На сьогодні дослідження сім'ї в Україні, практична робота з сім'єю є доволі популярним напрямком психологічної науки і практики, особливо порівняно з попередніми роками, коли ця проблема знаходилася на периферії наукової думки. Так, зростають - як кількісно, так і якісно - установи та організації, що займаються проблемами сім'ї на державному рівні. Це насамперед установи, які реалізують державну політику допомоги сім'ї (Центри соціальних служб для молоді, відділи сім'ї та молоді, Служба у справах неповнолітніх). Діяльність недержавних фондів, організацій (Спілка захисту сім'ї та особистості, Центр екології сім'ї та ін.) також робить вагомий внесок у сферу практичної допомоги сім'ї та наукових досліджень. Ґрунтовними психологічними та соціально-психологічними дослідженнями проблем сім'ї займаються такі провідні наукові установи, як Державний інститут проблем сім'ї та молоді, Інститут психології АПН України, Інститут соціальної і політичної психології АПН України, Інститут проблем виховання АПН України. Одним з основних об'єктів соціальної роботи виступають молодіа сім'я та сім'ї, які мають проблеми у сімейному вихованні, сім'ї, які за особливостями своєї життєдіяльності потребують соціальної підтримки, допомоги, реабілітації. Це неблагополучні, багатодітні, студентські сім'ї, сім'ї мігрантів та біженців, сім'ї з дітьми і батьками-інвалідами, сім'ї з нестандартною дитиною, бідні й малозабезпечені сім'ї, сім'ї одиноких та неповнолітніх матерів та ін. Соціальна робота з молодими сім'ями полягає у забезпеченні соціальної профілактики сімейного неблагополуччя; здійсненні системи заходів, спрямованих на запобігання аморальній, протиправній поведінці дітей та молоді; наданні соціальної допомоги та послуг з метою реалізації програми роботи з молодою сім'єю; наданні допомоги батькам у розв'язанні складних питань сімейного виховання; здійсненні соціальних послуг, здійсненні соціальної реабілітації.
Мета соціальної роботи з сім'єю - це соціальна профілактика, соціальна допомога, соціальний патронаж, соціальна реабілітація, надання їй соціально-психологічної, психолого-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, інформативно-консультативної, психотерапевтичної допомоги та підтримки з метою вдосконалення її життєдіяльності. Соціальна робота з сім'єю - це система взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сім'ї, спрямована на поліпшення матеріально - побутових умов життєдіяльності сім'ї, розширення її можливостей у здійсненні прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу. Завдання соціальних служб для молоді у роботі з сім'єю - надання конкретної індивідуальної допомоги сім'ї й молоді, яка збирається укласти шлюб, з метою раціональної організації спілкування, планування сім'ї, житєдіяльності та відпочинку, спілкування сім'ї з оточуючим середовищем, навчання раціонального розв'язання та подолання складних сімейних колізій, виховання дітей, а також профілактична робота з запобігання розлучень та ін.
Одним з важливих принципів роботи з сім'єю є принцип самозабезпечення сім'ї, тобто надання Їй соціальної допомоги з метою пошуку і стимуляції її внутрішніх резервів, які допоможуть сім'ї вирішити власні проблеми.
Соціальна робота з сім'єю спрямовується на всю сім'ю в цілому, а також на окремих її членів (дітей, батьків, подружню пару, інших членів родини). У процесі такої роботи вирішується питання раціональної організації внутрісімейного спілкування, нормалізації життєдіяльності і відпочинку сім'ї та окремих її членів, спілкування з оточуючим середовищем, допомога надається у раціональному розв'язанні складних сімейних колізій, конфліктів, знімаються стреси.
Соціальна профілактична робота з сім'єю полягає у реалізації системи соціально-психологічних, медико-соціальних і правових заходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополуччя, конфліктів, розлучень, стресових станів; у формуванні відповідального батьківства, збереженні репродуктивного здоров'я молоді; в організації роботи щодо запобігання помилок, розрахунків у системі сімейного виховання.
