1) За низького рівня розумової активності інтерес дитини до наступної роботи обмежується в основному обстановкою, в якій проводиться обстеження. До виконання завдань вона переходить тільки після додаткового спонукання, а під час роботи часто відволікається.
2) При середньому рівні спостерігається інтерес дитини до спілкування з вчителем і до самих завдань, однак інтерес досить швидко згасає.
3) При високому рівні активності дитина виявляє велику зацікавленість, інтерес до вчителя і пропонованих завдань. Охоче розмовляє з вчителем чи психологом, ставить запитання, без зволікання починає використовувати завдання і докладає зусиль для переборення труднощів.
Рівень розумової активності - головний показник психологічної готовності дошкільника до навчання в школі, тому що він передбачає і інтелектуальну і емоційну, і вольову готовність.
На кінцевому етапі дослідження для визначення соціального статусу досліджуваних, як одного із факторів успішної їх адаптації, було проведено соціометричне дослідження (Стершок). Першокласникам було запропоновано визначити для себе маршрут кругосвітньої подорожі і взяти із собою трьох однокласників, враховуючи своє бажання спілкуватись з ними якомога довше і їх ділові якості.
При написанні цієї дипломної роботи був використаний такий метод, як аналіз даних особових справ учнів та аналіз результатів контрольних робіт за 1 клас.
2.2 Процедура дослідження
Дослідження проводилось в декілька етапів.
На першому етапі проводилось психологічне обстеження дітей шести-семирічного віку перед їх вступом до школи за допомогою комплексу стандартизованих випробувань (тестів).
Дослідження за всіма тестами проводяться з кожною дитиною індивідуально у присутності батьків, тривають не більше 20 хвилин і завершуються висновком, що має три варіанти:
1. Дитина ще не досягла необхідного рівня розумового розвитку.
2. Дитина значно перевищила необхідний рівень розумового розвитку.
3. Дитина досягла необхідного розумового розвитку.
Крім цього, на цьому етапі на основі спостережень за поведінкою дитини при виконанні нею тестів психологом був зроблений висновок про рівень розумової активності дитини.
Результати тестування були записані у „Класифікаційну таблицю”, а потім у особову справу учня.
Протягом навчального року психологом проводилось спостереження за процесом адаптації дітей до школи, надавалась індивідуальна допомога окремим учням і проводились консультації для батьків та вчителів. В 4 чверті вчителям двох перших класів було запропоновано спільно із психологом систематизувати свої спостереження за дітьми, заповнивши „Карту спостережень” Скотта, що дало змогу зафіксувати симптоми, що свідчать про адаптаційні порушення у дітей.
Були підраховані суми балів за кожним із 16 синдромів і загальний коефіцієнт, де за дезадаптованості за сумою балів по всіх синдромах.
Виходячи з того, що на адаптацію молодших школярів великий вплив має сім’я, її благополуччя, автор дипломної роботи для виявлення цього впливу провела методику „Кінетичний малюнок сім’ї”, що дало змогу за окремим симптомокомплексом визначити підвищену тривожність у окремих дітей, несприятливу обстановку в сім’ї, конфліктність, почуття власної неповноцінності, ворожість до сімейної ситуації тощо.
Наступним етапом дослідження стало проведення короткого варіанту кольорового тесту відношень. Виходячи з поставленої проблеми: визначити психологічні аспекти адаптації молодших школярів до навчально-виховного процесу, психологом разом із учнями було визначено певний ряд соціальних стимулів, емоційно значимих для них: „школа”, „вчитель”, „урок”, „контрольна”, „сім’я”, „однокласники”, „дзвінок”, „перерва”.
Учням було запропоновано до кожного соціального символу підібрати кольорову асоціацію. Після завершення цієї процедури кожен учень проран жував 8 кольорів (по Лошеру) проводилось ще раз перед уроками.
Для того, щоб одержати додаткові дні про взаємозв’язок рівня адаптації учнів до навчально-виховного процесу із їх соціальним статусом в середовищі однокласників було проведено соціально метричні дослідження.
Було зроблено також аналіз точного віку дітей (в місяцях) на момент вступу до школи та аналіз освіти батьків, як можливі фактори, що впливають на особливості адаптації дітей до школи.
На останньому етапі дослідження було зроблено аналіз результатів контрольних робіт на кінець навчального року.
