Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту

КУРСОВА РОБОТА

На тему:

Тема: "Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту"

ЗАВДАННЯ

На виконання курсового проекту

Тема курсового проекту: «Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту»

Термін виконання проекту: квітень - травень 2009

1. Вихідні дані до проекту: варіант 07 (див. Додаток В)

3. Етапи роботи над курсовим проектом:

а) на основі вхідних даних зробити аналіз структури вантажопотоку і обґрунтування структури вантажного комплексу аеропорту, кількості складів, способів складування. Накреслити план вантажного комплексу;

б) зробити розрахунки технологічних параметрів механізованих вантажних складів, геометричних параметрів складу, кількості складських штабелів, довжини фронту навантажувально-розвантажувальних робіт, кількості засобів внутрішньо складської механізації для внутрішньо складського транспортування та укладки вантажів, кількості засобів перонної механізації для внутрішньо аеродромного транспортування вантажів;

в) на підставі розрахунків розробити та накреслити плани вантажних складів аеропорту, з вказівкою зовнішніх розмірів, розташування стелажів та штабелів, засобів механізації, руху вантажопотоків;

г) розробити оригінальний технологічний процес обробки вантажу в ВКА;

д) розробити організаційну структуру СОПВП;

2. Перелік обов'язкового графічного матеріалу:

схема вантажного комплексу, креслення складів, схеми-алгоритми технологічних процесів обробки вантажів, структурна схема СОПВП.

Курсовий проект захищений з оцінкою_____________________

Голова комісії ____________________

Член комісії ____________________

Реферат

Курсова робота обсягом 48 сторінок (4 додатки, з них 2 малюнки, 5 схем)

Об'єктом дослідження в даному курсовому проекті є вантажний комплекс аеропорту. Метою курсової роботи є придбання студентами наступних навичок:

o вміння розраховувати технологічні параметри вантажного комплексу, на основі аналізу структури вантажопотоку;

o розробляти оригінальну технологію обробки вантажів, на основі міжнародних стандартів щодо якості та безпеки технологічного процесу;

o планувати розташування елементів вантажного комплексу складських приміщень та обладнання;

o розробляти організаційну структуру вантажного комплексу;

o застосувати знання, отримані на лекціях і практичних заняттях, для самостійної розробки технологічного процесу обробки вантажів у ВКА;

o теоретично грамотно і логічно послідовно викладати проблему розробки технологічного процесу обробки вантажів у ВКА.

Отже, на основі даних про структуру вантажопотоку нам необхідно зробити розрахунки технологічних параметрів вантажного комплексу, кількості засобів механізації, розробити планування складів, технологію обробки різних категорій вантажів.

При виконанні курсового проекту використовувалась теорія масового обслуговування.

В курсовому проекті вживані терміни: вантажний комплекс, вантажооборот, аеропорт, вантажопотік, вантажообіг, трансферні вантажі, технологічні площі, місця приймання вантажів, інтенсивність вхідного потоку автомашин, фронт вантажно-розвантажувальних робіт, годинна продуктивність.

Зміст

Перелік умовних позначень і символів

Вступ

1. Розрахунки технологічних параметрів механізованих вантажних складів

1.1 Аналіз структури вантажопотоків

1.2 Розрахунки технологічних площ складів

1.2.1 Розрахунок робочої площі вантажного складу

1.2.2 Розрахунок додаткової площі вантажного складу

1.2.3 Розрахунок допоміжної площі вантажного складу

1.3 Визначення габаритів вантажного складу

1.4. Розрахунок фронту вантажно-розвантажувальних робіт

1.4.1 Розрахунок оптимального числа місць приймання вантажів

1.4.2 Розрахунок необхідної довжини фронту вантажно-розвантажувальних робіт

1.5. Розрахунок числа засобів механізації

1.5.1 Розрахунок кількості електронавантажувачів

1.5.2 Розрахунок числа автомобілів з підйомним кузовом (АПК)

2. Технологічний процес обробки вантажів у ВКА

2.1. Технологічний процес обробки вантажів, що відправляються на ВПЛ

2.2. Технологічний процес обробки вантажів, що прибувають на ВПЛ

2.3. Технологічний процес обробки вантажів, що відправляються на МПЛ

2.4. Схема-алгоритм здійснення операцій технологічного процесу

2.4.1 Вантажі, що відправляються на ВПЛ

2.4.2 Вантажі, що прибувають на ВПЛ

2.4.3 Вантажі, що відправляються на МПЛ

2.4.4 Вантажі, що прибувають на МПЛ

2.4.5 Трансферні вантажі

3. Структура та функції служби організації поштово-вантажних перевезень (СОПВП)

Висновки.

