відси приріст експорту за рахунок зміни вартості обсягу в незмінних цінах склав 280 тис. грн. (880 - 600). Останній індекс - це добуток індексу кількості та індексу структури, тобто зміна фізичного обсягу породжується сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо.

Перед тим як порахувати Iкіл потрібно визначити середню ціну товарів в минулому році:

Отже,

Таким чином, приріст вартості товару за рахунок зміни його кількості складає 237 тис. грн.

.

Звідси приріст вартості за рахунок зміни структури дорівнює 43 тис. грн. (880 - 837). Додавання кількості і структури є величиною фізичного обсягу: (237 + 43) = 280 тис. грн.

Отже, вартість експорту (експортна виручка) групи товарів, що аналізується, за рік збільшилась на 130 тис. грн. Така зміна викликана:

- зміною кількісної структури експорту, який виявився в збільшенні питомої ваги дорожчого товару, що дозволило отримати додатково 237 тисяч гривень;

- зростанням загальної кількості товарів, які експортуються, що збільшило вартість експорту товарів на 43 тис. грн.;

- зниженням експортних цін, які зменшили вартість експорту на 150 тис. грн.

При аналізі експортних операцій необхідно оцінити раціональність використання оборотного капіталу підприємства.

Основними критеріями раціонального використання оборотного капіталу підприємства при здійсненні експортних торгових операцій є: тривалість обороту оборотного капіталу, рентабельність експорту товарів.

Тривалість обороту залежить від маршруту перевезень товару, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями.

Послідовність аналізу. Спочатку визначаються середньорічні залишки оборотних коштів за формулою:

де З - залишок на початок кварталу (місяця);

n - кількість періодів.

Аналітичні дані про залишки оборотних активів при здійсненні експортних поставок за два останні роки приведені відповідно в табл. 7 та 8.

Таблиця 7. Залишки оборотних засобів при здійсненні експортних поставок в звітному році, тис. грн.

Вид засобів	01.01	01.04	01.07	01.10	01.01	СЗ
Грошові кошти	400	40	110	150	300	162
Товарні запаси	700	500	900	1300	2000	1012
Розрахунки з покупцями	680	1100	1600	2000	2200	1085
Всього	1780	1640	2610	3450	4500	2259

Таблиця 8. Тривалість обороту при здійсненні експортних поставок у минулому році, тис. грн.

Вид засобів	01.01	01.04	01.07	01.10	01.01	СЗ
Грошові кошти	90	50	55	67	470	113
Товарні запаси	40	357	254	300	700	320
Розрахунки з покупцями	350	378	340	356	700	400
Всього	480	785	649	723	1870	833

Оборот оборотного капіталу (оборотних коштів) відбувається за схемою: гроші - товар на складі - відвантаження товару зі складу та розрахунки з покупцями (дебіторами) - гроші. Всі стадії обороту відображаються в активі по статтях 2-го розділу бухгалтерського балансу.

За два останні роки значення підсумкових показників середніх залишків відповідно дорівнювали 2259 тис. грн. та 833 тис. грн.

Далі визначається кількість оборотів (КО) оборотного капіталу (оборотних засобів) за рік. Для цього використовується формула:

З (собівартість реалізованих товарів)

КО = ------------------------------------------------------------- (5)

СЗ (середньорічні залишки)

У нашому прикладі: 15000 / 2259 = 6,640.

У звітному році оборотний капітал здійснив оборот понад 6 разів.

Наступним етапом є визначення тривалості одного обороту:

У звітному році тривалість одного обороту склала 54 дні. Аналогічно визначається тривалість обороту кожної частини оборотного капіталу.

Якщо оборот оборотного капіталу прискорюється, це дає можливість підприємству досягти відносного звільнення капіталу з обороту. Величина звільнення (ВЗ) визначається за наступною формулою:

Ефективність експортних операцій досягається лише в тому випадку, коли прискорення оборотності поєднується з необхідним рівнем рентабельності продаж.

Показник рентабельності експорту товарів (R) визначається за формулою:

Крім зміни курсу гривні на показник впливають такі основні фактори:

- експортна ціна (контрактна ціна);

- рівень витрат у валюті;

- купівельна ціна одиниці товару в гривнях;

- рівень витрат в гривнях тощо.

Факторний аналіз рентабельності експорту здійснюють будь-яким відомим способом.

Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах організувати облік, що забезпечує отримання необхідної достовірної інформації про продаж (закупівлі) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов'язані із реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

Визначення економічної ефективності та ефекту експортної діяльності

підприємства доцільно проводити в наступній послідовності:

- розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання);

- розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);

- розрахунок економічного ефекту товару;

- розрахунок економічної ефективності експорту товару.

При розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:

- ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована в українській валюті;

- ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;

- спосіб оплати затовар - комерційний кредит.

1. Розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах) з врахуванням наведених умов виглядає наступним чином:

В ек. б. ц = В ек. в. (9),

де В ек. б. ц - беззбиткова експортна ціна товару, грн.; В ек. в. - повні витрати на експорт товару (витрати, пов'язані із виробництвом товару та його реалізацією на зовнішньому ринку), грн.

В ек. б. ц1 = В ек. з : k в е (10)

де В ек. з - беззбиткова експортна ціна товару, грн.;

k в е - курс валюти за даними Національного банку України на розрахункову дату, грн. / вал. од.

В ек. б. ц2 = В ек. з : (k в е х k кр) (11)

де В ек. б. ц2 - беззбиткова експортна ціна товару, грн.;

k кр - коефіцієнт кредитного впливу.

Використання комерційного кредиту (авансу) у здійсненні експортно-імпортних операцій, які забезпечують обмін продукцією у матеріально-речовій формі, обумовлює коригування показників економічної ефективності та ефекту за допомогою коефіцієнту впливу та розраховується за формулою:

(12)

де k кр -- коефіцієнт кредитного впливу;

В ек. т - експортна ціна товару, грн.;

Р - розмір комерційного кредиту (авансу), %;

t - термін надання комерційного кредиту (авансу), рік;

Рн - розмір додаткового прибутку.

Комерційний кредит (аванс) як спосіб розрахунку використовується зовнішньоторговельними операторами для реалізації міжнародних угод, пов'язаних із купівлею-продажем машин і устаткування.

2. Розрахунок максимально допустимих повних витрат на експорт визначеного товару (при відомій зовнішньоторговельній ціні) необхідно здійснювати з врахуванням наведених умов за наступними формулами:

В max ek = В ек.т. (13)

де В max ek - максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.

В max ek 1 = В ек.т. х k в е (14)

де В max ek 1 - максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.

В max ek 2 = В ек.т. х k в е х k кр (15)

де В max ek 2 - максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.

Якщо В max ek 2 (В max ek 1, В max ek 2) > В ек.т., то експорт обраного в даному

випадку товару для підприємства є економічно недоцільним.

3. Розрахунок економічного ефекту експорту товару необхідно проводити за формулами:

Е ек. п = В ек. т - B ек. в (16)

де Е ек. п - економічний ефект експорту товару, грн.;

В ек. т - виручка від експорту товару, грн.;

B ек. в - повні витрати підприємства на експорт товару, грн.;

Е ек. п 1 = В ек. т - B ек. в = (В ек. г + B в ) - B ек. в (17)

де Е ек. п 1 - економічний ефект експорт товару, грн.

В ек. т = В ек. г + B в (18)

де В ек. г - гривневий еквівалент відрахувань до валютного фонду підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсом Національного банку України на дату надходження валюти, грн.;

B в - гривнева виручка від обов'язкового продажу валюти, грн.

Е ек. п 2 = (В ек. г + B в ) х k кр - B ек. в (19)

де Е ек. п 2 - економічний ефект експорту товару, грн.

Якщо Е ек. п (Е ек. п 1, Е ек. п 2) є додатною величиною, то експорт вибраної продукції економічно вигідний, а тому слід шукати можливості для його збільшення з врахуванням досягнутого рівня виробництва.

4. Розрахунок економічної ефективності експорту товару необхідно проводити за формулами:

ЕЕ ек. п = В ек. т : B ек в

де ЕЕ ек. п - економічна ефективність експорту.

ЕЕ ек. п 1 = (В ек. г + B в) : B ек в (21)

де ЕЕ ек. п 1 - економічна ефективність експорту.

ЕЕ ек. п 1 Е ек. п 2 = (В ек. г + B в) х k кр: B ек в (22)

де Е ек. п 2 -- економічна ефективність експорту.

Е ек. п 3 = О ек.т : С ек.т (23)

де Е ек. п 3 - економічна ефективність експорту;

О ек.т - обсяг експортних товарів у внутрішніх середньорічних цінах, тис. грн.;

С ек.т - виробнича собівартість експортних товарів, тис. грн.

