В ході анкетування потрібно вивчити взаємини класу для цього учням пропонують відповісти самостійно, ні з ким не радячись, на питання. На чистому аркуші паперу учень записує номер питання і поряд одну зі запропонованих відповідей, з якою співпадає його думка.

1. Чи маєш ти в класі близьких друзів? (так, декілька, одного, ні);

2. Чи є у класі, з якими в тебе непорозуміння? (так, декілька, один, немає);

3. Наскільки твоя думка співпадає з думкою однокласників? (співпадає по всім поняттям, інколи співпадає, інколи ні, не співпадає, не можу сказати);

4. Чи обговорюєш ти з однокласниками свої інтереси і захоплення, те, чим займаєшся у вільний час? (так, часто, рідко, ні, ніколи)

5. Як ти оцінюєш свої стосунки з однокласниками? (хороші, нормальні, погані);

6. Якщо ти не знаєш, як вчинити в складній ситуації, чи радишся ти з однокласниками? (завжди раджусь, іноді, ні)

Аналізуючи відповіді, потрібно підрахувати кількість учнів, які обрали певну відповідь, визначити відсоток тих, що свідчать про хороші взаємини з однокласниками, несприятливі стосунки та невизначені.

Під час проведення методики “Закінчи речення” потрібно виявити думки учнів про клас, події, що відбуваються у шкільному житті, тощо.

Учням роздаються аркуші з реченнями, які слід дописати:

1. Мій клас – це …;

2. Мені подобається, коли в класі …;

3. Найбільш мені запам’яталось, коли в класі…;

4. Я хотів би потрапити в клас, в якому…;

5. Якби я був класним керівником нашого класу, то…;

6. У мене кожного разу псується настрій, коли в класі….

Аналізуючи відповіді потрібно визначити кількість учнів, які використали речення скеровані на певний вид дружності класу. Визначити відсоток тих, що свідчать про хороші взаємини з однокласниками, несприятливі стосунки та невизначені.

Під час проведення методики “Переважаюча думка про дружбу та прийнятність в класі” потрібно виявити рівень самооцінки групової згуртованості класного колективу.

Учням роздаються аркуші паперу, в яких вони вказують відповіді на задані питання:

1.                 Наш клас дуже дружній та згуртований;

2.                 Наш клас дружний;

3.                 У нашому класі немає сварок, але кожен існує все по собі;

4.                 В нашому класі зрідка бувають сварки, але конфліктним його назвати важко;

5.                 Наш клас не дружний, часто виникають сварки;

6.                 Наш клас дуже не дружний, важко навчатися в такому класі.

Аналізуючи відповіді потрібно визначити переважаючу думку про рівень згуртованості класу, за допомогою визначення питання на яке дало відповідь найбільша кількість учнів.

2.2 Аналіз практичного дослідження особливостей формування класного колективу учнів старшого шкільного віку

На першому етапі дослідження було проведено соціометрію за якою було виявлено, що в класі є один учень який отримав лише позитивні вибори – це Кордилевський Вадим, а також одна учениця яка отримала лише негативні вибори – це Весельська Ірина. Всі інші учні отримали як позитивні так і негативні вибори.

Під час аналізу соціометричного дослідження в класі було виявлено двох соціометричних зірок в сфері навчальної діяльності, а саме Кордилевський Вадим та Палько Оксана (староста класу – офіційний лідер), а в сфері дозвільної діяльності статус соціометричної зірки лише Кордилевський Вадим. Зв’язки між офіційним та неофіційним лідером під час дослідження виявлено не було. В сфері навчальної діяльності статус “яким надають перевагу” отримали шість учнів, а в сфері дозвільної діяльності десять учнів отримали даний соціометричний статус. В сфері дозвільної діяльності було виявлено одного ізольованого учня – це Весельська Ірина, однак в сфері навчальної діяльності вона отримала соціометричний статус знехтуваної, як і більшість класу.

В класі під час дослідження не було виявлено жодної мікрогрупи як у сфері навчальної, так і дозвільної діяльності, однак виявлено дев’ять взаємовиборів у сфері навчання та вісім у сфері дозвілля.

