Представлення підлітків про структуру міжособових конфліктів

Представлення підлітків про структуру міжособових конфліктів

ЗМІСТ


Вступ

Розділ 1. Конфлікт як соціально-психологічне явище і наукове поняття

1.1 Міжособовий конфлікт як об'єкт психологічної науки

1.2 КОНФЛІКТ ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНИХ УЯВЛЕНЬ

1.3 СПЕЦИФІКА ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО КОНФЛІКТИ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Розділ 2. Дослідження структури представлень підлітків про міжособові конфлікти

2.1 дослідження представлень підлітків про зміст і структуру міжособових конфліктів

2.2 розробка опитувальника "Підлітки в конфліктах"

Висновки по другому розділу

Висновок

Список використаної літератури


Вступ


Актуальність теми дослідження. Не дивлячись на те, що підлітковий вік в психології ХХ сторіччя вивчався достатньо детально, сучасні підлітки відрізняються від однолітків попередніх поколінь поряд соціально-психологічних особливостей (Д.И. Фельдштейн, 1994; И.В. Дубровіна, 1997; Г.А. Цукерман, 1998; Н.В. Майсак, 2001 і ін.). Серед них дослідниками наголошується підвищена конфліктність підлітків в умовах школи в цілому і в педагогічному процесі зокрема (В.Н. Лозовцева, 1986; Д.И. Фельдштейн, Л.И. Воробйова, 1986; Э.И. Киршбаум, В.П. Боягузів, 1989; И.П. Андріаді, 1991; М.М. Рибакова, 1991 і ін.), в міжособовому спілкуванні з однолітками (Т.В. Драгунова, 1972; В.М. Афонькова, 1974; В.Н. Лозовцева, 1986; А.И. Сорокіна, 1996; А.К. Колеченко, 1998; А.В. Дорохова, 1999 і ін.), з дорослими, і, перш за все, батьками (А.И. Сорокіна, 1996; Т.В. Барлас, 1997 і ін.). Сучасні підлітки частіше стали демонструвати девіантну і навіть делінквентну поведінка (Л.Б. Філонов, 1998; М.В. Цилуйко, 1998; Н.В. Майсак, 2001 і ін.).

Практика показує, що підлітки не уміють вирішувати виникаючі конфлікти, і в їх конфліктних відносинах переважають деструктивні тенденції. Для зниження гостроти подібних явищ і продуктивнішого вирішення міжособових конфліктів, необхідний їх психологічний супровід. Успішність взаємодії з підлітками вчителя і шкільного психолога багато в чому визначається розумінням вікової специфіки конфліктності і обранням адекватних засобів і способів роботи з ними.

Одній з складових конфліктної ситуації є її образ - те, як сприймають один одного і ситуацію учасники конфліктної взаємодії. Власне уявлення про конфлікт і способи його дозволу робить визначальний вплив на спілкування підлітків, оскільки людина реагує не на реальність, а на те, як він її собі уявляє (Г.Э Беліцька, О.П. Миколаєва, 1993; У. Дуаз, 1994; З. Моськовічи, 1992; С.В. Трушкова, 1998; Е.В. Улибіна, 1999; К.А. Абульханова-Славська, 2000; Г.М. Андрєєва, 2000; Е.Б. Маценова, 2001 і ін.).

Знання специфіки і статевих вікових особливостей цих уявлень необхідне для психокорекційної роботи з підлітками різних категорій (И.В. Дубровіна, 1997; Р.В. Овчарова, 2000 і ін.). Розробка соціально-психологічних тренінгів і індивідуальних програм допомоги підліткам, що мають комунікативні проблеми, в цілому, і що відрізняються підвищеною конфліктністю, зокрема, вимагає створення психодіагностичного інструментарію, що дозволяє вивчити як початковий рівень уявлень, так і їх динаміку.

Таким чином, актуальність дослідження обумовлена практичним запитом сучасного суспільного розвитку, потребами шкільної психологічної служби, а також логікою подальшого наукового пізнання генезису уявлень про конфлікт у суб'єктів міжособового спілкування.

Об'єктом дослідження є міжособові конфлікти; предметом - особливості і динаміка представлень сучасних підлітків про структуру, зміст і розвиток міжособових конфліктів, психологічні стани і переживання, їх супроводжуючі.

