Примітка: Праворуч у таблиці у відповідних тим або іншим відповідям у стовпцях зазначена кількість балів, що одержує випробуваний за вибраний їм відповідь.
Оцінка результатів.
За допомогою ключа до даної методики, представленого в таблиці (Додаток Б), визначається кількість балів, отриманих випробуваним за вибрані їм відповіді на судження наведених вище шкал. Загальна кількість балів, набраних із всіх питань шкали, ділиться на 20, і підсумковий показник розглядається як індекс рівня розвитку відповідного виду тривожності в даного випробуваного. (Бланк ключа до методики Додаток Б).
Висновки про рівень розвитку
3,5 – 4,0 бали – дуже висока тривожність
3,0 – 3,4 бали – висока тривожність
2,0 – 2,9 бали – середня тривожність
1,5 – 1,9 бала – низька тривожність
0,0 – 1,4 бали – дуже низька тривожність.
2) Діагностика стану агресії в підлітків.
Термін "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому широкому контексті й тому має потребу в серйозному "очищенні" від цілого ряду нашарувань і окремих змістів. Прояв агресії в дитячому віці є проблемою, що усе більше хвилює вчителів і батьків. Завданням психолога повинна стати психокоррекционная робота з особами, які більше агресивні в порівнянні з іншими. Але, як визначити це "більше" або "менш"? Відповідь на це питання неможливий без досить точного визначення понять "агресії" і "агресивності". Необхідність такого визначення обґрунтовується тим, що термін "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому широкому контексті й тому має потребу в серйозному "очищенні" від цілого ряду нашарувань і окремих змістів.
Різні автори у своїх дослідженнях по-різному визначають агресію й агресивність: як уроджену реакцію людини для "захисту, займаної території" (Лоренц; Ардри); як прагнення до панування (Моррисон); реакцію особистості на ворожу людині навколишню дійсність (Хорни, Фромм). Дуже широке поширення одержали теорії, що зв'язують агресію й фрустрацію (Маллер, Дуб, Доллард).
Під агресивністю можна розуміти властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному в області субъектно-субъектных відносин. Імовірно, деструктивний компонент людської активності є необхідним у творчій діяльності, тому що потреби індивідуального розвитку з неминучістю формують у людях здатність до усунення й руйнування перешкод, подоланню того, що протидіє цьому процесу.
Агресивність має якісну й кількісну характеристики. Як і всяка властивість, вона має різний ступінь виразності: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна мати певний ступінь агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, відомості, конформности й т.д.
Надмірний розвиток її починає визначати весь вигляд особистості, що може стати конфліктної, нездатної на свідому кооперацію й т.д. Сама по собі агресивність не бажає суб'єкта свідомо небезпечним, тому що, з одного боку, існуюча зв'язок між агресивністю й агресією не є твердої, а, з інший, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні й несхвалювані форми. У життєвій свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Однак саме посебе деструктивне поводження "зловмисністю" не володіє, такий його робить мотив діяльності, ті цінності, заради досягнення й володіння якими активність розвертається. Зовнішні практичні дії можуть бути подібні, але їхні мотиваційні компоненти прямо протилежні.
Виходячи із цього, можна розділити агресивні прояви на два основних типи: перший - мотиваційна агресія, як самоцінність, другий - інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що й та, і інша можуть проявлятися як під контролем свідомості, так і поза нього, і сполучені з емоційними переживаннями: гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинна цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особистостей деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великим ступенем імовірності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії.
Однієї з подібних діагностичних процедур є опросник Басса-Дарки.
А.Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії й ворожість і визначив останню як: "... реакцію, що розвиває негативні почуття й негативні оцінки людей і подій". Створюючи свій опросник, що диференціює прояву агресії й ворожості, А.Басс і А.Дарки виділили наступні види реакцій:
1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи.
2. Непряма агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.
3. Подразнення - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, брутальність).
4. Негативізм - опозиційна манера в поводженні від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів.
5. Образа - заздрість і ненависть до навколишнім за дійсні й вигадані дії.
6. Підозрілість - у діапазоні від недовіри й обережності стосовно людей до переконання в тім, що інші люди планують і приносять шкоду.
7. Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (лемент, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокльону, погрози).
8. Почуття провини - виражає можливе переконання суб'єкта в тім, що він є поганою людиною, що надходить зло, а каяття, що відчувають також їм, совісті.
Впросник складається з 75 тверджень, на які випробуваний відповідає "так" або "ні".
