Для майстра важливі такі цінності, як "досконалість у роботі" і "знання" (оскільки студент навчається, поняття "праця" і "навчання" у нього деякою мірою співпадають). Майже завжди велике значення має самореалізація, часто -- досягнення цілей, іноді -- користь для суспільства, статус. Часто відносно невисоке значення має заробіток. Однак є випадки, коли людина хоче добре трудитися і одночасно добре заробляти. Такий варіант (поєднання типів "майстер" і "заробітчанин") характерний для групи студентів з відносно невисоким матеріальним становищем (вибірка В).
У деяких вибірках присутній тип "альтруїст", для якого головне -- користь для людей. Суттєве значення для цього типу людей має самореалізація і справедливість оцінки праці, яка трактується у цьому випадку як справедливість взагалі. Заробіток часто не має великого значення.
Майже у всіх вибірках присутній тип "командир", для якого головне -- участь в управлінні людьми, організаціями, процесами. Для цих людей характерне також прагнення до досягнення цілей. Слід підкреслити, що управлінці як психологічний тип у більшості випадків люди творчі. Заробіток для них не має великого значення. Іноді важливим є відсутність тиску, але ця цінність у даному випадку розуміється як самостійність, яку ці люди оцінюють високо.
У більшості вибірок присутній тип "заробітчанин". Для нього головне -- заробіток. На жаль, у нашому суспільстві цей тип часто не є активним. Ці люди взагалі полюбляють задоволення. Для них важливі гарні товариші, нерідко і цікава робота. У більшості випадків (крім вибірок В, Г) досконалість у роботі, самореалізація у праці для них мають невелике значення.
Найбільш пасивним є тип "сибарит" або "любитель комфорту". Для нього головне -- спокійна робота, відсутність тиску. Ні досконалість у роботі, ні самореалізація не мають значення, ніяких цілей перед собою ці люди не ставлять. Нерідко цей тип поєднується з типом "заробітчанин" у спільну групу "біоцентрист".
За результатами факторного аналізу можна простежити, якою мірою пов'язана така суто особистісна, активна властивість, як прагнення до самореалізації, із трудовими типами. Найміцніший зв'язок характерний для типу "майстер", слабший -- для типів "командир" і "альтруїст" і зовсім слабкий, практично відсутній, для групи типів "біоцентрист".
Надаючи великого значення виявленню трудових типів у тій чи іншій професійній групі або організації, не слід забувати, що у чистому виді ці типи зустрічаються рідко, а психологічний портрет конкретної людини -- це баланс розглянутих цінностей. На рис. 10 портрет подано як значимість цінностей, які визначають різні трудові типи, характерні для студентів. На всіх діаграмах домінуючі типи виділені відокремленням відповідного сектора. Приймаючи рішення у сфері своєї трудової або навчальної діяльності, людина вирішує багатокритеріальну задачу, ніби використовуючи принцип голосування, але підштовхнути її у позитивному напрямку повинна висока корпоративна культура всієї організації та її підрозділу, в якому вона працює або учиться.
Рис. 10. Характерні трудові портрети студентів (значимість цінностей, які визначають трудові типи у %, 2002 р.)
Результати факторного аналізу даних опитування викладачів подано у табл. 3. Респонденти розділилися на три мотиваційних типи: "учені", "соціоцентристи" і "біоцентристи".
Для "учених" найбільше значення мають пізнання і самореалізація, для "соціоцентристів", "наставників" -- робота (нагадаємо -- це, в основному, робота викладача) і "щастя суспільства", для "біоцентристів" -- матеріальний добробут, здоров'я і дозвілля. Факторне навантаження виявляє чітку закономірність: самореалізація, яка є сутнісно-особистісною властивістю, найбільшою мірою пов'язана із трудовим типом "майстер", меншою -- із групою "соціоцентрист", типом "наставник" і зовсім не пов'язана із типом "біоцентрист".
Серед "виробників" свідомість "учених" більше звернена всередину, у себе. Це -- інтроверти. Тому для них мають велике значення самореалізація і духовність Свідомість "соціоцентристів" більше звернена назовні, на інших людей. Це -- екстраверти. Тому для них мають велике значення альтруїстські цінності, а також друзі.
Наявність перших двох типів характерна для вузу, і вони, безсумнівно, бажані. Однак необхідно визнати, що це різні типи.
До них повинні висуватися різні вимоги і використовуватися різні методи мотивації. Від "ученого" необхідно вимагати більше публікацій, винаходів, швидкого пересування драбиною учених ступенів, усіляко заохочувати ці досягнення і т.д. Доцільним буде зменшити для нього аудиторне навантаження.
