2. Дослідження спрямованності особистості та статусу у міжгрупових відносинах
2.1 Загальна характеристика методыв та груп випробуваних
Дослідження особливості спрямованості особистості з її статусом у системі міжособистісних відносин курсантському колективі. У дослідженні взяли участь 22 чоловік із групи ИПТ 07-5. Був застосований метод тестування, у рамках якого застосовувалися дві методики:
1) Социометрический метод,
2) Методика діагностики спрямованості (Басс)
У складі групи переважна більшість дівчин (19 чоловік),група характеризується начальством з позитивної сторони.Має високий рівень успішності й достатній рівень дисципліни.Вік учасників дослідження від 19 до 23 років.
Методи й методики дослідження
Методика социометрического виміру (Дж. Морено)
Термін «соціометрія» означає вимір міжособистісних взаємин у групі. Основоположник соціометрії відомий американський психіатр і соціальний психолог Дж. Морено не випадково так назвав цей метод. Сукупність міжособистісних відносин у групі становить, по Дж. Морено, ту первинну соціально-психологічну структуру, характеристики якої багато в чому визначають не тільки цілісні характеристики групи, але й щиросердечний стан людини.
Впровадження цього методу в дослідження радянських психологів пов'язане з іменами Е.С. Кузьміна, Я.Л. Коломинского, В.А. Ядова, И.П. Волкова й ін.
Социометрическая техніка застосовується для діагностики міжособистісних і межгрупповых відносин з метою їхньої зміни, поліпшення й удосконалювання. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціального поводження людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічну сумісність членів конкретних груп.
Разом з офіційною або формальною структурою спілкування, що відбиває раціональну, нормативну, обов'язкову сторону людських взаємин, у будь-якій соціальній групі завжди є психологічна структура неофіційного або неформального порядку, що формується як система міжособистісних відносин, симпатій й антипатій. Особливості такої структури багато в чому залежать від ціннісних ориентаций учасників, їхнього сприйняття й розуміння один одного, взаимооценок і самооцінок. Як правило, формальних структур у групі виникає трохи, наприклад, структури взаимоподдержки, взаємовпливу, популярності, престижу, лідерства й ін. Неформальна структура залежить від формальної структури групи в тім ступені, у якій індивіди підкоряють своє поводження цілям і завданням спільної діяльності, правилам рольової взаємодії. За допомогою соціометрії можна оцінити цей вплив. Социометрические методи дозволяють виразити внугригрупповые відносини у вигляді числових величин і графіків й у такий спосіб одержати коштовну інформацію про стан групи.
Методика діагностики спрямованості особистості(Басс)
Для визначення особистісної спрямованості в цей час використається ориентационная анкета, уперше опублікована Б. Бассом в 1967 р. Анкета складається з 27 пунктів-суджень, по кожному з яких можливі три варіанти відповідей, що відповідають трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен вибрати одну відповідь, що найбільшою мірою виражає його думку або відповідає реальності, і ще один, котрий, навпаки, найбільш далекий від його думки або ж найменш відповідає реальності. Відповідь "найбільше" одержує 2 бали, "найменш" - 0, що залишився невибраним - 1 бал. Бали, набрані по всім 27 пунктам, підсумуються для кожного виду спрямованості окремо.
За допомогою методики виявляються наступної спрямованості:
1. Спрямованість на себе (Я) - орієнтація на пряму винагороду й задоволення безвідносно роботи й співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, интровертированность.
2. Спрямованість на спілкування (ОБ) - прагнення при будь-яких умовах підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто на шкоду виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності й емоційних відносинах з людьми.
3. Спрямованість на справу (Д) - зацікавленість у рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділове співробітництво, здатність відстоювати в інтересах справи власна думка, що корисно для досягнення загальної мети.
Інструкція: Опитний лист складається з 27 пунктів. По кожному з них можливі три варіанти відповідей: А, Б, В.
1. З відповідей на кожний з пунктів виберіть той, котрий найкраще виражає Вашу точку зору по даному питанню. Можливо, що якісь із варіантів відповідей здадуться Вам рівноцінними. Проте, ми просимо Вас відібрати з них тільки один, а саме той, котрий найбільшою мірою відповідає Вашій думці й найбільше коштовний для Вас. Букву, який позначена відповідь (А, Б, В), напишіть на листі для запису відповідей поруч із номером відповідного пункту (1-27) під рубрикою "найбільше".