Соціальна допомога має на меті надання різноманітних соціальних послуг сім'ї в умовах конкретного суспільства, конкретної ситуації. Ці послуги сприятимуть формуванню у сім'ї нормальної життєдіяльності. Соціальні послуги можуть мати інформаційний, консультативний характер, метою їх є надання психолого-педагогічної, правової, соціально-медичної, матеріальної підтримки сім'ям. Завданя полягає у тому, щоб допомогти сім'ї в цілому і кожному з її членів справитися з повсякденними життєвими труднощами проблемами. Тобто кожна людина і сім'я в цілому мусить продіагностувати проблеми, які з'явилися, і самостійно вирішити їх. У разі потреби здійснюється їх корекція.
Соціальний працівник виступає посередником між сім'єю, державою, громадськими організаціями та законодавчими органами. Соціальні послуги спрямовані на допомогу у створенні й поліпшенні умов життєдіяльності сім'ї, можливостей її самореалізації, на захист її прав та інтересів. Це, насамперед, роз'яснення про пільги, що надаються молодим сім'ям, жінкам, одиноким, неповнолітнім матерям, дітям з неблагополучних сімей і сімей групи ризику, їх батькам, формування їхньої правосвідомості, відповідального ставлення батьків до батьківських обов'язків, надання різних видів соціальних послуг дітям і сім'ям - жертвам екологічних, технологічних, політичних катастроф, які опинилися в екстремальній ситуації, а також молоді, яка збирається взяти шлюб. Молодій сім'ї, неповнолітнім та молоді має бути гарантованим надання різного роду інформативних консультацій.
Соціальної допомоги потребують також сім'ї, які мають проблеми у вихованнні дитини з будь-яких причин, проблеми у внутрісімейних взаємовідносинах або у стосунках із суспільством, в організації життєдіяльності сім'ї, а також сім'ї соціального ризику з несприятливими умовами існування. Такі сім'ї потребують різних видів допомоги: з питань планування сім'ї, виховання та догляду за дітьми, адаптації до зміни зовнішніх умов, розробки індивідуальних сімейних стратегій, підготовки молоді до вступу в шлюб, організації вільного часу молодої сім'ї, налагодження сімейного побуту й господарства, удосконалення взаємостосунків у сім'ї тощо.
Соціальний патронаж - один з напрямів соціальної роботи, спрямований не постійне супроводження сімей, які потребують систематичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності соціальне незахищених сімей (малозабезпечених, багатодітних, з дітьми-інвалідами та ін.).
Соціальна реабілітація спрямована на надання допомоги молодій сім'ї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових або постійних труднощів у життєдіяльності сім'ї, які з'являються внаслідок тяжких захворювань, майнових витрат, конфліктних взаємостосунків, нервово-психічних захворювань, а також допомоги про, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності. Крім того, соціальна реабілітація передбачає надання допомоги сім'ям, члени яких мають стійку алкогольну чи наркотичну залежність, повернулися з місць позбавлення волі тощо.
Робота з соціальної реабілітації проводиться як з кожним членом сім'ї індивідуально, так і з усією сім'єю та її родичами. Основна мета такої роботи - виведення членів сім'ї з програми стану, надання соціально-медичної, соціально-правової допомоги, відновлення честі, гідності, права і свободи членів сім'ї.
Так наприклад, Українським державним центром соціальних служб для молоді розроблена і впроваджена програма молодою сім'єю. Завдання цієї програми - програма розв'язання птань стабілізації молодої сім'ї, підготовка молоді до шлюбу, профілактика сімейної дисгармонії, сімейного неблагополуччя, підготовка молодих батьків до виконання батьківських обов'язків і реалізація рекреативних потреб сучасної молодої сім'ї. Мається на увазі надання конкретної індивідуальної методичної допомоги різним типам молодих сімей і про людям, хто збирається одружуватись або щойно одружився; про, хто тривалий час одружені й мають проблеми у взаємостосунках; молодим батькам, які збираються мати дитину або вже мають новонароджену дитину; батькам у вихованні дітей різних вікових груп та ін.
Ця программа пропонує систему роботи соціальних служб для молоді з молодою сім'єю:
1) підготовку молоді до сімейного життя;
2) роботу з молодими сім'ями у плані стабілізації сімейних стосунків;
3) допомогу батькам щодо розв'язання різноманітних проблем сімейного виховання;
4) соціальну реабілітацію у роботі з сім'єю. Розроблена система програм молодою сім'єю має на меті сприяти удосконаленню соціальної роботи за цими напрямами.