Таблиця 3. Мотиваційні типи і факторні навантаження, отримані при аналізі життєвих цінностей викладачів
Життєві цінності | 1.3 Учений | 2Соціоцентрист, наставник | 4Біоцентрист | |
Дозвілля | -0,02 | 0,04 | 0,75 | |
Друзі | 0,06 | 0,67 | 0,52 | |
Здоров'я | -0,13 | 0,30 | 0,84 | |
Матеріальний достаток | 0,23 | -0,04 | 0,85 | |
Визнаний успіх | 0,64 | 0,44 | 0,01 | |
Пізнання | 0,87 | -0,01 | 0.05 | |
Праця (переважно - навчальна) | 0,28 | 0,82 | -0,03 | |
Самореалізація | 0,82 | 0,30 | -0,08 | |
Свобода | 0,50 | 0,51 | -0,04 | |
Сім'я | 0,35 | 0,46 | 0,42 | |
Щастя для суспільства | 0,21 | 0,76 | 0,19 | |
Духовність, релігія | 0,69 | 0,25 | 0,21 | |
Кількість респондентів, % | 37,5 | 37,5 | 25 |
Від "наставника" потрібно вимагати більшої педагогічної майстерності, більш ефективної виховної роботи, більшої кількості методичних розробок високого рівня, його можна заохочувати шляхом присвоєння звання "кращий лектор", "кращий асистент" з відповідними цінними винагородами, переводити на посаду доцента і професора до затвердження цих звань ВАКом.
Розподіл робіт відповідно до ціннісних орієнтацій і здібностей людей різко підвищить їхнє задоволення від власної праці, їх відданість вузу.
Оцінка з погляду управління персоналом третього типу викладачів-"біоцентристів" вимагає додаткового аналізу. Важливе сполучення цінностей "біоцентриста" з іншими цінностями. Те, що людина дбає про свій матеріальний добробут, здоров'я та дозвілля (факторне навантаження відповідно: а = 0,89; 0,84 і 0,75), цілком природно, але те, що група цих викладачів (1/4 опитаних) мало цікавиться роботою, самореалізацією і байдужа до щастя людей (факторне навантаження відповідно: а = -0,03; -0,08; 0,19), насторожує. Це, зокрема, вказує на той факт, що підбір кадрів здійснюється формально, без залучення психологів. Але є й інша причина такого явища.
Формування особистості продовжується протягом всього людського життя, особливо до 45 років (див. наприклад, рис. 3). Багато викладачів працюють у вузі 10-20 і більше років. Відповідно, певною мірою вони формувалися як особистості у вузі. Тому велика кількість "біоцентристів" свідчить про недосконалість корпоративної культури та системи мотивації у вузі. "Тут багато тих, хто працює добре, але можна працювати і погано" (запис у одній з анкет). На думку більшості респондентів, планування роботи, звітність і контроль є формальними. "Добре заповнені папери -- гарний викладач, погано -- поганий" (типовий запис у анкеті).
Оцінювання праці здійснюється відповідно до виробітку, але не за якістю: слабко мотивуються вищі досягнення у науці, лекторській майстерності, іноді зневага до етичних норм залишається непоміченою.
Результати факторного аналізу даних про трудові цінності дозволили уточнити мотиваційні типи, які були виявлені при факторному аналізі життєвих цінностей. Наприклад, у табл. 4 наведені дані, отримані у одному із вузів України. Тут чітко проглядається розподіл основної частини професорсько-викладацького складу на "учених" і "наставників". Для перших головне -- це творчість, самореалізація, "експериментування і реалізація ідей", "можливість роботи над дисертацією". Для других -- це "можливість вчити", але їх важко відокремити від альтруїстів (важливою є "користь праці для студентів і суспільства в цілому").
"Біоцентристи" у деяких випадках виступають загальною групою, а у інших поділяються на "заробітчан" (головне -- заробіток, соціальна підтримка) і "сибаритів" (головне -- відсутність перевантажень, відсутність тиску).
Встановлено, що для визначеної групи респондентів потреба у визнанні успіху і важливості статусу є не фоновою рисою особистості, а її основною властивістю. Ці люди, як правило, кар'єристи. Часто зазначені риси поєднуються з потребою управляти людьми, бо керівник "завжди на сцені". В одних він викликає захоплення, в других -- повагу, в третіх -- страх. Отут мимоволі згадуємо "Маленького принца" Сент-Екзюпері: "Земля -- планета не проста! На ній нараховується сто одинадцять королів..., сім тисяч географів, дев'ятсот тисяч ділків, сім з половиною мільйонів п'яниць, триста одинадцять мільйонів честолюбців, разом біля двох мільярдів дорослих". Так, честолюбців занадто багато, і менеджерам не можна не зважати на це.
Порівнюючи гіпотетичну структуру мотиваційної сфери і результати її експериментально-статистичної перевірки шляхом опитування студентів і викладачів можна зробити висновки, що з деякими застереженнями передбачувана структура підтверджується, хоча для конкретної професійної групи присутні не всі мотиваційні типи.