Бланк опросника Баса - Дарки
№ |
Опросник |
ТАК |
НЕМАЄ |
1. |
Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим. |
|
|
2. |
Іноді брешу про людей, яких не люблю. |
|
|
3. |
Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся. |
|
|
4. |
Якщо мене не попросять по^-гарному, я не виконаю. |
|
|
5. |
Я не завжди одержую те, що мені покладене так немає. |
|
|
6. |
Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною. |
|
|
7. |
Якщо я не схвалюю поводження друзів, я даю їм це відчути. |
|
|
8. |
Коли мені траплялося обдурити кого-небудь, я випробовував болісні каяття совісті. |
|
|
9. |
Мені здається, що я не здатний ударити людини. |
|
|
10. |
Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами. |
|
|
11. |
Я завжди поблажливий до чужих недоліків. |
|
|
12. |
Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його. |
|
|
13. |
Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами. |
|
|
14. |
Я тримаюся насторожено з людьми, які ставляться до мене трохи більш дружественно, ніж я очікував. |
|
|
15. |
Я часто буваю незгодний з людьми |
|
|
16. |
Іноді на розум приходять думки, яких я соромлюся |
|
|
17. |
Якщо хто-небудь першим ударить мене, я не відповім йому. |
|
|
18. |
У подразненні ляскаю дверима. |
|
|
19. |
Я набагато більше дратівливий, чим, здається. |
|
|
20. |
Якщо хтось уявляє із себе начальника, то я завжди надходжу йому всупереч. |
|
|
21. |
Мене небагато засмучує моя доля. |
|
|
22. |
Я думаю, що багато з людей не люблять мене. |
|
|
23. |
Я не можу удержатися від суперечки, якщо люди не згодні із мною. |
|
|
24. |
Люди, увиливающие від роботи, повинні випробовувати почуття провини. |
|
|
25. |
Той, хто ображає мене й мою родину, напрошується на бійку. |
|
|
26. |
Я не здатний на грубі жарти. |
|
|
27. |
Мене охоплює лють, коли треба мною насміхаються. |
|
|
28. |
Коли люди будують із себе начальників, я роблю всі, щоб вони не зазнавалися. |
|
|
29. |
Майже щотижня я бачу кого-небудь, хто мені не подобається. |
|
|
30. |
Досить багато з людей заздрять мені. |
|
|
31. |
Я вимагаю, щоб люди поважали мене. |
|
|
32. |
Мене гнітить те, що я мало роблю для своїх батьків. |
|
|
33. |
Люди, які постійно переводять вас, коштують того, щоб їх "клацнули по носі". |
|
|
34. |
Я ніколи не буваю, похмурий від злості. |
|
|
35. |
Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не розбудовуюся. |
|
|
36. |
Якщо хтось виводить мене із себе, я не обертаю уваги. |
|
|
37. |
Хоча я й не показую цього, мене іноді гризе заздрість. |
|
|
38. |
Іноді мені здається, що треба мною сміються. |
|
|
39. |
Навіть якщо я злюся, я не прибігаю до "сильного" вираженням. |
|
|
40. |
Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені. |
|
|
41. |
Я рідко даю здачі, навіть якщо хто-небудь ударить мене. |
|
|
42. |
Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся. |
|
|
43. |
Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю. |
|
|
44. |
Ні людей, яких би я по-справжньому ненавидів. |
|
|
45. |
Мій принцип: "Ніколи не довіряти "чужинцям". |
|
|
46. |
Якщо хто-небудь дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю. |
|
|
47. |
Я роблю багато такого, про що згодом жалую. |
|
|
48. |
Якщо я розлючуся, я можу вдарити кого-небудь. |
|
|
49. |
З дитинства я ніколи не проявляв вибухів гніву. |
|
|
50. |
Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути. |
|
|
51. |
Якби всі знали, що я почуваю, мене б уважали людиною, з яким нелегко працювати. |
|
|
52. |
Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити що-небудь приємне для мене. |
|
|
53. |
Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь. |
|
|
54. |
Невдачі засмучують мене. |
|
|
55. |
Я б'юся не рідше й не частіше чим інших. |
|
|
56. |
Можу згадати випадки, коли був настільки зол, що вистачав першу річ, що попалася під руку, і ламав її. |
|
|
57. |
Іноді я почуваю, що готово першим почати бійку. |
|
|
58. |
Іноді я почуваю, що життя надходить із мною несправедливо |
|
|
59. |
Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю. |
|
|
60. |
Я лаюся тільки зі злості. |
|
|
61. |
Коли я надходжу неправильно, мене мучить совість. |
|
|
62. |
Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її. |
|
|
63. |
Іноді я виражаю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столі. |
|
|
64. |
Я буваю, грубуватий стосовно людей, які мені не подобаються. |
|
|
65. |
У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити. Я не вмію поставити людини на місце, навіть якщо він того заслуговує. |
|
|
66. |
Не вмію поставити людини на місце, навіть якщо він цього заслуговує. |
|
|
67. |
Я часто думаю, що жив неправильно. |
|
|
68. |
Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки. |
|
|
69. |
Я не засмучуюся через дріб'язки. |
|
|
70. |
Мені рідко спадає на думку, що люди намагаються розлютити або образити мене. |
|
|
71. |
Я часто тільки загрожую людям, хоча й не збираюся приводити погрози у виконання. |
|
|
72. |
Останнім часом я став занудою. |
|
|
73. |
У суперечці я часто підвищую голос. |
|
|
74. |
Я намагаюся звичайно приховувати своє погане ставлення до людей. |
|
|
75. |
Я краще погоджуся із чим-небудь, чим стану сперечатися. |
|
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15