Підготовка молоді до сімейного життя передбачає формування навичок здорового способу життя, психолого-педагогічних, юридичних, економічних, медичних знань з питань становлення особистості, формування статево- рольової ідентифікації, розвитку комунікативних навичок, корекції особистих проблем, духовного виховання, створення власного іміджу, оволодіння знаннями медико-соціальних проблем алкоголізму, наркоманії, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я молоді, профілактики вагітності, народження здорових дітей, розвитку сімейних традицій тощо.
Ця робота проводиться серед учнів шкіл, шкіл-інтернатів, ПТУ, ліцеїв, коледжів, вузів, у робітничих та студентських гуртожитках, а також з молодими парами, які подали заяву до ЗАГСу. До роботи залучаються спеціалісти: соціальні педагоги, психологи, юристи, економісти, наркологи, гінекологи, програм, венерологи, сексологи, психотерапевти, спеціалісти з планування сім'ї тощо.
Форми та структури організації роботи: мобільні курси, навчально - консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультатції, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, щоу-програми, тематичні КВК тощо. З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.
Робота з молодими сім'ями по стабілізації сімейних стосунків - це, насамперед, діяльність центрів ССМ по удосконаленню взаємостосунків у сім'ї, профілактиці дисгармонії сімейних відносин, подружніх конфліктів, реалізація програми планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я членів сім'ї, формування здорового способу життя сім'ї, організація її вільного часу, допомога в організації сімейного господарювання та побуту, створення іміджу кожної сім'ї, ознайомлення з юридично-правовим аспектами шлюбно-сімейних стосунків, надання соціальної допомоги, організація соціального патронажу різних за типами неблагополучних сімей, проведення благодійних акцій та допомога малозабезпеченим, багатодітним сім'ям тощо.
Основні шляхи вирішення проблем у цьому напрямі: створення консультативних пунктів, кабінетів, консультативних служб, у тому числі виїзних для роботи з сільською сім'єю, діяльність центрів “Родинний дім” тощо. Але найбільш поширеною і ефективною стала робота клубів молодої сім'ї, які приваблюють молодих людей своєю демократичністю, доброзичливими взаємостосунками з клієнтами, розвитком ініціативи членів клубу, їх творчого підходу до программ різними категоріями сімей. При центрах ССМ України працює понад 250 таких клубів.
Однією з ефективних форм робот з молодими сім'ями стали культурно-масові розважальні, конкурсні форми роботи. Це не лише найбільш раціональна на даному етапі форма організації дозвілля молодих сімей, а й пропаганда кращих сімейних традицій українського народу, звичаїв, обрядів, пошук сімейних талантів, розвиток пізнавальних інтересів членів сім'ї, творчої ініціативи, обмін досвідом у сімейному вихованні, зміцнення взаємостосунків у сім'ї, відродження родинно-побутової культури українського народу тощо.
Масово-розважальні заходи, сімейні свята найчастіше провадяться за такими формами: Тиждень планування сім'ї, День матері, календарні, православні, релігійні свята, обряди. Вони відзначаються як щорічні обласні конкурси молодих сімей, конкурси, вечори студентських сімей, свята молодих сімей, конкурси сімейних ерудитів, на краще сімейне подвір'я, виставки дитячих творів, малюнків про сім'ю, фестиваль сімейних творчих колективів, сімейні спортивні свята, сімейні ігри, фотовиставки, спортивні змагання «Я і моя сім'я» та н.
Допомога батькам у розв'язанні різноманітних проблем сімейного виховання полягає у наданні їм допомоги у вирішенні складних питань родинної педагогіки: підготовка молодих батьків до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини, підготовка дитини до школи, застосування різних форм і методів сімейного виховання, вирішення складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, вирішення юридичних проблем цих взаємостосунків.
Соціальної допомоги потребують також неповнолітні та одинокі матері, благополучні сім'ї, сім'ї з дітьми-інвалідами, прийомними, усиновленими дітьми, вихователі дитячих будинків сімейного типу; сім'ї, в яких виховуються проблемні діти, а також обдаровані; сім'ї з нестандартними дітьми, де дитина зазнала різного виду насильства (фізичного, психічного, сексуального) та ін.
В процесі такої роботи надається також соціальна, психолого-педагогічна допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань організації їх взаємостосунків з батьками, класним колективом, вивчення особливостей окремих класних колективів та дітей, робота з окремими категоріями сімей та дітьми з таких сімей.
