Нумерація пар відповідає нумерації згідно дослідження про задоволеність шлюбом (див. таблицю 2.2).
В подружній парі спостерігається взаємозв’язок ступеня значущості для шлюбних партнерів різних сфер сімейних цінностей і сімейно-рольової взаємодії. Виявлений взаємозв’язок засвідчує загальну тенденцію до узгодженості ціннісної сфери і, як наслідок, сфери сімейно-рольової взаємодії. Тенденція до ціннісної узгодженості спостерігається, насамперед, між інтимно-сексуальною, емоційно-терапевтичною, господарсько-побутовою сферами і сферою соціальної активності подружжя.
Виявлено взаємозв’язок між узгодженістю сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері, сфері соціальної активності і показниками задоволеності шлюбом як чоловіка, так і дружини. Отримані результати засвідчують, що інтимно-сексуальна сфера є однією з провідних сфер гармонізації подружніх стосунків, і, водночас, найбільш конфліктогенною сферою. Вплив сфери соціальної активності на задоволеність шлюбом подружжя може пояснюватися активною соціальною (професійною) позицією сучасної людини.
Виявлено взаємозв’язок між показниками узгодженості сімейних цінностей і рольовою адекватністю подружжя в різних сферах сімейних цінностей (за шкалами методики “Рольові очікування та домагання у шлюбі”). Таким чином, узгодженість ціннісної сфери подружжя передбачає не тільки досягнення когнітивної згоди, але й узгодженість рольової поведінки шлюбних партнерів.
Результати аналізу виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбних партнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.
Опираючись на отримані дані можна констатувати, що пари під номером 1 і 2 не співпадають по багатьох пунктах сімейних цінностей. А саме: в інтимно-сексуальній сфері, в господарсько-побутовій сфері, в батьківсько-виховній сфері, в сфері соціальної активності. Стосовно установки чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером, то тут можна зазначити, що партнери з пар №1 і 2 більше націлені на установку щодо особистої автономії. Спостерігається невідповідність в установках чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу — тут вочевидь низькі показники значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім’ї, орієнтації на шлюб як середовище, що не сприяє психологічному розрядженню і стабілізації.
Подружні пари під номерами 3-9 виявили стабільні результати, що відповідають сприятливому психологічному клімату у сім’ї, спостерігається відповідність, а в деяких випадках позитивна кореляція оцінок рольових очікувань і домагань у шлюбі, тобто, навіть, велика різниця у показниках чоловіка та дружини свідчить не про відмінності і негативні риси, а про взаємодоповнення їхніх очікувань та рольових функції у сім’ї.
Пара під номером 10 показала найвищий результат подружньої сумісності, відповідно до отриманих даних.
Співставивши результати двоє етапів дослідження ми виявили, що низький рівень сумісності стосовно сімейних цінностей (пара 1 і 2) впливає на загальний психологічний клімат у сім’ї, що виявилося у низькому рівні задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.).
Подружні пари під номерами 3-9, виявили достатній/середній рівень задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.), що проявилося і в рольових очікуваннях та домаганнях — виявили стабільні результати, що відповідають сприятливій психологічній ситуації у сім’ї.
Подружня пара під номером 10 виявила взаємозв’язок між високим рівнем задоволеності шлюбом та високим рівнем подружньої сумісності відповідно до рольових очікувань та домагань у сім’ї.
Таким чином, після проведеного психодіагностичного дослідження можна констатувати, що подружня сумісність визначається взаємодоповнюючими поглядами партнерів на сімейні цінності, рольові очікування та домагання, а також рівнем задоволеності у шлюбі.
На підставі виявленого взаємозв’язку між показниками значущості сфер сімейних цінностей, узгодженості сімейних цінностей, рольової адекватності та показниками сімейного благополуччя подружжя можемо стверджувати, що узгодженість цих складових сімейно-рольової взаємодії є показником загальної узгодженості функціонально-рольової структури сім’ї.
Тенденція до узгодженості в ціннісному і функціонально-рольовому плані може свідчити про особливу спрямованість на партнера, яка характерна для узгодженої пари і виявляється у прагненні відповідати очікуванням партнера. Спрямованість на партнера може виконувати роль позитивного сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім’ї та потребами сім’ї як цілого.
Сім’я як найменший суспільний осередок відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни.
