Число ступенів свободи дорівнює 18. Отримана одна значна різниця по t - критерій Стьюдента для роли "Організатора розваг", яка дорівнює 3,08, де імовірність допускання помилки 0,01.
Отже, ми порівняли два типа сімей (50 - 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст). Потім ми рішили порівняти подружжя усередині кожного типа сім’ї по критерію їх участі у виконання сімейних ролей.
Таблиця 9
Ступінь різниці результатів між подружжями ΧΧΙ ст.
|
|
Вихов. дітей |
Емоц. клімат |
Матер. забезпеч. |
Орган. розваг |
Хозяйка |
Секс. партнер |
Сім. субкул. |
|
Дисперсія (дружини) |
0,32 |
0,22 |
0,36 |
0,21 |
0,47 |
0,16 |
0,27 |
|
Дисперсія (чоловіка) |
0,40 |
0,09 |
0,27 |
0,23 |
0,29 |
0,16 |
0,38 |
|
Середнє значення (дружини) |
3,08 |
2,73 |
1,84 |
2,79 |
2,83 |
2,27 |
2,52 |
|
Середнє значення (чоловіка) |
2,85 |
2,82 |
1,61 |
2,77 |
2,76 |
2,48 |
2,48 |
|
t-критерий Стьюдента |
1,22 |
0,72 |
1,29 |
0,14 |
0,36 |
1,67 |
0,22 |
Число ступенів свободи дорівнює 18. Ми не отримали значних результатів.
Таблиця 10
Ступінь різниці результатів між подружжями 50 - 80 рр. ΧΧ ст.
|
|
Вихов. дітей |
Емоц. клімат |
Матер. забезпеч. |
Орган. розваг |
Хозяйка |
Секс. партнер |
Сім. субкул. |
|
Дисперсія (дружини) |
0,44 |
0,42 |
0,49 |
0,11 |
0,68 |
0,30 |
0,26 |
|
Дисперсія (чоловіка) |
0,34 |
0,18 |
0,40 |
0,15 |
0,52 |
0,25 |
0,05 |
|
Середнє значення (дружини) |
2,89 |
2,54 |
1,82 |
2,40 |
2,88 |
2,34 |
2,23 |
|
Середнє значення (чоловіка) |
2,91 |
2,83 |
1,86 |
2,47 |
3,00 |
2,31 |
2,11 |
|
t-критерий Стьюдента |
0,10 |
1,68 |
0, 19 |
0,61 |
0,49 |
0,18 |
0,95 |
Число ступенів свободи дорівнює 18. Ми не отримали значних результатів.
3.3 Обговорення результатів по методикам
Результати обробки даних по методиці "Розподіл ролей в сім’ї" (в тому випадку, коли тестувалися чоловік і дружина) говорять про те, що існує різниця між подружжями 50 - 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст. по ступеню участі подружжів у виконанні ролей "Організатора розваг" та "Організатора сімейної субкультури".
Причому подружжя ΧΧΙ ст. вважають, що в організації розваг лідирує дружина, а в організації сімейної субкультури приймають участь вдвох порівну. Подружжя ж 50 - 80 рр. ΧΧ ст. вважають, що чоловіки більш приймають участь організації розваг, так само як і в організації сімейної субкультури.
Враховуючи те що, максимальний бал дорівнює 4, мінімальний 1, а середній 2,5, і "чим вище бал, тим в більшій мірі дана роль … реалізується дружиною, чим нижче - реалізується чоловіком" /Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Л.М., 1987, с.40/, ми можемо приступити до подальшого аналізу.
Коли порівнювалися дружини 50 - 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст., то з’ясувалося, що між ними є різними по мірі участі у виконанні ролі "Організатора розваг". При цьому дружини ΧΧΙ ст. вважають, що вони більше приймають участь, ніж їхні чоловіки у виконанні цієї ролі. А дружини 50 - 80 рр. ΧΧ ст. вважають, що вони менше своїх чоловіків приймають участь у виконанні цієї ролі.
При порівняні чоловіків з різних типів сімей з’ясувалося, що чоловіки ΧΧΙ ст. вважають, що їхні дружини більше, ніж вони, приймають участь у виконанні ролі "Організатора розваг", тоді як в ролі "Організатора сімейної субкультури" вони приймають участь в рівній мірі. Чоловіки ж 50 - 80 рр. ΧΧ ст. вважають, що вони більше, ніж їхні дружини, приймають участь у виконанні цих двох ролей.