Реалізація центрами соціальних служб для молоді цих проблем здійснюється завдяки створенню школи молодої матері, школи батьківської підтримки, телефону довіри, консультативних пунктів при школах, ПТУ, соціальних служб для батьків,соціально-медичних курсів для молодих жінок, клубів молодих батьків та ін. Основні форми роботи: семінари, конференції, “круглі столи”, індивідуальні консультації, тренінги, вивчення педагогічних ситуацій, педагогічні бліц-турніри, сімейні посилки, психодрама, трантактний аналіз, кінолекторії тощо.
Питання сімейної психотерапії є найбільш складним у реалізації в діяльності соціальних педагогів. Робота у цьому напрямі передбачає соціальну реабілітацію - сімей з дисгармонією у сімейних взаємостосунках, наявністю конфліктних ситуацій, де члени сім'ї зловживають алкоголем, наркотичними речовинами, мають різні види нервових захворювань, що створює загрозу для стабільності сім'ї. Існують сім'ї, які потребують соціально - психологічної допомоги внаслідок тимчасових або затяжних труднощів (серйозні тривалі захворювання членів сім'ї, майнові втрати, нервово- психічні захворювання, різні акцентуації в характерах подружньої пари та ін.). Подружня психотерапія має в основному індивідуальний характер і зорієнтована лише на одну подружню пару та її проблеми, допомагає досягти гармонії у взаємостосунках та врегулюванні подружніх взаємин даної сім'ї.
Висновки до третього розділу
Отже, основні структури, що застосовуються соціальними працівниками - це консультпункти, кабінети екстреної психологічної допомоги, телефон довіри, тренінгові центри. І саме завдяки їх функціонуванню проводяться тестування, анкетування, психоемоційні тренінги, бесіди-консультації та ін.
Така робота передбачає допомогти людям знайти душевну рівновагу, почуття безпеки, навчити їх долати стресові ситуації, труднощі, поважати і розуміти себе та близьких людей.
Чималу допомогу у цьому плані молодій сім'ї надається завдяки друку матеріалів у місцевій пресі, рекламуванню роботи, тематичних передач по телебаченню. Отже, діяльність соціальних педагогів щодо надання допомоги молоді та реалізація такого напряму роботи, як соціальна підтримка молодої сім'ї, спирається на розроблену програма, в якій закладено основний зміст, форми і методи роботи. Звичайно, програма є досить динамічною, постійно удосконалюється, враховуючи інноваційні технології, які виробляються у процесі її реалізцаії.
Завдяки експертному дослідженню, ми дійшли до висновку, що сьогодні офіційно реєструвати шлюб досить таки є актуально серед молоді, навіть не зважаючи на складені обставини того, що велика кількість людей проживають сумісно. Головне, щоб це не затягнулось назавжди.
ВИСНОВКИ
Метою даної дипломної роботи було дослідили мотиви до створення сім'ї та визначили ті причини, які впливають на їх розпад та не бажання створювати офіційний шлюб. Отже, саме на співжиття впливають такі чинники: відсутність часу, відсутність достатньої матеріальної бази, неадекватне ставлення батьків, непотрібність штампу в паспорті, перешкода від навчання.
Що ж до розпад шлюбу, то основними критеріями є алкоголь, не розуміння одного з подружжя іншого, захворювання та ін.
Досліджуючи мотиви вступу до шлюбу, ми виділяємо такі: можливість вирішення житлового питання та не надія на допомогу у госполарстві, а навпаки присв'ятити себе іншій людині, народити дитину чи просто жити з людиною, в якої такі ж уподобання.
Таким чином, на нашу думку вступ до шлюбу можливо і не настільки актуальний, як співжиття, але саме реєстрування шлюбу офіційно є досить відмінним прогресом в житті суспільства.
Основні сучасні тенденції розвитку сім'ї, що зумовлені станом українського суспільства, можуть бути зведені до таких:
- по-перше, шлюб, що лежить в основі сім'ї, стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, корисливості, втручання чи тиску третіх осіб;
- по-друге, дотримується принцип егалітарності, не обмежуються права й не принижується гідність жінок і чоловіків, що забезпечує кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання;
- по-третє, в сучасній сім'ї долається відчуження подружнього життя; системою обов'язків та права створюються реальні передумови для усунення суперечності між любов'ю та обов'язком;
- по-четверте, суспільство зацікавлене у зміцненні шлюбно-сімейних стосунків не шляхом зовнішнього тиску на сім'ю, правових та інших заборон, а за рахунок зростання її внутрішньої згуртованості, посилення подружньої і батьківської відповідальності.