де Е ек. п 4 - економічна ефективність експорту, %;

К ек .т - середньорічна вартість основного та оборотного капіталів при виробництві експортної продукції, тис. грн.

На підставі показників, які визначаються за формулами (16-24), можна зробити наступні висновки про економічну ефективність експорту:

Е ек. п (Е ек. п 1, Е ек. п 2), ЕЕ ек. п (ЕЕ ек. п 1, ЕЕ ек. п 2), ЕЕ ек. п 3 , ЕЕ ек. п 4 доцільно розраховувати при укладанні кожної експортної угоди з метою вибору найбільш оптимальної за критерієм максимуму Е ек. п (Е ек. п 1, Е ек. п 2) та за умови ЕЕ ек. п (ЕЕ ек. п 1, ЕЕ ек. п 2) > Е ек. п 3 ;

якщо Е ек. п (Е ек. п 1, Е ек. п 2) > 1, а Е ек. п (Е ек. п 1, Е ек. п 2) > ЕЕ ек. п 3 , то експорт відповідних товарів є для підприємства економічно вигідним і слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів з врахуванням найбільш вигідних напрямків експорту;

ЕЕ ек. п 4 свідчить про рівень ефективності експорту відповідних товарів, при цьому перша частина формули (24) показує, який відсоток доходу підприємство отримає від реалізації експортної операції, а друга - визначає, скільки разів за період, що розглядається, капітал, авансований на експорт, зміг обернутися. Відповідно, чим більше обидві частини даної формули, тобто величина ЕЕ ек. п 4, тим вигідніше експорт відповідних товарів.

Показники ефективності експортних угод доцільно використовувати при аналізі експортної діяльності підприємства за минулий період; обгрунтуванні окремих пропозицій про реалізацію товару; планування експортної діяльності на майбутній період.

3. Практичне завдання

а) відобразити наведені в таблиці валютні операції на рахунках бухгалтерського обліку;

б) при цьому необхідно перерахувати операції в іноземній валюті на національну за курсом Національного банку України.

№	Дата	Зміст операції	Курс НБУ	Сума
1	26.09	Від зарубіжного інвестора надійшла і зарахована на валютний рахунок іноземна валюта є рахунок погашення заборгованості по внеску в статутний фонд	5,00	3000 дол.
2	29.09	Валютні кошти перераховані банку для продажу	5,2	2000 дол.
3	29.09	3 поточного рахунку підприємства перераховано банку комісійну винагороду за продаж валюти в розмірі 1 % від суми угоди
4	29.09	Списана сума комісійної винагороди банку на відповідні витрата з реалізації валюти
5	30.09	Зарахована на поточний рахунок сума одержаної виручки від продажу інвалюти за ринковим курсом 5,31 грн. за 1 дол.
6	30.09	Списана сума собівартості реалізованої інвалюти	5,20
7	30.09	Відображений фінансовий результат від продажу іноземної валюта (суму розрахувати)
8	29.09	Списана курсова різниця проданої валюти на день продажу (суму розрахувати)
9	30.09	Проведений перерахунок залишку валюти на кінець звітного періоду по курсу НБУ (суму розрахувати)	5,20

Розв'язок

Відобразимо валютні операції в журналі реєстрації:

№ оп.	Зміст операції	Бухгалтерський облік
1		Д-т	К-т	Сума
1	Надійшла іноземна валюта	312	334	3000$=15000
2	Перераховано валютні кошти	334	312	2000$=10400
3	Перераховано комісійну винагороду	377	311	104
4	Списана сума комісійної винагороди	942	377	104
5	Виручка від продажу інвалюти	311	711	10620
6	Списана сума собівартості	942	334	10400
7	Списана курсова різниця	312	714	400
8	Проведений перерахунок залишку валюти	312	714	200

Література

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах - Житомир: ПП "Рута", 2002.

2. Міхалкович АЛ. Бухучет в зарубежных стратах - Мінск: ООО «Мисанта»: ООО «ФУ Аннформ», 2003.

3. Парфенов К.Г. Международные стандарти финансовой отчетности. М.: «Парфенов.ру», 2003

4. Завгородний В.П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса. - К.: ВиРАР, Дакор, 2000. - 608 с.

5. C.Ф.Голов, В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001. - 840с.

6. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. З англ. О.Мінін, О.Ткач. - К.: Основи, 1997. - 943с.

Страницы: 1, 2

Голосование

Как вы оцениваете работу нашего сайта? Отлично Хорошо Нормально Плохо Результаты