Перевірка за допомогою порівняння двох подружжів усередині дозволила судити про те, що не існує статистично значимої різниці в думках чоловіка та дружини відносно характеру розподілу ролей в сім’ї це стосується двох типів сімей.
Узагальнюючи дані, можна сказати що, що подружжя ΧΧΙ ст. згодні у міркуванні, що дружини у більшій мірі приймають участь у виконанні наступних ролей: виховування ролей, у створенні емоційного клімату, організатора розваг, "хазяйки" та організатора сімейної субкультури. В свою чергу, чоловіки, на думку чоловіка та дружини, більш приймають участь в матеріальному забезпечені родини та виконують роль сексуального партнера.
У подружжях 50 - 80 рр. ΧΧ ст. дружини виконують наступні ролі: вихователя дітей, створенні емоційного клімату та "хазяйки". Чоловіки займаються переважно матеріальним забезпеченням, організацією розваг і сімейної субкультури, а також виконують роль сексуального партнера.
Результати по методиці "ДМВ" Т. Лірі. Порівняння подружжів 50 - 80 рр. ΧΧ ст. з подружжями ΧΧΙ ст. не показало статистично значимих різниць в тенденціях і типах міжособистісних відносин. До такого висновку ми прийшли, порівнюючи чоловіків 50 - 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст.
При порівнянні дружин 50 - 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст. була виявлена різниця між ними в тенденції до домінування (дружини ΧΧΙ ст. більш домінують, ніж дружини 50 - 80 рр. ΧΧΙ ст.) и по типу "Підкорений" (дружини 50 - 80 рр. ΧΧ ст. схильні підкорятися в більшій мірі, ніж дружини ΧΧΙ ст.).
Порівняння чоловіків - представників шлюбів ΧΧΙ ст. показало більшу, в порівнянні з дружинами, схильність чоловіків використовувати тип "Підкорений".
Порівняння чоловіків та дружин як представників подружжів 50 - 80 рр. ΧΧ ст. виявило тенденцію чоловіків домінувати більше, ніж їхні дружини.
І, нарешті, обробка автобіографічних даних дозволила нам заключити, що в подружжів 50 - 80 рр. ΧΧ ст. визнано верховенство чоловіків головою сім’ї (20 стверджень, що представники сильної статі - є головою сім’ї). Так як у подружжів ΧΧΙ ст.10 чоловік заявило, що у них рівноправність, 7 - що дружина являється головою і тільки 3 - що голова чоловік.
Висновки та рекомендації
Аналіз статистичних результатів дослідження дозволяє нам зробити деякі висновки відносно нашої гіпотези і стані ролевої структури в шлюбах, які були укладені в 50 - 80 рр. ΧΧ ст. та ΧΧΙ ст.
Традиційно чоловічими вважаються ролі відповідального за матеріальне забезпечення родини ті сексуального партнера, а жіночими - ролі вихователя дітей та "хазяйки".
В процесі дослідження ролевої структури та міжособистісних відносин подружжів ΧΧΙ ст. ми з’ясували, що дружини більш домінантні, а їхні чоловіки, навпаки, більш схильні підкорятися. Отже, цей тип сім’ ї більш схожий на традиційний с верховенством дружини (матріархат). Але автобіографічні дані говорять, що в подружжях ΧΧΙ ст. "вживаються" одночасно егалітарні та матріархальні уявлення про характер верховенства. Картина розподілу ролей між чоловіком та жінкою має вигляд класичної традиційної: чоловіки більше приймають участь у матеріальному забезпечені та являються активними в ролі сексуального партнера; а жінки більше відповідальні за реалізацію останніх ролей: виховання дітей, створення емоційного клімату, роль "хазяйки", організатора сімейної субкультури та дозвілля.
Про подружжя 50 - 80 рр. ΧΧ ст. результати дослідження говорять, що в міжособистісних відносинах дружини схильні підкорятися, а чоловіки проявляють тенденцію до домінування. Ці родини схожі на традиційні патріархальні, тим більш, що визнається безперечне верховенство чоловіка. Однак, чоловіки, поміж своїх традиційних ролей, виконують такі ролі як організатор розваг (дружини з цим погоджуються) та сімейної субкультури. Такі родини можна віднести до перехідної форми ролевої структури (не егалітарної та не традиційної). З чоловічим типом верховенства, визнання якого дружиною пов’язано з великою участю чоловіка в організації розваг. Дружини ж виконують наступні ролі: вихователя ролей, створення емоційного клімату та "хазяйки".