Ми виконали всі завдання, які були перед нами поставлені, тобто визначили поняття молодої сім'ї - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Також роглянули підходи до виникнення молодої сім?ї в Україні та назвали тих науковців, які цим займаються.
Наступним кроком ми охарактеризували категоріальний апарат та методи написання дипломної роботи та зазначили як саме ми їх застосували. Ми детально розкрили функції сім'ї та виділили типологію сімей, які активно між собою перегукуються та мають взаємозв'язок. Після цього ми описали соціальні проблеми становлення та розвитку молодої сім'ї. Тут ми розглянули, що умови, в яких перебуває сучасна українська сім'я, характе-ризуються найперше різкою зміною соціально-економічних відносин у суспільстві, за яких пріоритети мають надаватися осо-бистості людини, її практичній діяльності у всіх напрямах госпо-дарювання та духовної культури. Разом з тим, сім'я як явище еконо-мічне і соціокультурне зазнає в сучасних умовах впливу різних факторів.
Наступним що ми зробили, так це виділили індикатори кризового стану сімей, які полягають в негативному сприйнятті дій партнера, розчаруванні подружжя одне в одному, скептичне домінування, незадоволення сексуальних потреб, зловживання алкогольних напоїв, азартних ігор, перенесення на партнера роздратування, нагромадженого в іншій сфері життя, незадоволеність потреби у взаємодопомозі.
Також ми проаналізували чим саме займаються соціальні працівники. Цим є: підготовка молоді до сімейного життя; робота з молодих сімей у плані стабілізації сімейних стосунків; допомога батькам щодо розв'язання різноманітних проблем сімейного виховання; соціальна реабілітація у роботі з сім'єю.
Форми та структури організації роботи цих працівників полягають у: мобільні курси, навчально - консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультатції, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, щоу-програми, тематичні КВК тощо. З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.
Очевидно, мета підготовки до шлюбу повинна полягати у формуванні в людини потреби в сім'ї, що проявлялася б як бажання мати повноцінну сім'ю, жити в ній і відповідати за неї. Адже потреба молодої людини мати власну сім'ю - це потреба в традиційній, суспільно значимій формі реалізації і організації особистого життя, яка відповідає соціальній сутності людини та її об'єктивному призначенню. Це потреба поєднати своє особисте життя з життям особи протилежної статі через інтимно особистісне ставлення до неї, поєднати з метою досягнення традиційних «вічних» цілей людського існування (це - кохання, діти, сімейний затишок і щастя, спільна праця, підтримка здоров'я, спілкування з близькими і рідними людьми). Здійснення загальних цілей має означати для молодої людини досягнення життєвого успіху, одним із складників якого є сім'я. Справжній життєвий успіх ґрунтується на поєднанні особистого і суспільного інтересів у життєдіяльності людини. Він приходить до того, хто прагне максимально проявити себе - і на ниві праці, суспільної діяльності і на ниві сім'ї, особистого життя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агильдиева Е. Ф. Городская многодетная семья // Социологические исслед.-1990.-№9.
2. Антонов А. И. Кризис семьи и пути его преодоления. - М.: Наука, 2002.
3. Антонов А. И., Борисов В. А. Социология семьи. - М.: Наука, 2003.
4. Алєксєєнко Т. Ф. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах // Український соціум. К.:2002, 143с.
5. Антонов А. І. Мікросоціологія сімї // Соціологія і сучасність. М.: Наука, М., 2005, 368с.
6. Антонов А. І. Сучасна сім'я // Соціологія сімї. М.: 2005, 640 с.
7. Алєксєєнко Т. Ф., Бойко В.П. Соціально-економічні причини насильства в сім'ї в Україні: аналіз проблем та шляхи запобігання // Соціологія сім'ї. К., 2004,139 с.
8. Балакірєва М. О. Громадська думка: дослідження, аналіз, висновки (збірка). К.: 2003.
9. Балакірева М. О. Довідкові матеріали про становище молоді та хід реалізації державної молодіжної політики в Україні. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2002, 213 с.
10. Балакірева М. О. Здоров'я та поведінкові орієнтації молоді: соціальний вимір(опитування 10-22 роки) Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2005, 255с.
11. Балакірева М. О. Молоде покоління нової України: ескіз соціального портрету. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.:АЛД 1995, 89с.
12. Балакірева М. О. Про становище сімей в Україні: доповідь за підсумками. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2000, 211с.
13. Балакірева М. О. Про становище молоді в Україні. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2000, 158с.
14. Балакірева М. О. Результати мониторингового опитування населення України стосовно соціального становлення молоді. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2000., 211с.
15. Балакірева М. О. Сільська молодь України: стан, проблеми та шляхи їх вирішення. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.:2004,269с.
16. Балакірева М. О. Формування сексуальної культури молоді. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.:2004,128с.
17. Бєсєсдін А. А. Дисфункціональна сім'я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх. Х.: 2002, 19 с.
18. Бойко В. В. Малодетная семья: социологический и демографический аспекты. - М.: Наука, 1999, 88 с.
19. Борщ К. Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. Соц. захист молодої сім'ї.Навч. посібник.: Ужгород 1991, 41с.
20. Голєусова О. О. Про сімейне становище в Україні. Навч. посібник.: К., Знання-Прес, 2002,191с.
21. Вісник соц.-екон. досліджень,Одеса 2005. Вип.20,130-134 // Актуальні проблеми соціального захисту молодої сім'ї в Україні.
22. Глазунов С. В. Шлюбно-сімейні цінності сучасної учнівської молоді(соціологічний аналіз) // «Соціально-педагогічні проблеми виховання дітей та молоді в національній системі освіти та шляхи її вирішення». Дніпропетровськ.:1997, 22-23.01, 32-37 с.
23. Головаха, Горбачик, Паніна // Україна та Європа: результати міжнарлдного порівняльного соціального дослідження. К.: НАН України. 2006,141с.
24. Демиченко, Іваченко, Костенко. Аналітичний звіт: Моніторинг соціального супроводу сімей,які опинились в складних життєвих ситуаціях. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.:2006,135с.
25. Державний інститут проблем сімї та молоді. Становище сімей в умовах малих міст України. Державна доповідь про становлення сімей. Навч. посібник.: К.:Знання-Прес, 2005,225.
26. Добровський А., Корнат А. Інформаційний вісник №4. Управління у справаз сімї та молоді. Навч. посібник.: Львів 2007, 97ст.
27. Добровський А., Корнат А. Моніторинг державної молодіжної політики стосовно сімї, дітей та молоді. Навч. посібник.: Львів, 2006, 178ст.
28. Долинська Л. Підготовка молоді до сімейного життя. Навч. посібник.: К.,Знання-Прес, 2002,73ст.
29. Енциклопедія молодої сім'ї. Минск.:1991,697ст.
30. Зайцева З. Г. Соціальна підтримка молодлї сімї.: Збірник інформації, теорії, та методики. К., 1994,141ст.
31. Зайцева З. Г. Діяльність центрів соціальних служб для молоді щодо здійснення соціальних робіт з молодою сімєю в Україні // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи.-2006.- 256с.
32. Зацепін В. І. Молода сімя: соц.-економ., правові, морально-псизол. проблеми. К.: Наука, 1991,313ст.
33. Збірник матеріалів на допомогу спеціальних центрів ССМ. Соціально-психологічна робота з жінками та молодими сімями., Полтава, 1997, 24ст.
34. Зверева Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях. Навч. посібник.: К.: Знання-Прес., 2006,103ст
35. Зінченко Л. Про становище молоді в Україні: щорічна доповідь. К.:2006, 359ст.
36. Карасевич А. П. Соц. проблеми становлення та розвитку молодої сім'ї//Всебічний розвиток особистості студента. Ірпінь,2001,101-107ст.
37. Костів В. І. . Сім'я з порушеною структурою як обєкт соціальної політики держави // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. Ужгород 1991
38. Листопад О. А. Соц. аналіз проблем сучасної студентської сім'ї // Південноукр. днрж. пед. ін-т ім. Ушинського. Наук. вісник.:1999. Вип.8-9, 125-128ст.
39. Мамчин Т. І.. Кількісні методи в соц. дослідженнях. Ужгород // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи:1999, 56ст.
40. Макалуга С.В. Світ молоді // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Молодь, освіта, наука, культура, національна самосвідомість. Європейський університет. К.:2003, Т4.
41. Мацковский М. С. Социология семьи: проблемы теории, методологии и методики. - М.: Наука, 1989.
42. Мауковський М. С. Методичні програми і методики дослідження шлюбу та сімї. М.: Наука, 1986,57ст.
43. Молода сім'я в Україні: проблеми становлення та розвитку: Тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2002 року. -К.:Державний ін-т проблем сім'ї та молоді,2003.-140 с.
44. Мольпан Т. А. Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. Навч. посібник.: К.:Знання-Прес, 1998 Багатодітні сімї і особливості соціального самопочуття та адаптації до сучасних соціоекономічних умов., 135с.
45. Паніна // Життя, наукова діяльність, шлях у майбутнє(НАН України)К.: Факт 2007,180с.
46. Паніна // Українське суспільство1994 - 2005: соціальний моніторинг. К.: 2005, 157с.
47. Пилипенко В.Є., Попова І.М. та ін. Спеціальні та галузеві соціології: Навч.Посіб.-2-ге вид.-К.:ПУ «Фоліант»,2007.-451 с.
48. Полякова Г. С. Складності взаєморозуміння в сімї: методичні рекомендації. Т-во Знання УРСР 1990, 13с.
49. Постовий В. Г. Консультування сімї., Навч. посібник.: К.,Знання-Прес, 2003.
50. Руденко Т. П Молода сімя в Україні: соціально-філософський аналіз. Навч. посібник.: К.: Знання-Прес, 2004,18с.
51. Соціологічні дослідження: вивчення соціальних проблем дітей, сім'ї та молоді, 2004.-Кн. 3.-176 с.
52. Соціальні дослідження: збірник наук праць. Луганськ2002(№1,2) Цмбалюк Н. Н. Родинне дозвілля як середовище соціальної взаємодії, 56ст.
53. Социологический энциклопедический словарь / Ред.-коорд. Г. В. Осипов. - М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1998.
54. Тихомирова Б. А. «Кризис сім'ї» або кризис стереотипів масового створення // Соціальна робота, 2004. 84с.
55. Товканець Г. В. Вплив сімейного спілкування на формування особистості // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи.,Ужг. 1999., 243с.
56. Трубавіна І. М. Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи // Державна сімейна політика в Україні: сутність, значення, перспективи. Ужг.1999., 243ст.
57. Туленков Н. В. Социология студенческой семьи. Конспект лекций. - К.: УГУФВС, 1994.
58. Українське суспільство: десять років незалежності (соціальний моніторинг та коментар науковців) / За ред. д. ек.н. В.М.Ворони, д. соц. Н. М.О.Шульги.-К.: Інститут соціології НАН України, 2001. - 662 с.
59. Українське суспільство:1992-2007. Динаміка соціальних змін / За ред. д. ек.н. В.М.Ворони, д. соц. Н. М.О.Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2007.-544 с.
60. Українське суспільство 1994-22004. Моніторинг соціальних змін / За ред. д. ек.н. В.М.Ворони, д. соц. н М.О.Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2004.-705с.
61. Українське суспільство 1992-2006. Соціальний моніторинг / За ред. д. ек.н. В.М.Ворони, д. соц. Н. М.О.Шульги.-К.: Інститут соціології НАН України, 2006.-578 с.
62. Федоренко Р. П. Діагностика реакцій подружжя на сімейну кризу в практиці консультування. К., Знання,2000, 27с.
63. Фомюк Г. А. Невдале подружнє життя: теоретичні та практичні аспекти психологічної діагностики та консультування Навч. посібник: «Особистість та сім'я в епоху соціальної трансформації» К.: Наукова думка К.: 2005.-142 с.
64. Чурилов Н. Н. Проектування вибіркового соціологічного дослідження. К.: Наукова думка19869(174-182)
65. Шнейдер Л. Б. Соціально-психологічна і консультативна робота з сімєю // Соціологія сім'ї. М.: Вороніж,2004,Ч-1(Ч-2).-С.34-36.
66. Яковенко М. Я. Деякі аспекти формулювання девіантної поведінки в молодіжному середовищі // Соц. дослідження: Зб. наук. Статей.- 2003, №3.- С.45-48.
67. Якубова Ю. Я. Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. Навч. посібник: «Особистість та сім'я в епоху соціальної трансформації» К.: Наукова думка, 1998.-430 с.