Опис виборки.
За допомогою вищеназваних методик обстежено 58 учнів загальноосвітньої школи І ступеня № 30 м. Хмельницького.
Серед них 22 хлопці і 31 дівчинка.
Таблиця № 1. Віковий склад виборки.
|
Контингент виборки |
Середній вік на момент вступу до школи |
Відвідували дитячий садок |
||
|
Всього дітей |
Хлопчиків |
Дівчаток |
|
|
|
1-Б 25 |
10 |
15 |
6 р. 8 м. |
|
|
1-В 28 |
12 |
16 |
6 р. 4 м. |
|
Був зроблений також аналіз освітнього рівня батьків обстежуваних. Середній рівень освіти батьків:
В 1-Б класі - 0,9 б.
В 1-В класі - 1,4 б.
Застосування тестів шкільної зрілості дало змогу виявити рівень психологічної готовності до навчання у дітей 6-7 річного віку, що поступили у школу в 1996-97 році. Адміністрації школи І ступеня було надано право зробити прийом у школу на конкурсній основі, тому обстежено було 283 дитини дошкільного віку. Результати показали, що більшість дітей досягли середнього рівня розумового розвитку на момент вступу до школи.
Вони виконують вказівки вчителя чи психолога після додаткового спонукання, у них недостатньо розвинуті комунікативні навички, підвищена тривожність у відношенні до дорослих.
У більшості дітей малий словниковий запас, що не дає їм змоги достатньо аргументувати свої відповіді, успішно справлятись із завданнями „Словник”, „Яке слово зайве”, „Склади речення за схемою”, „Підбери узагальнююче слово”. У багатьох дітей підвищений рівень тривожності, що в багатьох випадках свідчить про неправильні методи виховання в сім’ї та дошкільних установах.
В результаті тестування в школу було прийнято 114 учнів, що становить 40 % від усіх обстежених.
Було сформовано 4 класи, і автором дипломної роботи велось спостереження та більш детальні психологічні обстеження у двох із них, щоб можна було методом порівняння виявити залежність адаптації першокласників до школи від різноманітних факторів.
2.3 Аналіз результатів
У 1-Б класі навчається 25 учнів. З них за показниками шкільної зрілості 9 учнів мають високий рівень розумової активності (В), 12 учнів за результатами окремих завдань одержали різну кількість балів, що дало змогу умовно позначити їх розумову активність як С-В-середній до високого рівень, 4 учні мали середній рівень розумової активності. Щоб оцінити в балах середній показник по класу, ми умовно позначили:
В - 2 бали
С-В- 1 бал
С - 0 балів.
І виявили, що він у 1-В класі становить 1,2 бали при макс. 2 бали.
У 1-В класі із 28 обстежуваних всього 4 учні мали високий рівень розумової активності, 15 учнів - середній до високого (С-В), і 19 учнів - середній рівень розумової активності. Середній показник готовності по класу - 0,8 бала.
Проаналізувавши, як можливий фактор, рівень освіти батьків, ми, умовно позначивши:
вища освіта - 2 бали;
середня спеціальна - 1 бал;
середня - 0 бала,
виявили, що середній освітній показник в 1-Б класі - 0,9 бала, в 1-В класі - 1,4 бала.
Був зроблений також аналіз вікових показників і виявлено, що середній вік дітей до вступу у школу у 1-Б класі - 6 років 8 місяців, у 1-В класі - 6 років 4 місяці.
З метою виявлення особливостей адаптації, фіксації симптомів дезадаптації у першокласників, автором дипломної роботи спільно із вчителями школи - Мате Н.Я., Школою Н.В. було заповнено Карта спостережень Скотта на кожного учні, і зроблено порівняльний аналіз по класах.
Виходячи з того, що наявність одного симптому до вертикальної риски оцінюється в 1 бал, після риски - в 2 бали ми маємо змогу оцінити середній показник дезадаптації по класу: 1-Б клас - 10,8 бала, 1-В клас - 12,8 бала.
Щоб оцінити у процентному відношенні, виходимо із того, що у кожній карті 198 симптомі. 2 25 картах їх 450. із них зафіксовано у учнів 1-Б класу 229, що становить 4,4 %, у учнів 1-В класу 301, що становить 5,6 %. Як видно із цих даних, середній бал адаптації досить невисокий у обох класах, що може свідчити про тісну залежність між достатньо високим рівнем готовності першокласників до навчально-виховного процесу.