Метою справжнього дослідження - виявити і вивчити вікову статеву специфіку і динаміку уявлень про конфлікт у підлітків.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що якщо існують відмінності і динаміка представлень підлітків різної статі про міжособовий конфлікт, то вони виявляються у формі і змісті думок про суть, структуру і динаміку конфліктів, психологічні стани і переживання, їх супроводжуючі.

Приватними гіпотезами є припущення:

Підліткам різних віків властиве уявлення про статеву диференційовану протікання міжособових конфліктів.

Існують гетерохронні відмінності в змінах представлень хлопчиків і дівчаток про структуру, зміст, динаміку і емоційний супровід міжособових конфліктів.

Від молодшого до старшого підліткового віку відбувається перехід від гетерогенності до гомогенності конфліктних взаємин.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження були визначені наступні завдання:

у теоретичному плані - на основі теоретико-методологічного аналізу виявити стан вивчення проблеми міжособових конфліктів і уявлень про них у підлітків в сучасній вітчизняній і зарубіжній соціально-психологічній науці;

у методичному плані - створити і опробовувати методичний інструментарій для дослідження форми і змісту представлень підлітків про структурні компоненти, суть і процес протікання конфліктів, стани і переживання, оцінку і індивідуальні особливості поведінки людей в конфліктах;

у емпіричному плані - виявити і порівняти особливості форми і змісту представлень підлітків різних віків і підлоги про структурні компоненти, суть і процес протікання конфліктів, супутні стани і переживання, оцінку і індивідуальні особливості поведінки людей в конфліктах.

Методологічною основою дослідження були принципи, що розробляються у вітчизняній матеріалістично орієнтованій природничонауковій психології: принцип системного підходу, принцип розвитку, принцип конкретно-історичного підходу.

Теоретичною базою дослідження були основні положення:

соціальній психології уявлень (Же. Абрік, К.А. Абульханова-славськая, Г.М. Андрєєва, Л.С. Виготській, А.И Донцов, В. Дуаз, и Т.п. Емельянова, Д. Жоделе, А. Клеменс, Же.-П. Кодол, З. Моськовічи, У. Піонтковські, Е.В. Улибіна, Би. Шефер, Б. Шледер і ін.)

психології і соціології конфлікту (И.П. Андріаді, А.Я. Анцупов, В.М. Афонькова, А.И. Донцов, А.В. Дорохова, Т.В. Драгунова, Ф.М. Бородкин, Л.И. Воробйова, Н.В. Грішина, А.А. Ершов, Э.И. Киршбаум, А.К. Колеченко, Н.М. Коряк, В.Н. Лозовцева, Т.А. Полозова, М.М. Рибакова, А.И. Сорокіна, В.П. Боягузів, Д.И. Фельдштейн і ін.)

соціальній психології особи (К.А. Абульханова-славськая, Б.Г. Ананьев, Г.М. Андрєєва, А.Г. Асмолов, А.А. Бодальов, А.Н. Леонтьев, Б.Г. Паригин, А.В. Петровській, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, А.М. Столяренко, П.Н. Шихирев, Д.И. Фельдштейн, В.А. Отрут і ін.)

Для підтвердження гіпотези і рішення поставлених задач використовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз літератури, контент-аналіз документів, моделювання, експертні оцінки, опитування. Зокрема, в роботі застосовувалися метод "Вільного семантичного опису" (В.А. Лабунськая, 1984), а також розроблений і апробований нами опитувальник "Підлітки в конфліктах" (А.В. Семенов, 2001), направлений на вивчення представлень підлітків про структурні компоненти, зміст і процес протікання конфліктів, стани і переживання, індивідуальні особливості поведінки людей в конфліктах.

Для обробки результатів емпіричного дослідження використовувалися методи математико-статистичної обробки даних: частотний аналіз, метод групового аналізу (достовірність відмінностей середніх значень і моди в досліджуваних групах перевірялася за допомогою t-критерію Стьюдента). При обробці даних застосовувався статистичний пакет Statistica (5,0).

Хід дослідження. Дослідження проводилося в п'ять етапів.

1 етап дослідження включало розробку плану дисертації, обгрунтування актуальності дослідження, визначення об'єкту і предмету дослідження, постановку мети і завдань дослідження.

На 2 етапі дослідження аналізувалася розробленість проблеми у вітчизняній і зарубіжній соціальній психології уявлень, психології і соціології конфлікту, соціальної психології особи.

3 етап дослідження характеризувався розробкою емпіричного дослідження, зокрема: підбором і створенням методик, що відповідають меті і завданням дослідження.

4 етап дослідження був емпіричним дослідженням, що складається з двох серій:

Перша серія дослідження складалася з трьох частин. У першій частині виявлялися уявлення про конфлікт методом "Вільного семантичного опису" (В.А. Лабунськая, 1984). У другій частині уточнювалися результати контент-аналізу уявлень про конфлікт. У третій частині виявлялися семантичні поля явищ і станів, супроводжуючі міжособовий конфлікт (за допомогою вказаного вище методу).

Друга серія включала дослідження уявлень про структуру, зміст і динаміку міжособових конфліктів, психологічні стани і переживання у підлітків 5-9 класів за допомогою розробленого нами опитувальника "Підлітки в конфліктах".

На 5 етапі дослідження проводилися обробка, аналіз і опис отриманих даних, розробка практичних рекомендацій, оформлення виконаної роботи.

Емпірична база дослідження. Дослідження проводилося в м. Москві з 2000 по 2002 рр. на базі шкіл №641, №1304, гімназії №1579, УВК №1647. У першій частині першої серії дослідження взяло участь 199 підлітків 5-9 класів (95 хлопчиків, 104 дівчинки), зокрема: 68 п'ятикласників (34 хлопчики, 34 дівчинки), 67 семикласників (31 хлопчик, 36 дівчаток), 64 дев'ятикласники (30 хлопчиків, 34 дівчинки). У другій частині дослідження взяло участь 200 підлітків 5-9 класів (94 хлопчики, 104 дівчинки), зокрема: 70 п'ятикласників (32 хлопчики, 38 дівчаток), 68 семикласників (32 хлопчики, 36 дівчаток), 62 дев'ятикласники (30 хлопчиків, 32 дівчинки). У третій частині дослідження взяло участь 197 підлітків (95 хлопчиків, 102 дівчинки), зокрема: 68 п'ятикласників (35 хлопчиків, 33 дівчинки), 64 семикласники (30 хлопчиків, 34 дівчинки), 65 дев'ятикласників (30 хлопчиків, 35 дівчаток). У апробації опитувальника брали участь 33 людини.

У другій серії дослідження взяло участь 389 підлітків 5-9 класів (173 хлопчики, 216 дівчаток), зокрема: 76 п'ятикласників (34 хлопчики, 42 дівчинки), 84 шестикласники (41 хлопчик, 43 дівчинки), 81 семикласник (33 хлопчики, 48 дівчаток), 67 восьмикласників (30 хлопчиків, 37 дівчаток), 81 дев'ятикласник (35 хлопчиків, 46 дівчаток).

Загальний об'єм вибірки склав 1018 чоловік.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

Виявлено, що до підліткового віку формуються уявлення про конфлікт, що включають розуміння як самої категорії "конфлікт" (яка для сучасних підлітків синонімічна категоріям "сварка", "бійка", "суперечка"), так і його значення, суті, структури і динаміки протікання, станів і переживань їх супроводжуючих, індивідуальних і статевих особливостей конфліктної поведінки людей.

Виявлені статеві відмінності, що виявляються у формі і змісті уявлень. У дівчаток до кінця підліткового періоду переважають складні формою думки про конфлікти (79,71%). Дівчаткам властивіші думки максималізму за змістом про усвідомлення конфліктної ситуації, про ініціаторів конфліктів, про завершення конфліктів, про "злопам'ятність", про застосовність фізичної агресії, мести, про мирне рішення конфліктів, при оцінюванні почуттів (образи), що переживаються, в час і після конфліктів, при оцінюванні небажаних ("винен", такий, що "програв") і бажаних ("сильний", "розумний", "переможець") образів в конфліктах.

Виявлені гетерохронні вікові зміни змісту уявлень про міжособові конфлікти і психологічні процеси їх супроводжуючих змін, що характеризуються стрибком, у хлопчиків в 11-12 років, у дівчаток - в 12-13 років. Складність думок зростає від 10-11 років до 14-15 років інтенсивніше у дівчаток (у 3,8 разу), чим у хлопчиків (у 2,2 разу).