Список використаної літератури

Додатки.

Перелік умовних позначень та скорочень

ВПЛ - внутрішні повітряні лінії.

МПЛ - міжнародні повітряні лінії.

ВКА - вантажний комплекс аеропорту.

ВКС - вантажний комерційний склад.

АПК - автомобілі з підйомним кузовом.

Приб. - вантажі, що прибули.

Відпр. - вантажі, що відправляються.

Вант. - вантажі.

СОПВП - служба організації поштово-вантажних перевезень.

А/п - аеропорт.

ТЗ - транспортний засіб.

ПС - повітряне судно.

Рис.- рисунок.

Од.-одиниць.

Вступ

Вантажний комплекс аеропорту(ВКА) - це сукупність будівель та споруд, які призначені для прийому, тимчасового зберігання, обробки та видачі вантажу, а також для розміщення обслуговуючого персоналу, автомобільного транспорту, засобів механізації та обладнання.

В склад ВКА входять:

· вантажні комерційні склади(ВКС);

· вантажний двір;

· вантажний перон;

· службово-адміністративні будівлі;

· підсобні приміщення.

Склад будівель та споруд ВКА залежить від об'єму перевезень через даний аеропорт та від конкретних умов його функціонування.

Залежності від добового вантажообороту вантажні комплекси поділяються на 4 групи:

1. Малі - з вантажооборотом до 70 т/добу. Вони будуються в аеропортах IV і V класів. В цих аеропортах вантажний комплекс складається з комерційного складу, вантажного двору та адміністративної будівлі. Якщо вантажооборот незначний, то окремі адміністративні будівлі не будуються, а для працівників вантажної служби, обслуговування відправників і одержувачів виділяють відповідне приміщення, ізольоване від вантажів в самій будівлі комерційного складу.

2. Середні - з вантажооборотом від 70 до 300 т/добу.

3. Великі - з вантажооборотом від 300 до 1000 т/добу

4. Крупні - з вантажооборотом більше 1000т/добу.

В складі середніх і великих та крупних вантажних комплексів повинні передбачатися наступні будівлі і споруди:

вантажні комерційні склади, що призначені для короткострокового збереження вантажів після прийманні від вантажовідправника, перед комплектуванням на рейс та до видачі вантажів вантажоодержувачам;

вантажний двір, що призначений для навантаження і розвантаження автомашин з вантажами, які доставляються до аеропорт для відправлення, чи для вивозу вантажів, що отримані на складі адресатом;

вантажний перон, на якому виконуються навантажувально-розвантажувальні роботи вантажних літаків.

Крім цих основних споруд, до складу вантажних комплексів аеропортів звичайно входять спеціалізовані склади для радіоактивних та небезпечних вантажів, навіси-майданчики для збереження довгомірних і важковагових вантажів, а також службово-адміністративне приміщення і майданчик для стоянки засобів механізації.

Звичайна технологічна схема розміщення споруджень вантажного комплексу на службово-технічній території аеропорту наведена на рис. 1.(Додаток Г).

Вантажний комерційний склад (ВКС) - один з головних елементів ВКА. Він призначений для проведення всіх операцій, пов'язаних з прийомом, видачею, відправкою і обробкою вантажів на ВПЛ і МПЛ. У ВКС оглядають стан упаковки, маркують, зважують і комплектують вантажі на ПС, що відправляються, та ін., а також оформлюють необхідну документацію.

Конструкція, обладнання та облаштування комерційного складу повинно мати достатні площі для розміщення в ньому вантажів. Склад повинен бути облаштований ізольованими приміщеннями та приміщеннями, що замикаються на замки, для зберігання найбільш цінних вантажів, а також приміщеннями з регуляцією температури для короткотермінового зберігання спеціальних вантажів, котрі потребують певних визначених температурних умов. Крім того, на складі повинні бути передбачені приміщення, що опалюються, для робочого персоналу. Обладнання та облаштування комерційного складу повинно забезпечувати повну збереженість в ньому вантажів, також забезпечувати механізацію працеємних операцій і потрібні санітарно-гігієнічні умови, а також має відповідати всім нормам охорони праці обслуговуючого персоналу.

ВКС будуються з урахуванням раціональної технології проведення в них операцій по обробці вантажів. Один склад або декілька секцій в ньому мають бути призначені для прийому та відправлення вантажів, інший склад або декілька секцій в ньому - для прибуття та видачі вантажів, для обробки транзитних вантажів та ін. І для кожної з вказаних операцій повинен бути передбачений достатній за площею фронт робіт.

