Формування класного колективу старшокласників

Формування класного колективу старшокласників

Вступ

Актуальність дослідження. Людина не може існувати ізольовано від суспільства. Вона постійно знаходиться у русі, здобуває нові знання і обмінюється інформацією з оточуючими. Протягом життя існування людини постійно змінюється, у неї формуються нові погляди та інтереси. Ще з самого дитинства, з народження людину оточує сім’я, яка виховує в неї почуття поваги та любові і поступово відкриває шлях у дорослий світ.

Від того, в якому оточенні перебувала людина, які поради та настанови вона отримувала, залежатиме і її життя. Буде зрозуміло, чи зможе вона досягти чогось у житті і стати тим, ким прагне бути.

Тож, як бачимо, проблема колективу доволі актуальна і потребує обговорення.

Колектив – це не просто сума індивідів, а це особливий єдиний цілісний організм, що живе по своїх законах. Саме взаємозв'язку, відношення і переваги дають можливість колективу придбати певну структуру, емоційний тон, особливий «дух».

Не можна не враховувати в шкільному вихованні вплив колективу. А для цього необхідно знати, згідно яким закономірностям він структурується і функціонує, в яких феноменах виявляється. Це знання дає можливість вчителеві або шкільному психологові знаходити нові виховні шляхи, методи, прийоми. Дозволяє будувати виховну роботу з учнями з урахуванням знання закономірностей розвитку колективу і розвитку кожної окремої особи в ньому.

Об'єктом даного дослідження є формування класного колективу старшокласників.

Предметом даної курсової роботи є особливості формування класного колективу учнів старшого шкільного віку.

Мета курсової роботи на теоретичному та практичному рівні дослідити особливотсі формування класного колективу старшокласників.

У курсовій роботі перевіряється гіпотеза: особливості формування класного колективу старшокласників забезпечує повноцінний розвиток кожного члена колективу.

Мета конкретизується в наступних завданнях:

1)                Проаналізувати психологічний зміст проблематики питання в науковій літературі;

2)                Провести практичне дослідження конкретного класного колективу з метою виявлення особливостей формування класного колективу старшокласників;

3)                Проаналізувати отримані дані;

4)                Зробити висновки і описати результати.

Методи дослідження.

·                   Метод спостереження;

·                   Метод анкетування;

·                   Метод самоаналізу;

·                   Метод вивчення продуктів діяльності;

·                   Соціометричний метод.


Розділ 1. Теоретичні особливості формування класного колективу учнів старшого шкільного віку

1.1 Колектив. Види, сутність, зміст і функції колективу

Слово «колектив» походить від латинського «collectivus», яке виникло від слова «collegere» - збирати разом. Проте в сучасному розумінні колектив - це зовсім не механічне об’єднання індивідів.

Колектив — соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.

Його характеризують єдність цілей, високий рівень міжособистісного спілкування, згуртованість, внутрішня дисципліна, специфічні норми співжиття. Він є ланкою, що з'єднує особистість із суспільством. Виховання особистості в колективі є втіленням закономірностей розвитку суспільства, адже в колективних взаєминах створюються умови для соціально-психічного її розвитку. Відокремившись від колективу, людина опиняється в соціально-психологічному вакуумі, що значно ускладнює її розвиток.

Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції:

·                   організаторську (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань);

·                   виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості);

·                   стимулюючу (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).

Універсальне поняття “колектив” охоплює різні його види, до яких належать:

·                   Первинний колектив. Об'єднує людей (школярів), згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, учасники якої перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках. Ним може бути колектив класу, виробничої бригади на підприємстві, професійної групи в установі, підрозділу у військових частинах та ін. За кількісним складом нараховує 10—15 осіб. За більшої кількості в ньому відбувається розподіл на мікроколективи. Якщо в соціальній групі менше 7—8 осіб, вона не є колективом у соціально-педагогічному смислі. Це — замкнена група друзів, приятелів;

·                   За якісним складом у колективі має бути приблизно однакова кількість осіб обох статей. Якщо ця вимога загалом витримується у колективах загальноосвітніх закладів, то на виробництві, в системі професійної освіти цього досягти значно складніше, що породжує значні труднощі у розвитку колективу, організації міжособистісних стосунків;