2. Потім з відповідей на кожний з пунктів виберіть той, котрий далі всього коштує від Вашої точки зору, найменш для Вас коштовний. Букву, який позначена відповідь, знову напишіть на листі для запису відповідей поруч із номером відповідного пункту, у стовпці під рубрикою "найменше".
3. Таким чином, для відповіді на кожне з питань Ви використаєте дві букви, які й запишіть у відповідні стовпці. Інші відповіді ніде не записуються. Намагайтеся бути максимально правдивим. Серед варіантів відповіді ні "гарних" або "поганих", тому не намагайтеся вгадати, який з відповідей є "правильним" або "кращим" для Вас.
Методи математичної обробки даних- критерій Фишера. Критерій - кутове перетворення Фішера.
Даний метод описів у багатьох виданнях (Плохинський Н. А., 1970; Гублер Е. В., 1978; Івантер Е. В., Коросов А. В., 1992 та ін.). Дане описання спирається на варіант, що був розроблений та викладений Е. В. Гублером.Критерій Фішера призначений для співставлення двох вибірок за частотою зустрічаємості ефекту, що досліджується. Критерій оцінює достовірність розбіжностей між процентними частками вибірок, у яких зареєстрований ефект, який нас цікавить.
Суть кутового перетворення Фішера полягає в перекладі процентних часток у величини центрального кута, що вимірюється в радіанах. Більша процентна частка складає кут φ1, а менша I(PU- кут φ2. При збільшенні розбіжностей між кутами φ1 та φ2 та при збільшенні численності вибірок значення критерію φ зростає. Чим більша величина φемп., тім більше вірогідність достовірності розбіжностей.
Підрахувати емпіричне значення ? за формулою:
де, n1 й n2 – кількість осіб у першій та другій вибірках.
*1 й *2 відповідні величини кутів у радіанах. Гіпотези:
Н0 - частка осіб, у яких проявляється ефект, що досліджується, у виборці 1 не більше, ніж у вибірці 2.
Н1 - частка осіб, у яких проявляється ефект, що досліджується, у виборці 1 більше, ніж у вибірці 2.
Обмеження критерію :Жодна з часток не винна дорівнювати нулю;Верхня межа в критерії відсутня. А нижня - 2 спостереження в одній із вибірок.
2.2 Особливості спрямованості особистості й соціального статусу Характеристика методів та вибірки дослідженя
Соціометричне опитування(табл.1) У даній роботі ми використали соціометричне опитування для виявлення неформальних лідерів серед курсантів. Метою опитування було виявлення неформальних лідерів по службі, так як формальні лідери є таковими лише під час несення служби. Командири не завжди є лідерами у навчанні, спорті або інших сферах курсантського життя. Для виявлення курсантів, що користуються найбільшим авторитетом у питаннях служби, були поставленні наступні запитання:
1.Кому б ви довірили представляти інтереси нашої групи на сборах курсу?
2.Кому б ви не довірили представляти інтереси нашої групи на сборах курсу? Поставленні питання були направленні на виявлення особистостей з високими організаторськими, комунікативними вміннями та людей які можуть брати на себе відповідальність. Опитування проводилосьу групі 3-го курсу,загальною кількістю 22 людини. Кожен з опитуваних мав написати на аркуші паперу 3 прізвища одногрупників до кожного запитання.
Отримавши результати,ми мали можливість розділити групу на 4 підгрупи: особи,які користуються авторитетом і є неформальними лідерами у колективі були віднесені до першої групи «Лідери». Особи,які мали трохи менші ,але високі показники соціометричного статусу,були віднесені до другої групи «Наближені». Більшість групи попала у третю підгрупу «Нейтральні»,тому що мала середні показники соціометричного статусу. І нарешті особи з найнижчим статусом були віднесені до четвертої групи «Аутсайдери».
Методика направленості особистості Басса
Обробивши результати методики Басса, ми виявили наступні показники(табл.2)- з трьох лідерів направленість на «Я» не мають жоден,направленість на «О» має один досліджуваний(33%),направленість на «Д» мають два досліджуваних(66%).
У групі наближених результат розподілився іншим чином- з трьох опитуваних направленість на «Я» мають 2,5 (83,35%),направленість на «о»-жоден, направленість на «Д»-0,5 (16,65%).
Серед 12 чоловік групи нейтральних направленість на «Я» мають чотири людини (33,3%),направленість на «О» мають 4,5 (37,5%), направленість на «Д» мають 3,5(29,17%).
В групі аутсайдерів маємо двох направлених на «Я»(50%),жодного направленого на «О»,і двох направлених на «Д»(50%).
За допомогою критерія Фішера поступово порівнюємо між собою кожну з груп на наявність достовірної різниці між показниками. По результатам,записаним у таблицю, ми можемо зробити наступні висновки:
-порівнявши лідерів і наближених бачимо,що лідерам не притаманна направленість на «Я»,тому що ми маємо достовірну різницю по результатам перевірки цього критерію.
-у порівнянні лідерів і нейтральних маємо такі ж самі результати,що і у першому випадку-різниця по результатам достовірна.
-порівнявши результати лідерів і аутсайдерів ми можемо бачити чітку тенденцію,бо знов маємо по критерію «Я» достовірну різницю. Отже ,можемо точно сказати,що на статусне положення в групі направленість на «Я» впливає більшим чином негативно.
-у порівнянні наближених та нейтральних по направленість на «Я» бачимо,що різниця не є значимою,бо результат перевірки по Фішеру попадає у зону не значимості.
-порівнявши наближених і аутсайдерів бачимо такий самий результат ,критерій знов попадає у зону не значимості.
-у нейтральних і аутсайдерів бачимо ту саму тенденцію-по результатам критерію Фішера різниця по направленості «Я» попадає у зону не значимості. Робимо висновок,що направленість особистості на «Я» не впливає на статусне положення особи в групі позитивним чином.
По критерію направленості особистості на «О» маємо наступні результати:
-у лідерів і наближених результат попадає у зону не значимості. Це значить,що направленість особистості на «О» не грає суттєвого впливу на статусне положення.
-у лідерів та нейтральних різниця по критерію Фішера попадає у зону невизначеності.Робимо висновок,що направленість на «О» суттєво не впливає на статусне положення.
- у порівнянні лідерів та аутсайдерів результат знов попадає у зону не значимості.
-результат порівняння наближених та нейтральних попадає у зону значимості. Це свідчить про те,що направленість на «О» має вплив на статусне положення у групі, алє не є критерієм лідерства.
- порівнявши наближених та аутсайдерів,бачимо,що направленість на «О» суттєвого впливу не має.
- нейтральні у зрівнянні з аутсайдерами мають більшу направленість на «О».Таким чином направленість на «О» впливає на статус індивіда в групі позитивно,але не притаманна лідерам.
Роздивимось направленість на «Д».
-порівнявши лідерів та наближених,бачимо,що результат попадає у зону не значимості. Це означає,що по критерію «Д» статусне положення індивіда не визначається.
- ті самі результати ми отримуємо, зрівнявши між собою лідерів та нейтральних.
- та сама тенденція чітко визначається у порівнянні лідерів та аутсайдерів.
- зрівнявши наближених та нейтральних,бачимо,що критерій попадає у зону невизначеності,тобто робимо висновок,що у деяких випадках направленість на «Д» може впливати на статусне положення в групі позитивно.
- результат порівняння наближених та аутсайдерів попадає у зону не значимості.
- також у зону не значимості попадає результат порівняння нейтральних та аутсайдерів. Робимо висновок,що у дуже рідких випадках направленість на «Д» має позитивний вплив на статусне положення у групі.
Висновок
Сьогодні питання про спрямованість особистості, її потребах, мотивах, інтересах недарма ставиться на перше місце. Замислюючись над особливостями свого внутрішнього миру, ми вільно або мимоволі прагнемо усвідомити свої потреби й бажання, свої здатності й характер. Удивляючись в іншу людину, намагаючись зрозуміти його, ми також як би запитуємо: «Чого ти хочеш?», «Що ти можеш?», «Що ти є?». Виділяють три основних види спрямованості особистості: особиста, колективістична й ділова.