Отже, ми на основі даних про структуру вантажопотоків зробимо розрахунки технологічних параметрів вантажного комплексу, кількості засобів механізації, розробимо планування складів та технологію обробки різних категорій вантажів.

1. Розрахунки технологічних параметрів механізованих вантажних складів

1.1 Аналіз структури вантажопотоків

В загальному обсязі добової вантажопереробки виділяють таки потоки:

· вантажі, що відправляються міжнародними повітряними лініями(МПЛв);

· вантажі, що прибувають міжнародними повітряними лінями(МПЛп);

· трансферні вантажі, що перевозяться на міжнародних повітряних лініях(МПЛтр);

· вантажі. що відправляються внутрішніми повітряними лініями(ВПЛв);

· вантажі, що прибувають внутрішніми повітряними лініями(ВПЛп).

На основі вихідних даних з добового вантажообороту та долі окремих видів вантажів розрахуємо ці 5 потоків.

Добовий вантажообіг, Qсут становить Qсут = 520 т/добу.

ВПЛ:

Питома вага вантажів на ВПЛ становить 50%. Тому, добовий вантажообіг на ВПЛ становить:

Qсут= т/добу.

Питома вага вантажів, що прибули по ВПЛ, становить 50%. Тому, добовий вантажообіг становитиме:

Qсут= т/добу.

Питома вага вантажів, що відправляються по ВПЛ, становить 50%. Тому, добовий вантажообіг становитиме:

Qсут= т/добу.

МПЛ: Питома вага вантажів на МПЛ становить 50%. Тому, добовий вантажообіг на МПЛ становить:

Qсут= т/добу.

Питома вага трансферних вантажів на МПЛ, становить 15% від всього об'єму, що перевозиться на МПЛ. Тому, добовий вантажообіг становитиме:

Qсут= т/добу.

Питома вага вантажів, що прибули по МПЛ, становить 60% від всього об'єму, що перевозиться на МПЛ.. Тому, добовий вантажообіг становитиме:

Qсут= т/добу.

Питома вага вантажів, що відправляються по МПЛ, становить 25% від всього об'єму, що перевозиться на МПЛ. Тому, добовий вантажообіг становитиме:

Qсут= т/добу.

Отже, приймаємо рішення побудувати в нашому ВКА два склади:

Iск - для вантажів, що перевозяться на ВПЛ (Qсут=260 т/добу);

IIск - для вантажів, що перевозяться на МПЛ, включаючи і трансферні (Qсут=260 т/добу).

План вантажного комплексу, з обраною кількістю складів наведено в Додатках.

1.2 Розрахунки технологічних площ складів

При проектуванні вантажних складів підлягають розрахункам такі технологічні площі:

- площа, зайнята безпосередньо під вантажем, що зберігається;

- площа, необхідна для здійснення операції по прийманню та видачі вантажу;

- площа, зайнята проїздами і проходами;

- площа, зайнята під службові приміщення.

Загальна площа складу розраховується за формулою:

1.2.1 Розрахунок робочої площі вантажного складу

ВПЛ(Ісклад): напільне(штабельне) зберігання вантажів.

Розрахуємо ємність складу Ескл, за формулою:

, де

- добовий вантажообіг аеропорту по відправленню та прибуттю вантажів на ВПЛ, т/добу.

- коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження вантажів на склад протягом різних сезонів і місяців року (Кнер=1,5);

- середня тривалість збереження вантажів на складі, діб(Тхрср =1,5 доби).

- прибувші :

т.

- відпр.:

т.

Загальна ємність цього складу становитиме 585 т.

Розрахунок робочої площі для вантажів, перевезених на ВПЛ виконується виходячи з питомих навантажень на м2 підлоги складського приміщення і виконується за формулою:

[ м2 ], де

- ємність приміщень, призначених для складування вантажів на підлогу, чи в штабелях, т.;

- питоме навантаження, що допускається, на 1 м2 площі складу, т/м2 (т/м2);

- коефіцієнт надлишкової площі, що враховує нерівномірність розподілу вантажів().

- прибувші:

м2,

- відпр.:

м2.

Загальна робоча площа цього складу становитиме =1170 м2.

Кількість штабелів розраховується за формулою:

, де

- площа одного штабелю.

м2. Тоді,

- прибувші:

штабелів.

- відпр:

штабелів.

Загальна кількість штабелів на цьому складі =50 штабелів.

МПЛ(ІІсклад):

стелажне зберігання вантажів.

Розрахуємо ємність складу Ескл, за формулою:

,

- прибувші:

т,

- відпр.:

т,

- трансферні ( =1 доба):

т.