Діти зі статусом знехтувані та ізольовані як правило звертають сої вибори на учнів зі соціометричним статусом яким надають перевагу та учням зі статусом соціометричних зірок, у сферах навчальної та дозвільної діяльності. Учні які отримали статус соціометричних зірок та яким надають перевагу віддають соціометричні вибори учням усіх статусних груп. Учні у своїх виборах проявляють відносну стійкість, так як майже всі учні зберігають свої соціометричні сибори в дослідженнях, однак в багатьох випадках, у сферах навчальної та дозвільної діяльності вони змінюються у виборах, в той же час майже не спостерігається протилежність виборів у вищезгаданих сферах. При аналізі соціометричного дослідження було виявлено учнів які робили взаємообернені вибори у досліджуваних сферах.

Під час аналізу соціометричного дослідження було виявлено, що в учнів індекс групової згуртованості вищий в сфері навчальної діяльності його показник становить 0,346, а в сфері дозвільної діяльності – 0,301. Отже загальний рівень згуртованості класного колективу зберігає за собою пріоритет навчальної діяльності.

За соціометричними показниками можна оцінити згуртованість класного колективу можна оцінити як середній оскільки в ньому зберігаються стійкі зв’язки між його членами. При роботі у даному класному колективі потрібно звернути увагу на покращення відносин у колективі, об’єднання та зміцнення як єдиного колективу у повному розумінні цього визначення. Для цього можна використовувати різні психолого-педагогічні засоби які призначені для згуртування колективу, а саме психолого-корекційна робота, проведення виховних заходів в яких братимуть участь всі учні не залежно від статусу в групі та рівня розвитку учнів.

На другому етапі дослідження учням була запропонована методика самоаналізу “переважаюча думка про дружбу та прийнятність в класі” мета якої полягала у вивченні ставлення учнів до свого класу і їхню думку про рівень його згуртованості. Під час аналізу проведеного дослідження було виявлено, що учні в більшій мірі обирають відповідь середнього рівня згуртованості, “у нашому класі не має сварок, але кожний існує сам по собі” - шість учнів, однак інші вибори учнів становлять також значиму цифру, наприклад варіант “наш клас дуже дружний та згуртований” обрали двоє учнів, “наш клас дружний” обрали троє учнів, “в нашому класі виникають сварки, але конфліктним його назвати важко” обрали чотири учні і лише один учень наголосив на тому, що клас є не дружним і в ньому важко навчатися. З даних відповідей ми бачимо, що самооцінка рівня дружності класу є досить не високою в розумінні учнів. Більша частина класу обрала посередні та негативні вибори відносно дружності колективу. В цьому випадку потрібна активна робота зі згуртування колективу, так як по-перше такий рівень самооцінки може активно знижувати дійсний рівень згуртованості класу, а по-друге в ньому буде важко формувати повноцінний колектив. Процес формування колективу в класі на даному етапі для класного керівника та шкільного психолога має стати нагальним питанням, так як у класі виникає можливість псування відносин у колективі.

1.

+

+

2.

+

+

+

3.

+

+

+

+

+

+

4.

+

+

+

+

5.

6.

+

На третьому етапі дослідження учням було запропоновано методику творчої думки про клас, мета якої полягала у вивченні думок учнів відносно їхнього класу.

1.	+	+	0	-	-	+	+	0	+	0	-	-	-	0	+	+	+	-
2.	+	0	+	0	0	+	+	-	+	0	+		+	+	+	-	+	-
3.	+	+	+	+				-	+	0	+		+	+	+		+	-
4.		+	+	-	+	+	+	-	+	+	-	-	-	+		+		-
5.	+	+	+	-	+	+	+	-	+	-	+		+	+	+	-		-
6.		+	-	0		+	+	-	+	0	+		-	+	-	-	+	-
7.	0	+	-	-	+	+	+	-	+	0		+	0	+	+	-	+	-

Умовні позначення: + позитивна думка про клас; 0 нейтральна думка; - негативна думка.

Під час аналізу результатів дослідження було виявлено, що учні по різному ставляться до тих чи інших питань. Відповіді учнів які виявилися позитивними по відношенню до класу та становлення повноцінного колективу були оцінені як позитивні, відповіді які не стосувалися класу, або відносин в ньому, були оцінені як нейтральні, а відповіді які описували позитивні сторони класу, отримали позитивні прагнення відносно побудови класного колективу оцінені позитивно.

