Попередження конфлікту припускає його прогнозування. Прогноз - це подання про майбутній конфлікт із певною ймовірністю вказівки місця й часу його виникнення. Наукова й практична цінність прогнозу визначається рівнем його обґрунтованості й вірогідності. У числі основних методів прогнозування: екстраполяція даної ситуації на майбутній стан системи (підсистеми); моделювання можливої конфліктної ситуації, статичний метод, опитування експертів.
Прогнозування конфлікту - лише передумова його запобігання. Варто також ураховувати неможливість попередження всякого конфлікту.
Стратегія запобігання конфліктів включає систему діяльності, сукупність етапів і методів керування конкретним процесом суперечливих взаємин суспільних суб'єктів. Розрізняються етапи часткового й повного запобігання конфліктів, раннього попередження й дозволу, що попереджає. Часткове запобігання стає можливим за умови блокування дії однієї із причин даного конфлікту й обмеження його негативного впливу на інтереси протиборчих сторін. Стратегія повного запобігання припускає нейтралізацію дії всього комплексу факторів, що детермінують конфлікт,, що й дозволяє направити взаємодію суб'єктів у русло їхнього співробітництва в ім'я реалізації співпадаючих інтересів.
Узгодження інтересів - оптимальний спосіб досягнення консенсусу між суспільними суб'єктами. Однак останній не завжди можливий. Тому використовуються й інші моделі запобігання конфлікту інтересів: певне їхнє сполучення, підпорядкування неголовних інтересів головним, тимчасових - постійним, поточних - перспективним. Не виключається й придушення окремих елементів інтересів обох взаємодіючих суб'єктів. Нарешті, доцільна тактика розведення суперечливих інтересів. У випадку назріваючого зіткнення між роботодавцем і трудовим колективом предметом спора можуть бути багато інтересів тої й іншої сторони. Коли ж такий варіант виключається, доводиться шукати інші прийнятні форми взаємодії суперечливих інтересів. Це дозволяє знаходити компроміс і згладити напруженість Стратегія попередження конфлікту передбачає здійснення таких принципів, як своєчасність дій по попередженню можливих колізій, оперативність.
Розділ III. Дослідження впливу тренінгу на соціально-психологічний клімат в колективі старшокласників
3.1 Розробка дослідження
Характерна риса справжньої школи – це позитивний соціально-психологічний клімат в класах, що визначає ставлення вчителів і дітей до всього, що відбувається, як особистісно значущого, важливого і цікавого. В шкільних колективах ми досліджували вид та головні процеси і фактори, які впливають на психологічну атмосферу в контрольній та експериментальній групі. Головним методом свого впливу ми обрали – тренінг.
На сьогоднішній день не існує загальноприйнятого визначення поняття «тренінг», що приводить до поширювального тлумачення методу і позначення цим терміном самих різних прийомів, форм, способів, що використовують для покращення того чи іншого явища.
Однією із задач СПТ є підведення його учасників до осмислення перешкод, ускладнень, характерних для ситуації міжособистісного спілкування, а також до з'ясування умов і чинників, що сприяють, що оптимізують спілкування та створюється довірливі взаємовідносини. У СПТ учасники отримують не тільки додаткову інформацію в цьому напрямі, а також інформацію про ефект у вигляді своєрідного інтелектуально-емоційного сплаву, кристалізованого в пережитому досвіді. Одна справа бути просто інформованим, і інша справа - виявитися в ситуації і пережити її. У процесі тренінгу аналізу зазнають не тільки ситуації з життя учасників, скільки ситуації, що складаються в ході розвитку самої групи. Ми розробили серію тренінгів, яка складається з 5 занять по 3.5 години на протязі двох тижнів.
Гіпотеза дослідження: соціально-психологічний тренінг є ефективним методом оптимізації соціально-психологічного клімату.
Об’єкт: учні 10- 11 класу.
Предмет : соціально-психологічний клімат даного колективу та метод оптимізації даного феномену.
Цілі дослідження:
· Діагностика СПК в контрольній та експериментальній
групі.
· Визначити оцінку ефективності діяльності в колективі
· Розробити та провести групу тренінгів для оптимізації
соціально-психологічного клімату.
· Визначити чи впливає тренінг на оптимізацію СПК.
Дослідження проводилося в 10-х А і Б класах, Олександрівської ЗОШ 1-3 ступенів. Кількість досліджуваних становить 29 чоловік, з яких 14 експериментальна група ( учні 10-А класу) віком 15-16 років, з яких 5 хлопчиків та 9 дівчаток. Та контрольна, яка складається з 15 чоловік ( учнів 10-Б класу) віком 16-17 років 8 хлопчиків та 5дівчаток.
Для того, щоб дослідити стан СПК в двох групах ми використовували методику " Оцінки психологічної атмосфери в колективі " А.Ф Фідера. Зміст методики наступний:
Шкала №1 дружелюбність - ворожість `
Шкала №2 згода - незгода
Шкала №3 задоволення - незадоволення
Шкала №4 продуктивність - непродуктивність
Шкала №5 теплота - холодність
Шкала №6 співпраця - неузгодженість
Шкала №7 взаємопідтримка - недоброзичливість
Шкала №8 захопленість - байдужість
Шкала №9 цікавість - нудьга
Шкала №10 успішність - безуспішність
В основі лежить метод семантичного диференціала. Нижче представлений бланк методики. Відповідь по кожному з 10 пунктів шкали оцінюється зліва направо від 1 до 8 балів. Чим лівіше мався в своєму розпорядженні знак *, тим нижче бал, тим сприятливіше психологічна атмосфера в колективі, на думку того, хто відповідає. Підсумковий показник коливається від 10 (найбільш позитивна оцінка) до 80 (найбільш негативна).
На основі індивідуальних профілів створюється середній профіль, який і характеризує психологічну атмосферу в колективі. Методика цікава тим, що допускає анонімне обстеження, а це підвищує її надійність.
Після чого експериментальній групі був запропонований один з варіантів проведення соціально-психологічного тренінгу спілкування на розвиток комунікативних та організаторських навичок, та на зниження агресивності, конфліктності, підвищення самооцінки, розвитку довіри.
До складу цього тренінгу входили 4 заняття (див. дод. № ) На кожному із занять проводилися вправи, та міні бесіди. Наприкінці кожного заняття учасниками тренінгу заповнювалася анкета, яка давала змогу керівникові спостерігати за розвитком групо-динамічних процесів. Кожна вправа соціально-психологічного тренінгу спілкування була задана відповідною метою.
Заняття №1 «Знайомство з метою роботи та створення атмосфери довіри в групі», дане заняття складалося з 4 вправ, а саме: «Хто самий чужий для мене?»,
«побажання друга», «враження від заняття що сподобалося, що було нового.» протягом 3 годин.
Заняття №2 «Встановлення контакту та формування згуртованості в групі» заняття складалося з 6 вправ, а саме: «Ступінь включеності в групу», «Публічне інтерв’ю », «Хто мені близький», «Перетягування каната», «П’ять пропозицій», «Приклади», робота в групі тривала 3.5 години.
Заняття №3 «Ефективне спілкування в групі», заняття складалося з 4 вправ, а саме: « Предмет по колу», «Розмова через скло», «Фраза по колу», «Що було корисного та нового».
Заняття №4 складалося з 4 вправ, а саме «Час», «Зворотній зв'язок», «Важко розлучатися », «Що я придбав». Дивись додаток 4.
Таким чином ми визначили необхідні перемінні:
Залежна перемінна – ефективна дія тренінгу ( встановлення атмосфери довіри, виявлення конфліктних учнів та прогнозування конфлікту, способи ефективного спілкування в групі)
Незалежна перемінна – Соціально-психологічний тренінг.
3.2 Організація та процедура дослідження по виявленню впливу тренінгу на СПК
Всі дані по методиці " Оцінки психологічної атмосфери в колективі " А.Ф Фідера в контрольній та експериментальній групі було систематизовано та занесена в таблицю№1.1
Таблиця 1.1
Показники експериментальної групи після першого тестування
|
№ дослід. |
Ініціали |
Показник |
|
1 |
К.Л |
48 |
|
2 |
Б.В |
48 |
|
3 |
М.О |
44 |
|
4 |
П.А |
42 |
|
5 |
Ч.Т |
42 |
|
6 |
О.В |
31 |
|
7 |
Б.О |
42 |
|
8 |
П.І |
51 |
|
9 |
К.Н |
42 |
|
10 |
Т.І |
24 |
|
11 |
К.В |
29 |
|
12 |
П.Є |
43 |
|
13 |
В.В |
49 |
|
14 |
К.М |
27 |
Таблиця 1.2
Показники контрольної групи після першого тестування
|
№ Дослід. |
ініціали |
показник |
|
1 |
К.Г |
17 |
|
2 |
М.А |
18 |
|
3 |
П.І |
19 |
|
4 |
Я.О |
19 |
|
5 |
К.Т |
20 |
|
6 |
Б.О |
25 |
|
7 |
З.І |
31 |
|
8 |
П.Є |
32 |
|
9 |
Б.С |
35 |
|
10 |
П.А |
35 |
|
11 |
П.Н |
35 |
|
12 |
Н.І |
36 |
|
13 |
К.Н |
40 |
|
14 |
Г.Т |
44 |
Наступним етапом нашої роботи це проведення серії тренінгів, які складаються з 5 занять:
Таблиця 2.1
Показники експериментальної групи після другого тестування
|
№ дослід. |
ініціали |
показник |
|
1 |
К.Л |
38 |
|
2 |
Б.В |
41 |
|
3 |
М.О |
32 |
|
4 |
П.А |
37 |
|
5 |
Ч.Т |
35 |
|
6 |
О.В |
28 |
|
7 |
Б.О |
37 |
|
8 |
П.І |
48 |
|
9 |
К.Н |
43 |
|
10 |
Т.І |
20 |
|
11 |
К.В |
29 |
|
12 |
П.Є |
40 |
|
13 |
В.В |
39 |
|
14 |
К.М |
23 |
Таблиця 2.2
Показники контрольної групи після другого тестування
|
№ досл. |
Ініціали |
показник |
|
1 |
К.Г |
16 |
|
2 |
М.А |
17 |
|
3 |
П.І |
22 |
|
4 |
Я.О |
25 |
|
5 |
К.Т |
17 |
|
6 |
Б.О |
24 |
|
7 |
З.І |
30 |
|
8 |
П.Є |
16 |
|
9 |
Б.С |
44 |
|
10 |
П.А |
21 |
|
11 |
П.Н |
38 |
|
12 |
Н.І |
41 |
|
13 |
К.Н |
52 |
|
14 |
Г.Т |
48 |
Для зіставлення показників, обмірюваних у двох різних умовах на одній і тій же вибірці випробуваних, був використаний Т-критерій Вілкоксона, що дозволяє установити не тільки спрямованість змін, але і їхню виразність. За допомогою цього критерію ми визначаємо, чи є зрушення показників у якомусь одному напрямку більш інтенсивним, чим в іншому. У нашому випадку: чи є зрушення показників соціально-психологічного клімату після проведеної роботи в кращу сторону більш інтенсивним, чим у гіршу.
Сформулюємо гіпотези.
Но : Інтенсивність зрушень у типовому напрямку не перевершує інтенсивності зрушень у нетиповому напрямку.
Н1: Зрушення убік збільшення значень перевищує зрушення убік зменшення значень і тенденцію збереження їх на колишньому рівні.
У таблицях представлені: список випробуваних, коефіцієнти до і після тренінгу, різниця між індивідуальними значеннями („після” - „до”), абсолютні величини різностей і ранги абсолютних величин різниці. Сума рангів у всіх випадках дорівнює 105, що відповідає розрахунковій:
Емпіричне значення критерію Т дорівнює сумі рангів рідких зрушень (у даному випадку це зрушення в негативну сторону і нульові зрушення) і позначається Тэмп:
Т=
По таблиці критичних значень Т-критерія Вілкоксона визначаємо критичні значення Т для n = 14.
Таблиця 3.1
Розрахунок Т- критерію Вілкоксона при зрівнянні вимірів СПК в експериментальній групі
|
№ дослід. |
Код ПІБ |
СПК в колективі До Після |
різність |
Абсолютне значення різності |
Ранговий номер різності |
|
|
1 |
К.Л |
48 |
38 |
-10 |
10 |
12.5 |
|
2 |
Б.В |
48 |
41 |
-7 |
7 |
10.5 |
|
3 |
М.О |
44 |
32 |
-12 |
12 |
14 |
|
4 |
П.А |
42 |
37 |
-5 |
5 |
8 |
|
5 |
Ч.Т |
42 |
35 |
-7 |
7 |
10.5 |
|
6 |
О.В |
31 |
28 |
-3 |
3 |
4 |
|
7 |
Б.О |
42 |
37 |
-5 |
5 |
8 |
|
8 |
П.І |
51 |
48 |
-3 |
3 |
4 |
|
9 |
К.Н |
42 |
43 |
-1 |
1 |
2 |
|
10 |
Т.І |
24 |
20 |
-4 |
4 |
6 |
|
11 |
К.В |
29 |
29 |
0 |
0 |
1 |
|
12 |
П.Є |
43 |
40 |
-3 |
3 |
4 |
|
13 |
В.В |
49 |
39 |
-10 |
10 |
12.5 |
|
14 |
К.М |
27 |
23 |
-5 |
5 |
8 |
|
СУМА |
|
|
|
|
|
105 |