Життя більшості людей певним чином пов’язане з сім’єю — своєрідним мікросвітом, де переплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші стосунки. Будучи залежним від соціально-економічного становища країни, політики та рівня культури, сімейне життя безпосередньо впливає на особистість, а пізніше, через кожного з подружжя, через виховання дітей впливає на стан культури суспільства, національну економіку, політичні події тощо. Тому вивчення сім’ї, шлюбу має важливе теоретичне та практичне значення, є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються як в особистісному житті людини, так і в суспільстві.
Сім’я – це найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі та родинних зв’язках. Стосунках між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами та іншими родичами, які мешкають разом, ведуть загальне господарство.
Однією з найважливіших проблем сучасного шлюбу є високий рівень розлучень. Соціолого-психологічні дослідження свідчать, що розлучення часто не вирішує проблеми, а, навпаки, породжує нові. Індивідові доводиться реорганізувати міжособистісні стосунки, встановлювати їх з новим партнером; переживати почуття болю, провини за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов’язані із зруйнованим шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були в добрих стосунках з обома членами подружжя; долати проблеми, пов’язані з необхідністю заробляти собі на життя, самостійно себе забезпечувати; налагоджувати взаємини з дітьми та ін.
Проаналізувавши причини розлучень, можна стверджувати, що стан шлюбу значною мірою залежить від рівня сумісності подружжя. Слід зауважити, що подружня сумісність – це складне багаторівневе явище, яке умовно можна поділити на такі види: психофізіологічна, соціально-психологічна і соціально-культурна. Подружня сумісність фактично є міжособистісною сумісністю – взаємним сприйняттям партнерів по спілкуванню та сумісній діяльності, заснованому на оптимальному поєднанні (подібності або взаємоспорідненості) ціннісних орієнтацій, соціальних установок, інтересів, мотивів, потреб, характерів, темпераментів, темпу і ритму психофізіологічних реакцій та інших значимих для між особистісної взаємодії індивідуально-психологічних характеристик.
Сімейні рольові очікування є компонентом сімейно-рольової взаємодії, яка являє собою сукупність установок, норм і зразків поведінки, що характеризують одних членів сім’ї в їхньому ставленні до інших її членів. Сімейні рольові очікування є похідними від моделей сімейно-рольвого розподілу – традиційної, антитрадиційної, егалітарної, які виділяються з урахуванням статеворольової диференціації. Для успішності сімейного життя важливою є узгодженість уявлень про рольову поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі, а також гнучкість самої моделі, її здатність відповідати актуальним потребам життєдіяльності сім’ї.
В умовах сучасної неклеарної сім’ї суперечливість сімейних ролей, вузькі межі їх виконання призводять до незадоволення особистісних потреб членів сім’ї, виступають причиною рольового перевантаження, рольових конфліктів (зокрема рольового конфлікту працюючої жінки). Неоднозначне розуміння подружжям сімейних ролей, ригідність або невизначеність рольових очікувань, неузгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя, співвідношення високого рівня рольових очікувань стосовно шлюбного партнера і низької оцінки його рольової поведінки виступають причиною незадоволеності сімейних рольових потреб подружжя і, як наслідок, причиною сімейних конфліктів.
Рольові очікування подружжя виявляються у значущості для подружжя певних сфер сімейних цінностей. Узгодженість сфер значущості утворює загальну узгодженість сімейних цінностей подружжя. Відповідність рольових очікувань одного шлюбного партнера рольовим домаганням іншого визначаються як рольова адекватність подружжя. Оцінка подружжям рівня конфліктності в певній сфері сімейно-рольової взаємодії визначається в залежності від того, наскільки рольова поведінка шлюбного партнера співпадає з рольовими очікуваннями стосовно нього як виконавця певної сімейної ролі.
З метою вивчення соціально-психологічної сумісності подружжя нами було проведено дослідження, у якому прийняло участь 10 пар молодих сімей.
За результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень задоволеності шлюбом; 10% сімей є абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності шлюбом; 70% сімей є благополучними.
Результати аналізу виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбних партнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.
Список використаної літератури
1. Августинавиюте А. Исследования и совместимость в семье // Семья и личность (психолого-педагогические и медико-психологические проблемы). – М., 1981. – С. 76 – 77.
2. Алешина Ю.Е., Борисов И.Ю. Поло-ролевая дифференциация как комплексный показатель межличностных отношений супругов // Вестн. Моск. ун-та. Серия 14, Психология. – 1989. – №2.
3. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубровская Е.М. Социально- психологические методы исследования супружеских отношений. Спецпрактикум по социальной психологии. Изд-во МГУ, 1987. – 120 с.
4. Андреева Т. В. Семейная психология. Учебное пособие. СПб.: Речь, 2005. – 244 с.
5. Бондарчук О. І. Психологія сім’ї: Курс лекцій / МАУП. – К., 2001.
6. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия // Журнал практической психологии и психоанализа. –2000. –№2.
7. Волкова А. Н., Трапезникова Г. М. Методические приемы диагностики супружеских отношений // Вопр. психологии. — 1985. — № 5. — С. 110– 116.
8. Гребенников И. В. Основы семейной жизни - М.: Просвещение, 1991. – С. 24 – 26.
9. Дружинин В.Н. Психология семьи. – М.: КСП, 1996. – 160 с.
10. Кісарчук 3.Г., Єрмусевич О.І. Психологічна допомога сім'ї. Книга 1. Навчальний посібник (у 3 книгах). – К.: Главник, 2006. – 128 с. – (серія «Психол. інструментарій»). 1
11. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. – М.: Педагогика, 1987. – 160 с.
12. Ковалев С. В. Психология современной семьи. — М.: Просвещение, 1988.
13. Коннер Р.Ф., Зырянова Ю.И., Каленский М.И., Дроздовский Ю.В. Стратегический подход к семейной психотерапии. Новокузнецк, 1998. —62 с.
14. Кравець В. П. Психологія сімейного життя: (навчальний посібник для педвузів із спец. “практична психологія”) / М-во о. У.- Тернопіль, 1995. – С. 105 – 121.
15. Левицкий В.Н. Психология семейных отношений. Рекомендации и тесты. – К., 1991. – 67 с.
16. Левкович В. П., Зуськова О. Е. Социально-психологический подход к изучению супружеских конфликтов // Психол. журн. — 1985. — Т. 6. — № 3. — С. 127–137.
17. Обозов Н. Н., Обозова А. Н. Диагностика супружеских затруднений // Психол. журн. — 1982. — № 3. — С. 147–151.
18. Обозов Н. Н., Обозова А. Н. Факторы устойчивости брака.— В сб.: Семья и личность. Тезисы докладов Всесоюзной конференции в г. Гродно 28—30 сентября 1981 г. М., 1981, с. 44—49.
19. Психологічна допомога сім’ї: Посіб. / За ред. З. Г. Кісарчук. — К.: Вид-во Ін-ту соціології НАН України, 1998. — С. 15–20.
20. Психологія сім’ї: Курс лекцій. – К.: НАУМ, 2001. – 208 с.
21. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. — З-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — 560 с.
22. Райгородский Д.Я. Психология семьи. – Самара: Издательский дом Бахрам; М, 2002.
23. Семенов Ю.И. Происхождение брака и семьи. – М., «Мысль», 1974.
24. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Веселка, 1998. – 214 с.
25. Семиченко В. А. Психологія та педагогіка сімейного спілкування:Навч. посіб. / В. А. Семиченко, В. С. Заслуженюк. — К.: Веселка, 1998.
26. Семья в психологической консультации / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. — М.: Педагогика, 1989.
27. Семья: социально-психологические и этические проблемы: Справоч. / В. И. Зацепин, Л. Н. Бучинская, И. Н. Гавриленко и др. — К.: Политиздат Украины, 1989.
28. Сысенко В.А. Устойчивость брака: проблемы, факторы и условия. – М., 1987. – 210 с.
29. Торохтий В. С. Общая характеристика методики оценки психологического здоровья семьи // Вестн. психосоц. и коррекц.-реабилитацион. работы. — 1996. — № 4. — С. 20–30; 1997. — № 9. — С. 28–41; 1998. — № 3. — С. 30–49.
30. Трапезникова Т.М. Определение согласованности семейных ценностей и ролевых установок в супружеской паре // Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под общ. ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. - СПб.: Питер, 2000. - С.486-497.
31. Трапезникова Т.М. Психологические аспекты семейных отношений // Вестник СПб. ун-та. Философия. Политология. Социология. Психология. Право. - 1992. - Вып.2 (№13). - С.106-111.
32. Федотова Н. Ф. Некоторые вопросы межличностного познания в семье.— В кн.: Психология межличностного познания / Под ред. А. А. Бодалева. М., 1981.— 222 с.