Як бачимо позитивних відповідей набагато більше, ніж нейтральних чи негативних. Загалом учнів які висловили свою думку в більшій мірі позитивно в класі одинадцять, учнів які висували нейтральні ідеї, або в рівній кількості цих ідей, що унеможливлює відношення їх до групи з певною думкою, було двоє, учнів які проявляли негативні думки – п’ять. З якісного аналізу даних було виявлено, що учні бачать можливу перспективу для покращення розвитку взаємовідносин в класі, оскільки у відповідях вони пропонували ідеї по згуртуванню класного колективу, звертали увагу на події які об’єднують їх як класний колектив. Учні, подекуди, розуміють, що потрібно зробити, щоб клас став колективом наприклад нікого не обговорювати, не пліткувати не битися, не влаштовувати сварок, проводити більше виховних заходів. Учням подобається коли в класі всі дружать, все добре, всі миряться, спільні святкування днів народження та свят іменинників, проводження виховних заходів. Старшокласникам не подобається коли в класі бійки та сварки, коли класний керівник ставиться до них погано, коли когось обговорюють. Учні, на рівні своєї творчості, прагнуть до згуртування класного колективу і в цьому їм мають допомогти класний керівник та шкільний психолог.

На четвертому етапі дослідження учням була запропонована анкета з метою вивчення взаємин в класному колективі.

№/у	1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.	11.	12.	13.	14.	15.	16.	17.	18.
1.	+	+	+	+	+	0	+	+	+	+	+	0	+	+	+	+	0	-
2.	0	0	0	-	-	0	0	0	0	0	-	0	-	-	-	-	-	0
3.	0	-	0	+	+	-	0	0	0	0	+	-	-	0	0	+	+	-
4.	0	-	+	+	+	0	+	0	+	+	0	0	0	+	+	+	+	+
5.	+	-	0	+	+	0	-	+	+	+	+	+	-	+	+	+	+	0
6.	0	0	0	-	+	0	0	-	0	+	0	0	-	+	+	+	+	-

Умовні позначення: + позитивна відповідь на питання анкети; 0 нейтральна або посередня відповідь; - негативна відповідь.

Отже ми бачимо, що і в цьому дослідженні позитивні наміри учнів (47) перевищують число нейтральних (38) та негативних (23).

Якщо проаналізувати відповіді на окремі питання то можна побачити, що в більшості учнів досліджуваного класу мають в ньому друзів або близьких людей, а отже і клас можна назвати досить згуртованим хоча б на рівні окремих його членів. В другому питанні ми бачимо, що більша кількість учнів обрала одного учня класу з яким в неї виникають негаразди у міжособистісному відношенні, що на мою думку є нормальним. З наступного питання ми бачимо, що думки старшокласників збігаються не часто, однак ж п’ять учнів які вважають, що думки класу і їхні особисті думки збігаються набагато частіше ніж вважає більшість класу. В наступному питанні учні, в більшості свого складу, дають позитивну відповідь на питання обговорення дозвільної діяльності. Більшість учнів оцінює взаємовідносини в класі як хороші. В останньому питанні учні, з перевагою в два вибори, проявляють самостійність у вирішенні складних ситуацій, так як відповіли, що тільки іноді радяться з приводу цих питань. За даним дослідженням можна оцінити рівень взаємин в класі як добрі.

Завершальним етапом дослідження стало спостереження. Під час проходження мною педагогічної практики я спостерігала за взаємовідносинами учнів у класі та за процесом формування класного колективу. Під час навчання та на перервах учні активно спілкуються між собою, радяться з тих чи інших питань, обговорюють ті чи інші аспекти навчальної та дозвільної діяльності, спілкування проходить в доброзичливому дусі та на неформальному рівні в досить позитивних тонах. Разом вирішують питання про організацію оформлення стінгазет та участі в постановках виховних заходів. В конфліктні ситуації намагаються не вступати, коли ж вони виникають, намагаються всім класом їх вирішувати. Деякі учні класу намагаються домінувати над іншими, а деякі віддають їм керівні позиції, хоча явної боротьби за керівні позиції в класі не має. Іноді в ході спільної навчальної діяльності, учні вирішують певні питання самостійно, не керуючись колективною думкою, або спільними інтересами, проте частіше у навчальній та дозвільній діяльності вони вдаються до вирішення питань колективним шляхом. Отже можна стверджувати, що рівень згуртованотсі класу є досить не поганим.