Показано, що в представленнях підлітків статева диференційована протікання міжособових конфліктів виявляється в різній ролі і мірі участі осіб різної підлоги на різних стадіях конфлікту, в постконфліктній взаємодії, в мірі прояву різних (в першу чергу агресивних) станів, переживань і усвідомленні конфліктної ситуації (частіше конфліктну ситуацію усвідомлюють дівчатка, конфлікт ініціюють хлопчики, до завершення конфліктів прагнуть дівчатка, в постконфліктній взаємодії "відхідливість" властивіша хлопчикам, а "злопам'ятність" - дівчаткам, хлопчикам властивіша фізична і вербальна агресія, а дівчаткам - непряма, до помсти вдаються дівчатка, до мирного рішення конфліктів більш схильні дівчатка, виграють конфлікти хлопчики).

Виявлені зміни представлень підлітків про конфлікти однолітків, що характеризуються переходом від гетерогенності до гомогенності конфліктних взаємин, що виявляється, в першу чергу, в думках про учасників конфліктів, про ініціаторів конфліктів, про ескалацію конфліктів, про прояв агресивних станів, про застосовність мести; у уявленнях про учасників конфліктних ситуацій гетерогенність конфліктних взаємин знижується, але залишається на більш високому рівні, чим уявлення про гомогенність взаємин однолітків в конфліктних ситуаціях.

Положення, що виносяться на захист:

До підліткового віку формуються уявлення про конфлікт, що включають розуміння як самої категорії "конфлікт", так і інформацію про його значення, суть, структуру і динаміку протікання, стани і переживання їх супроводжуючих, індивідуальних і статевих особливостях конфліктної поведінки людей. Уявлення по суті є життєвими поняттями (Л.С. Виготській) і виявляються у підлітків у формі простих і складних думок.

Уявлення про конфлікт розрізняються у підлітків різних категорій підлоги і віку за формою і змістом поля уявлень, відображаючи специфіку їх сприйняття і розуміння конфлікту як феномена міжособового спілкування. Динаміка уявлень про конфлікти у підлітків різної підлоги носить гетерохронний характер. Дівчатка обганяють хлопчиків в темпах формування складних думок про конфлікти. Найбільш різкі (стрибкоподібні) зміни змісту уявлень про суть, структуру, динаміку і психологічний супровід міжособових конфліктів відбуваються у підлітків чоловічої статі в 11-12 років, у підлітків жіночої статі - в 12-13 років.

У представленні підлітків, статева диференційована протікання міжособових конфліктів виявляється в різній ролі і мірі участі осіб різної підлоги на різних стадіях конфлікту (в ході інциденту, при ескалації конфлікту, при завершенні конфліктної взаємодії), в постконфліктній взаємодії, в мірі прояву різних (в першу чергу агресивних) станів, переживань і усвідомленні конфліктної ситуації.

Зміни представлень підлітків про конфлікти однолітків, наявність конфліктної ситуації, про учасників конфлікту, розуміння інциденту, хід ескалації конфлікту, постконфліктну взаємодію, міру прояву переживань і станів, характеризуються переходом від гетерогенних (у молодших підлітків) до гомогенних (у старших підлітків) установок на конфліктні взаємини.

Обгрунтованість і достовірність отриманих результатів дослідження забезпечувалася вихідними методологічними позиціями, застосуванням єдиних апробованих методик, адекватністю груп за віком і складу, знаходженням учнів в умовах школи, статистичними методами якісного і кількісного аналізу даних, значущістю відмінностей між параметрами, що вивчаються.


Розділ 1. Конфлікт як соціально-психологічне явище і наукове поняття


1.1 Міжособовий конфлікт як об'єкт психологічної науки


Проблематика міжособового конфлікту піднімається у вітчизняній і зарубіжній соціальній психології достатньо часто. Міжособовий конфлікт вивчається з позицій різних напрямів. Н.В. Грішина виділяє 3 традиційних підходу в розгляді психологічних конфліктів взагалі і міжособових зокрема - мотиваційний, ситуативний і когнітивний. Н.У. Заїченко виділяє 6 основних підходів, з позицій яких вивчаються конфлікти: когнітивний, мотиваційний, аналітичний, діяльністний, енерго-емоційный, організаційний і системний.

В рамках мотиваційного підходу міжособовий конфлікт аналізувався К. Левином. Конфлікт розглядався як наслідок різноспрямованих "сил" (мотивів), що діяли на людину, - в ситуації міжособового конфлікту це "власні" сили, що "вимушують". Також, до мотиваційного підходу відносять психоаналітичну концепцію, в рамках якої міжособовий конфлікт розглядався як явище, детерміноване внутрішньоособовими особливостями або проявами самої людини.

В рамках ситуативного напряму міжособовий конфлікт вивчався М. Дойчем, Р. Маком, Р. Снайдером і ін. авторами. У даному підході конфлікт розуміється як результат певної ситуації конкурентної або кооперативної взаємодії людей.

У традиціях когнітивного підходу міжособовий конфлікт розглядається як результат розбалансованої структури взаємин людей. Подібної точки зору дотримувався Ф. Хайдер, що розробив теорію структурного балансу. Він відзначає, що конфлікт виникає в тому випадку, якщо збалансувати структуру взаємин не представляється можливим через зворотну залежність структур обох людей, тобто прагнення до балансу структури однієї людини виключає баланс структури іншого.

В рамках аналітичного підходу міжособовий конфлікт розглядається такими авторами, як А.Я. Анцупов, А.И. Шипілов, Л.А. Петровська і ін. Даний підхід докладним чином розкриває основні компоненти конфліктної взаємодії.

Діяльністний підхід розглядає міжособовий конфлікт в рамках спільної діяльності людей. Подібної позиції дотримуються А.Я. Анцупов, В.М. Афонькова, Ф.М. Бородкин, Н.М. Коряк, Н.В. Грішина, А.И. Донцов, Т.А. Полозова, Е.А. Донченко, Т.М. Тітаренко, А.И. Шипілов і ін.

До організаційного підходу, що розглядає міжособовий конфлікт з позицій управління, норм, структурних відмінностей і т.д. відносять А.Я. Анцупова, А.И. Шипілова, С.И. Еріна, Ю.Г. Запрудського, Ю.И. Мягкова і ін.

Системний підхід розглядає міжособовий конфлікт як складну багаторівневу систему взаємозалежних компонентів, що має неоднозначні функції. Подібних поглядів дотримуються А.Я. Анцупов, А.Г. Здравомислов, Т.С. Сулімова, Д.І. Фельдштейн, Н.И. Шипілов і ін. автори.

Енерго-емоційний підхід, на думку Н.У. Заїченко, розглядає "міжособові конфлікти з позицій їх детерміації емоційними чинниками розвитку особи на ранніх етапах життя". Сюди відносять таких дослідників, як В.В. Жваво, М.С. Буянять, В.И. Гарбузов, Н.В. Жутікова, А.И. Захаров, А.А. Рояк, К.Г. Юнг і ін..

Міжособовий конфлікт різними авторами визначається по-різному, причому зазвичай користуються загальним формулюванням поняття "конфлікт". Подібних визначень дається в психологічній і соціологічній літературі достатньо багато (свої варіанти визначень конфлікту пропонуються в роботах). Приведемо для порівняння деякі з них.

Наприклад, А.И. Алексєєва визначає міжособовий конфлікт обумовленістю протидій людей один одному. У міжособовому конфлікті відбувається зіткнення цілей, інтересів людей, а також в нім виражено реальне суперництво його учасників.

К.А. Абульханова-Славська підходить до визначення конфлікту з декількох позицій. "З інструментальної точки зору конфлікт виступає як один із засобів самоствердження, подолання заперечуваних особою тенденцій. Конфлікт можна розуміти і як процес: в цьому випадку він є ситуацією незнайденого виходу, розвитку дій на шляху пошуку засобів стабілізації відносин".

На думку И.П. Андріаді, конфлікт - це "наявність суперечностей, дозвіл яких є поступальна хода в розвитку внутрішньоособових, міжособових і міжгрупових відносин".

А.А. Єршов визначає міжособовий конфлікт як "зіткнення осіб зважаючи на несумісність потреб, мотиви, цілі, установки, погляди, поведінки в процесі і в результаті спілкування цих осіб".

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7



Реклама
В соцсетях
бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты