Після проведення методики на задоволеність шлюбом (В.В.Столін, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко) подружжя були розподілені за кількістю отриманих балів у порядку їх зростання та визначено до якого типу сім’ї можна віднести дане подружжя, оскільки за даним опитувальником визначається ступень задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Отримані дані представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
№ п.п. |
Кодове ім’я |
Кількість балів |
Типи сімей |
1 |
А.Б |
19 |
неблагополучна сім’я |
|
О.Б |
|
|
2 |
Ю.Лаг |
20 |
неблагополучна сім’я |
|
С.Лаг |
|
|
3 |
Г. В-с |
33 |
благополучна сім’я |
|
В.В-с |
|
|
4 |
І. Я-ка |
33 |
благополучна сім’я |
|
М.Я-кий |
|
|
5 |
І.К |
34 |
благополучна сім’я |
|
Р.К |
|
|
6 |
О.Г-й |
34 |
благополучна сім’я |
|
А.Г-й |
|
|
7 |
Л.Т-ко |
35 |
благополучна сім’я |
|
Ю.Т-ко |
|
|
8 |
Ю.Макс |
37 |
благополучна сім’я |
|
К. Макс |
|
|
9 |
Н. Т-о |
37 |
благополучна сім’я |
|
Ф. Т-о |
|
|
10 |
О. Л-ка |
44 |
абсолютно благополучна сім’я |
|
І. Л-кий |
|
|
Графічно ці данні можна зобразити наступним чином
Діаграма 2.1 Розподіл рівня задоволеності шлюбом серед досліджуваної вибірки
Отже, за результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, що становила 10 подружніх пар, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень задоволеності шлюбом; 10% сімей є абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності шлюбом; 70% сімей є благополучними.
В даному випадку ми використовуємо терміни «благополучні» та «неблагополучні» сім’ї, що ніяк не пов’язані з правовим контекстом терміну «благополучна/неблагополучна сім’я», тому що наразі в правовому полі вживаються інші терміни (а саме: сім’я, що опинилась в складних життєвих обставинах тощо), причому ситуативно даний термін не пов'язаний з нашим дослідженням.
Благополучна сім’я характеризується позитивним впливом на формування особистості дітей в сім’ї, емоційним комфортом в сім’ї, в такій сім’ї існують взаєморозуміння, високий рівень координації.
В такій сім’ї існують взаєморозуміння, взаємна повага між усіма її членами, позитивна моральна атмосфера, спільність поглядів на більшість сфер духовного життя, врахування у сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань, психологічна взаємна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності, своєї значущості, взаємна довіра, доброта чуйність, раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем, розуміння завдань сімейного виховання та ін.
Саме такими сім’ями є більшість з досліджуваних сімей, що стало зрозумілим за певними показниками, які ми отримали в ході опитування, що було до початку використання методик.
Абсолютно благополучною сім’єю з даної вибірки є сім’я з досить великим стажем подружнього життя, наявністю дітей та постійним, стабільним місцем роботи. До неблагополучних сімей відносяться сім’ї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості з тих чи інших причин.
В результаті цього в таких сім’ях об’єктивно чи суб’єктивно складаються несприятливі умови для існування подружньої пари. До таких сімей в першу чергу відносяться сім’ї, в яких батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, вступають в конфлікт з морально-правовими нормами суспільства; зовні благополучні сім’ї, які допускають серйозні помилки у створенні емоційно-стабільної сім’ї, має місце насильство стосовно жінки, дитини в сім’ї.
Неблагополучними сім’ями з даної вибірки є сім’ї, в яких один або два члени подружжя є безробітними, перебувають в повторному шлюбі або є багатодітними.
2.2.2 Дослідження задоволеності шлюбом залежно від розподілу ролей у сім’ї
Наступний опитувальник «Розподіл ролей у сім’ї» давав можливість визначити рівень гендерно-рольової диференціації (ГРД): переважну орієнтацію на почуття обов’язку або на досягнення задоволення в сім’ї; позитивне або нейтральне відношення до дітей; відношення до сімейних зв'язків як до цінності або навпаки; орієнтація на переважно спільну (або роздільну) діяльність подружжя в різних сферах (відпочинок, друзі й т.д.); позитивне або негативне відношення до кохання; орієнтація на традиційне або нетрадиційне ставлення до жінки; уявлення про важливість матеріальних цінностей у житті людини.
По кожному з параметрів опитувальника кожен з подружжя міг отримати 1 або 0 балів залежно від того, свідчить його (її) відповідь «за» або «проти» традиційної позиції за цим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і в результаті виходив загальний індекс статево-рольової диференціації для кожної сім’ї, що теоретично варіюється від 0 до 28.