З вище перерахованого можна сказати, що наша гіпотеза підтверджується. В шлюбах, які укладені в ΧΧΙ ст. домінує жіноча роль.
В методиці "ДМВ" Т. Лірі мінімальним значенням, який відповідає щирості відповідей випробуваних, являється 4 бала. У подружжів ΧΧΙ ст. ми отримали відповіді сумнівної щирості у 4 чоловік, а у подружжів 50 - 80 рр. ΧΧ ст. - у 8 чоловік.
Ми вважаємо, що ми можемо прослідити зв’язок.
Процес тестування з метою діагностики особливостей розподілу ролей та міжособистісних відносин викликав у випробуваних з подружжів 50 - 80 рр. ΧΧ ст. труднощі, які пов’язані з несумісністю стверджень переважно 3 октанта ("ДМВ") і питань про сексуальну сферу ("Розподіл ролей в сім’ї").
Ми маємо думку, частково викладено у огляді літератури та основана на досліді інтерв’юванні випробуваних подружжів 50 - 80 рр. ΧΧ ст., що дана категорія людей значно відрізняється по ціннісному і світоглядному потенціалу від тієї середньостатистичної виборці, по якій звичайно проводяться стандартизація та валідизація багатьох опитувальників.
Це обґрунтує необхідність подальшого вивчення міжособистісних особливостей та міжособистісних відносин подружжів.
Висновок
По теорії: Виходячи з аналізу літератури по питаннях сімейної рольової структури і соціального домінування, ми приходимо до думки, що яка-небудь конкретна форма ролевої структури (РС) не є об'єктивно "кращою" в порівнянні з іншими. Це узгоджується із затвердженням Ю.Е. Алешиной, що традиційність стосунків в "перехідні" періоди (стаж шлюбу 6-18 років) сприяє ефективнішому вирішенню завдань, що стоять перед сім'єю, і тому "вигідна" сім'ї і позитивно пов'язана із задоволеністю шлюбом. У "стабільні" ж періоди (стаж шлюбу 1-6 і 18 років) традиційність не виправдана і повинна негативно впливати на задоволеність шлюбом /Алешина Ю.Е. 1995/. З одного боку, таке положення майже анулює необхідність вивчення рольової структури сім'ї (відомо, які її типи впливають позитивно на які періоди сімейного життя).
З іншого боку, погляди подружжя на рольову структуру сім'ї і верховенство досліджувалися, в основному, як вироблені подружжям в процесі переговорів і сумісного життя під впливом їх власних унікальних уявлень.
По експерименту:
За допомогою методики "Розподіл ролей в сім’ї" можна визначити ступінь реалізації чоловіком та дружиною відповідних ролей. А саме: відповідального за матеріальне забезпечення родини, хазяїна (хазяйки) будинку, відповідального за виховування дітей, організатора сімейної субкультури, розваг, сексуального партнера, психотерапевта.
За допомогою методики "ДМВ" Т. Лірі можна дослідити характер відношення чоловіка до дружини (дружелюбного та альтруїстичного або авторитарного, агресивного, егоїстичного), а також дозволяє вивчити 4 орієнтації, тенденції (домінування - підкорення, дружелюбність - агресивність).
Шлюби, які були укладені в 50 - 80 рр. ΧΧ ст. і в ΧΧΙ ст. відрізняються між собою по мірі участі чоловіка та дружини у виконанні ролей організатора розваг та сімейної субкультури;
Чоловіки в подружжях 50 - 80 рр. ΧΧ ст. в більшій мірі реалізують ролі організатора розваг та сімейної субкультури, ніж чоловіки подружжів ΧΧΙ ст.;
У міжособистісних відносинах чоловіки подружжів 50 - 80 рр. ΧΧ ст. проявляють тенденцію домінування, а їхні дружини - підкорення. В свою чергу, чоловіки подружжів ΧΧΙ ст. схильні підкорятися в міжособистісних відносинах, а їхні дружини - бути більш домінантними.
Рекомендації:
Розподіл ролей та обов’язків в родини - справа індивідуальна. Не намагайтесь застосовувати до себе правила та еталони, які вам, може бути, не підходять. Ви поєднали ваші долі, щоб радувати один одного, а не для того, щоб відповідати якимось уявленням про ідеальну родину;
Якщо ви не задоволені тим, як до вас відноситься чоловік/дружина, марно засуджувати або докоряти: докорів ніхто не любить. Навпаки, всією своєю поведінкою демонструйте задоволення, тим що вас улаштовує. Таким чином, чоловік/жінка мимоволі стане частіше іти вам на зустріч та не буде засмучувати;
Взаємовідносини навіть між самими близькими людьми не може бути абсолютним. Вас може ображати, що ваша половинка не відчуває вашого настрою та не розуміє бажання, яке вважається очевидним. Не бійтеся виражати ваші почуття та думки;
Більшість проблем людина створює собі сама, тому не поспішайте звинувачувати чоловіка/жінку, якщо вас щось не задовольняє. Звичайно, не виключено, що винен саме він, але все одно треба розібратися у всьому;
Уникайте споживчих відносин один з одним, не оцінюйте чоловіка/жінку як джерело задоволення ваших потреб. На великий рахунок ваші потреби - загальні, задовольняти їх краще разом;
Бажаючи майбутнього сімейного щастя вашим дітям, виховуйте їх прикладом. Пам’ятайте: хороший чоловік/жінка, як правило, підростає в хорошій родині
Список використаної літератури
1. Аккерман Н. Теория семейной динамики // Семейная психотерапия. СПб.: Питер, 2000.
2. Алешина Ю.Е. Удовлетворенность браком и межличностное восприятие в супружеских парах с различным стажем совместной жизни: Дисс. …канд. психол. наук. - М., 1985. - 263с.
3. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений: спецпрактикум по психологии. - М.: МГУ, 1987. - 120с.
4. Алешина Ю.Е., Лекторская Е.В. Ролевой конфликт работающей женщины // Вопросы психологии. - 1989. - №5. - С.80-88.
5. Андреева Г.М. Социальная психология. - Издательство Московского университета, 1980.
6. Андреева Т.В. Семейная психология СПб.: Речь, 2004. - 244 с.
7. Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. М.: МГУ; Из-во Междунар. университета бизнеса и управления ("Братья Карич"), 1996.
8. Антонюк Е.В. Представления супругов о распределении ролей и становление ролевой структуры молодой семьи: Дисс. …канд. психол. наук. - М., 1992. - 169с.
9. Арутюнян М.Ю. Особенности семейного взаимодействия в городских семьях с различным распределением бытовых ролей: Дисс... канд. филос. наук. - М., 1984. - 185с.
10. Белинская Е.П., Куликова И.В. Представления подростков о своем социальном будущем // Мир психологии. - 2000. - №4. - С.135-147.
11. Борисова О.Н. Новое и традиционное в социальном регулировании брачно-семейных отношений // Методология исследований управления социальными процессами в процессе перестройки. - Калинин, 1979. - С.88-94.
12. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия. Курс лекций. СПб.: Речь, 2001.
13. Витек К. Проблемы супружеского благополучия /Пер. с чешск. /Под ред. М.С. Мацковского. - М.: Прогресс. 1988. - 144с.
14. Волкова А.Н. Социально-психологические факторы супружеской совместимости: Дисс. …канд. психол. наук. - Ленинград, 1979. - 141с.
15. Волкова И.А., Музыченко В.П. Лоскутное одеяло для одинокой женщины: Практический учебник одинокой женщины. - 2 изд. - М.: Мысль, 1993. - 238с.
16. Волкова А.Н., Трапезникова Т.М. Методические приемы диагностики супружеских отношений // Вопросы психологии. 1985. №5.
17. Голод С.И. Будущая семья: какова она? - М.: Знание, 1990. - 63с.
18. Гребень Н. Популярные психологические тесты. Современная школа.
19. Дилтс Р. Стратегии гениев. Альберт Эйнштейн / Пер. с англ. Н.Е. Ивановой. - М.: Класс, 1998. - В 3-х т. Т.2. - 192с.
20. Дмитриенко А.К. Социально-психологические факторы стабильности брака в первые годы супружеской жизни: Дисс. …канд. психол. наук. - Киев, 1989. - 177с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