33. Хлопоніна Н.Є. Особливості статеворольової диференціації в сучасній сім’ї //Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - №16 (111). – Луганськ: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2006. – С.228-234.
34. Хлопоніна Н.Є. Функционально-ролевое распределение в современной семье: тенденции традиционности и эгалитарности //Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наукових праць. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В., 2005. - №3(11) 2005. – С.209-215.
35. Хлопоніна Н.Є. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування //Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія: Зб. наукових праць Інстиуту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред.Максименка С.Д., Кісарчук З.Г. – К.: Міленіум, 2003. - Вип.2. – 228 с. – С.132-137.
36. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. – М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 512 с.
37. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. В. Психология и психотерапия семьи. — СПб.: Питер, 1999.
І. Методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової
За допомогою методики РОД визначають уявлення подружжя:·
про значущість у сімейному житті сексуальних стосунків, особистісної згуртованості чоловіка і дружини, батьківських обов’язків, професійних інтересів кожного з подружжя, господарсько-побутової сфери, моральної й емоційної підтримки, зовнішньої привабливості партнерів (ці показники, що відбивають основні функції сім’ї, утворюють шкалу сімейних цінностей — ШСЦ);
про бажаний розподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (ці показники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань — ШРОД).
Приладдя.
Два набори по 36 карток з цупкого паперу (картону). На кожну картку наносять номер і текст тверджень набору. 4 картки-класифікатори з таким написом на кожній: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”,“Це не зовсім так”, “Це неправильно”.
Порядок роботи.
Подружжю пропонується самостійно ознайомитися з набором тверджень, що відповідають їхній статі, з такою письмовою інструкцією: “Шановний(а) пане (пані)! На запропонованих Вам картках наведені різні твердження про шлюб, сім’ю, стосунки чоловіка і дружини. Вам надано чотири картки з варіантами відповідей: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”. Уважно читаючи кожне твердження, розподіліть усі картки відповідно до цих чотирьох варіантів відповідей. Якщо Ви цілком поділяєте твердження, покладіть картку з цим твердженням під картку “Цілком згодний”; якщо вважаєте, що твердження правильне, але з невеликими застереженнями і доповненнями — під картку “Загалом це правильно”; якщо твердження здається Вам загалом неприйнятним,але з чимось Ви згодні — під картку “Це не зовсім так”; якщо категорично не згодні з твердженням — під картку “Це неправильно”. Розподіляючи картки з твердженнями на чотири групи, намагайтеся висловлювати особисту думку, а не ту, яка побутує серед близьких і друзів. Дякуємо за участь у психологічному обстеженні”. Після виконання подружжям завдання консультант реєструє відповіді чоловіка і дружини у протоколі консультаційного дослідження (див. форму 1).
Форма 1
Консультаційне дослідження сімейних цінностей
ПРОТОКОЛ
Прізвище, ім’я, по батькові _______________________________
Вік _____________________________
Сімейний стаж _____________________
Кількість дітей ____________________
Дата проведення заняття____________
|
Шкала сімейних цінностей |
Номер картки |
Оцінка балів |
Номер картки |
Оцінка балів |
Загальний показник балів |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1. Інтимно-сексуальна |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||
|
3 |
|
|
|
||
|
∑= |
|
|
|
||
|
2. Особистісна ідентифікація зі шлюбним партнером |
4 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
||
|
6 |
|
|
|
||
|
∑= |
|
|
|
||
|
3. Господарсько-побутова |
7 |
|
22 |
|
|
|
8 |
|
23 |
|
||
|
9 |
|
24 |
|
||
|
∑= |
|
∑= |
|
||
|
4. Батьківсько-виховна |
10 |
|
25 |
|
|
|
11 |
|
26 |
|
||
|
12 |
|
27 |
|
||
|
∑= |
|
∑= |
|
||
|
5. Соціальна активність |
13 |
|
28 |
|
|
|
14 |
|
29 |
|
||
|
15 |
|
30 |
|
||
|
∑= |
|
∑= |
|
||
|
6. Емоційно-психотерапевтична |
16 |
|
31 |
|
|
|
17 |
|
32 |
|
||
|
18 |
|
33 |
|||
|
∑= |
|
∑= |
|
||
|
7. Зовнішня привабливість |
19 |
|
34 |
|
|
|
20 |
|
35 |
|
||
|
21 |
|
36 |
|||
|
∑= |
|
∑= |
|