Після цього було вирахувано ще 4 частки: 1) тільки по відповідях чоловіка; 2) тільки по відповідях дружини; 3) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «установки»; 4) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «реальні відносини» За результатами даного опитувальника ми отримали наступні показники ГРД, що представлені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
№ п.п. |
Кодове ім’я |
Загальний індекс ГРД |
Індекс ГРД дружини/чоловіка |
Шкала установок |
Шкала реальних відносин |
1 |
А.Б |
14 балів |
6 |
8 |
6 |
|
О.Б |
|
8 |
|
|
2 |
Ю.Лаг |
15 балів |
7 |
10 |
6 |
|
С.Лаг |
|
8 |
|
|
3 |
Г. В-с |
12 балів |
7 |
9 |
8 |
|
В.В-с |
|
5 |
|
|
4 |
І. Я-ка |
15 балів |
7 |
8 |
7 |
|
М.Я-кий |
|
8 |
|
|
5 |
І.К |
17 балів |
9 |
9 |
8 |
|
Р.К |
|
8 |
|
|
6 |
О.Г-й |
13 балів |
6 |
9 |
5 |
|
А.Г-й |
|
7 |
|
|
7 |
Л.Т-ко |
15 балів |
8 |
8 |
6 |
|
Ю.Т-ко |
|
7 |
|
|
8 |
Ю.Макс |
17 балів |
9 |
8 |
6 |
|
К. Макс |
|
8 |
|
|
9 |
Н. Т-о |
14 балів |
7 |
6 |
7 |
|
Ф. Т-о |
|
7 |
|
|
10 |
О. Л-ка |
18 балів |
9 |
10 |
8 |
|
І. Л-кий |
|
8 |
|
|
Для підтвердження правильного вибору обраних методик було обрано неексперементальну дослідницьку стратегію, а саме стратегію зіставлення, що дало можливість зіставити отримані за різними методиками результати та порівняти коефіцієнт задоволеності шлюбом (КЗШ) та загальний індекс гендерно-рольової диференціації (ГРД) за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, що дав можливість зробити висновок про надійність і валідність обраних методик для даної досліджуваної вибірки. Отже, коефіцієнт кореляції становить 0,69 і зв'язок не випадковий, а рівень статистичної достовірності 0,0007. Дані показують, що задоволеність шлюбом позитивно зв'язана зі ступенем традиціоналізації відносин майже по всім індексам ґендерно-рольової диференціації. Цей зв'язок не досягає рівня значимості, але близько наближається до нього. Для одержання більш повної картини змін подружніх відносин відзначимо також, що зв'язок показників задоволеності шлюбом чоловіків і жінок, підрахованих за коефіцієнтом Спірмена, рівний в кожній із досліджуваних сімей.
Спеціалізація (традиціоналізація) відносин в подружжі сприяє вирішенню вартих уваги завдань і тому повинна бути «вигідна» сім’ї й позитивно пов'язана із задоволеністю шлюбом.
2.2.3 Дослідження рольових очікувань і домагань у шлюбі та їх взаємозв’язок з показниками задоволеності шлюбом
Отримані результати 10 подружніх пар, після застосування опитувальника “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова), можна розподілити наступим чином.
Таблиця 2.4.
Сімейні цінності |
Пара 1 |
Пара 2 |
Пара 3 |
Пара 4 |
Пара 5 |
Пара 6 |
Пара 7 |
Пара 8 |
Пара 9 |
Пара 10 |
|
Інтимно-сексуальна сфера |
Ч |
8 |
9 |
6 |
7 |
5 |
9 |
7 |
6 |
6 |
7 |
Ж |
4 |
3 |
6 |
6 |
7 |
7 |
5 |
6 |
7 |
6 |
|
Сфера особистісної ідентифікації |
Ч |
4 |
4 |
4 |
5 |
7 |
9 |
6 |
6 |
7 |
5 |
Ж |
2 |
3 |
5 |
6 |
8 |
8 |
7 |
7 |
5 |
6 |
|
Господарсько-побутова сфера |
Ч |
8 |
7 |
6 |
5 |
6 |
7 |
5 |
6 |
8 |
5 |
Ж |
4 |
3 |
3 |
4 |
4 |
7 |
6 |
6 |
5 |
5 |
|
Батьківсько-виховна сфера |
Ч |
4 |
8 |
6 |
7 |
7 |
7 |
6 |
8 |
8 |
7 |
Ж |
8 |
4 |
5 |
9 |
6 |
7 |
7 |
7 |
8 |
8 |
|
Сфера соціальної активності |
Ч |
3 |
7 |
8 |
6 |
5 |
4 |
6 |
8 |
7 |
7 |
Ж |
6 |
5 |
6 |
5 |
6 |
8 |
8 |
7 |
6 |
6 |
|
Емоційно-терапевтична |
Ч |
5 |
3 |
8 |
6 |
6 |
6 |
7 |
7 |
7 |
8 |
сфера |
Ж |
8 |
4 |
5 |
8 |
7 |
6 |
6 |
8 |
8 |
7 |
Сфера зовнішньої привабливості |
Ч |
7 |
7 |
6 |
8 |
4 |
3 |
5 |
5 |
7 |
5 |
Ж |
6 |
2 |
5 |
5 |
8 |
9 |
8 |
7 |
6 |
4 |