·                   Загальношкільний колектив. Об'єднує усіх учнів і педагогічних працівників загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Здебільшого у них перебуває 500— 600 осіб. У таких колективах усі знають один одного, час від часу збираються разом. У ньому теж бажано, щоб була однакова кількість осіб обох статей. Якщо в загальноосвітніх школах, інших навчально-виховних закладах нараховується 1500—2500 осіб, то колективу, по суті, немає. Особа в такому соціальному об'єднанні є анонімною, що вкрай негативно впливає на її виховання;

·                   Тимчасовий колектив. Складається з осіб, які належать до постійних колективів для виконання тимчасових завдань, задоволення своїх пізнавальних і соціальних інтересів (танцювальний колектив, хор, туристська група та ін.). Чисельно вони невеликі, згруповані на основі соціальних інтересів;

·                   Виробничий колектив. Це — група професіоналів, об'єднаних для науково-дослідної роботи, виробничої діяльності, охорони порядку, лікування людей тощо;

·                   Сімейний колектив. Його складають члени однієї родини. Склався історично як важливе соціальне утворення суспільства. [Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович и.Я. Изучение личности учащегося и ученических. – М., 1988. с. 131]

Колективи можуть бути одновікові й різновікові. У традиціях народної педагогіки — виховання особистості в різновіковому колективі, де старші за віком і соціальним статусом передають свій досвід молодшим, турбуються про їх захист, допомагають долати труднощі. Молодші прагнуть оволодівати соціальним досвідом старших, відчувають відповідальність перед ними.

Колектив як людська спільнота, що утворює систему колективістських стосунків, є основним чинником формування громадської сутності особистості, розвитку її індивідуальності.

Виховний колектив відзначається розмаїттям видів, форм суспільно корисної праці та спілкування. Його сутність реалізується в різних аспектах. Економічний аспект передбачає залучення дитини в економічні відносини, активну участь в них, знання економічних проблем. Це забезпечує виховання колективізму, творчого ставлення до праці.

Політичний аспект означає залучення старшокласників до шкільного самоуправління, політичних кампаній (перепису населення, підготовки до свят, фестивалів), участі у громадському житті.

Соціальний аспект є виявом турботи про розвиток, побутові умови дитини. У її свідомість закладаються прагнення до соціальної справедливості, гуманізму, ініціативності, відповідальності, зближення колективних і власних інтересів.

Моральний аспект передбачає розуміння моралі як суспільного явища, усвідомлення суспільної моралі як відповідальності перед іншими людьми, самим собою, колективом. Аналіз стосунків у колективі переконує в необхідності чесної, добросовісної праці, формує основи моральності.

Громадсько-ціннісний аспект переконує, що колектив — це ідейна, ціннісно-орієнтована єдність людей, для яких організаційна структура є засобом досягнення спільних цілей.

Культурно-естетичний аспект виявляється у вільному спілкуванні старшокласників, що забезпечує їх новими враженнями, знаннями, сприяє підвищенню естетичного рівня їх повсякденних стосунків, естетичної організації всього життя. Художня творчість у колективі є засобом змістовного використання вільного часу, розвитку старшокласників.

Юридичний аспект свідчить, що взаємини в колективі торкаються і правового аспекту життя. Усвідомлення дитиною мотивів моральних та аморальних вчинків, правова освіта, поєднана з практичним засвоєнням дітьми прав та обов'язків — важливий чинник формування правосвідомості.

Психологічний аспект означає, що колектив — організоване соціальне середовище. Цілеспрямованість його діяльності породжує здоровий моральний клімат, мажорний тон у відносинах, добровільну участь у спільних справах, відчуття потреби у колективному спілкуванні, психологічній сумісності з товаришами.

Організаційний аспект свідчить про інтуїтивне прагнення старшокласників до об'єднання в певній організації. Педагогічно організована діяльність колективу ставить старшокласників у ділові стосунки керівництва й підлеглості, взаємовимогливості та взаємодопомоги.

Індивідуально-особистісний аспект враховує можливість тимчасового відокремлення дитини від колективу, можливість оглянутися навколо, зазирнути в себе, осмислити свої взаємини з оточуючими. Це сприяє самосвідомості, формуванню внутрішнього морального світу особистості.

Виховний колектив — педагогічно організована система відносин. Він має органи самоврядування й координації, що уповноважені представляти інтереси старшокласників і суспільства, традиції, громадську думку, об'єднує учнів спільною метою та організацією праці. Він необхідний як середовище взаємодії й ефективного впливу на старшокласників, формування колективістських якостей, як форма організації життя, що виховуюче впливає на всіх членів колективу й кожного зокрема. Первинний колектив також має органи самоврядування, актив, своїх представників у загальношкільних органах. Така структура виховного колективу сприяє врахуванню вікових особливостей та інтересів старшокласників, налагодженню взаємозв'язків між первинними колективами старших і молодших учнів, різновіковими загонами й групами.

Виховний колектив виконує такі функції:

·                   залучення старшокласників до системи суспільних відносин, набуття ними досвіду таких відносин. Колектив акумулює основні риси й вимоги суспільства, передає практичний досвід використання існуючих суспільних відносин;

·                   організація самостійної діяльності старшокласників: навчальної, трудової, громадської, ігрової. Колективна діяльність сприяє формуванню ділових стосунків (взаємозалежності, відповідальності, контролю, взаємодопомоги, керівництва, підлеглості, вимогливості, дружби, товариськості, симпатії). Чим міцніша організаційно-ділова структура колективу, тим кращі умови для створення у ньому високоморальної атмосфери;

·                   формування моральної сутності особистості, її морально-естетичного ставлення до світу й самої себе. Колективістські стосунки сприяють формуванню гуманістичних якостей особистості, колективістської свідомості;

ефективного педагогічного засобу впливу на особистість, групу старшокласників. Завдяки цьому відбувається коригування й регулювання їх поведінки та діяльності. Сформована в колективі громадська думка є дієвим інструментом педагогічного впливу, сила якого залежить від рівня розвитку колективу. [Массен П., Конджер Д, Каган Дж., Х'юстон А. Развитие личности ребенка //психология подростка / сост. Ю.И. Фролов. – М., 1997. с 192-194]

1.2 Соціально-психологічні проблеми колективу

В сучасних експериментальних дослідженнях були виявлені певні соціально – психологічні проблеми колективу, серед яких головне місце займають проблеми, пов’язані з розшаруванням класного колективу на декілька мікрогруп. Розділення класу це не рідкість. Вчитель повинен прагнути ліквідувати в колективі подібну роз'єднаність, розрізненість, долати будь-які форми своєрідної « самоізоляції» таких груп від колективу.

Учень може входити до груп різного роду, які звичайно стихійно складаються на основі сумісного проведення часу, загальних інтересів, загальної ігрової діяльності і які знаходяться, як правило, поза межами педагогічного контролю.

Деякі з дворових, вуличних об'єднань не носять асоціального характеру, хоча вчителі звичайно відносяться до них з упередженням. В таких компаніях підлітки задовольняють свою потребу відчувати себе дорослими, незалежними, знаходять підтримку, можливість говорити прямо і відверто. Для деяких підлітків школа, гуртки, клуби не сталі тим середовищем, де вони могли б задовольнити свою потребу в активності, спілкуванні, самостійності, дати вихід своєї енергії. Вплив таких груп на підлітка дуже великий.

Надані самим собі, підлітки піддаються негативному впливові – палять, лихословлять, дівчатка, прагнучи бути схожим на дорослих, фарбують нігті, підводять брови, роблять собі неймовірні зачіски. Різні учні користуються в колективі різним ступенем популярності, авторитетності.

Звичайно в класному колективі є 3-4 найпопулярніших школярів. Популярність визначається такими рисами, як товариськість і контактність (уміння встановлювати контакти ), чуйність, рівний, доброзичливий характер, всебічний кругозір і ерудиція, готовність завжди прийти на допомогу товаришу, щедрість. Не останнє місце займає зовнішня привабливість, а також фізична сила і спритність (у хлопчиків).