Внутрішня установка людини в системі внутрігрупових відносин - це особисте, суб'єктивне сприйняття їм свого власного статусу, те, як він оцінює своє реальне положення, свій авторитет, ступінь впливу на інших членів групи. Дійсний статус і його сприйняття людиною може збігатися або розходитися . Позитивний социометрический статус характеризує лідерську позицію члена групи .Лідери - це люди або соціальні ролі, здатні робити більше чим інші вплив на колектив. Як правило вони займають центральне місце в комунікаційній структурі групи, і ініціативи, що проявляють ними, більше ефективні, чим ініціативи інших членів групи, тобто вони намічають план дій, направляють їх і керують членами своєї групи, які випливають по наміченому ними шляхи й виконують їхньої рекомендації. Негативний социометрический статус характеризує дезорганізуючі тенденції в поводженні члена групи.
Провівши дослідження у групі курсантів нашого курсу можемо зробити такі висновки: направленність особистості на «я» не впиливає позитивним чином на статус особистості у групі,бо вона притаманна здебільшого або наближеним до лідера або аутсайдерам.Позитивно впливає на статус спрямованість на «О»,хоча вона й притаманна здебільшого группам нейтральних,але ми не виявили жодного аутсайдера з такою спрямованністю.Також більшості наших лідерів притаманна спрямованність на «Д»,це свідчить про те,шо люди з найвщим соціометричним статусом мають бути спрямованими на справу, зацікавлені у рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтовані на ділове співробітництво, здатні відстоювати в інтересах справи власну думку, що корисно для досягнення загальної мети.
Список використанної літератури
1. Андрєєва, Г.М. Соціальна психологія. Підручник для вищих навчальних закладів / Г.М. Андрєєва. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 378 с.
2. Андриенко, Е.В. Соціальна психологія: навчальний посібник для студентів пед.вузів / Е.В. Андриенко. - М.: Освіта, 2000. - 339 с.
3. Асмолов, А.Г. Психологія особистості: Підручник / А.Г. Асмолов. - М.: Із МГУ, 1990. - 367 с.
4. Божович, Л.И. Проблеми формування особистості / Л.И. Божович. - М.: Освіта, 1995. -352с.
5. Більша енциклопедія психологічних тестів. - М.: З Эксмо, 2005. - 416 с.
6. Иванчик Т. Ф. К вопросу о формировании значимой направленности личности// Актуальные проблемы социальной психологии: Материалы всесоюзного симпозиума. Кострома, 1986. – с. 46 – 48.
7.Ковальов, А.Г. Колектив і соціально-психологічні проблеми керівництва / А.Г. Ковальов. - М.: Економіка, 1978. - 360 с.
8.Робер М. А. Психологія індивіда й групи - М.: Прогрес, 1988 -374з
9. Рейнвальд Р.С. Психология личности. Монография. Изд. УДН, 1987
10.Шибутани, Т. Соціальна психологія/Т.Шибутани. - М.: АСТ; Ростов н/Д: Фенікс, 1999 - 539
Додаток
Анкета методики діагностування спрямованості особистості Басса
Анкета
Найбільше задоволення я одержую від:
А. Схвалення моєї роботи;
Б. Свідомості того, що робота зроблена добре;
В. Свідомості того, що мене оточують друзі.
Якби я грав у футбол (волейбол, баскетбол), то я хотів би бути:
А. Тренером, що розробляє тактикові гри;
Б. Відомим гравцем;
В. Обраним капітаном команди.
По-моєму, кращим педагогом є той, хто:
А. Виявляє цікавість до учнів і до кожного має індивідуальний підхід
Б. Викликає інтерес до предмета так, що учні із задоволенням поглиблюють свої знання в цьому предметі;
В. Створює в колективі таку атмосферу, при якій ніхто не боїться висловити своя думка.
Мені подобається, коли люди:
А. Радуються виконаній роботі;
Б. Із задоволенням працюють у колективі;
В. Прагнуть виконати свою роботу краще інших.
Я хотів би, щоб мої друзі:
А. Були чуйні й допомагали людям, коли для цього представляються можливості
Б. Були вірні й віддані мені;
В. Були розумними й цікавими людьми.
Кращими друзями я вважаю тих:
А. З ким складаються гарні взаємини;
Б. На кого завжди можна покластися;
В. Хто може багато чого досягти в житті.
Найбільше я не люблю:
А. Коли в мене щось не виходить;
Б. Коли псуються відносини з товаришами;
В. Коли мене критикують.
По-моєму, гірше всього, коли педагог:
А. Не приховує, що деякі учащиеся йому несимпатичні, насміхається й жартує над ними;
Б. Викликає дух суперництва в колективі;
В. Недостатньо добре знає свій предмет.
У дитинстві мені найбільше подобалося:
А. Проводити час із друзями;
Б. Відчуття виконаних справ;
В. Коли мене за що-небудь хвалили.
Я хотів би бути схожим на ті, хто:
А. Домігся успіху в житті;
Б. По-справжньому захоплений своєю справою;
В. Відрізняється дружелюбністю й доброзичливістю.
У першу чергу школа повинна:
А. Навчити вирішувати завдання, які ставить життя;
Б. Розвивати насамперед індивідуальні здатності учня;
В. Виховувати якості, що допомагають взаємодіяти з людьми.
Якби в мене було більше вільного часу, охотнее всього я використав би його:
А. Для спілкування із друзями;
Б. Для відпочинку й розваг;
В. Для своїх улюблених справ і самоосвіти.
Найбільших успіхів я домагаюся, коли:
А. Працюю з людьми, які мені симпатичні;
Б. У мене цікава робота;
В. Мої зусилля добре винагороджуються.
Я люблю, коли:
А. Інші люди мене цінують;
Б. Випробовувати задоволення від виконаної роботи;
В. Приємно проводжу час із друзями.
Якби про мене вирішили написати в газеті, мені б хотілося, щоб:
А. Розповіли про яку-небудь цікаву справу, пов'язаним з навчанням, роботою, спортом і т.п., у якому мені довелось брати участь;
Б. Написали про мою діяльність;
В. Обов'язково розповіли про колектив, у якому я працюю.
Найкраще я вчуся, якщо викладач:
А. Має до мене індивідуальний підхід;
Б. Зуміє викликати в мене інтерес до предмета;
В. Улаштовує колективні обговорення досліджуваних проблем.
Для мене немає нічого гірше, ніж:
А. Образа особистого достоїнства;
Б. Невдача при виконанні важливої справи;
В. Втрата друзів.
Найбільше я ціную:
А. Успіх;
Б. Можливості гарної спільної роботи;
В. Здоровий практичний розум і кмітливість.
Я не люблю людей, які:
А. Уважають себе гірше інших;
Б. Часто сваряться й конфликтуют;
В. Заперечують проти всього нового.
Приємно, коли:
А. Працюєш над важливим для всіх справою;
Б. Маєш багато друзів;
В. Викликаєш замилування й усім подобаєшся.
По-моєму, у першу чергу керівник повинен бути:
А. Доступним;
Б. Авторитетним;
В. Вимогливим.
У вільний час я охоче прочитав би книги:
А. Про те, як заводити друзів і підтримувати гарні відносини з людьми;
Б. Про життя знаменитих і цікавих людей;
В. Про останні досягнення науки й техніки.
Якби в мене були здатності до музики, я зволів би бути:
А. Диригентом;
Б. Композитором;
В. Солістом.
Мені б хотілося:
А. Придумати цікавий конкурс;
Б. Перемогти в конкурсі;
В. Організувати конкурс і керувати їм.
Для мене важливіше всього знати:
А. Що я хочу зробити;
Б. Як досягти мети;
В. Як організувати людей для досягнення мети.
Людина повинен прагнути до того, щоб:
А. Інші були їм задоволені;
Б. Насамперед виконати своє завдання;
В. Його не потрібно було дорікати за виконану роботу.
Найкраще я відпочиваю у вільний час:
А. У спілкуванні із друзями;
Б. Переглядаючи розважальні фільми;
В. Займаючись своєю улюбленою справою
