4. Ставлення чоловіка (дружини) до батьківських обов'язків. Підшкала "Рольові очікування" відбиває окресленість установок дружини (чоловіка) на активну батьківську позицію шлюбного партнера. Підшкала "Рольові домагання" відбиває орієнтацію чоловіка (дружини) на власні обов'язки щодо виховання дітей. Загальна оцінка цієї шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) батьківських функцій. Чим вища оцінка шкали, тим істотніше значення має для чоловіка (дружини) роль батька (матері) і більшою мірою він (вона) вважає батьківство основною цінністю, що концентрує навколо себе життя сім'ї.
5. Установка чоловіка (дружини) на значущість зовнішньої соціальної активності (професійної, суспільний) для стабільності шлюбно-сімейних стосунків. Підшкала "Рольові очікування" відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що у шлюбного партнера мають бути великі професійні інтереси, він має відігравати активну суспільну роль. Підшкала "Рольові домагання" ілюструє виразність власних професійних потреб дружини (чоловіка). Загальна оцінка шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) позасімейних інтересів, що становлять основні цінності у процесі міжособистісної взаємодії подружжя.
6. Установка чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу, Підшкала "Рольові очікування" відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що шлюбний партнер візьме на себе роль емоційного лідера сім'ї в питаннях корекції психологічного клімату, надання моральної й емоційної підтримки, створення "психотерапевтичної атмосфери". Підшкала "Рольові домагання" ілюструє прагнення чоловіка (дружини) бути сімейним "психотерапевтом". Загальна оцінка шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім’ї орієнтації на шлюб як середовище, що сприяє психологічному розрядженню і стабілізації.
7. Установка чоловіка (дружини) на значущість зовнішнього вигляду, його відповідність стандартам, моді. Підшкала "Рольові очікування" відбиває бажання чоловіка (дружини) мати зовні привабливого партнера. Підшкала "Рольові домагання" ілюструє установку на власну привабливість, прагнення модно і красиво вдягатися. Загальна оцінка шкали є показником орієнтації дружини (чоловіка) на сучасні зразки зовнішнього вигляду.
Заключну бесіду психолог-консультант по питанням сім’ї повинен побудувати так, щоб подружжя на основі отриманих уявлень кожного з них про рольову взаємодію в сім'ї прийняло спільне рішення про необхідність оптимального розподілу сімейних функцій з обов'язковим урахуванням індивідуальних потреб та інтересів як чоловіка, так і дружини.
Таким чином, тестів та методик, які призначені для діагностики підготовки молодих людей до вступу в шлюб і в психологічній науці вже не мало. Головна задача психолога вміти коректно і доцільно їх використовувати в своїй практичній роботі по допомозі молодим, щоб вони зробити свій правильний вибір у подальшому подружньому житті.
2.3 Методики дослідження гендерної ідентичності
Маскулінность і фемінінность (від лат. masculinus - чоловічий nfemininus - жіночий) - нормативні представлення про соматичні, психічні і поведінкові властивості, характерні для чоловіків і жінок (Психологія. Словник, 1990). Деякі дослідники зараз уникають цих термінів, що здаються їм занадто загальними і вводять в оману.
Як відзначає В. Є. Каган (1991), не усе в людині може бути описано альтернативою "чоловіче" або "жіноче". Наприклад, чоловічі і жіночі статеві гормони продукують як чоловічий, так і жіночий організми, а гормональна маскулінность або фемінінность визначається по перевазі тих або інших.
На основі цієї ідеї західні психологи в 30-60-х рр. XX ст. створили спеціальні шкали для виміру маскулінності-фемінінності розумових здібностей, інтересів, емоцій і т.д. (тест Термана-Майлз, шкала М/Ф MMPI, шкала маскулінності Гилфорда й ін.). Ці шкали припускають, що індивіди розрізняються по ступені маскулінності-фемінінності. Усі властивості в цих тестах альтернативні, тобто висока маскулінность повинна корелювати з низкою фемінінностю і назад, причому для чоловіка бажана висока маскулінность, а для жінки - висока фемінінность. Однак далеко не всі психічні якості чітко поділяються на чоловічі і жіночі. Крім того, виявилося, що співвідношення М/Ф по різних шкалах може бути різним: людина, маскулінна по одним показниках, може бути фемінінною по іншим.
Інші методи - тест Сандры Бем (S. Bern, 1979) і "Запитальник особистісних властивостей" Джанет Спенс і Роберта Хельмриха (J. Spcnce, R. Helmrich, 1979) - розглядають маскулінность і фемінінность не як альтернативи, полюси того самого континуума, а як незалежні якості.С. Бем за допомогою свого тесту виділила чотири групи чоловіків і жінок [8].
Дж. Плек (J. Pleck, 1981) думає, що виконання ролі мужності має не тільки позитивні сторони, але і негативні. Більш того, коли обстановка вимагає прояву "жіночих" якостей і дій, у чоловіка, який строго дотримує чоловічої ролі, може виникнути чоловічий гендерно-рольовой стрес (Eislcr, 1987) або, по О'Нилу, - гендерно-рольовой конфлікт.
Теорія андрогінності. Багато дослідників дотримують думки, що цілісну (холістичну) особистість характеризує не маскулінность або фемінінность, а андрогінія, тобто інтеграція жіночого емоційно-експресивного стилю з чоловічим інструментальним стилем діяльності, воля тілесних експресії і переваг від твердого диктату статевих ролей. Хоча творцем теорії андрогінності вважається Сандра Бем, у неї були попередники, у тому числі і такий авторитетний, як Карл Юнг.
К. Юнг (1994) бачив в ідеї єдності двох протилежностей - чоловічого і жіночого - образ архетипічний. Утілення жіночого початку в чоловічому несвідомому (аніма) і чоловічого в жіночому (анімус), тобто психологічну бісексуальність він розглядав як самі значні архетипи, як регулятори поведінки, що виявляють себе найбільше типово в деяких снах і фантазіях або в ірраціональності чоловічого почуття і жіночого міркування.
Теорія андрогінії викликала на Заході не тільки великий інтерес, але і критику її основ (R. Ashmore, 1990; М. Sedney, 1989). Можливо, це було викликано тим, що в американському суспільстві маскулінность дає людині більше переваг, чим фемінінінность і андрогінность, і тому деякі жінки воліють демонструвати маскулінну поведінку, тому що вигод від цього може бути більше, ніж утрат (М. Taylor, J. Hall, 1982). Ряд жінок наслідують маскулінному лідерському стилеві, особливо якщо вони займають посади в традиційно чоловічих областях діяльності (К. Bartol, D. Martin, 1986; Е. Сохнув, 1996). М. Тейлор і Дж. Хол вважають навіть, що поняття андрогінії зайве [8; 84].
Спенс і Хельмрих (Spens, R. Helmrich, 1981) запропонували замість термінів "мужність" і "жіночність" використовувати інші: інструменталъністъ (здатність до самоствердження і компетентність, традиційно приписувані чоловікам) і експресивність, зв'язуються традиційно з жіночністю. Сама С. Бем в останній книзі (1993) визнає, що концепція андрогінії далека від реального положення справ, тому що перехід особистості до андрогінії вимагає змін не особистісних особливостей, а структури суспільних інститутів. Крім того, існує небезпека втрати того позитивного, що несе в собі згладжування дихотомії чоловічого-жіночого. У той же час позитивною стороною концепції С. Бем про андрогінію є те, що вона привернула увагу до того факту, що для суспільства однаково привабливими можуть бути як чоловічі, так і жіночі якості.
В даний час створено вже не мало методик і тестів, що дають можливість вивчати гендерні характеристики особистості
До них ми відносимо, насамперед, такі методики, деякі з яких використані й у нашій дипломній роботі для доказу гіпотези дослідження.
Тест Куна і Макпартленда "Хто Я?".
Опросник С. Бэм.
Тест Лири.
Опросник С. Бэм (модифікований варіант)
Опросник "Прислів'я".
Опросник "Розподіл ролей у родині?"
Шкала „маскулінность-фемінінность" із Фрайбургського особистісного опросника (FPI) [30; 84].
Методика „женственность” [30].
Розглянемо трохи докладніше названі методики і тести.
Заповнення опросника "Хто Я?"
Опитувальник "Хто Я?" розроблений представниками інтеракціоністської орієнтації М. Кунем і Т. Макпартлендом [84]. Даний опросник використовується для виявлення ролі гендерных характеристик у структурі Я-концепції особистості, а також для вивчення змістовних характеристик ідентичності особистості.
Психолог роздає бланки і зачитує інструкцію. Підкреслюється необхідність записувати відповіді якнайшвидше. Питання "Хто я?" логічно зв'язане з характеристиками власного сприйняття людиною самої себе, тобто з її образом Я або Я-концепцією. Відповідаючи на питання "Хто я?", людина вказує ролі і характеристики-визначення, з якими вона себе співвідносить, ідентифікує, тобто із соціальним статусом і тими рисами, що, на її думку, зв'язуються з нею. Вимога тесту дати двадцять висловлень, зв'язаних із представленням про власну ідентичність, виходить з визнання дослідниками складної і багатоаспектної природи Я-концепції. Передбачається, що людина більш рефлексивно дає в середньому більше відповідей, чим людина з менш розвитим представленням про себе (або більш "закрита"). Прийнято вважати, що ті характеристики самого себе, що випробуваний записує на початку свого списку, у найбільшій мері актуалізовані в його свідомості, є в більшій мері усвідомлюваного і значимими для суб'єкта.
Короткий аналіз тесту. Велика кількість гендерно маркірованих самовизначень указує на те, що гендерна ідентичність займає ведуче положення в структурі Я-концепції особистості. Якщо в числі перших трьох відповідей є самоопис, що позначає стать, а сімейні ролі і фемінінні характеристики в жінок домінують над професійними і маскулінними (у чоловіків навпаки), то можна зробити висновок про наявність у цієї /цього випробуваного/ статевотипизованої Я-концепції. Статевотипизована людина - це та, чиє самовизначення і поведінка збігається з тим, що вважається в суспільстві як гендерно-відповідне [30].
Якщо стать не згадується взагалі або згадується наприкінці списку, а такі категорії, як: "інші соціальні ролі" і "нейтральні характеристики" мають більше число згадувань, чим інші категорії, то можна говорити про нестатевотипизовані Я-концепції.
Опитувальник С. Бем [30].
Даний опитувальник розроблений Сандрой Бэм. У літературі згадується як анкета (опросник) статевих ролей BSRI [8]. Опросник використовується для виявлення ступеня виразності маскулінних і фемінінних характеристик, а також дозволяє визначити тип особистості: маскулінний, фемінінний, андрогінний.
Обробка й обговорення результатів. Тип особистості може бути визначений на основі первинних значень: випробувані з високим показником маскулінності і низьким показником фемінінності відносяться до маскулінного типу особистості; сполучення низкої маскулінності і високої фемінінності характерно для фемінінного типу особистості; високі показники маскулінності і фемінінності характерні для високого рівня андрогінії; низькі показники маскулінності і фемінінності характерні для низького рівня андрогінії. Другий варіант визначення типу особистості заснований на підрахунку індексу маскулінності-фемінінності.
Обговорення результатів проводиться в контексті інформації про концепції андрогінії С. Бэм [8; 84]. Андрогінія - сполучення традиційне жіночих і чоловічих рис - значима психологічна характеристика людини, що визначає її здатність варіювати поведінку в залежності від ситуації; вона допомагає формуванню стійкості до стресів, сприяє досягненню успіхів у різних сферах життєдіяльності.
Важливість концепції андрогінії полягає в тім, що вона дає можливість усвідомлення однакової привабливості якостей, що традиційно вважаються жіночими і чоловічими. Це особливо важливо у світлі того, що чоловічі якості представляються як більш нормативні і бажані. У процесі обговорення результатів звертається увага випробуваних на дані про більш високий рівень соціально-психологічної адаптованості осіб з андрогінним типом особистості.
Заповнення тесту Т. Лири. Тест Лири модифікований вітчизняними вченими Ю.А. Решетняк і Г.С. Васильченко. Тест Лири багатоаспектний і спрямований на вивчення різних особистісних особливостей [72], він може бути використаний і для виявлення ступеня виразності маскулінних і фемінінних характеристик у структурі особистості.
Обробка й обговорення результатів тесту Лири. Тест включає список з 128 характерологічних властивостей-тверджень, що згруповані в 8 психологічних тенденцій (шкал), що визначають різні особистісні риси: лідерство, впевненість у собі, вимогливість, скептицизм, поступливість, довірливість, добросердя, чуйність. Характеристики перших чотирьох шкал (лідерство, впевненість у собі, вимогливість, скептицизм) відповідають наборові рис, що традиційно асоціюються з поняттям "маскулінность", тому можна них розглядати як реальні і бажані маскулінні характеристики особистості. Характеристики шкал з п'ятої по восьму (поступливість, довірливість, добросердя, чуйність) відповідають наборові рис, що традиційно асоціюються з поняттям "фемінінность", тому можна них розглядати як реальні і бажані фемінінні характеристики особистості. Щоб одержати значення виразності маскулінних якостей, треба суму значень по шкалах; домінантність, впевненість у собі, вимогливість, скептицизм розділити на чотири. Щоб одержати значення виразності фемінінних якостей, треба суму значень по шкалах: поступливість, довірливість, добросердя, чуйність розділити на чотири.
М = (сума балів з 1 - й по 4-й шкалу): 4
F = (сума балів з 5-й по 8-й шкалу): 4
Значення, що відповідають фемінінним і маскулінним характеристикам, заносяться в таблицю. На етапі інтерпретації даних використовується теоретична інформація про гендерні характеристики особистості і гендерні стереотипи. Результати по шкалах „маскулінності і фемінінності", отримані по опроснику С. Бэм і тесту Лири, порівнюються між собою. Подібні значення можна розглядати як показник стійкості маскулінних і фемінінних характеристик у структурі гендерної ідентичності.
Заповнення опросника С. Бэм (модифікований варіант). Модифікований опросник С. Бэм може бути використаний для вивчення схильності особистості стереотипам маскулінності-фемінінності. Текст опросника залишається незмінним, а міняється тільки інструкція.
Під час обговорення результатів треба розглянути роль гендерні стереотипи у ситуації міжгрупового і міжособистісного сприйняття і взаємодії.
Заповнення й обробка опросника "Прислів'я". Опросник "Прислів'я" використовується для вивчення гендерних установок, що стосується розподілу ролей у родині. Даний опросник складений И.С. Клециной і апробований у курсових і дипломних роботах студентів психолого-педагогічного факультету РДПУ ім. А.И. Герцена []. Мінімальне значення балів - 10, максимальне - 50. Обговорення отриманих результатів проводиться разом з аналізом даних опросника "Розподіл ролей у родині".
Заповнення опросника "Розподіл ролей у родині"
Опросник "Розподіл ролей у родині" призначений для вивчення установок особистості щодо розподілу сімейних ролей між чоловіками і жінками. Автори опросника: Ю.Е. Алешина, Л.Я. Гозман, Е.М. Дубовская [2]. Випробуваним пропонується наступна інструкція: "Просимо вас відповісти на пропоновані нижче питання, що стосуються деяких моментів організації вашого сімейного життя". У приведеному варіанті інструкція дається наступна: "Просимо вас відповісти на пропоновані нижче питання, що стосуються деяких моментів організації сімейного життя". Випробуваних просять висловити свою думку не про те, як у їхній родині розподілені ролі між чоловіком і дружиною, а пропонують висловити судження про те, як узагалі повинні розподілятися сімейні ролі. Таким чином, з'ясовуються гендерні установки випробуваних, зв'язані з розподілом ролей у родині. Обробка й обговорення результатів. В опроснике виявляються установки випробуваних щодо розподілу ролей у сімох сферах сімейного життя:
1) виховання дітей;
2) матеріальне забезпечення родини;
3) підтримка емоційного клімату в родині;
4) організація розваг;
5) виконання ролі "хазяїна"/"господарки";
6) відповідальність за задоволеність інтимними відносинами;
7) організація сімейної субкультури. Отримані дані обробляються відповідно до інструкції.
Чим вище отриманий бал, тим у більшому ступені дана роль у родині повинна реалізовуватися дружиною, чим нижче - чоловіком. Якщо величина близька до серединного значення, то, дану роль повинні реалізовувати приблизно в однаковій мірі обоє з подружжя. Мінімальне значення - 1 бал, максимальне - 4 бали.
За результатами заповнення опросников "Прислів'я" і "Розподіл ролей у родині" випробувані можуть визначити тип своїх гендерних установок. Вони можуть бути традиційними, егалітарними або невизначеними. Якщо по опроснику "Прислів'я" отримані значення більше 37 балів, то можна говорити про виразність традиційних гендерних установок, якщо значення менше 23 балів - про виразність егалітарних установок. Значення від 24 до 36 свідчать про невизначений гендерних установках. Результати опросника "Розподіл ролей у родині" інтерпретуються в такий спосіб. Значення від 2 до 3 балів подають інформацію про наявність виражених егалітарних установок. Значення від 3 до 4 балів при виконанні таких ролей, як виховання дітей, підтримка емоційного клімату, виконання ролі господарки, а також значення від 1 до 2 балів при виконанні інших ролей характеризують випробуваних як підданих традиційним гендерним установкам. Інші варіанти значень відносяться до невизначених установок.
Шкала "маскулінность-фимінінность" із Фрайбургского особистісного опитувальника (FPI). Випробуваним пропонується Ряд тверджень, кожне з яких відповідає або не відповідає якимсь особливостям Вашої поведінки. Варто відповісти "так" або "ні". Підраховується загальна сума балів. Чим вона більше, тим більше виражена маскулінность і менше - фемінінность [30].
Методика "Жіночність" [30]. Методика являє собою зроблене Е. Ільїним об'єднання (з деякою зміною стилістики) двох шкал ("жіночність" і "естетична вразливість") тесту загальної оцінки особистості, описаного в книзі В.М. Мельникова і Л.Т. Ямпольского. Введення в експериментальну психологію особистості. - М.: Освіта, 1985. Результат підраховується по кількості балів. Чим більше набрано балів, тим більше виражена жіночність.
В цілому ж необхідно відмітити, що хоча проблема гендерної ідентичності і її зв’язок з психологічною готовністю до шлюбу психологами ще досить мало вивчені, інструментарію для дослідницької роботи вже розроблено достатньо. Практичний психолог в своїй професійній діяльності може їх з певним успіхом використовувати.
Розділ 3. Співвідношення готовності до шлюбу з гендерною ідентичністю
Об’єкт дослідження: психологічна готовність молоді до шлюбу і сімейного життя.
Предмет дослідження:
1. Встановлення зв'язку між психологічною готовністю молоді до шлюбу з її гендерною ідентичністю.
2. Встановлення співвідношення рівня суб’єктивного відчуття самотності в людей з їх готовністю до шлюбу.
Гіпотези:
1. Психологічна готовність молоді до шлюбу залежить від типу її гендерної ідентичності.
2. Рівень суб’єктивного відчуття самотності в людей впливає на їх готовність до шлюбу.
Для першої гіпотези: Незалежна перемінна - тип гендерної ідентичності. Залежна перемінна - рівень психологічної готовності до шлюбу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
