Однак всю цю строкатість індивідуальних варіацій у характерах, у можливостях дітей не враховують більшість учителів. Вони ставлять оцінки дітям, керуючись "нормою справедливості". Не відповів — "2", не чув пояснення — зауваження в щоденник. [31, 85]
Той, хто сьогодні відстає при нівелюванні виявляється в тупику, а той, хто легко вчиться, на "відмінно", може занедужати "зоряною хворобою", що нерідко закінчується катастрофою — нездатністю переносити невдачі й бурхливим спалахом тривожності у відповідь на перший промах.
Іноді для дитини значимо лише джерело пропонованих їй високих вимог, але не їхній зміст, не їхня спрямованість: він, наприклад, намагається вчитися щосили, щоб не засмучувати без кінця маму, хоча самому оцінки байдужні.
В інших випадках самі ці завищені вимоги засвоюються дитиною, перетворюються в її власні вимоги до себе, які діють навіть при ослабленні зовнішнього тиску. Однак у її свідомості при цьому утвориться суперечливий комплекс: на одному полюсі "повинен", а на іншому "а раптом не зможу?" або розпач "напевно не зможу!". Звідси панічний страх одержати четвірку в деяких дітей, вихованих за принципом "навчання вище всього". Коли цей страх опанував дитиною, то завіряння батьків, що "4" і "3" не так вже і страшні, не допомагають. Адже образ-я — відмінник, стає частиною уявлень школяра про себе.
Цінувати дитину винятково за її досягненнями (у школі, у секції) — значить приректи її на постійний внутрішній конфлікт. Ніякі досягнення не є абсолютними, завжди поруч може знайтися інший, хто досягне більшого. Звідси заздрість і вічне прагнення порівнювати, "хто краще — мій або син Іванових", — неминучі супутники оцінного підходу до дитини. [31, 85]
Звільнення від тривожності можливо, якщо дорослі зрозуміють: будь-яка дитина — відмінник або двієчник, рухливий або повільний — заслуговує любові й поваги; цінність людини в ній самій, насамперед у її моральних якостях, а не в нагородах, оцінках і інших умовних знаках благополуччя.
Розділ 2. Експериментальне визначення особистісної шкільної тривожності у дітей молодших класів
На основі дослідження за вищезазначеними методиками було виявлено основні фактори виникнення шкільної тривожності і розвитку у дітей молодшого шкільного віку та критерії рівнів її розрізнення; охарактеризовано форми і показники прояву; визначено співвідношення значущих аспектів шкільного життя молодших школярів, пов’язаних з виникненням негативних емоцій; встановлено рівень самооцінювання фізичного, інтелектуального й емоційного самопочуття третьокласників та зроблено факторний аналіз їх шкільної тривожності; проаналізовано динаміку шкільних тривог учнів 1-3 класів; простежено взаємозв’язок успішності, шкільної і особистісної тривожності третьокласників з їх соціальним статусом у класі.
Тривожність людини пов’язана з очікуванням соціальних та індивідуальних наслідків її успіху чи невдачі. Для молодших школярів це, перш за все, успіхи та невдачі в їх провідній діяльності – учінні, яка включає міжособистісні стосунки з учителем, однокласниками, батьками, а також їх власні переживання з приводу рівня домагань, самооцінки, задоволеності основних потреб, які саме в цьому віці тісно пов’язані і переважно визначаються успішністю взаємодії з названими вище суб’єкт-об’єктними міжособистісними стосунками і успішністю виконання діяльності. Тому вважається виправданим такий підхід, який розглядає шкільну, міжособистісну тривожність дітей молодшого шкільного віку як складові їх особистісної тривожності в системах “дитина – діяльність”, “дитина – дорослий”, “дитина – дитина” та “рефлексіях власного Я” відповідно.
Для встановлення співвідношення основних систем навчальної взаємодії, які є причиною формування особистісної тривожності впродовж всього періоду початкового навчання, ми використали методику-опитувальник, складену на основі методики А.М.Прихожан. (Див. Додаток І)
Результати дослідження представлені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Динаміка тривожності впродовж початкового періоду навчання
|
Показники, які порівнюються |
1 клас |
2 клас |
3 клас |
Середнє арифметичне |
t-критерій Стьюдента |
α |
|
|
|
|
|
|
1 клас |
3 клас |
|
|
|
1.Шкільна тривожність |
14,55 |
14,11 |
15,44 |
14,55 |
15,44 |
3,19 |
14,78 |
|
2.Міжособистісна тривожність |
15,73 |
16,32 |
17,05 |
15,73 |
17,05 |
4,03 |
0,01 |
Отримані результати свідчать про загальну тенденцію росту значущості кожного з двох основних компонентів (форм прояву) особистісної тривожності від 1 до 3 класу. Перше місце у всіх трьох класах посідає міжособистісна тривожність, друге – шкільна. (Це засвідчили t-критерій Стьюдента, який вказує на статистичну значущість різниці середніх арифметичних величин та достовірність їх виміру, а також α – рівень значущості показників розподілення ознак). У зв’язку з цим можна зробити висновок, що найзначущою системою, яка визначає емоційне самопочуття учня початкової школи і спричиняє виникнення в нього особистісної тривожності, є система міжособистісної взаємодії, що включає стосунки з учителем, однокласниками, батьками.
Шкільна тривожність пов’язана з процесом навчальної взаємодії, який об’єднує вищеназвану систему стосунків. Виявлення умов подолання особистісної тривожності вимагало визначення основних факторів, які зумовлюють її розвиток і закріплення у дітей молодшого шкільного віку при їх міжособистісній взаємодії в процесі навчальної діяльності.
Якісний аналіз змістової сторони отриманих даних показав, що у молодших школярів виникнення і закріплення тривожності зумовлюється емоційним неблагополуччям в основних системах навчальної взаємодії. Зокрема виникненням та тривалим чи постійним переживанням емоцій негативної модальності – таких як страх, хвилювання, напруга, роздратування тощо. Факторний і кореляційний аналіз дозволили простежити динаміку взаємозв’язку цих систем і вплив внутрішньоструктурних чинників на формування особистісної тривожності молодших школярів. Значуще навантаження у факторі “Загальне негативне емоційне самопочуття від перебування в школі” отримала шкільна тривожність (1 кл.–0,862; 2 кл.-0, 865;3 кл.–0,887); у другому факторі “Проблеми у взаємостосунках з учителем та однокласниками” — міжособистісна тривожність (1кл.–0,868; 2 кл.– 0,870; 3 кл.– 0,874); у третьому факторі “Незадоволеність власною навчальною діяльністю” – тривожність на уроці (1 кл.– 0,769; 2 кл.–0,738; 3 кл.–0,927); четвертий фактор “Незадоволеність собою як суб’єктом навчальної діяльності” пов’язаний з самооцінною тривожністю(1кл.–0,405;2кл.– 0,404; 3 кл.– 0,454).
Як показав кореляційний аналіз, всі складові особистісної тривожності мають достатньо тісний взаємозв’язок. Так, коефіцієнт кореляції між шкільною і міжособистісною тривожністю (0,589); між шкільною тривожністю і тривожністю на уроці (0,611); тривожністю на уроці і самооцінною тривожністю (0,632); тривожність на уроці і міжособистісна мають відносно нижчий коефіцієнт кореляції (0,492). Отримані дані дають змогу стверджувати, що неблагополуччя дитини навіть в одній системі навчально-соціальної взаємодії здійснює негативний вплив на всі інші сфери життєдіяльності молодшого школяра і зумовлює затримки чи певні відхилення в розвитку і формуванні його особистості.
