Для досягнення мети даної роботи мною було проведено ряд досліджень серед учнів 7-го та 8-го класів Смілівської ЗОШ І-ІІ ступенів. Робилась діагностику референтного кола спілкування, тобто визначилось те коло людей, з якими підлітки найбільше спілкуються. Дослідження проводилося за допомогою анкетування. (див Додаток 1)
Аналіз відповідей показав, що підлітки більше спілкуються з ровесниками, ніж з дорослими чи батьками. У підлітків велика потреба в неформальному, нерегламентованому спілкуванні, більша ніж з батьками (див Додаток 2). Це свідчить про те, що позаситуативно-особистісне спілкування є найбільш важливим і характерним для підлітків і в ньому вони почувають себе невимушено і розкуто, але необхідно формувати і інші форми спілкування, оскільки вони важливі для особистісного розвитку пізнавальної сфери, вміння діяти в соціумі.
В нашому дослідженні були поставлені завдання – виявити особливості самоконтролю підлітків в процесі різних видів спілкування та їх форм, які були вказані вище, сформувати механізми контролю своєї поведінки в процесі спілкування в різних ситуаціях діяльності.
Для діагностики рівня самоконтролю в спілкуванні застосовувалась методика М. Снайдера, в якій визначались рівні комунікативного контролю (високий, середній, низький) та методика дослідження особливостей спілкування Е. М. Павлютенкова за допомогою якої з'ясовувалась потреба підлітка в спілкуванні, виваженість, витримка, стійкість, легкість та невимушеність в спілкуванні, широта діапазону спілкування, інтегральність у спілкуванні. Обидві методики застосовувались у всіх чотирьох формах спілкування підлітків: ситуативно-особистісне спілкування здійснювалось в процесі невимушеної бесіди з підлітком по його особистим проблемам; ситуативно-ділове спілкування проводилось по результатам його успішності в навчальній діяльності; позаситуативно- пізнавальне спілкування проводилось в процесі спостереження психологом за підлітками на уроках під час відповідей; позаситуативно-особистісне спілкування проводилось з підлітками в процесі бесід на відпочинку.
Проаналізуємо отримані результати: так, виявилось, що в ситуативно-особистісному спілкуванні підлітки виявили 40% високого рівня показника товариськості, симпатії, самоконтролю і емоційності, 54% - середнього рівня і 6% низького рівня. Серед них – хлопчики-підлітки високого рівня 40%, середнього 54%, низького 6%; дівчатка-підлітки високого рівня 37%, середнього 57%, низького 6%. Результати за статтю майже не відрізняються.(див. Додаток 3) Було встановлено спеціальний показник рівня товариськості в процесі ситуативно-особистісного спілкування за формулою:
X = Σ хі / n
де X - середній показник; Σ хі - сума усіх показників; n - кількість досліджуваних осіб. Х = 28,3. На наступному етапі вивчались особливості самоконтролю і витримки у підлітків в процесі ситуативно-ділового спілкування з підлітками по результатам успішності в навчальній діяльності. Так, в цій формі спілкування підлітки більше нервували, замикались в собі, не були відвертими, як у попередній серії дослідів, траплялись випадки відмови говорити на ці теми про успішність у школі. Виявлено було лише 20% високого рівня відвертості, товариськості, самоконтролю, 40% середнього рівня і 40% низького. Серед хлопчиків високого рівня 8%, середнього 45%, низького 53%% серед підлітків-дівчаток високого рівня 20%, середнього 52%, низького 28%(див Додаток 4).
В процесі ситуативно-ділового спілкування показник товариськості, самоконтролю знизився до 15,4.
В процесі позаситуативно-пізнавального спілкування велося спостереження за підлітками на уроках під час їх відповіді. Збільшився показник самоконтролю до 42,3, а емоційний стан відзначився у підлітків підвищенням рівня тривожності, так у дівчаток висока тривожність в процесі цього виду спілкування виявилась у 58%, середнього рівня у 32%, низького рівня 10%. У підлітків-хлопчиків висока тривожність виявилась у 38%, середня у 48%, низька у 14%. Таким чином, у дівчаток в процесі цього виду спілкування домінував високий рівень тривожності, у хлопчиків-підлітків середній рівень(див Додаток 5). Але висока тривожність підлітків в позаситуативно-пізнавальному спілкуванні сковує підлітка і створюється враження самоконтролю. В такій ситуації важко виявити дійсні механізми самоконтролю, як особистісної риси, оскільки висока тривожність змінює картину протікання самоконтролю, як особистісного новоутворення підлітка.
Під час позаситуативно-особистісного спілкування, яке проводилось з підлітками в процесі вільної бесіди на відпочинку, підлітки майже повністю розкривались, цікаво розповідали різні пригоди, були жваві, емоційно і мовленнєво розкуті, мова їх була образною і яскравою. Так, було виявлено високого рівня самоконтролю, товариськості в цьому виді спілкування - 78%, середнього - 22%, низького рівня не виявлено(див Додаток 6). Показник рівня самоконтролю, товариськості, комфортності в такій формі спілкування становив 53,2%. У дівчаток рівень самоконтролю перевищував ніж у хлопчиків, але це були незначні відмінності.
Отже, виходячи з даних дослідження, робимо висновок, що найбільш емоційним та вільним для підлітків виявилось позаситуативно-особистісне спілкування на вільні теми, другий ранг зайняло ситуативно-особистісне спілкування, третій ранг - ситуативно-ділове спілкування і на останньому місці позаситуативно-пізнавальне спілкуванні, яке в більшій мірі характеризувалось тривожністю і скутістю підлітка, оскільки воно було найбільш складне для нього. Таким чином, можна порадити класному керівнику провести корекційну роботу. (див Додаток 7)
Підлітковий вік в сучасній психологічній літературі оцінюється як один з критичних періодів розвитку. Він пов’язаний з кардинальними перетвореннями у сфері свідомості, діяльності, системі взаємостосунків індивіда. Почуття дорослості, претензії підлітка на нові права поширюються на всю сферу стосунків з дорослими, що чітко проявляється в причинах конфліктів з ними. Протест і непокора підлітка є засобом, за допомогою якого він хоче досягти зміни типу стосунків з дорослими.
Тобто на початку підліткового періоду в зв’язку з проявом у підлітка уявлення про себе як уже не дитину і потребі у визнанні його дорослості оточуючими виникає цілком нова проблема – проблема рівноправності. Отже, створення спільності в житті дорослого і підлітка, розширення сфери їх співробітництва і змістових контактів як основи переходу до нового типу стосунків є важливою проблемою у вихованні дітей цього віку і необхідною та обов’язковою умовою розгортання процесу научіння підлітка бути дорослим.
Поступово вводити підлітка у світ дорослого повинні безпосередні вихователі – батьки і вчителі. Якщо цього не робити, то підліток знайде способи проникнути в цей світ без допомоги дорослих. Їх небажання або невміння зрозуміти нові прагнення підлітка штовхає його в середовище товаришів.
Спілкування з товаришами є особливою школою розвитку соціально-моральної дорослості підлітка, і сила впливу ровесників прямо пропорційна ступеню незадоволеності підлітка спілкуванням з дорослими. Питання про зіткнення і конфлікти підлітка і дорослого через різницю в етичних і естетичних уявленнях, в соціально-моральних настановленнях і цінностях є проблемою, що набуває актуальності в другій половині підліткового віку. З’ясування причин труднощів і конфліктів у спілкуванні дорослого з дитиною при її вступі в підлітковий вік і наслідки цих труднощів і конфліктів в підлітковому періоді ставить проблему необхідності відповідного ставлення дорослого до рівня розвитку особистості підлітка і такої побудови взаємодії, коли саме вони визначали б прогрес у формуванні особистості підлітка і правильний напрям в розвитку його соціальної дорослості. Ці проблеми особливо загострюються в підлітковому віці, але існують вони і протягом всього дитинства. Для їх вирішення необхідне детальне вивчення різних типів і видів спілкування дорослого і дитини та з’ясування їх функцій в розвитку особистості. Без цього скеровувати процес формування особистості неможливо. Підлітковий вік не є часом патологій, і тому завданням психолога має стати психокореційна робота з особами, які більш конфліктні і агресивні у порівнянні з іншими.
Отже, підлітковий період — надзвичайно складний етап психічного розвитку. З одного боку, за рівнем та особливостями психічного розвитку підлітки ще не розпрощалися з дитинством; з іншого — вони вже стоять на порозі дорослого життя і в їх поведінці реально виражається спрямованість на дорослі форми взаємин та поведінки.
1. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості: Навчальний посібник. – Х., 1996.
2. Введение в психологию / Под ред. А.В.Петровского. М.: Akademia, 1997.
3. Вікова психологія / За ред. Г.С.Костюка. – К.: Рад школа, 1968.
4. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского. - 2-е изд., пераб. и доп. – М., 1979.
5. Дубравська Д.М. Основи психології. – Львів.: Світ, 2001.
6. Кон И.С. Психология старшеклассника. – М., 1982.
7. Краткий психологический словарь / Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М., 1985.
8. Мелибруда Е. Я – Ты – Мы. Психологические возможности улучшения общения / Под ред А.А. Бодалева и А.Б. Добровича. – М., 1986.
9. Петровская Л.А. Компетентность в общении: социально-педагогический тренинг. – М., 1989.
10. Практикум по возрастной и педагогичской психологии / Под ред. А.И.Щербакова. – М.: Просвещение, 1987.
11. Умеете ли вы общаться?: Кн. для учащихся / И.Н. Горелов, В.Ф. Житников, М.В.Зюзько, Л.А. Шкатова. –Просвещение, 1991.–144 с.
12. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування: Навчальний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 304 с.
Діагностика референтного кола спілкування
Бланк дослідження
П І_____________________________ Вік_____________
Дата___________ Клас_________
|
Ситуації |
Коло осіб |
||||||||||||||
|
Тато |
Мама |
Бабуся |
Дідусь |
Брат |
Сестра |
Тітка (дядько) |
Друг батьків |
Мій друг у класі |
Друг поза класом |
Кл. керівник |
Інші дорослі у школі |
Тренер |
Літературний герой |
Ніхто, ні з ким |
|
|
1. З ким би ти прагнув провести літні канікули |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Скоїлась неприємність – з ким швидше поділишся? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Чия думка та порада для тебе багато означають? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. З ким би ти хотів проводити якомога більше часу? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Кому перш за все розкажеш про радісну подію у твоєму житті? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Тебе цікавить одна людина. Хто тобі допоможе в ній розібратися? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Ти прагнеш щось змінити в собі (в своєму житті). З ким ти це обговориш? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Хто для тебе є прикладом для наслідування? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9. З ким ти найбільш відвертий? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10. Хто тебе краще розуміє? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Частота виборів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інтерпретація результатів: 3 – 5 осіб, яких вибирають найчастіше на більшу кількість запитань анкети, і складають референтне коло спілкування.
Визначення референтного кола спілкування підлітків
Показник товариськості, самоконтролю, емоційності підлітків в ситуативно-особистісному спілкуванні
Показник товариськості, самоконтролю, емоційності підлітків в ситуативно-діловому мовленні
Показник рівня тривожності підлітків в позаситуативно-пізнавальному спілкуванні
Дівчата:
Хлопчики:
Показник рівня самоконтролю, товариськості, комфортності у підлітків
Граматика спілкування людини. Тренінгова програма
Міні-повідомлення «Граматика спілкування». Все наше життя будується на комунікації. Граматику спілкування ми вивчаємо все життя, де і з ким би не були: Вдома, в магазині, в гостях, у транспорті, з родичами, сусідами, друзями і з людьми зовсім незнайомими.
Спілкування можна порівняти з величезною парасолькою, під якою приховано все, що відбувається між людьми.
Знайомство. Спочатку давайте з вами познайомимося. Візьміть аркуш, олівці і намалюйте портрет : «Це я, такий, який зробив себе сам».
Після закінчення малювання кожний називає своє ім’я і показує портрет.
Ухвалення правил роботи на тренінгу
Вивчення рівня знань. В чому на вашу думку, суть спілкування? В тому, що воно є живим процесом взаємодії людей один із одним, із природою, з тваринами, світом і , звичайно, з самим собою. Це процес, який ніколи не припиняється.
Ведучий. Є дуже багато вправ та ігор, які допомагають краще зрозуміти, що відбувається під час спілкування. Мета цих вправ розвивати вміння бачити, чути, зосереджуватися, розуміти те, що відбувається між людьми при комунікації.
Вправа «Ромашка»
Інструкція. 5-6 стільців у зовнішньому колі – «пелюстки». Учасники сідають на стільці.
Завдання 1. Дивитися в очі один одному, не відводячи очей протягом хвилини. Потім учасники – «пелюстки» міняють місцями.
Завдання 2. Учасники говорять один одному: «Що я бачу в тобі?» (Одяг, зачіску, посмішку тощо.) «Пелюстки» міняються місцями.
Продовження додатка 7
Завдання 3. Учасники попарно намагаються здогадатися й розповісти один одному: «Яким ти був у дитинстві?». Слухач відповідає наскільки правильна здогадка. «Пелюстки» міняються місцями.
Завдання 4. Учасники намагаються відповісти: «Що між нами спільного?». «Пелюстки» міняються місцями.
Завдання 5. Учасники намагаються визначити : «Чим ми відрізняємося один від одного?» (Захоплення, характер, поведінка тощо.)
Вправа «Конверт щирості»
Інструкція. Всі сідають у коло. Ведучий підходить по черзі до кожного учасника і просить витягнути картку. Учасники читають вголос текст картки і намагаються, не роздумуючи, продовжити почату в тексті думку з максимальною щирістю.
Решта учасників про себе вирішує, наскільки оповідач щирий. Коли людина закінчує говорити, ті, хто вважає його промову щирою, мовчки піднімають руку. Якщо хоча б хтось один висловлювання визнає щирим, то виступаючому дозволяється на один крок змістити свій стілець вглибину кола (зближення).
Тому учаснику, чиє висловлювання не визнали щирим, дається ще спроба витягнути картку і продовжити висловлювання.
Обмін думками заборонений. Репліки з приводу висловлювань забороняються, дозволено одне запитання від кожного до виступаючого.
Коли всі зуміють висловитися щиро, ведучий пропонує кожному вдихнути повітря, а потім повільно видихнути й затримати дихання, поки говорить ведучий.
Наступний етап: на видиху потрібно вигукнути будь-які слова, що спали на думку, наприклад, «Вперед!». А якщо немає слів – видати різкий звук. Після такого голосового емоційного «звільнення» людям стає веселіше.
Висновок. Збираючи інформацію від різних людей, отримуєш можливість побачити себе, ніби в різних дзеркалах. Таким чином, можна дізнатися щось нове, що допоможе краще зрозуміти самого себе.
Вправа «Три істини»
Продовження додатка 7
Інструкція. Давайте розглянемо спілкування, як носія інформації. Ваше завдання повідомити своєму партнеру три істини про нього і три істини про самого себе. Не забувайте, що ці істини справедливі тільки на цей момент. Щоб зосередитися на власних почуттях, починайте кожну репліку зі слів: «Мені здається, що зараз про тебе можна сказати, що ти…». Якщо ваше висловлювання має негативний зміст, знайдіть слова, які б не образили слухача.
Висновок. Стосунки не можуть приносити щире задоволення, поки всі аспекти спілкування й межі не будують відверто й чесно обговорені. Коли ви ділитеся своїми внутрішніми переживаннями з іншою людиною, то по-справжньому, переходячи від непорозуміння до близькості і вносите в ваші стосунки елемент довіри.
Вправа «Малюнок»
Робота в парах. Кожен, тримаючи рукою олівець, малює на папері якийсь малюнок, не домовляючись, мовчки (з’ясовується, хто лідер). Потім міняються партнерами і знову мовчки малюють разом одним олівцем. Проводиться аналіз малюнків:
Який малюнок сподобався й чому?
Взаємодія з яким портретом приємніша і чому?
Які позиції мовчазної взаємодії реалізувалися.
Тепер ми підготовлені до ігор спілкування. Сподіваюся, що ви поставитися до них серйозно.
Гра «Фарби»
У грі беруть участь дві команди (5-7 учасників у кожній). За командою ведучого учасники мають вишикуватися за кольором волосся (від темного до світлого), за кольором одягу (від світлого до темного), пошикуватись в алфавітному порядку (враховуючи букву свого ім’я) тощо.
Гра «Тиждень»
Беруть участь дві команди по 7 осіб. Кожному учаснику видається листок календаря з певним днем тижня. Коли ведучий роздає листки, учасники не повинні бачити, який день тижня йому дістався. За сигналом учасників перегортають листки і швидко шикуються за днями тижня (від понеділка до неділі). Перемагає команда, яка перша виконає завдання.
Міні повідомлення. Тепер ви знаєте, що коли двоє людей спілкуються між собою, кожен щось переживає. Кожен акт спілкування впливає на самооцінку людей і взаємні уявлення про одного та на характер стосунків. Коли в спілкуванні людей народжується щось нове, неочікуване, цікаве, життя набуває нових кольорів. Стосунки стають міцнішими, приносять більше задоволення, кожен починає краще ставитися до себе й до людей, що його оточують.
Кожного разу, коли двоє людей спілкуються один із одним, кожний відчуває щось таке, що справляє на нього вплив. Кожне спілкування позначається на самооцінці, взаємному уявленні про один одного та на характері взаємин. Коли в спілкуванні зароджується щось непередбачуване й цікаве, стосунки стають глибшими, приносять більше задоволення, кожний починає краще ставитися до себе й до оточуючих.
Якщо давати іншим зворотній зв'язок про свої реакції на їхню поведінку, то це може підвищити взаємодовіру. Нам цікаві реакції інших людей на наші вчинки в певних ситуаціях. Стосунки не можуть приносити справжнє задоволення, поки всі межі й аспекти спілкування не будуть відверто й чесно обговорені. Ми по-справжньому знайомимося з людиною, переходячи від нерозуміння до близькості.
Вносьте у свої стосунки елементи довіри, якої так потребують усі люди.