Слід детальніше зупинитись на тих основних симптомокомплексах, які частіше за інших фіксувались у поведінці учнів.
У синдромі 1 - „Недовіра до нових людей, речей, ситуацій” найчастіше фіксуються симптоми 3, 7, 10, 13, 15.
У синдромі 2 „Д” - „Депресія”, найчастіше фіксуються фрагменти - 1, 7, 3, 6, 11.
У синдромі 3 „У” - зустрічаються поодинокі випадки фіксації окремих фрагментів: 1, 5, 6, 10, 11.
У синдромі 4 „ТВ” - „Тривожність у відношенні до дорослих” особливо часто фіксується симптомом 1 - дуже охоче виконує свої обов’язки, а також 4, 5, 11, 1, 10 - постійно потребує допомоги і контролю з боку вчителя.
У синдромі 5 „ВВ” -„Ворожість у відношенні до дорослих” зафіксовані у поведінці окремих дітей 1, 2, 3, 5, 6, 10, що особливо хвилює 13, 4, 15, 16, що свідчить про відкриту ворожість, яка проявляється в асоціальній поведінці, та симптомами 18, 20 - що свідчить про повну, некеровану ворожість. У синдромі 6 „ТД - тривога у відношенні до дітей” найчастіше фіксується симптомом 6, 11:
¾ любить бути в центрі уваги;
¾ шумно веде себе, коли вчителя немає в класі.
У синдромі 7 „А - недостатність соціальної нормативності” переважають симптоми 2 і 6.
У синдромі 8 „ВД - ворожість до дітей відзначаються тільки поодинокі випадки фіксації окремих симптомів. У синдромі 9 „Н - непосидючість” у 3-4 учнів із класу зафіксовані симптоми 5 - нестандартний, не пунктуальний;
9 - в класі не може на чому-небудь довго зосереджуватись.
Наявність порушень, зафіксованих синдромах 10 „ЕН - емоційне напруження” та 11 „НС - невротичні симптоми” підтверджених даними КТВ та тесту Люшера свідчать про емоційну незрілість, високий рівень тривожності.
Тісно зв’язані між собою синдроми
12 „С” - несприятливі умови середовища;
15 „Б” - хвороби і органічні порушення;
16 „Ф” - фізичні дефекти.
Фіксація симптому 2 із синдрому 15 „Часті простуди” викликає наявність 2 симптому.
У синдромі 12 - „не буває в школі по декілька днів”.
У 13 дітей 1-В класу зафіксовано симптом 2 синдрому 15 „хвороби”- „часті простуди” тоді як у 1-Б класі їх зафіксовано тільки 4. це свідчить про фізичну ослабленість дітей, що може бути як причиною дезадаптації, так і її наслідком.
Взагалі, по цьому синдрому у 1-В класі зафіксовано 23 випадки у різних учнів, у 1-Б класі - 10 випадків.
Коротко у процентному відношенні результати спостережень записані в КС по окремих симптомах можна виразити в таблиці.
|
|
НД |
Д |
У |
ТВ |
ТД |
А |
Н |
ВД |
ЕН |
НС |
С |
СР |
УО |
Б |
Ф |
|
5% |
12% |
8% |
1,65 |
11% |
4,9% |
4% |
5% |
2,8% |
3,8% |
2% |
6% |
2,3% |
0 |
4,4 |
2% |
В зв’язку з тим, що в КС немає інтерпретації результатів і середньої норми для молодших школярів, ми можемо допустити, що рівень дезадаптації у нашому випадку низький і при співставленні з результатами інших методик говорити про позитивний вплив рівня готовності до школи на адаптацію дітей молодшого шкільного віку до навчально-виховного процеси.
Звичайно, аналіз успішності та результатів контрольних робіт доповнює наші дані про процес адаптації, тим більше що по Синдрому 14 - „РВ розумова відсталість” не було зафіксовано жодного відхилення у обох класах.
