Іноді конфлікт виникає внаслідок покарання за недисциплінованість на уроці поганими оцінками з предмета, що не тільки негативно позначається на стосунках, а й знижує зацікавленість учня предметом. Він може бути і наслідком низького рівня педагогічного спілкування вчителів, які необґрунтовано вдаються до різких слів, негативних узагальнень, перебільшень (“Від тебе ніколи не почуєш нічого розумного”, “Ти завжди брешеш” тощо), погроз (“Спробуйте мені тільки...”). Це ображає учнів, які втрачають віру в здатність педагога бути справедливим.
Конфліктогенними чинниками є: відхилення у психосоматиці учня, учителя, батьків; незадовільний стан нервової системи; грубість у жестах, міміці, діях; неповага до інших; невміння коригувати свій емоційний стан; закомплексованість, рефлексивність; розбіжності цільових установок; невідповідність інтелектуального і фізичного розвитку; дисгармонія між емоційними станами; страх втратити лідерство, авторитет; намагання приховати негативний вчинок, недоліки у чомусь, певні стани; дефіцит часу та ін.
Незадоволення вчителями, конфлікти учнів з ними виникають і через негативні стереотипи педагогічної поведінки: емоційні спалахи, невмотивовану дратівливість; безпідставні дії; використання неадекватних методів дисциплінування, відкритий розподіл учнів за симпатіями; надмірну фіксацію уваги на недоліках учнів; привселюдні образи; втручання в особистісні стосунки хлопців і дівчат; негативну оцінку інших учителів у присутності учнів тощо.
Чинники, які породжують конфлікти, можуть діяти як окремо, так і у різних поєднаннях. Здебільшого вони закорінені в соціокультурній сфері буття особистості вчителя і тих, кого він покликаний виховувати.
1.5 Конфлікти між учнями старшому шкільному віці
Залежно від того, які суб'єкти вступають у взаємодію, можна виділити наступні види конфліктів: учень — учень; учень — вчитель; учень — батьки; вчитель — вчитель; вчитель — батьки; батьки — батьки;
Розгледимо один з найбільш поширених в учбовій діяльності конфлікт між учнями.
Конфлікти в старшому шкільному віці характерні для всіх навчальних закладів (ПТУ, школа, ліцей, гімназія) та соціальної приналежності його членів. Найбільш поширені серед учнів конфлікти лідерства, в яких відбивається боротьба двох-трьох лідерів і їх угрупувань за першість в класі. У середніх класах часто конфліктують група хлопчиків і група дівчаток. Може позначитися конфлікт трех-четирьох підлітків з цілим класом або спалахнути конфліктне протистояння одного школяра і класу. Шлях до лідерства, особливо в старшому шкільному віці, пов'язаний з демонстрацією переваги, цинізму, жорстокості, безжалісності. Дитяча жорстокість — явище загальновідоме. Один з парадоксів світової педагогіки полягає в тому, що дитина значно більше дорослого схильна до спокуси стадності, невмотивованої жорстокості, цькування собі подібних.
Генезис агресивної поведінки школярів пов'язаний з дефектами соціалізації особистості. Так, виявлений позитивний зв'язок між кількістю агресивних дій у дошкільників і частотою їх покарання, вживаного батьками (Р. Сирс). Крім того, було підтверджено, що конфліктні хлопчики виховувалися, як правило, батьками, що застосовували по відношенню до ним фізичне насильство (А. Бандура). Тому ряд дослідників рахує покарання моделлю конфліктної поведінки особистості.
На ранніх етапах соціалізації агресія може виникати і випадково, але при успішному досягненні мети агресивним способом може з'явитися прагнення знов використовувати її для виходу з різних важких ситуацій. За наявності відповідної особи дуже важливою стає не агресія — спосіб досягнення, а агресія — самоціль, вона стає самостійним мотивом поведінки, обумовлюючи ворожість по відношенню до інших при низькому рівні самоконтролю.
Крім того, конфлікти старшокласника в стосунках з однокласниками обумовлені важливою особливістю віку — формуванням морально-етичних критеріїв оцінки однолітка і пов'язаних з цим вимог до його поведінки
Попередження конфліктної поведінки школярів. Повністю вижити конфлікти старшокласників в середній школі практично неможливо. Залежно від того, наскільки успішно здійснюється в школі соціалізація особистості дитини, насамперед засвоєння духовних, етичних цінностей, змінюється інтенсивність конфліктів між школярами. Духовність багато в чому детермінує діяльність і поведінку людей.
Помітну роль в запобіганні конфліктам грає дисципліна — уміння забезпечити учню необхідну для його повноцінного розвитку свободу в рамках розумного підпорядкування порядку.
Більше вплив на конфліктну поведінку школярів робить особистість вчителя. Її дія може виявлятися в різних аспектах.
По-перше, стиль взаємодії вчителя з іншими учнями служить прикладом для відтворення у взаєминах з однолітками. Особовий стиль спілкування і педагогічна тактика «співпраці» обумовлюють найбільш безконфліктні стосунки старшокласників один з одним.
По-друге, вчитель зобов'язаний втручатися в конфлікти учнів, регулювати їх. Це, звичайно, не означає їх придушення. Залежно від ситуації може бути необхідне адміністративне втручання, а може бути — просто добра рада. Позитивний вплив робить залучення конфліктних учнів в спільну діяльність, участь в розв’язанні конфлікту інших учнів, особливо лідерів класу, і так далі
Процес навчання і виховання, як і всякий розвиток, неможливий без суперечностей і конфліктів. Конфронтація з учнями, умови життя яких сьогодні не можна назвати сприятливими, є звичайною складовою частиною реальності. На думку психолога М. Рибакової, серед конфліктів між вчителем і учнем виділяються наступні конфлікти:
• діяльності, що виникають з приводу успішності учня, виконання ним позанавчальних завдань;
• поведінки (вчинків), порушення, що виникають по приводу, учнем правил поведінки в школі і поза нею;
• стосунків, що виникають у сфері емоційно-особистісних стосунків учнів і вчителів.
Конфлікти діяльності. Виникають між вчителем і учнем і виявляються у відмові учня виконати учбове завдання або поганому його виконанні. Це може відбуватися з різних причин: стомлення, проблем в засвоєнні учбового матеріалу, а інколи невдале зауваження вчителя замість конкретної допомоги при утрудненнях в роботі. Подібні конфлікти часто відбуваються з учнями, що зазнають труднощі в навчанні; коли вчитель веде предмет в класі нетривалий час і стосунки між ним і учнем обмежуються учбовою роботою. Такі конфліктів менше на уроках класних керівників; у початкових класах, коли спілкування на уроці визначається характером взаємин, що склалися, з учнями в іншій обстановці. Останнім часом спостерігається збільшення таких конфліктів через те, що вчитель часто пред'являє завищені вимоги до засвоєння предмету, а оцінки використовує як засіб покарання тих, хто порушує дисципліну. Ці ситуації часто стають причиною відходу з школи здібних, самостійних учнів, а у останніх знижується інтерес до пізнання взагалі.
Конфлікти вчинків. Педагогічна ситуація може привести до конфлікту в тому випадку, якщо вчитель помилився при аналізі вчинку учня, не з'ясував мотиви, зробив необгрунтований висновок. Адже один і той же вчинок може викликатися різними мотивами. Вчитель коректує поведінку учнів шляхом оцінки їх вчинків при недостатній інформації про їх справжні причини. Інколи він лише здогадується про мотиви вчинків, погано знає стосунки між ними, тому цілком можливі помилки при оцінці поведінки. Це викликає цілком виправдану незгоду учнів.
Конфлікти стосунків часто виникають в результаті невмілого вирішення педагогом проблемних ситуацій і мають, як правило, тривалий характер. Ці конфлікти набувають особистісного сенсу, породжують тривалу неприязнь учня до вчителя, надовго порушують їх взаємодію.
Особливості педагогічних конфліктів. Серед них можна виділити наступні:
• відповідальність вчителя за педагогічно правильне вирішення проблемних ситуацій: адже школа — модель суспільства, де учні засвоюють норми стосунків між людьми;
• учасники конфліктів мають різний соціальний статус (вчитель — учень), чим і визначається їх поведінка в конфлікті;
• різниця в життєвому досвіді учасників породжує різну
ступінь відповідальності за помилки при вирішенні конфліктів;
• різне розуміння подій і їх причин (конфлікт «очима вчителя» і «очима учня» бачиться по-різному), тому вчителеві не завжди легко зрозуміти глибину переживань дитини, а учневі — справитися з емоціями, підпорядкувати їх розуму;
• присутність інших учнів робить їх зі свідків учасниками, а конфлікту набуває виховний сенс і для них; про це завжди доводиться пам'ятати вчителеві;
• професійна позиція вчителя в конфлікті зобов'язала його узяти на себе ініціативу в його дозволі і на перше місце зуміти поставити інтереси учня як особі, що формується;
• всяка помилка вчителя при вирішенні конфлікту породжує нові проблеми і конфлікти, в які включаються інші учні;
• конфлікт в педагогічній діяльності легко попередити, чим успішно вирішити.
Сучасна ситуація в країні, тяжке положення школи, недостатня підготовка вчителів, особливо молодих, до конструктивного вирішення конфліктів з учнями приводять до значних деструктивних наслідків.
Для конструктивного виходу з конфлікту важливі взаємини педагога з батьками учня старшого шкільного віку.
Часто спілкування вчителя з учнями юнацького віку продовжує будуватися на тих же принципах, що і з учнями більш раннього віку, що забезпечують вчителеві можливість вимагати підпорядкування. Такий тип стосунків не відповідає віковим особливостям старшокласників, перш за все новому уявленню про себе, прагненню зайняти рівне положення по відношенню до дорослих. Благополучне вирішення конфлікту неможливе без психологічної готовності вчителя перейти до нового типу взаємин з старшокласниками.
Розділ 2. Емпіричне дослідження. Дослідження конфліктів в учнів старшого шкільного віку
2.1 Методи і організація дослідження
Дослідження проводилися серед учнів 11 «А» класу Житомирської гуманітарній гімназії імені Миколи Очерета №23.
Вік учнів 11 «А» класу склав 16-17 років, що підходить нам для проведення досліджень.
№1. Діагностика рівня конфліктності особистості.
Першою методикою було обране тестування. Учням зачитувалися 14 питань з можливими відповідями на них (А, Б, В). Потім підраховувалися кількість балів та визначалися риси конфліктності.
№2. Чи конфліктна ви особистість.
Учням надається список тестів з рекомендаціями «прочитайте уважно кожне питання та виберіть одну з відповідей». В списку вісім питань на які відповідають учні. Відповідь А – 4 бали, Б – 2 бали, В – 0. Проводяться підсумки та аналіз методики, визначається конфліктність кожного окремого учня.
№3. Ваша тактика ведення переговорів в конфліктах.
Учням зачитується 10 питань на які вони відповідають варіант «А» або «Б». За підрахунками результатів визначається тактика «протиборство» чи «співробітництво», до чого найбільш схильні учні.
№4. Діагностика контактності особистості.
Учням надається тест який складається з 10 запитань на які учень має вибрати одну з трьох запропонованих відповідей. Мета проведення даної методики полягає у виявленні контактності особистості. Відповіді підраховуються за зразком та встановлюється кількісний показник, який інтерпритується в якісні результати дослідження, тобто виявлення контактних схильностей особистості.
№5. Наскільки ви врівноважені в конфлікті.
Учням пропонується тест з 15 питань метою яких є виявлення врівноваженості особистості старшого школяра в конфліктних ситуаціях. На питання учні обирають певну відповідь з поданих у тесті. Під час аналізу даної методики кількісний показник переходить у якісний і виявляє рівень сформованості врівноваженості особистості в конфлікті.
2.2 Аналіз проведеного дослідження і обробка результатів
Під час проведення методики № 1. Визначення рівня конфліктності, були виявлені такі показники.
|
Банцер Олександра |
19 |
Низький рівень |
|
Батицька Аліна |
17 |
Дуже низький рівень |
|
Башинська |
22 |
Нижче середнього |
|
Валерко |
34 |
Вище середнього |
|
Горбунова Крістіна |
23 |
Трохи нижче середнього |
|
Єфенесян |
19 |
Низький рівень |
|
Жукова Ольга |
25 |
Трохи нижче середнього |
|
Ільчишина |
22 |
Нижче середнього |
|
Козінська |
17 |
Дуже низький рівень |
|
Кобзар Павло |
36 |
Високий рівень |
|
Корнійчук Олена |
17 |
Дуже низький |
|
Костюченко Анна |
25 |
Трохи нижче середнього |
|
Кужелюк |
33 |
Вище середнього |
|
Островський |
39 |
Дуже високий рівень |
|
Підлужна Н |
21 |
Нижче середнього |
|
Петросян |
19 |
Низький рівень |
|
Ткаліч Тетяна |
24 |
Трохи нижче середнього |
|
Складановська Анна |
18 |
Низький рівень |
|
Федоренко |
35 |
Вище середнього |
Отже за результатами методики по визначенню рівня конфліктності в 11- А класі було виявлено одного учня з дуже високим рівнем конфліктності – Островський. Високий або вище середнього рівень конфліктності особистості отримали учні – Валерко, Кобзар Павло, Кужелюк, Федоренко. Це означає, що ці учні являються конфліктною групою даного колективу, а тому при вирішенні конфліктних ситуацій в першу чергу потрібно звертати увагу на участь цих учнів в даному конфлікті. В класі також присутні учні які є не конфліктними взагалі або отримали дуже низький показник конфліктності, а саме – Батицька Аліна, Єфенесян, Козінська, Петросян та Складовська. В процесі вирішення конфліктів особливу уваги потрібно звертати саме на цих учнів так як вони являються безконфліктними і частково можуть сприяти вирішенню конфліктних ситуацій. Інші учні отримали посередній рівень або трохи нижче середнього. Тобто в конфліктній ситуації реагують на неї здебільшого на посередньому рівні або так як більшість колективу (враховуючи думку більшості).
Методика №2. Чи конфліктна ви особистість.
|
Банцер Олександра |
28 |
Низький рівень конфліктності |
|
Батицька Аліна |
30 |
Низький рівень конфліктності |
|
Башинська |
26 |
Середній рівень конфліктності |
|
Валерко |
12 |
Високий рівень конфліктності |
|
Горбунова Крістіна |
26 |
Середній рівень конфліктності |
|
Єфенесян |
28 |
Низький рівень конфліктності |
|
Жукова Ольга |
16 |
Середній рівень конфліктності |
|
Ільчишина |
18 |
Середній рівень конфліктності |
|
Козінська |
28 |
Низький рівень конфліктності |
|
Кобзар Павло |
10 |
Високий рівень конфліктності |
|
Корнійчук Олена |
28 |
Низький рівень конфліктності |
|
Костюченко Анна |
16 |
Середній рівень конфліктності |
|
Кужелюк |
12 |
Високий рівень конфліктності |
|
Островський |
8 |
Високий рівень конфліктності |
|
Підлужна Н |
22 |
Середній рівень конфліктності |
|
Петросян |
28 |
Низький рівень конфліктності |
|
Ткаліч Тетяна |
16 |
Середній рівень конфліктності |
|
Складановська Анна |
28 |
Низький рівень конфліктності |
|
Федоренко |
12 |
Високий рівень конфліктності |
Під час аналізу методики було виявлено, що в класі присутні учні які як і під час першої методики показали високий рівень конфліктності особистості, а саме Валерко, Кобзар Павло, Кужелюк, Островський, Федоренко. Низький рівень конфліктності особистості показали Банцер, Батицька Аліна, Єфенесян, Козінська, Корнійчук Олена, Петросян та Складовська. У випадку виникнення конфліктних ситуацій осередком яких можуть бути саме учні з високим рівнем конфліктності особистості, особливу увагу потрібно звертати саме на них, так як учні з високим рівнем конфліктності особистості у більшості випадків і спричиняють дані конфлікти. Учні з високою конфліктністю особистості завжди в колективній роботі здатні нагнітати обстановку так як різні рівні взаємовідносин в таких учнів спирається на надлишкову ініціативність або критичність, що в свою чергу породжує конфлікти. Під час вирішення конфліктів у колективі особливо важливо звертати увагу на учнів які проявляють низький рівень конфліктності особистості так як вони забезпечують мир і спокій в колективі і можуть слугувати умиротворюючим фактором в колективних конфліктах.
Методика №3. Ваша тактика ведення переговорів в конфліктах.
|
Учні |
Протиборство |
Співпраця |
|
Батицька Аліна |
2 |
8 |
|
Башинська |
4 |
6 |
|
Валерко |
6 |
4 |
|
Горбунова Крістіна |
5 |
5 |
|
Єфенесян |
3 |
7 |
|
Жукова Ольга |
4 |
6 |
|
Ільчишина |
4 |
6 |
|
Козінська |
1 |
9 |
|
Кобзар Павло |
8 |
2 |
|
Корнійчук Олена |
3 |
7 |
|
Костюченко Анна |
5 |
5 |
|
Кужелюк |
7 |
3 |
|
Островський |
9 |
1 |
|
Підлужна Н |
4 |
6 |
|
Петросян |
3 |
7 |
|
Ткаліч Тетяна |
5 |
5 |
|
Складановська Анна |
3 |
7 |
|
Федоренко |
7 |
3 |
Під час аналізу даної психодіагностичної методики було виявлено, що поведінка учнів в конфліктних ситуаціях дуже відрізняється. З методики було виявлено три рівні взаємодії в конфліктній ситуації (протиборство, співпраця та середній рівень між цими показниками).
Показник домінування протиборства в реакції на конфліктну ситуацію показали такі учні як Валерко, Кобзар, Островський та Федоренко. З цього випливає, що у конфліктній ситуації ці учні зовсім не налаштовані на вирішення конфлікту, а навпаки (підсвідомо або свідомо) намагаються розв’язати його якнаймаштабніше. Учні які отримали показник співпраці – Батицька, Башинська, Єфенесян, Жукова, Ільчишина, Козінська, Корнійчук, Підлужна, Петросян та Складовська – мають неконфліктні риси характеру і навіть у конфліктних ситуаціях зберігають врівноваженість та прагнення до подолання критичної ситуації в конфлікті. Горбунова, Костюченко, Ткаліч отримали показники посереднього рівня тобто мають риси і протиборства і співпраці, тобто реагують по різному в різних конфліктних ситуаціях. Особливу увагу слід звертати на посередніх учнів так як вони можуть переходити в конфліктну форму взаємодії в ситуації натиску, а також у форму співпраці в ситуації незачіпання їхніх приватних інтересів. У вирішенні конфліктних ситуацій бажано орієнтувати учнів на психологію співробітництва, так як саме в цьому випадку конфлікти вирішуються за допомогою об’єднання інтересів учнів, а не їх розходження.
Методика №4. Діагностика контактності особистості
|
Банцер Олександра |
3 |
Високий рівень контактності |
|
Батицька Аліна |
1 |
Високий рівень контактності |
|
Башинська |
7 |
Середній рівень контактності |
|
Валерко |
14 |
Низький рівень контактності |
|
Горбунова Крістіна |
9 |
Середній рівень контактності |
|
Єфенесян |
7 |
Середній рівень контактності |
|
Жукова Ольга |
10 |
Середній рівень контактності |
|
Ільчишина |
9 |
Середній рівень контактності |
|
Козінська |
5 |
Високий рівень контактності |
|
Кобзар Павло |
17 |
Низький рівень контактності |
|
Корнійчук Олена |
5 |
Високий рівень контактності |
|
Костюченко Анна |
11 |
Середній рівень контактності |
|
Кужелюк |
18 |
Низький рівень контактності |
|
Островський |
19 |
Низький рівень контактності |
|
Підлужна Н |
9 |
Середній рівень контактності |
|
Петросян |
7 |
Середній рівень контактності |
|
Ткаліч Тетяна |
10 |
Середній рівень контактності |
|
Складановська Анна |
7 |
Середній рівень контактності |
|
Федоренко |
19 |
Низький рівень контактності |
Під час аналізу дослідження було виявлено, що в класі є декілька учнів з низьким рівнем контактності особистості – Валерко, Кобзар, Кужелюк, Островський та Федоренко – не дивно, що низький рівень контактності особистості цих учнів збігається з їх високою конфліктністю досліджуваною в попередніх методиках. Отже можна провести паралель, що рівень контактності особистості прямо-пропорційно пов’язаний з рівнем конфліктності. Це саме твердження підтверджується при аналізі результатів дослідження учнів які отримали показник високої контактності – Банцер, Батицька та Козінська – в попередніх методиках отримали показник низького рівня конфліктності. Учні які отримали посередній рівень контактності і в попередніх дослідженнях отримували рівень посередньої конфліктності особистості.
Методика №5. Наскільки ви врівноважені в конфлікті.
|
Банцер Олександра |
19 |
Низький рівень |
|
Батицька Аліна |
17 |
Низький рівень |
|
Башинська |
22 |
Середній рівень |
|
Валерко |
46 |
Високий рівень |
|
Горбунова Крістіна |
30 |
Середній рівень |
|
Єфенесян |
19 |
Низький рівень |
|
Жукова Ольга |
25 |
Середній рівень |
|
Ільчишина |
27 |
Середній рівень |
|
Козінська |
17 |
Низький рівень |
|
Кобзар Павло |
50 |
Високий рівень |
|
Корнійчук Олена |
22 |
Середній рівень |
|
Костюченко Анна |
25 |
Середній рівень |
|
Кужелюк |
45 |
Високий рівень |
|
Островський |
55 |
Високий рівень |
|
Підлужна Н |
21 |
Середній рівень |
|
Петросян |
17 |
Низький рівень |
|
Ткаліч Тетяна |
24 |
Середній рівень |
|
Складановська Анна |
18 |
Низький рівень |
|
Федоренко |
49 |
Високий рівень |
Під час аналізу даної методики було виявлено, що учні Валерко, Кобзар, Кужелюк, Островський та Федоренко проявляють високий рівень неврівноваженості, тому можливо дані учні і проявляють агресивність в ситуативних конфліктах в класному колективі. Ці учні проявляють неабияку агресивність у відносинах з однокласниками, а також у відносинах з вчителями. Під час аналізу даної діагностичної методики було виявлено, що учні які проявляли в попередніх методиках відносну безконфліктність – Банцер, Батицька, Єфенесян, Козінська, Петросян та Складовська – і в даній методиці проявили врівноваженість та відносно пасивне ставлення до подразника.
В загальному оцінюючи проведене дослідження можна наголосити, що учні Валерко, Кобзар, Кужелюк, Островський та Федоренко являються конфліктними за всіма показниками і тому роботу класного керівника, шкільного психолога, вчителів та адміністрації школи особливу увагу слід звернути саме на цих учнів так як їх конфліктність в класному колективі може перерости на конфлікт в шкільному середовищі. Учні ж які проявили безконфліктність у виховному процесі проблем не матимуть ні з поведінкою на уроках та позаурочній діяльності ні у відносинах з вчителя чи батьками.
Висновок
Конфлікти відіграють ключову роль в житті окремої людини, сім'ї, колективу, суспільства. Для того, щоб грамотно поводитися в конфліктах, людина повинна знати закономірності їх виникнення, розвитку і протікання. Конфліктологія може зберегти здоров'я, добробут людям, які несуть величезний збиток в результаті деструктивних наслідків внутрішньоособистісних і соціальних конфліктів.
Соціальний конфлікт є найбільш гострим способом вирішення значущих протиріч що виникають в процесі соціальної взаємодії, що полягає в протидії суб'єкта і супроводиться переживанням негативних емоцій по відношенню до один до одного. Внутрішньоособистісний конфлікт – психічний стан, що важко переживається, викликаний тривалою боротьбою мотивів, потягів, цінностей, що відображають суперечливі зв'язки з соціальною середою і затримуюче ухвалення рішення.
Свій специфічний предмет знаходять в конфлікті одинадцять наук: психологія, педагогіка, мистецтвознавство, філософія, історичні науки, математика, військові науки, політичні науки, правознавство, соціобіологія і соціологія.
Психодіагностика міжособистісних стосунків допомагає вивчення стосунків в різних групах (формальних і неформальних), в спілкуванні з різними людьми (однолітками, дітьми більш молодшого і більш старшого віку, дорослими – вчителями і батьками). Спостереження, дослід і експеримент є трьома основними методами, які використовуються для вивчення міжособистісних стосунків дітей різного віку. Починаючи з підліткового віку можна додати і тести.
Таким чином, організація в установах освіти, системи практичної роботи конфліктологів, допомогла б у прогнозуванні, попередженні і врегулюванні конфліктів, що значно поліпшило б міжособистісні стосунки в групах, колективах або сім'ях.
Список використаних джерел
1. Анцупов А.Я. Конфликтология. - М., 2002г., 387с.
2. Аронсон, Элиот Социальная психология - М., 2002г., 342с.
3. Бабосов Е.М. Конфликтология. - Мн., 2000г., 283с.
4. Бабосов Е. М. Основы конфликтологии – Мн., Право и экономика, 1997г. 392с.
5. Возрастная психология. - М., 1996г., 231с.
6. Волков Б.С. Психология подростка – Мн., 2001г., 251с.
7. Ворожейкин И. Е., Кибанов А. Я., Захаров Д. К. Конфликтология – М, 2004. 240с.
8. Дмитриев А. В. Конфликтология – М., Гардарики, 2001г. 320с.
9. Елизаров В.И. Социальная психология - Мн., 1997г., 258с.
10. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 2: Психология образования. – 608с.
11. Психологические проблемы юности под ред. А.В. Петровского - М., 1969г., 285с.
12. Райс Психология подросткового и юношеского возраста - М., 1995г., 239с.
13. Ремшмидт Подростковый и юношеский возраст - М., 1994г. 214с.