2.2 Виявлення рівня шкільної тривожності серед учнів молодших класів за тестом тривожності — Р.Теммл, М.Доркі, В.Амен
Для узагальненого визначення наявного рівня шкільної тривожності під кінець початкового періоду навчання (І четверть – 3 клас) був використаний тест тривожності (Р.Теммл, М.Доркі, В.Амен). (Див. Додаток ІІ). Тестування проводилося серед 15 дітей. За результатами дослідження високий рівень тривожності склав — 4 дітей; середній рівень – 6 дітей; низький рівень – 5 дітей.
Тестування проводиться після закінчення 1 чверті, коли в більшості дітей проходить ситуативна тривога, пов'язана з надходженням у школу. Метою тестування є виявлення дітей зі справжньою шкільною тривожністю.
Протокол виявлення тривожності в дітей.
Ім'я : Роман Вік: 7 років Дата : 15.09.2008
|
Малюнок |
Висловлення |
Вибір |
|
|
|
|
Веселе |
Сумне |
|
|
|
обличчя |
Обличчя |
|
1.Гра з молодшими |
Хлопчикові набридло грати |
+ |
|
|
дітьми |
|
|
|
|
2.Дитина і мати |
Я люблю гуляти з мамою |
+ |
|
|
с дитиною. |
|
|
|
|
3.Об'єкт агресії |
Хочеться вдарити його стільцем |
|
+ |
|
4.Вдягання |
Я люблю одягатися на прогулянку |
+ |
|
|
5.Гра зі старшими |
Мама грає з дитиною |
+ |
|
|
дітьми |
|
|
|
|
6.Вкладення спати на самоті |
Коли йду спати, беру іграшку |
|
+ |
|
7.Умивання |
Тому що він умивається |
+ |
|
|
8.Догана |
Мама його лає |
|
+ |
|
9.Ігнорування |
Тому що тут маля |
+ |
|
|
10.Агресивність |
Хтось відбирає іграшку |
|
+ |
|
11.Збирання |
Мама змушує його збирати |
|
+ |
|
іграшок |
Іграшки |
|
|
|
12.Ізоляція |
Діти не хочуть з ним грати |
|
+ |
|
13.Дитина з батьками |
Батьки грають із ним |
+ |
|
|
14.Їжа на самоті |
П'є чай, я теж люблю пити чай |
+ |
|
Аналіз даних.
|
|
Число емоційно негативних виборів |
|
|
ІТ = |
14 |
100% |
Дані протоколу заносяться в таблицю, де вираховується індекс тривожності кожної дитини.
|
П.І |
Обчислення ІТ |
ІТ(%) |
|
Роман Т. |
ИТ= 6:14*100% |
ІТ=42,8% |
|
Катя І. |
ІТ= 3:14*100% |
ІТ=21,4% |
|
Ваня С. |
ІТ= 1:14*100% |
ІТ=7,1% |
|
Руслан Г. |
ІТ= 10:14*100% |
ІТ=71,4% |
|
Юрій В. |
ІТ= 2:14*100% |
ІТ=14,2% |
|
Таня М. |
ІТ= 4:14*100% |
ІТ=28,5% |
|
Ілля П. |
ІТ= 1:14*100% |
ІТ=7,1% |
|
Мирослав Я. |
ІТ= 5:14*100% |
ІТ=35,7% |
|
Марина Т. |
ІТ= 6:14*100% |
ІТ=42,8% |
|
Інга М. |
ІТ= 4:14*100% |
ІТ=28,5% |
|
Юля Д. |
ІТ= 7:14*100% |
ІТ=50% |
|
Вітя Н. |
ІТ= 1:14*100% |
ІТ=7,1% |
|
Сашко К. |
ІТ= 2:14*100% |
ІТ=14,2% |
|
Світла М. |
ІТ= 3:14*100% |
ІТ=21,4% |
|
Олег Б. |
ІТ= 6:14*100% |
ІТ=42,8% |
На підставі даних таблиці будується графік, що показує рівень тривожності в дітей.
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
71,4% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
50% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б |
|
|
42,8% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
35,7% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
28,5% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
21,4% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
14,2% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7,1% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
У |