Аналіз контрольних робіт показав, що із 52 учнів - математику написали на „5” - 35 учнів
на „4” - 16 учнів
на „3” - 1 учень
українська мова на „5” - 32 учня
на „4” - 19 учнів
на „3” - 1 учень
техніка читання на „5” - 44 учня
на „4” - 6 учнів
на „3” - 2 учні
з них
1-Б клас - 25 учнів2-В клас - 27 учнів
|
1-Б |
2-В |
|||||
|
|
читання |
математ. |
укр. мова |
читання |
математ |
укр.мова |
|
„5” |
24-96% |
21-84% |
20-30% |
20-74% |
14-52% |
12-44% |
|
„4” |
1-4% |
4-16% |
5-20% |
5-18,5% |
12-44% |
14-52% |
|
„3” |
- |
- |
- |
2-7,6% |
1-4% |
1-4% |
Після обробки цих результатів ми можемо зробити порівняльний аналіз за таблицею 1.
Таблиця 1. Таблиця середніх показників по класах.
|
Середні показники |
1-Б |
1-В |
|
Середній вік на момент вступу до школи |
6 років 8 місяців |
6 років 4 міс. |
|
Середній рівень освіти батьків (у балах) |
0,9 |
1,4 |
|
Середній рівень психологічної готовності до школи |
1,2 б |
0,8 б |
|
Середній бал успішності |
4,9 |
4,5 |
|
Середній бал дезадаптації |
10,8-4,6 % |
12,8-6 % |
Крім вищеназваних методик для виявлення залежності процесу адаптації першокласників від різноманітних факторів був використаний Кольоровий тест відношень. Спільно з учнями було визначено ряд понять, пов’заних з школою: „школа”, „вчитель”, „урок”, „контрольна робота”, „дзвінок”, „перерва”, „однокласники”.
Для визначення психологічного впливу на учня його сім’ї, психологом було додатково введено поняття „сім’я”. Учням пропонувалось вибрати 8 кольорів Тесту Лошера колір, який найбільше відповідає даному поняттю.
Кольори дозволялось повторювати. Потім учень ранжував ці кольори від „найкрасивішого”, „найприємнішого до „найнеприємнішого”, „найгіршого”.
Визначивши позицію кожного із цих понять ми дістали змогу вияснити, які явища шкільного життя позитивно впливають на емоційний стан кожного учня, сприяючи його особистості адаптації, а які навпаки, пригнічують, викликають тривогу, яка проявляється у дезаптаційних симптомах.
Аналіз результатів даного дослідження дозволив нам порівняти показники по двох класах.
12 учнів 1-Б класу поставили школу на перші 3 позиції, 2 учні відносяться до неї відкрито негативно, в той час, коли таких учнів 1-В класу у 2 рази більше.
Загальний процент по двох класах показав, що 13,4 % негативно відносяться до школи (на кінець навчального року). Порівнюючи його із середнім балом дезадаптації (5 %) ми можемо допустити, що діти, які емоційно відкидають школу, фізично ослабли, потребують повноцінного відпочинку. Наприклад, учениця 1-Б класу Сукач Оксана, що негативно сприймає школу, 17 балів дезадаптації, що є досить високим рівнем, зокрема виявляються невротичні симптоми, ворожість до дорослих. Ставить на останню позицію та позначає сірим кольором вона урок, перерву; коричневий колір, 7 позиція - класне приміщення, орний колір, 6позиція - дзвінок.
Аналіз результатів контрольних робіт показав, що Оксана - єдина учениця в класі, яка з двома контрольними справилась на 4. очевидно, що (справилась) невідповідальність вимог, що ставляться вчителем до даної учениці, психологічна готовність якої до школи можна оцінити, як „середня”; приводить до такої емоційної напруги. Про підтвердження нашого припущення свідчить і те, що вчительку ця учениця ставить на 5 позицію, але вселяє надію на те, що сім’ю вона позначає червоним кольором, який при ранжуванні ставить на 2 позицію.
При аналізі малюнка „Моя сім’я” (методика КМС) наші припущення підтверджуються: сприятливість сімейної ситуації, оцінюється в 0,8 бала при 1,2 бала, але тривожність за цим же малюнком оцінюється в 0,7 бала при 1,2 бала, хоч проведене обстеження за тестом Люшера особистої тривожності не виявлено.
Те, що дана учениця потребує підтримки і індивідуального підходу вчителя, підтверджується ще й тим, що у неї низький соціальний статус - 1 вибір.
Основними факторами, що викликали дезадаптацію у цієї учениці, на нашу думку є:
