· Складність. Суб'єкт, орієнтований на пізнання складних явищ, виявляє цікавість до складних речей і ідей; любить ставити перед собою важкі завдання; любить вивчати щось без сторонньої допомоги; проявляє наполегливість, щоб досягти своєї мети; пропонує занадто складні шляхи рішення проблеми, чим це здається необхідним; йому подобаються складні завдання.
· Схильність до ризику. Проявляється у тому, що суб'єкт буде відстоювати свої ідеї, не звертаючи уваги на реакцію інших; ставить перед собою високі цілі й буде намагатися їх здійснити; допускає для себе можливість помилок і провалів; любить вивчати нові речі або ідеї й не піддається чужій думці; не занадто стурбований, коли однокласники, учителі або батьки виражають своє несхвалення; воліє мати шанс ризикнути, щоб довідатися, що із цього вийде.
Інструкція до тесту
Це завдання допоможе вам з'ясувати, наскільки творчою особистістю ви себе вважаєте. Серед наступних коротких пропозицій ви знайдете такі, які виразно підходять вам краще, ніж інші. Їх слід зазначити знаком «Х» у колонці «В основному вірно». Деякі пропозиції підходять вам лише частково, їх варто позначити знаком «Х» у колонці «Почасти вірно». Інші твердження не підійдуть вам зовсім, їх потрібно відзначити знаком «Х» у колонці «Ні». Ті твердження, щодо яких ви не можете прийти до рішення, потрібно позначити знаком «Х» у колонці «Не можу вирішити».
Робіть позначки до кожної пропозиції й не замислюйтеся подовгу. Тут немає правильних або неправильних відповідей. Відзначайте перше, що прийде вам у голову, читаючи пропозицію. Це завдання не обмежене в часі, але працюйте якнайшвидше. Пам’ятайте, що, даючи відповіді до кожної пропозиції, ви повинні відзначати те, що дійсно почуваєте. Ставте знак «Х» у той стовпчик, що найбільше підходить вам. На кожне питання виберіть тільки одну відповідь.
Тестовий матеріал
1. Якщо я не знаю правильної відповіді, то спробую догадатися про неї.
2. Я люблю розглядати предмет ретельно й докладно, щоб виявити деталі, яких не бачив раніше.
3. Зазвичай я задаю питання, якщо чого-небудь не знаю.
4. Мені не подобається планувати справи заздалегідь.
5. Перед тим як грати в нову гру, я повинен переконатися, що зможу виграти.
6. Мені подобається уявляти собі те, про що мені потрібно буде довідатися або зробити.
7. Якщо щось не вдається з першого разу, я буду працювати доти, поки не зроблю це.
8. Я ніколи не виберу гру, з якою інші незнайомі.
9. Краще я буду робити все як зазвичай, ніж шукати нові способи.
10. Я люблю з'ясовувати, чи не так усе насправді.
11. Мені подобається займатися чимсь новим.
12. Я люблю заводити нових друзів.
13. Мені подобається думати про те, чого зі мною ніколи не траплялося.
14. Зазвичай я не витрачаю час на мрії про те, що коли-небудь стану відомим артистом, музикантом, поетом.
15. Деякі мої ідеї так захоплюють мене, що я забуваю про усе на світі.
16. Мені більше сподобалося б жити й працювати на космічній станції, ніж тут, на Землі.
17. Я нервую, якщо не знаю, що відбудеться далі.
18. Я люблю те, що незвичайно.
19. Я часто намагаюся представити, про що думають інші люди.
20. Мені подобаються розповіді або телевізійні передачі про події, які трапилися в минулому.
21. Мені подобається обговорювати мої ідеї в компанії друзів.
22. Я зазвичай зберігаю спокій, коли роблю щось не так або помиляюся.
23. Коли я виросту, мені хотілося б зробити щось таке, що нікому не вдавалося до мене.
24. Я вибираю друзів, які завжди роблять все звичним способом.
25. Багато існуючих правил мене зазвичай не влаштовують.
26. Мені подобається вирішувати навіть таку проблему, що не має правильної відповіді.
27. Існує багато речей, з якими мені хотілося б поекспериментувати.
28. Якщо я один раз знайшов відповідь на питання, я буду дотримуватися його, а не шукати інші відповіді.
29. Я не люблю виступати перед групою.
30. Коли я читаю або дивлюся телевізор, я представляю себе ким-небудь із героїв.
31. Я люблю уявляти собі, як жили люди 200 років тому.
32. Мені не подобається, коли мої друзі нерішучі.
33. Я люблю досліджувати старі валізи й коробки, щоб просто подивитися, що в них може бути.
34. Мені хотілося б, щоб мої батьки й керівники робили все як звичайно й не мінялися.
35. Я довіряю свої почуттям, передчуттям.
36. Цікаво припустити що-небудь і перевірити, чи прав я.
37. Цікаво братися за головоломки й ігри, у яких необхідно розраховувати свої подальші ходи.
38. Мене цікавлять механізми, цікаво подивитися, що в них усередині і як вони працюють.
39. Моїм кращим друзям не подобаються дурні ідеї.
40. Я люблю видумувати щось нове, навіть якщо це неможливо застосувати на практиці.
41. Мені подобається, коли всі речі лежать на своїх місцях.
42. Мені було б цікаво шукати відповіді на питання, які виникнуть у майбутньому.
43. Я люблю братися за нове, щоб подивитися, що із цього вийде.
44. Мені цікавіше грати в улюблені ігри просто заради задоволення, а не заради виграшу.
45. Мені подобається міркувати про щось цікаве, про те, що ще нікому не спадало на думку.
46. Коли я бачу картину, на якій зображений хто-небудь незнайомий мені, мені цікаво довідатися, хто це.
47. Я люблю перегортати книги й журнали для того, щоб просто подивитися, що в них.
48. Я думаю, що на більшість питань існує одна правильна відповідь.
49. Я люблю задавати питання про такі речі, про які інші люди не замислюються.
50. У мене є багато цікавих справ як в навчальному закладі, так і вдома.
Обробка даних тесту
При оцінці даних опитувальника використовуються чотири фактори, що тісно корелюють із творчими проявами особистості. Вони включають Допитливість (Д), Уяву (У), Складність (С) і Схильність до ризику (Р). Ми одержуємо чотири «сирих» показники по кожному фактору, а також загальний сумарний показник.
При обробці даних використовується або шаблон, який можна накладати на аркуш відповідей тесту, або зіставлення відповідей випробуваного із ключем у звичайній формі.
Ключ до тесту
Схильність до ризику (відповіді, оцінювані в 2 бали)
· позитивні відповіді: 1, 21, 25, 35, 36, 43, 44;
· негативні відповіді: 5, 8, 22, 29, 32, 34;
· всі відповіді на дані питання у формі «може бути» оцінюються в 1 бал;
· всі відповіді «не знаю» на дані питання оцінюються в — 1 бал і віднімаються із загальної суми.
Допитливість (відповіді, оцінювані в 2 бали)
· позитивні відповіді: 2, 3, 11, 12, 19, 27, 33, 37, 38, 47, 49;
· негативні відповіді: 28;
· всі відповіді «може бути» оцінюються в +1 бал, а відповіді «не знаю» — в - 1 бал.
Складність (відповіді, оцінювані в 2 бали)
· позитивні відповіді: 7, 15, 18, 26, 42, 50;
· негативні : 4, 9, 10, 17, 24, 41, 48;
· всі відповіді у формі «може бути» оцінюються в +1 бал, а відповіді «не знаю» — в -1 бал.
Уява (відповіді, оцінювані в 2 бали)
· позитивні: 13, 16, 23, 30, 31, 40, 45, 46;
· негативні: 14, 20, 39;
· всі відповіді «може бути» оцінюються в +1 бал, а відповіді «не знаю» — в -1 бал.
У цьому випадку визначення кожного із чотирьох факторів творчих здібностей особистості здійснюється на основі позитивних і негативних відповідей, оцінюваних в 2 бали, що частково збігаються із ключем ( у формі «може бути»), оцінюваних в 1 бал, і відповідей « не знаю», оцінюваних в -1 бал.
Цей опитувальник розроблений для того, щоб оцінити, у якому ступені здатними на ризик (Р), допитливими (Д), що володіють уявою (У) і складними ідеями (С) вважають себе випробувані. З 50 пунктів 12 тверджень відносяться до допитливості, 12 - до уяви, 13 - до здатності йти на ризик, 13 тверджень - до фактору складності.
Якщо всі відповіді збігаються із ключем, то сумарний «сирий» бал може дорівнювати 100, якщо не відзначені пункти «не знаю».
Якщо випробуваний дає всі відповіді у формі «може бути», то його «сира» оцінка може скласти 50 балів у випадку відсутності відповідей «не знаю». Кінцева кількісна виразність того або іншого фактору визначається шляхом підсумовування всіх відповідей, що збігаються із ключем, і відповідей «може бути» (+1) і вирахування із цієї суми всіх відповідей «не знаю» (-1 бал). Чим вище «сира» оцінка людини, що відчуває позитивні почуття стосовно себе, тим більш творчою особистістю, допитливою, з уявою, здатною піти на ризик і розібратися в складних проблемах, вона є; всі вищеописані особистісні фактори тісно пов'язані із творчими здатностями.
Можуть бути отримані оцінки по кожному фактору тесту окремо, а також сумарна оцінка. Оцінки по факторах і сумарній оцінці краще демонструють сильні (висока «сира» оцінка) і слабкі (низька «сира» оцінка) сторони дитини. Оцінка окремого фактору й сумарний «сирий» бал можуть бути згодом переведені в стандартні бали й відзначені на індивідуальному профілі учня.
Нормативні дані для українських, російських і американських досліджуваних по 4-факторному опитувальнику
|
Фактори творчих здібностей |
Україна, Росія |
Американські дані |
||
|
Середнє, M |
Стандартні відхилення, Δ |
Середнє, M |
Стандартні відхилення, Δ |
|
|
Допитливість |
17,8 |
3,9 |
16,4 |
4,3 |
|
Уява |
15,6 |
4,8 |
16,0 |
4,7 |
|
Складність |
17,2 |
4,4 |
14,8 |
5,1 |
|
Схильність до ризику |
17,0 |
- |
- |
- |
|
Сумарний |
67,6 |
16,0 |
62,1 |
18,0 |
Порівнюючи українські, російські і американські дані, Тунік відзначає, що за опитувальником особистісних характеристик можна говорити, що по всіх факторах: Допитливість, Складність, Схильність до ризику й Сумарний бал — українські та російські середні показники вище американських, за винятком показників за Уяву, де вище американські дані (розходження статистично значимі, t - критерій Ст’юдента). [16, 59-64]
Творчі здібності являють собою сукупність індивідуально-психологічних особливостей особистості, які забезпечують успішність виконання творчої діяльності. Інтелект виступає своєрідною базою, що визначає прояв і розвиток творчих здібностей. Подальший їх розвиток не корелює прямо з розвитком інтелекту, а характеризується зростаючим впливом соціальних факторів, активності самого індивіда, його життєвого досвіду.
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури були визначені психологічні чинники, що зумовлюють розвиток творчих здібностей, у тому числі й у підлітковому віці. До зовнішніх належать такі чинники, як характер і система сімейного виховання, вплив школи, спілкування з дорослими й однолітками. До внутрішніх чинників належать вікові й індивідуально-психологічні особливості особистості (самооцінка, рівень тривожності, агресивність, спрямованість особистості, тощо), чинник самовиховання, стилі (стратегії) організації розумової діяльності.
Творчі здібності особистості – це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності.
Творчі здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний "двигун", який запустив би в роботу механізм мислення, тобто необхідні бажання і воля, потрібна "мотиваційна основа".
Для ефективного розвитку творчих здібностей школярів підліткового віку важливим є визначення рівня існуючих творчих здібностей у дитини. Тому, з названих теоретичних позицій було визначено психодіагностичний комплекс, що дозволив дослідити та проаналізувати рівні творчих здібностей підлітків. За результатами дослідження встановлено:
– тип вищої нервової діяльності, зокрема показники збудження й рухливість нервової системи пов’язані з творчими здібностями підлітків;
– творчі підлітки є менш агресивними, дратівливими й ворожими до оточуючих;
– творчо здібні підлітки більш схильні до емоційних переживань;
– за характером спрямованості творчо здібні підлітки відрізняються тим, що їх мотивація досягнення в діяльності не є пріоритетною, на відміну від якості та оригінальності продукту творчості;
– творчо здібні підлітки менш схильні до особистісної тривожності, що може бути пояснене альтернативністю їх мислення, прагненням до самоактуалізації й здатністю швидше знаходити вихід зі складних ситуацій.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування й розвитку творчих здібностей. Зокрема, подальшого вивчення потребує з’ясування впливу індивідуально-психологічних особливостей на творчі здібності осіб інших вікових категорій. Актуальними залишаються дослідження сензитивних періодів у розвитку творчих здібностей. Доцільно було б також звернути увагу на розробку цілісної системи психологічної роботи, що охоплювала б усіх учасників навчально-виховного процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. — Казань, 1988. — 228 с.;
2. Барко В. І., Тютюнников А. М. Як визначити творчі здібності дитини? — К., 1991;
3. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. — Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1983. — 173 с.;
4. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: Учебное пособие для студ. Высш. Учеб. заведений. — М.: ИЦ "Академия", 2002 — 320с.;
5. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте // Выготский Л. С. Психология развития ребенка. — М.: Смысл-Эксмо, 2003. — С. 235-326;
6. Выготский Л.С. Собр. соч. в 6 т. – М., 1983. – Т. 3;
7. Гільбух Ю. З. Розумово обдарована дитина. — К., 1993;
8. Гергель Є. Л. Вікова динаміка розвитку креативних здібностей // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26: У 4 томах. – Т. 1. – С. 342-349;
9. Гергель Є. Л. Креативність як проблема творчості // Вісник Харківського університету. – Харків, 1999. – № 460. – С. 29-33;
10. Гергель Є. Л. Розвиток креативних здібностей у підлітків // Проблеми загальної і педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка. АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. – К., 2001. – Т. 4. – Ч. 2. – С. 80-85;
11. Гергель Є. Л. Сучасний стан вивчення проблеми креативності в зарубіжній та вітчизняній психології // Вісник Харківського університету. –Харків, 2001. – № 517. – С. 26-31;
12. Гнатко Н. М. Проблема креативности и явление подражания. — М.: ИП РАН, 1994;
13. Гнатко М.М. Психологічна діагностика обдарованості: Метод. реком. – Луцьк: ВВ МАНУ, 1996;
14. Гнатко М.М. Психологічні передумови організації роботи з обдарованими індивідумами: Метод. реком. — Луцьк: ВВ МАНУ, 1996;
15. Диагностика уровня невербальной креативности / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. — М., 2002. — C.69-71;
16. Диагностика личностной креативности (Е.Е.Туник) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. — М., 2002. — C.59-64;
17. Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Исследование креативности в науке и искусстве. // Вопросы психологии. — 1999. — № 2;
18. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. — СПб.: Издательство "Питер", 2000. — 368 с.;
19. Дружинин В.Н. Психология творчества // Психологический журнал. — Т. 26, №5. — 2005. — С. 101-109;
20. Дункер К. Психология продуктивного (творческого) мышления // Психология мышления / Под ред. А.М.Матюшкина: Пер. с нем. и англ. — М.: Прогресс, 1965. — С. 86 – 234;
21. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. — СПб., 2000. — 96 с.;
22. Колесов Д.В. О психологии творчества. // Психологический журнал. — 1992. — № 6;
23. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. — К.: Рад. Школа, 1989. — 608 с.;
24. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии //Методологические и теоретические проблемы психологии. — М.: Наука, 1969. — С. 118 – 152;
25. Кульчицька О.І. Складові біографії творця.// Обдарована дитина. — 1998.— № 3. — С.27-32;
26. Матюшкин А. М. Концепция творческой одаренности // Вопр. психол. 1989. – № 6. — С. 29 – 33;
27. Матюшкин А. М., Снек Д. А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. — 1982. — №4. — С. 88-97;
28. Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства и творческие способности. — М., 1981. — С.89;
29. Моляко В.. О. Актуальні соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості. //Обдарована дитина. — 1998. — №1. — С.3 - 5; 2, с.2 - 6; 3, С.2 – 5;
30. Московская С. Педагогика будущего. Синтез искусств. Звук и цвет. – СПб.: 1995. – 96с;
31. Музика О. Л. Цінності обдарованої особистості.// Обдарована дитина. — 1998. — С.6 - 10.;
32. Платонов К.К. Проблемы способностей. — М.: Наука, 1972. — 310 с.;
33. Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика. — М., 1976. – 280 с.;
34. Пономарева Р. А. Креативный потенциал технически одаренной личности: природа, структура, критерии, развитие. Українська психологія: сучасний потенціал. Т.ІІ — К., 1996. — С.352 – 361;
35. Рагозіна В. Розвиток творчих здібностей у сімґї // Українська родина. — К. — 1998. — С. 908-914;
36. Рагозіна В.В. Теоретичний аспект проблеми творчих здібностей //Творчість, духовність, гуманізм в просторі освіти: Збірник доповідей науково-практичної конференції. — Вінниця: “Універсум-Вінниця”, 1998. — С. 127-132;
37. Рагозіна В. Феномен творчих здібностей в психолого-педагогічних дослідженнях // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка.Серія: Педагогіка № 2.— 1999. — С. 78-80;
38. Роменець В. А. Психологія творчості. — К: Либідь, 2001. — 288с.;
39. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. — М.: Педагогика, 1989. — Т. 1. — 486 с.;
40. Самооценка творческого потенциала личности / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. — М., 2002. — C.65-67;
41. Творческие способности / Елисеев О.П. Практикум по психологии личности — СПб., 2003. — С.373-374;
42. Теплов Б.М. Способность и одаренность //Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. — С. 129-139;
43. Туник Е.Е. Диагностика креативности. Тест Е. Торренса. — СПб.: Иматон, 1998;
44. Туник Е.Е. Опросник креативности Джонсона. — СПб.: СПбУПМ, 1997;
45. Туник Е.Е. Тест Торренса. Диагностика креативности. — СПб.: Иматон, 1998;
46. Шадриков В.Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностика способностей / Отв. ред.: В.Н.Дружинин, В.Д.Шадриков. – М.: Наука, 1991. – С. 5–13.;
47. Холодная М.А. Гельфман Э.Г. Интеллектуальное воспитание личности // Педагогика. — 1998. — №4;
48. Холодная М.А. Когнитивные стили и интелектуальные способности // Психологический журнал, 1993, № 1. — Т. 13. — С. 84 – 93;
49. Холодная М.А. Существует ли интеллект как психическая реальность // Вопр. психол. – 1990.– № 5. – С. 123–127;
50. Юркевич В.С. Саморегуляция как фактор общей одаренности // Проблемы дифференциальной психодиагностики/ Отв. ред. В.Д.Небылицын. — М.: Педагогика, 1972. — С. 233 - 249.