Тоді, загальна ємність складу становитиме:

т.

При визначенні необхідної робочої площі для вантажів, складованих на стелажах (МВЛ), за основу розрахунку приймається обсяг робочої комірки стелажа : [ м2 ], де

l - довжина комірки, (м) (l =1,3 м),

b - ширина комірки, (м) (b=1 м),

h - висота комірки, (м) (h=1,1м). Тоді,

м2.

Розрахуємо вагову ємність комірки стелажа за формулою:

[т], де

- об'ємна вага складованого вантажу, т/м3 (т/м3);

- коефіцієнт заповнення комірки вантажем().

т.

Кількість робочих комірок стелажів що необхідна для розміщення вагової ємності складованого вантажу , визначається за формулою:

;

комірок.

Кількість ярусів стелажів визначається за формулою:

, де

- питоме навантаження, що допускається, на 1 м2 площі складу стелажного збереження, т/м2(=3,2 т/м2);

- площа однієї комірки;

.

Тоді, ярусів. Розрахункове число робочих комірок у нижньому ярусі стелажів(Z) визначається з умови:

;

комірок.

Сумарна робоча площа відділу складу, призначеного для збереження вантажів на стелажах, розраховується по формулі:

, де

- ширина прорізів між суміжними комірками, м(=0,1м).Тоді,

м2.

1.2.2 Розрахунок додаткової площі вантажного складу

Площа ділянки приймання і комплектування розраховується по наступній формулі:

, де

- навантаження на 1 м2 на ділянці приймання і комплектації,(=0,5 т/м2);

- термін збереження вантажів на ділянці приймання і комплектації, діб (=0,7 діб).

Тоді,

ВПЛ(Ісклад):

м2.

МПЛ(ІІсклад):

м2.

1.2.3 Розрахунок допоміжної площі вантажного складу

Орієнтовний підрахунок площі , зайнятої проїздами і проходами, може бути виконаний по формулі:

, де

- коефіцієнт, що враховує потребу в допоміжній площі всередині складу, зайнятої проїздами і проходами.( =0,7).

ВПЛ(Ісклад):

м2.

МПЛ(ІІсклад):

м2.

1.2.4 Розрахунок службової площі вантажного складу

Службова площа розраховується по формулі:

, де

- кількість працівників на складі, чол.

, - нормативна площа на 1 чоловіка, м2.

ВПЛ(Ісклад):

=9 чол. Тоді,

=3,25м2/чол. Тоді,

м2.

МПЛ(ІІсклад):

Для складу МВЛ врахувати також чисельність робітників митниці.

=9+4=13 чол. Отже, =3,25м2/чол. Тоді,

м2.

Отже, підрахуємо загальну площу складу:

ВПЛ(Ісклад):

м2.

МПЛ(ІІсклад):

м2.

1.3 Визначення габаритів вантажного складу

Визначення габаритів виконується з умов заданої загальної площі. Як правило, при проектуванні складів задаються їхньою шириною Вскл, що за будівельними вимогами застосовується кратної 3 і складає 12, 18,24,36 чи 48 м. Також при визначенні габаритів складу враховують довжину фронту навантажувально-розвантажувальних робіт.

Вибираємо ширину складу, що дорівнює 48 м для ВПЛ і 36 м для МПЛ.

Довжина складу , визначається за формулою:

;

ВПЛ(Ісклад):

м.

МПЛ(ІІсклад):

м.

1.4 Розрахунок фронту навантажувально-розвантажувальних робіт

1.4.1 Розрахунок оптимального числа місць приймання вантажів

Оптимальне число місць приймання і чисельність комплектів машин і устаткування для забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт і операцій, зв'язаних з прийманням і оформленням вантажів, розраховується за формулою:

, де

- інтенсивність вхідного потоку автомашин, од./год.;

- середній час очікування машин з вантажем у черзі на розвантаження, год. (=0,6 год.);

- ймовірність того, що пункти приймання будуть зайняті, і чергова автомашина з вантажем буде чекати своєї черги на розвантаження (=0,95);

- ймовірність того, що час простою машин у чеканні розвантаження може виявитися більше заданого (=0,05);

- інтенсивність обслуговування одного відправника вантажу (обернено пропорційна середньому часу обслуговування одного відправника вантажу

=0,4). од./год.

Інтенсивність вхідного потоку автомашин може бути розрахована за формулою:

,

Страницы: 1, 2

Голосование

Как вы оцениваете работу нашего сайта? Отлично Хорошо Нормально Плохо Результаты