3. Хліб.
4. Нога.
5. Сіно.
6. Зуби.
7. Вогонь.
8. Цегла.
9. Бант.
10. Стіна.
11. Білка.
12. Пісок.
13. Влада.
14. Вікно.
15. Ручка.
16. Земля.
17. Вовк.
18. Завод.
19. Лілія.
20. Пиріг.
Після закінчення серії досліджуваний робить словесний звіт про те, яким способом він намагався запам’ятати слово. Цей звіт та спостереження експериментатора записують у протокол.
Серія №2
Завдання другої серії: визначення обсягу пам’яті досліджуваного під час запам’ятовування словесного матеріалу із заздалегідь заданою системою смислових зв’язків.
У досліді використовують метод утримування пар слів. Так, як і в першій серії, слова складаються із 4-6 букв. Досліджуваному дається завдання прослухати пари слів і запам’ятати друге слово кожної пари. Інтервал зачитування експериментатором пар слів – 2с. Після закінчення читання наведених далі пар слів для запам’ятовування експериментатором через 10с. знову зачитує перше слово кожної пари, а досліджуваному пропонує пригадати друге слово цих пар. У протоколі другої серії відмічають правильно виділені слова, причому фіксують у примітці.
Інструкція досліджуваному: «Я назву Вам пари слів. Слухайте мене уважно і намагайтеся запам’ятати друге слово кожної пари. Коли я закінчу читати ці пари, то буду знову читати перші слова, а Ви у відповідь на назване перше слово відповідайте другим словом пари, яке Ви запам’ятали. Увага! Приготуйтеся слухати і запам’ятовувати! ».
Слова для запам’ятовування в другої серії:
1. Курка – яйце.
2. Кава – чашка.
3. Стіл – стілець.
4. Земля – трава.
5. Ложка – їжа.
6. Ключ – замок.
7. Зима – сніг.
8. Корова – молоко.
9. Вино – склянка.
10. Піч – дрова.
11. Перо – папір.
12. Закон – декрет.
13. Грам – міра.
14. Сонце – літо.
15. Дерево – листок.
16. Голос – радіо.
17. Очі – книжка.
18. Машина – дорога.
19. Річка – берег.
20. Місяць – ракета.
Після закінчення досліду експериментатор записує в протокол словесний звіт досліджуваного та свої спостереження про особливості запам’ятовування слів.
Обробка результатів
У кожній серії підраховуються кількість правильно відтворених слів і кількість помилок. Дані заносяться у зведену таблицю:
|
Слова відтворені |
Серія 1 |
Серія 2 |
|
Правильно Неправильно |
|
|
Аналіз результатів
Аналізуючи результати запам’ятовування у двох серіях і порівнюючи кількісні показники, важливо звернути увагу на словесні звіти досліджуваного та на спостереження експериментатора.
Якщо запам’ятовування в першій серії в досліджуваного було безпосереднім, то його обсяг буде в межах 5-9 слів, що запам’яталися. Коли ж він запам’ятав більше 9 слів, то використав певні мнемотехнічні прийоми і зумів за короткий проміжок часу придумати певну систему зв’язків, які полегшують відтворення.
Одним із моментів аналізу може стати порівняння правильності відтворення матеріалу залежно від порядку пред’явлення слів у першій та в другій серіях. Більшість досліджуваних запам’ятовують краще початок та кінець ряду, проте іноді трапляється краще запам’ятовування середини ряду. Враховуючи це, бажано скласти рекомендації до поліпшення пам’яті.
Якщо в дослідженні брали участь кілька осіб, то після попередження про правила дотримання етики можна запропонувати учасникам поділитися тими прийомами, які було використано ним для запам’ятовування, виділивши прийнятніше з них. Серед таких прийомів найбільш імовірні візуалізація відповідного предмета, уявлення ситуацій, що утворюють зв’язки між словами, наприклад: «Фунт риби, зав’язаний бантиком».
Ці прийоми якраз і можуть послужити початком складання рекомендацій для оволодіння мнемотехнікою (Див. додаток 1). [Пашукова Т.І. , Допіра А.І., Дьяконов Г.В., Практикум із загальної психології/за редакцією Т.І. Пашукової, К.: т-во «Знання», 2000р. – 204с.]
2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження вікових особливостей молодших та старших школярів
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування 1 та 11 класу
Таблиця 1
|
Клас |
Статистичні показники |
І серія всього відтворених слів |
ІІ серія всього відтворених слів |
І серія помилок при відтворенні слів |
ІІ серія помилок при відтворенні слів |
|
1 клас |
x |
6 |
10,1 |
14 |
9,9 |
|
Sx2 |
3,1 |
16,1 |
3,1 |
16,1 |
|
|
11 клас |
x |
13,8 |
17,8 |
6,4 |
2,2 |
|
Sx2 |
7,1 |
6,8 |
6,3 |
6,8 |
|
|
|
t – статистичне |
-11,6 |
-7,7 |
11,8 |
7,7 |
|
|
t – критичне |
2,3 |
2,03 |
2,02 |
2,3 |
Аналізуючи дану таблицю порівняння вікових особливостей молодших та старших школярів, ми дослідили, що середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії учнів 1 класу, значно нижче (t статистичне – 11,6) ніж середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії учнів 11 класу, це може бути пов’язано з тим, що в учнів 1 класу менший життєвий досвід, ніж в учнів 11 класу. Учні 1 класу, ще навіть не всі слова розуміють, тому їм важко їх запам’ятати.
Порівнюючи другу серію дослідження, зокрема середнє статистичне значення вірно відтворених слів, t статистичне – 7,7, ця серія значно легша, діти запам’ятовували слава, оскільки вони були пов’язані за змістом.
t – критичне у двох серіях, між учнями першого та одинадцятого класів дорівнює 2,3.
Рівень середнього статистичного значення помилок у двох серіях 1 класу значно вищий ніж середнє статистичне значення двох серій учнів 1 класу, у дослідженні учні 1 класу, у І-ій серії дописували і свої слова, яких експериментатор не називав, під час проведення методики, це впливає також багата уява дітей 1 класу.
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування дівчат 1 та 11 класу
Таблиця 2.
|
Стать |
Клас |
Статистичні показники |
І серія всього відтворених слів |
ІІ серія всього відтворених слів |
І серія помилок при відтворенні слів |
ІІ серія помилок при відтворенні слів |
|
Дівчата |
1 клас |
x |
6,8 |
10,6 |
13,2 |
9,4 |
|
Sx2 |
4,4 |
17,4 |
4,4 |
17,4 |
||
|
11 клас |
х |
14,1 |
18,9 |
5,9 |
1,1 |
|
|
Sx2 |
4,8 |
4,8 |
4,8 |
4,8 |
||
|
|
t статистичне |
-7,6 |
-5,6 |
7,6 |
5,6 |
|
|
|
t критичне |
2,1 |
2,1 |
2,1 |
2,1 |
|
У даній таблиці ми маємо результати дослідження вікових та гендерних особливостей опосередкованого запам’ятовування , де порівнюємо середнє статистичне значення правильно відтворених слів І-ої та ІІ-ої серій, у дівчат 1 класу, та дівчат 11 класу.
Аналізуючи дану таблицю , випливає, що середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії дівчат 1 класу, значно нижче ніж середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії дівчат 11 класу, це може бути пов’язано з тим, що в дівчат 1 класу менший життєвий досвід, ніж в дівчат 11 класу. Дівчата 1 класу, ще навіть не всі слова розуміють, тому їм важко їх запам’ятати.
t – критичне у двох серіях, між дівчатами першого та одинадцятого класів дорівнює 2,1.
Рівень середнього статистичного значення помилок у двох серіях дівчат 1-го класу значно вищий ніж середнє статистичне значення двох серій дівчат 11-го класу, у дослідженні дівчата 1 класу, у І-ій серії дописували і свої слова, яких експериментатор не називав, під час проведення методики, це впливає також багата уява дівчаток у 1 класі.
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування хлопців 1 та 11 класу
Таблиця 3.
|
Стать |
Клас |
Статистичні показники |
І серія всього відтворених слів |
ІІ серія всього відтворених слів |
І серія помилок при відтворенні слів |
ІІ серія помилок при відтворенні слів |
|
Хлопці |
1 клас |
x |
5,2 |
9,6 |
14,8 |
10,3 |
|
Sx2 |
1,7 |
21,4 |
1,7 |
19,3 |
||
|
11 клас |
X |
13,4 |
16,7 |
6,9 |
3,3 |
|
|
Sx2 |
12,3 |
8,9 |
10,1 |
8,9 |
||
|
|
t статистичне |
-6,9 |
-4,1 |
7,3 |
4,3 |
|
|
|
t критичне |
2,2 |
2,1 |
2,1 |
2,1 |
|
У даній таблиці ми маємо результати дослідження опосередкованого запам’ятовування , де порівнюємо середнє статистичне значення правильно відтворених слів І-ої та ІІ-ої серій, у хлопчиків 1 класу, та хлопчиків 11 класу.
Аналізуючи дану таблицю, ми дослідили, що середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії хлопчиками 1 класу, значно нижче ніж середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії хлопчиків 11 класу, це може бути пов’язано з тим, що в хлопчиків 1 класу менший життєвий досвід, ніж в хлопчиків 11 класу. Хлопчики 1 класу, ще навіть не всі слова розуміють, тому їм важко їх запам’ятати. t – критичне у двох серіях, між дівчатами першого та одинадцятого класів дорівнює 2,1.
Рівень середнього статистичного значення помилок у двох серіях хлопчиків 1-го класу значно вищий ніж середнє статистичне значення двох серій хлопчиків 11-го класу, у дослідженні хлопчики 1 класу, у І-ій серії дописували і свої слова, яких експериментатор не називав, під час проведення методики, це впливає також багата уява хлопців у 1 класі.
Можливо поганий результат хлопців 1 класу пов’язаний з їх неуважністю, під час проведення дослідження.
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування 1 класу
Таблиця 4
|
Клас |
Статистичні показники |
І серія всього відтворених слів |
ІІ серія всього відтворених слів |
|
1 клас |
х |
6 |
10,1 |
|
Sx2 |
3,1 |
16,1 |
|
|
t статистичне |
-4,5 |
|
|
|
t критичне |
2 |
|
Порівнюючи правильно відтворені слова першої та другої серій, у дослідженні опосередкованого запам’ятовування молодших школярів (1 клас), ми бачимо, що аналіз дисперсії першої серії становить 3,1, а другої – 16,1, це свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу у другій серії, де експериментатор використовував слова пов’язані за змістом.
Середнє статистичне значення вірно відтворених слів у першій серії значно нижче, ніж у другій серії, що свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу у другій серії, де експериментатор використовував слова пов’язані за змістом.
За даними Таблиці 4 t статистичне -4,5, тобто від’ємне, t критичне 2 (додатне).
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування 1 класу
Таблиця 5
|
Клас |
Статистичні показники |
І серія всього відтворених слів |
ІІ серія всього відтворених слів |
|
1 клас |
х |
14 |
9,9 |
|
Sx2 |
3,1 |
16,1 |
|
|
t статистичне |
4,5 |
|
|
|
t критичне |
2 |
|