Висновок

У останнє десятиліття розвитку психологічної науки проблеми колективу, здавалося б, втратили актуальність. Майже припинилися дослідження колективу і процесів, що відбуваються в ньому. Але на сучасному етапі ми бачимо, що без колективної ідеї, особливо в школі, не обійтися. Хочемо ми цього чи ні, але колектив має великий виховний потенціал. Саме через класний колектив учнями привласнюються суспільні цінності. Така оцінка ролі колективу знов зробила його вивчення актуальним.

У дослідженні було розглянуто з теоретичних позицій структуру, закономірності функціонування і розвитку колективу. Приділено серйозну увагу рівню сформованості міжособистісних стосунків у класі. Коротко узагальнюючи все вищесказане, можна відзначити, що структуризація колективу можлива двома шляхами: по-перше на основі емоційних переваг, а, по-друге, через встановлення референтних стосунків. Переваги виражають вибірковість вибору, референтні стосунки засновані на «значущості, що пов'язує суб'єкта з іншою людиною або групою осіб» і є показником ціннісних орієнтацій особи. Іншими словами, хто привабливий для старшокласника, той і впливає на формування його особистості. Практика показує, що в класі завжди одні діти є референтними для інших. Таким чином, однокласники впливають на розвиток один одного.

Якщо для виявлення структури класу вистачає соіометричного дослідження, то аналіз взаємовідносин в даному класі, можливий тільки з використанням модифікованих методів психологічних досліджень, що враховують різні аспекти становлення колективної свідомості.

У колективі складається особливе відношення до спільної діяльності і глибокі міжособистісні відносини. Все це виявляється в психологічному кліматі колективу. При порушенні спільної діяльності психологічний клімат може погіршати, і це стане помітним по взаєминах дітей.

В результаті психологічного дослідження, проведеного в 10-А класі Овруцької ЗОШ № 4, було виявлено, що рівень сформованості класного колективу стоїть на досить високому рівні, а отже має великий виховний потенціал та перспективу для свого подальшого розвитку. Дослідження показало, що високий рівень розвитку класного колективу забезпечує повноцінне формування гармонійно розвиненої особистості.

Дослідження особливостей формування класного колективу може бути використання класним керівником та шкільним психологом для правильного формування в учнів розуміння необхідності колективної діяльності. Особливо в умовах сучасного суспільства коли колективізм відходить на задній план, а постає питання про формування індивідуальних рис особистості, проблема колективу як можливості сходження старшокласника в суспільство потребує подальшого розвитку. Вчитель, класний керівник та шкільний психолог повинні розуміти, що значення класного колективу для старшокласника дуже важливе, воно пов’язане з повноцінним формуванням його особистості, та становлення його в суспільстві як повноцінного його члена.

Список літератури

1. Аникеева. Н.П. Учителю о психологическом климате в коллективе. – М.,1983.

2. Введення в психологию / Под общ. ред. Петровського А.В. - М., 1996.

3. Донцов А.И. О понятии группы в социальной психологии //Социальная психология: Хрестоматия /Сост. Е. П. Белинськая, О. А. Тихомандрицкая - М,2003.

5. Драгунова Т. Старший подросток. – М., 1976;

6. Кон И.С. Открытие «Я».- М.,1978;

7. Коломинский Я.Л. Психология межличностных отношений в детском коллективе. – М., 1969.

8. Немов Р.С. Психология. У 3 кн. - М., 2003, Кн. 1;

9. Массен П., Конджер Д, Каган Дж., Х'юстон А. Развитие личности ребенка //психология подростка / сост. Ю.И. Фролов. – М., 1997

10. Петровський А.В. Психологическая теория коллектива. – М., 1979;

11. Синягин Ю.В. Динамика процесса коллективообразования // Вопросы психологии, 1992 № 1.

12. Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович и.Я. Изучение личности учащегося и ученических. – М., 1988;

Страницы: 1, 2, 3

Голосование

Как вы оцениваете работу нашего сайта? Отлично Хорошо Нормально Плохо Результаты