою границями), у межах яких буде знаходитись істинне значення частки вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту. Верхня границя визначається за формулою:
, (2.1)
де ?/, ?// - годинні інтенсивності подач вагонів і прибуття автомобілів
відповідно, од/год;
Тр - час спільної роботи автомобільного та залізничного транспорту за
добу, год, (приймаємо Тр = ТмАТ);
Рс - ймовірність перевантаження вантажів на склад, (вихідні дані);
Рм - ймовірність безперебійної роботи НРМ, (вихідні дані).
Годинна інтенсивність подач вагонів розраховується за формулою:
, (2.2)
де Qг - річний обсяг перевезень, (вихідні дані);
?по - частка повагонних відправок, (вихідні дані);
Нзв - норма завантаження вагону, (вихідні дані);
Джд - дні роботи залізничного транспорту, (вихідні дані);
nв - кількість вагонів у подачі, (вихідні дані)
од/год
Інтенсивність прибуття автомобілів на станцію визначається по формулі:
, (2.3)
де Да - дні роботи автомобільного транспорту, (вихідні дані);
qн - вантажність автопоїзда, (за умовами завдання);
?с - статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля;
Тм - час роботи автомобільного транспорту на маршруті.
Час роботи автомобіля на маршруті визначається за формулою:
,(2.4)
де Тн - час роботи автомобілів в наряді, (вихідні дані);
l0 - нульовий пробіг автомобіля,(вихідні дані);
Vт - технічна швидкість автопоїзду,
год
од/год
Для визначення нижньої границі, необхідно користуватись формулою:
, (2.5)
де Пт-т, Пт-с, Пс-т - переробні спроможності фронтів навантаження-розвантаження по варіантах “вагон-автомобіль”, “вагон-склад”, “склад-автомобіль” відповідно за час спільної роботи, т;
Qн - обсяг вантажу, що поступає на станцію залізницею за час спільної
роботи, т.
Обсяг вантажу, що поступає на станцію залізницею за час спільної роботи визначається за формулою:
, (2.6)
т
Переробні спроможності фронтів навантаження - розвантаження за час спільної роботи визначається за формулами:
, (2.7)
, (2.8)
, (2.9)
де Пт-т/, Пт-с/, Пс-т/ - переробні спроможності фронтів навантаження -
розвантаження, т/год, (вихідні дані).
т/год
т/год
т/год
Частку вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту визначаємо методом лінійної інтерполяції, підстановкою чисел, що лежать між верхньою і нижньою границями у рівняння
, (2.10)
де ;
;
;
;
.
т2
т2
т2
т2
т2
Після розрахунків рівняння приймає вид:
(2.11)
Те значення ?, при якому F відхиляється від нуля на найменшу величину, вважається істинним значенням частки вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту. Результати розрахунків приведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Проміжні значення частки вантажів, перевантажених по прямому варіанту
Значення частки (?) | Значення функції (Fн) | Значення частки (?) | Значення функції (Fн) | |
0,385 | 14633,24 | 0,596 | -25763,74 | |
0,9 | -52856,98 | 0,45 | 230,27 | |
0,6 | -26360,02 | 0,47 | -3833,43 | |
0,4 | 11141,22 | 0,4555 | -904,0647 | |
0,5 | -9620,295 | 0,455 | -801,4863 | |
0,55 | -18470,83 | 0,4521 | -204,4465 |
Частка вантажів, перевантажених по прямому варіанту складає ?=0,596.
Річний обсяг вантажів, перевантажених по прямому варіанту, визначається із залежності:
, (2.12)
т
3 ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ ТА РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ
Найбільш якісно обробити дрібнопартійні вантажі можна якщо використовувати розвізні маршрути, це виконується за рахунок того, що розмір партії вантажу менше вантажопідйомності автомобіля, з цього виходить, що за один оберт автомобіль може обслуговувати декількох клієнтів на даний вид вантажу. Вибір автомобіля раціональної вантажопідйомності проводиться із умови мінімуму витрат на перевезення дрібнопартійних вантажів. Собівартість перевезення 1 т вантажу по кожній марці автомобіля визначається за формулою:
, (3.1)
де Сзм, Спост - зміні та постійні складові собівартості (відповідно грн/км та грн/год), (вихідні дані);
l'м - довжина розвізного маршруту, км;
t'об - час оберту на розвізному маршруті, год.
Щоб визначити раціональну вантажопідйомність автомобіля необхідно знати оптимальний розмір партії для кожної із заданих (вихідні дані) марок автомобілів, котрий визначається за формулою:
, (3.2)
де Свз - постійна складова витрат виконання замовлення, грн/замовлення, (вихідні дані);
Скмj - витрати які приходяться на 1 км пробігу автомобіля, грн/км, (вихідні дані)
tд - додатковий час на заїзд у один пункт на розвізному маршруті, год (приймаємо tд = 0,15 год);
lо - сумарний нульовий пробіг автомобіля, км;
- пробіг автомобіля між двома пунктами завозу на маршруті, км (вихідні дані);
Спост - постійна складова собівартості перевезення, грн/год (вихідні дані);
r - середній об'єм поставки в адрес одного утримувача, т;
Сзб - вартість зберігання 1 т вантажу на складі протягом доби, грн/тдоб, (вихідні дані).
Витрати на один км пробігу визначаються за формулою:
,(3.3)
грн/км
Середній об'єм поставки в адрес одного отримувача розраховується за формулою:
,(3.5)
де Nдп - загальна кількість отримувачів дрібних вантажів, од. (вихідні дані)
Qдпдоб - добовий об'єм перевезення дрібних вантажів, т .
Добовий об'єм перевезення дрібних вантажів визначається за формулою:
,(3.6)
де Да - дні роботи автомобільного транспорту, дн.
Річний об'єм дрібнопартійних вантажів визначається за формулою:
,(3.7)
де дп - доля дрібних відправок;
по - доля повагонних відправок.
т
т
т
т
Для останніх марок автомобілів оптимальний розмір партії розраховується аналогічно. Розрахунки зведені до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Розрахункові показники, які характеризують маршрут
Модель автомобіля | Витрати на 1 км пробігу,Скм,грн/км | Оптимальний розмір партії вантажу ,qопт,т | Середня кількість пунктів завезення маршруту, nз,од | |
УАЗ-451 ДМ | 0,51 | 4,053855 | 0,2343448 | |
ГАЗ-52-04 | 0,672 | 4,201582 | 0,5652633 | |
ГАЗ-53А | 0,884 | 4,3873 | 0,866 | |
ЗиЛ- 130-76 | 1,216 | 4,663537 | 1,222248 | |
МАЗ-5335 | 1,5708 | 4,941639 | 1,537951 | |
КамАЗ-53212 | 2,0917 | 5,323597 | 1,784508 | |
КрАЗ-257Б1 | 2,3083 | 5,474648 | 2,082326 | |
МАЗ-516 | 2,7292 | 5,756722 | 2,392855 |
Кількість пунктів завозу на маршруті визначається за формулою:
, (3.8)
Аналогічно визначаємо кількість пунктів завозу для других марок автомобілів. Розрахунки приведені у таблиці 3.1.
Із подальших розрахунків виключаємо автомобілі УАЗ-451ДМ, ГАЗ-52-04, ГАЗ-53А так як кількість пунктів завозу на розвізному маршруті повинно бути більш одного.
Довжина розвізного маршруту може бути визначена за формулою:
, (3.9)
де - середня відстань доставки дрібнопартійних вантажів, км (вихідні дані)
км
Для інших автомобілів розрахунок довжини маршруту розраховується аналогічно та розрахунки зводяться до таблиці 3.2.
Час оберту на розвізному маршруті визначається за формулою:
,(3.10)
де tн-р - час навантаження та розвантаження вантажу, год
, (3.11)
год
год
Значення часу навантаження - розвантаження та часу оберту для останніх автомобілів розраховується аналогічно та заноситься до таблиці 3.2
Собівартість перевезення для автомобіля ЗіЛ-130-80 дорівнює:
грн/т
За аналогічною схемою визначаємо собівартість для інших автомобілів. Розрахунки зводимо до таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Характеристика роботи автомобілів на маршруті.
Марка автомобіля | Вантажо- підйомність т | Час навантажен- ня-розвантаження, tн-р, год | Довжина маршруту l'м, км | Час оберту на маршруті, t'об, год | Собі- вартість перевезен- ня вантажу, S, грн/т | |
ЗиЛ- 130-80 | 6,0 | 0,7133 | 24,86679 | 1,741342 | 12,99 | |
МАЗ-5335 | 8,0 | 0,84 | 26,38216 | 2,019949 | 14,6 | |
КамАЗ-53212 | 10,0 | 0,97 | 27,56564 | 2,232911 | 13,79 | |
КрАЗ-257Б1 | 12,0 | 1,093 | 28,99516 | 2,463814 | 13,17 | |
МАЗ-516 | 14,5 | 1,251667 | 30,4857 | 2,730833 | 13,12 |
На основі даних із табл. 3.2, вибираємо автомобіль ЗіЛ-130-80, тому що у нього найменша собівартість перевезення 1т вантажу - 12,99 грн/т.
Необхідну кількість автомобілів даної марки визначаємо за формулою:
, (3.12)
де Qдоб - добовий об'єм перевезення дрібнопартійних вантажів, т;
Wдоб - добова продуктивність автомобіля на розвізному маршруті, т.
, (3.13)
Кількість обертів за час роботи на маршруті визначається за формулою:
. (3.14)
Розраховані значення кількості обертів, а також часу маршруту необхідно скорегувати.
об.
т
Приймаємо Ае = 12
4 РОЗРАХУНОК СТРАХОВОГО ЗАПАСУ ТА ТЕРМІНІВ ЗБЕРІГАННЯ ВАНТАЖІВ НА СКЛАДІ ДРІБНИХ ВІДПРАВОК
Так як за вихідними даними закон розподілення об'ємів витрачання вантажів описується нормальним законом, тоді величина страхового запасу розраховується за формулою:
, (4.1)
де t? - чисельне значення стандартизованого відхилення інтегральної функції
нормального розподілу, що відповідає довірчій ймовірності ?д=1- рд;
Ймовірність дефіциту розраховується за формулою:
, (4.2)
де Сзб - вартість збереження тони вантажу протягом доби, грн/тдіб, (вихідні
дані);
Сд - витрати відсутності вантажу протягом доби, грн/тдіб, (вихідні дані)
Значення g визначається за рівнянням:
, (4.3)
де kg - коефіцієнт варіації попиту, (вихідні дані);
GП - середній обсяг витрат вантажу між двома черговими поставками
(приймається рівним кількості вантажу в подачі вагонів), т
т
При
т
З урахуванням розміру страхового запасу проводимо розрахунок максимального об'єму вантажу, яких зберігається на складі за формулою:
, (4.4)
де Qздгод - годинна інтенсивність поступлення вантажів по залізничній дорозі, т/год.
Годинна інтенсивність поступлення вантажів по залізничній дорозі визначається за формулою:
,(4.5)
Годинна інтенсивність вивозу вантажів автомобільним транспортом визначається за формулою:
(4.6)
т
т
т
Через те що автомобільний транспорт працює 312 днів за рік, то вантаж зі складу вивозиться лише шість днів на тиждень. Зміна об'єму вантажу на складі дрібних відправлень за один день роботи автомобільного транспорту визначаємо за формулою:
,(4.7)
Страницы: 1, 2