Таблиця 4. Мотиваційні типи і факторні навантаження, отримані при аналізі трудових цінностей викладачів
Трудові цінності | 1.3 Учений | 2 Соціоцентрист, наставник | 3.2 Честолюбець | 4 Біоцентрист | |
Велика відпустка | -0,06 | 0,06 | 0,60 | 0,13 | |
Можливість подальшого навчання | 0,49 | 0,19 | -0.14 | 0,34 | |
Можливість навчати | 0,16 | 0,70 | -0,03 | 0,01 | |
Можливість кар'єри | 0,35 | -0,31 | 0,58 | 0,24 | |
Можливість роботи над дисертацією | 0,76 | -0,10 | -0,03 | 0,04 | |
Самореалізація | 0,77 | 0,20 | 0,17 | 0,05 | |
Можливість творчості | 0,84 | -0,12 | 0,05 | 0,23 | |
Можливість управління людьми | 0,64 | 0,04 | 0,46 | -0,25 | |
Експериментування, реалізація ідей | 0,77 | 0,32 | -0,15 | 0,13 | |
Надійне майбутнє | 0,45 | 0,11 | 0,12 | 0,46 | |
Відсутність тиску, диктату | 0,28 | -0,08 | 0,39 | 0,52 | |
Відсутність перевантажень | -0,16 | -0,02 | 0,36 | 0,77 | |
Користь праці для студентів | 0,18 | 0,74 | 0,17 | 0,28 | |
Користь праці для суспільства | 0,10 | 0,76 | 0,34 | 0,11 | |
Поважна робота | 0,05 | 0,39 | 0,78 | 0,13 | |
Соціальна підтримка | 0,16 | 0,26 | 0,09 | 0,63 | |
Справедливість оцінки | 0,07 | 0,21 | 0,12 | 0,84 | |
Визнаний успіх | 0,18 | 0,40 | 0,63 | 0,30 | |
Гарний заробіток | 0,25 | -0,47 | 0,07 | 0,68 | |
Добрі товариші | 0,07 | 0,10 | 0,04 | 0,73 |
Так, тип "командир" не надто типовий для більшості представників професорсько-викладацького складу.
Для даних респондентів типи "учений" і "новатор" можна розглядати разом. Для них також важко розділити типи "учений" і "майстер". Тип "наставник" часто є представником усієї соціоцентристської групи.
Завершуючи аналіз трудових цінностей викладачів, доводиться повернутися до проблеми: чи дійсно трудовий тип "командир" практично відсутній серед професорсько-викладацького складу?
Методичні труднощі полягають у тому, що у бажанні владарювати важко зізнатися навіть собі. У анкеті потрібно поставити надто багато питань, які могли б виявити і тим більше диференціювати трудовий тип "командир" (було поставлене тільки одне питання: "участь в управлінні вузом"). Тому доводиться доповнювати статистичні дані результатами багаторічних спостережень.
Серед викладачів вузів (як і серед викладачів шкіл) є група людей-властолюбців. Вони отримують задоволення, усвідомлюючи, що студенти (або школярі) залежать від них, більше того -- що доля цих молодих людей або дітей знаходиться у їхніх руках. Зазвичай ці викладачі -- люди з комплексом неповноцінності: їм не вдалося захистити дисертацію, зайняти посаду якого-небудь керівника, бути гідним чоловіком, главою родини і т.д. Такі викладачі невпинно демонструють свою владу, а іноді й прямо говорять про неї. Переконати або хоча б стримати їх часто не вдається ні їхнім колегам, ні безпосередньому керівнику.
Частіше жертвою таких властолюбців стають або не дуже здібні студенти (хоча вони цілком могли б задовільно навчатися за умови іншого ставлення до них), або обдаровані, які чимось відрізняються від інших, до чогось прагнуть (вони віддають перевагу певним предметам, мають право на вільне відвідування лекцій, достроково складають іспити і т.д.). Такі жертви властолюбців нерідко змушені кидати навчання або переходити у інший навчальний заклад.
Формуванню типу викладача-властолюбця сприяє автократичний тип організаційної культури у вузі або школі і, навпаки, перешкоджає особистісно-орієнтований демократичний менеджмент. Можна навіть сказати, що викладач, який демонструє свою владу над учнями, може існувати тільки за автократичної системи, причому вину за його діяння несе не тільки він сам, але й вся організація, особливо -- її керівники.
Протистояти негативним проявам особистості викладача-властолюбця повинна не тільки система менеджменту, але і система самоврядування студентів.
Вивчення факторного навантажень знову показує, що самореалізація більш за все пов'язана з трудовим типом "учений", менше -- із групою "соціоцентрист" і не пов'язана із групою "біоцентрист".
Щоб виявити основні мотиваційні типи верстатників, також був проведений факторний аналіз. У результаті його були виявлені: "майстер-альтруїст" (14,3% опитаних), "командир" (16,1%) і "заробітчанин" (69,6%). Наявність "майстра-альтруїста" відображає специфіку роботи верстатника на великому підприємстві. Робітник почуває себе членом великого колективу, який виконує певну місію. Звідси у людини, прихильної до праці, яка реалізує в ній свої здібності ("майстер"), з'являється турбота про користь праці для суспільства. У людини, схильної до управління іншими ("командир"), присутнє бажання виконувати відповідальну роботу, а також любов до спілкування.
Типи "майстер-альтруїст" і "командир" -- важливі компоненти даної професійної групи. Перший -- це еталон ідеального робітника, людина, яка любить свою спеціальність, у ряді випадків досягає звання кращого токаря, фрезерувальника і т.п. Другий -- це претендент на посаду лінійного керівника (виробничого майстра).