Непопулярність викликається такими рисами, як замкнутість, неконтактність, заздрісність, лукавство, лицемірство і егоїзм. Має значення і байдужість до успіхів в навчанні, вузький кругозір, низький рівень знань і навичок. Втім, в групах і колективах низького рівня часто можна спостерігати, що популярність визначається такими рисами, як зневага до навчання, самовпевненість, зухвалість по відношенню до дорослих; непопулярність же, навпаки, такими рисами, як відповідальне відношення до навчання, успішність в навчанні, дисциплінованість, культурність і т.д.

Статус популярного або непопулярного члена колективу, звичайно, впливає на психологічний стан і поведінку школяра. Учень, що займає положення улюбленого, популярного члена колективу, відчуває упевненість в собі, емоційний підйом і відчуття благополуччя (емоційний комфорт). Деякі відчувають себе невпевнено, неспокійно, роблять спроби будь-яким шляхом змінити свій статус в колективі або, зневірившись, звикають до свого становища. Група школярів звичайно не будується на основі рівних міжособистісних відносин її учасників. В цих відносинах виділяються форми керівництва і підкорення. Кожна група має свого керівника (лідера).

В окремих класах є категорія школярів, на яку необхідно звернути особливу увагу. У сфері міжособистісних стосунків вони займають положення ізольованих. Це не просто непопулярні члени колективу. Вони викликають до себе негативне ставлення, їм відмовляють в дружбі, в особистій симпатії.

Причини цьому можуть бути різні, частіше всього - явна зневага інтересами колективу, яскраво виражені розбещеність і егоїзм, деякі негативні риси (замкнутість, нелюдимість). З такими школярами майже не спілкуються, їх всі стороняться, їх не приймають в ігри, не хочуть сидіти з ними за однією партою. Ці діти і самі поводять себе ізольовано, тримаються осторонь, часто відчувають самотність, інколи навіть пригніченість. Школярі, якими нехтують, намагаються влитися до колективу, але не завжди вдало. Тоді вони або погоджуються зі своїм положенням, або озлоблюються (і стають схильними до агресії, невиправданих вчинків), або прагнуть піти з колективу (з класу, зі школи), знайти собі відповідне мікросередовище, де б на них зважали, визнавали їх, де б їх соціометричний статус оцінювався достатньо високо.

Вчителю слід спеціально думати про те, як зробити ізольованих учнів повноправними членами колективу, як налагодити їх взаємостосунки з оточуючими, як змінити ті риси особи, які викликають антипатію товаришів.

Слід відмітити тих учнів, які знайомляться з колективом перший раз, це – новачки у класі. Це одна з типових фігур дитячого колективу. Вчителі та класні керівники у своїй роботі постійно мають справу з новачками, це пов’язано з явищем міграції населення, бурхливим будівництвом житла. Почуття безпорадності викликає у нього гостру потребу отримувати інформацію про те, що його тут очікує, як поводити себе в тій чи іншій ситуації, що тут „можна”, а що „не можна”, кого треба побоюватися, а кому можливо довіряти. В той самий час у школяра виникають певні очікування стосовно свого становища у новому колективі. Він сподівається, що йому вдасться проявити себе по новому, показати себе у вигідному світі. Це потребує також знання того, що ціниться, а що засуджується в даному колективі.

Опинившись у новій обстановці, помічає часто такі факти, явища оточуючого середовища, які для інших членів колективу являються звичними, і вони не помічають їх зовсім. Це закономірно, оскільки вся інформація, яка оточує дитину у новому колективі, являється для неї новим та значним подразником. Істотне значення для новачка в цей період відіграє культура поведінки, спілкування старшокласників у школі та доброзичливе ставлення до нього. Саме це впадає до нього в око в першу чергу. Ці ознаки на перших етапах визначають „почуття захищеності” дитини. Особисто значимою для школяра є така характеристика членів колективу школи, як „привітність – непривітність”, доброзичливість, уважність один до одного. При цьому не має принципового значення, хто ці люди – товариші по класу, вчителі, технічні працівники.

Страницы: 1, 2, 3



Реклама
В соцсетях
бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты