Рис. Основні показники діяльності автомобільного транспорту за 2005 рік (у % до 2004 р.)
Обсяги перевезень вантажів зросли у 17 регіонах України. Найбільше зростання досягнуто у Чернівецькій (166,6%), Одеській (146,8%), Тернопільській (132,1%), Рівненській (127,0%), Закарпатській (120,3%), Полтавській (120,1%) областях.
Пропозиція послуг з вантажних перевезень перевищує обсяги замовлень. Наявний потенціал дозволяє забезпечити перевезення вантажів і за умов подальшого пожвавлення промислового виробництва в країні.
Постійно проводиться робота по встановленню взаємовідносин у міжнародному автомобільному сполученні. 10.09.2005 року Україна приєдналась до ЄСТР.
Кількість перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні 2005 року на 13,7% більше, ніж 2004 року. Динаміку перевезень протягом 1994--2005 р. (див. рис. 1.3.2,3).
Рис. Динаміка міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом у 1994-2005 рр.
Конкурентоспроможність українських перевізників обмежується дефіцитом дозволів на міжнародні автомобільні перевезення в окремих напрямках і недостатньо розробленим механізмом їхнього розподілу між перевізниками. На 2006 рік повністю вирішено проблему забезпечення українських перевізників дозволами на виконання міжнародних автоперевезень з 43 країнами -- Україна отримала 1436 дозволів ЄКМТ, що на 59,4% перевищує аналогічний показник 2005 року.
Рис. Отримання Україною дозволів ЄКМТ на 2001-2006 рр.
Для перевізників, а особливо міжнародних, однією з першочергових задач є забезпечення рухомим складом відповідно до міжнародних вимог, що постійно посилюються та пов'язані, головним чином, із проблемами навколишнього середовища, безпекою транспортного процесу. Серед рухомого складу перевізників України, членів АсМАП 9,5% відповідають вимогам Євро-1, 46,8% -- Євро-2, 14,2% -- Євро-3(див. рис. 1.3.2,5).
Рис. Якісна структура рухомого складу міжнародних перевізників -- членів АсМАП
Кількість зареєстрованих транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, постійно зростає(див. рис. 1.3.2.6).
Рис. Кількість автотранспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення
Проводиться активна робота з удосконалення нормативно-правової бази у сфері діяльності автомобільного транспорту.
У 2005 році було опрацьовано 8 нормативно-правових актів, які набули чинність. Серед них варто виділити Закон України від 07.09.2005 р. № 2819-IV "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
Разом з тим, визнано такими, що не відповідають принципам державної регуляторної політики 14 нормативно-правових актів. На даний час вони втратили чинність.
З метою запобігання дорожнього травматизму та посилення контролю за додержанням законодавства про автомобільний транспорт відповідно до Указу Президента України від 20 травня 2004 року №370, постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року №1190 було утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, яка у 2005 році розпочала діяльність. За цей час втілено ряд заходів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху.
Реалізація комплексу заходів, направлених на забезпечення дорожнього руху, дозволили в 2005 році стабілізувати рівень аварійності на ліцензованому автомобільному транспорті. В результаті було досягнуто зниження кількості дорожньо-транспортних пригод на 6%, кількості загиблих на 6%, а травмованих -- на 2%.
Фінансові показники
За результатами діяльності у 2005 році підпорядкованих Укравтотрансу державних підприємств доход, що очікується, становить 158,4 млн грн. Дебіторська заборгованість становитиме 4,3 млн грн, що на 0,9 млн грн або на 18% менше значення цього показника за 2004 рік. Кредиторська заборгованість (17,4 млн грн) порівняно з 2004 р. зменшиться на 2,8 млн грн або на 14%. На підпорядкованих підприємствах станом на 01.01.2006 р. прогнозується відсутність простроченої заборгованості перед бюджетом та Пенсійним фондом.
Платежі до держбюджету по підпорядкованих підприємствах складатимуть близько 18 млн. грн., що більше показника минулого року на 7,1%.
Середньомісячна зарплата одного працівника на 1 січня 2006 р. становить 1010,76 грн, що вище рівня 2004 року (830,31 грн) на 21,7%.
Автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам багатьма показниками, зокрема таким як: швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою, необхідною кількістю пунктів технічної і медичної допомоги, харчування і відпочинку, заправлення паливом і мастилом, телефонного зв'язку й ін. Практично відсутні дороги 1 категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях. Значного поліпшення вимагає матеріально-технічна база організацій, що здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі.
Територія України, особливо в її західній частині, знаходиться на перехресті транспортних коридорів, що з'єднують країни Південно-Східної і Північно-Західної Європи, тому з подальшим розвитком ринкових відносин, зі становленням численних підприємницьких структур варто очікувати значного підвищення ролі автотранспорту в оперативному, гарантованому і безпечних у відношенні схоронності вантажів перевезеннях.
Морський транспортМорському транспортові належить третє місце по вантажообігу після трубопровідного і залізничного транспорту, однак, по кількості відправлених вантажів він займає незначне місце (близько 1 %), як і річковий транспорт. Домінуючі обсяги перевезень здійснюються в закордонному плаванні, причому частка таких перевезень за останні 10 років стабільно зростає і тепер складає понад 95 %. Основні вантаж-мінеральні будівельні матеріали (особливо в каботажному плаванні).Проблеми розвитку морського транспорту зв'язані, насамперед, зі значним моральним і фізичним зносом судів і портового устаткування (особливо засобів обробки вантажів). Середній вік судів торговельного більш 15 років, а деякі порти західних країн забороняють вхід судів з таким терміном експлуатації. Портова інфраструктура не розрахована на нові технології портових робіт, що істотно знижує продуктивність як портів (до 50 % від продуктивності портів західних країн), так і інших видів транспорту (особливо залізничного), зв'язаних з обробкою вантажів.Річковий транспортРічковий транспорт хоча не грає визначальної ролі в обсягах вантажних і пасажирських перевезень, однак перевершує всі інші види транспорту за рівнем доходів від своєї діяльності, в основному -- за рахунок закордонних перевезень вантажів. Географія функціонування річкового транспорту установилася й в основному обмежується басейнами рік Дніпра і Дунаю, а також прибережними водами Чорного моря, що дозволяє доставляти вантажі і пасажирів у річкові і морські порти ряду країн Центральної і Південно-Східної Європи. У системі транспортних комунікацій річковий транспорт більше інших видів піддається впливові природних сезонних змін, тому його діяльність варто тісно погоджувати з роботою автомобільного і залізничного транспорту.
У даний час основними стримуючими факторами інтенсивного використання річкового транспорту в плані європейської інтеграції є застаріла матеріально-технічна база, невисокий рівень механізації перевантажувальних робіт, значний фізичний і моральний знос судів, мала частка пакетованих вантажів у загальному їхньому обсязі, недостатні обсяги перевезень з використанням системи «буксир-штовхач /баржа». Річковий транспорт держави має допоміжний характер, орієнтований на великі партії вантажів (в основному будівельних матеріалів) і не може конкурувати по тарифах і послугам із залізничним транспортом. Ефективність функціонування річкового транспорту України значно нижче (близько 20 %) у порівнянні з розвитими країнами, що мають подібні ресурси цього виду транспорту.
Повітряний транспортПовітряний транспорт не грає істотної ролі в загальному обсязі вантажних і пасажирських перевезень, хоча він поза конкуренцією серед інших видів транспорту у відношенні швидкості доставки пасажирів і термінових вантажів на великі відстані (середня відстань доставки 1 пасажира повітряним транспортом у 10--15 разів більше аналогічного показника в найближчого конкурента -- залізничного транспорту -- і має тенденцію до росту). Саме цей показник є домінантним у визначенні перспектив розвитку авіаційного транспорту.Проблеми, що очікують свого рішення у відношенні цього виду транспорту, стосуються насамперед комплектації парку літаків їх конкурентноздатними типами (АН-70, АН-140, АН-228, ЯК-42, У-737/400, У-757 і ін.), будівництва і реконструкції ряду об'єктів авіаційно-виробничої інфраструктури (у першу чергу злітно-посадочних смуг), структурної реорганізації керування авіаційним транспортом у напрямку створення конкурентного середовища усередині даної галузі, налагодження системи постачання, узгодження земельних тарифів і т.д.Тому для України, що об'єктивно усе більш цілеспрямовано інтегрується в європейську і світову економіку, базові проблеми розвитку повітряного транспорту зв'язані з розширенням міжнародних авіаційних перевезень, де має місце тверда конкуренція могутніх авіаліній світу (Американських авіаліній Дельта, Об'єднаних авіаліній, Ю. С. Ейр, Авіакомпанії «Северозападная», Ниппон авіалінії й ін.). Таке конкурентне середовище ставить високі вимоги до технічних характеристик літаків, аеродромів, системи керування повітряним рухом, сервісному обслуговуванню, до системи обробки вантажів, розвиткові інфраструктурних об'єктів і т.д.Трубопровідний транспортТрубопровідний транспорт протягом останніх 10 років стабільно нарощує свою частку в загальному обсязі транспортних вантажів, що складає в даний час більш 23 %. По вантажообігу він у 1997 р. вийшов на перше місце (47 % від загального обсягу), випередивши постійного лідер-залізничний транспорт. Трубопровідний транспорт володіє достатніми виробничими потужностями для забезпечення України енергоносіями -- нафтою і газом, а також для виконання функцій транзиту російської нафти і газу в країни Південно-Східної Європи. Однак уся мережа трубопровідного транспорту в Україні орієнтована на постачання нафтою і газом з однієї країни -- Росії (лише 5 % загальної потреби газу -- з Туркменістану), що, відповідно до загальноприйнятих стратегічних підходів до цього питання, недоцільно. Труднощі, зв'язані з наявністю єдиного джерела постачання енергоресурсами, Україна відчуває вже тепер, тому об'єктивною необхідністю є розширення економічних орієнтирів.Нові пріоритети щодо джерел постачання енергоносіями безпосередньо позначаються на функціонуванні і перспективах розвитку трубопровідного транспорту. Найбільш істотний вплив при цьому будуть мати наступні основні фактори: орієнтація на нафту з країн Середньої Азії, Закавказзя, Близького Схід і Південного Середземномор'я; доставка нафти через балтійські порти Польщі і Латвії. Їсти необхідність здійснити на території України будівництво окремих ділянок нафтопроводів найбільш істотний з яких -- сполучний нафтопровід від порту Південний біля Одеси до м. Броди в Західній Україні проектною вартістю близько 0,5 млрд. діл., крім того, продовження цього нафтопроводу до міста Полоцьк (Польща) дозволить з'єднати систему з відгалуженням нафтопроводу «Дружба», що забезпечить надходження нафти від Чорного моря на ринки Польщі, Німеччини й інших балтійських країн. Відродження ж будівництва нафтопроводу Одеса - Снигиревка - Кременчук дозволило б завантажити потужності Херсонських, Кременчуцьких і Лисичанського НП заводів. Варто також реконструювати і переоснастити окремі нафтопереробні заводи і нафтоперегонні станції й ін.1.2 Сутність організації і технології перевезень
Загальні обсяги перевезених вантажів у січні-лютому 2005р. становили 126,0 млн.т і практично залишилися незмінними у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Див таб.1.2.1
Таблиця 1.2.1 Загальні обсяги перевезень вантажів за 2005 рік
Назва виду транспорту | Перевезено вантажів, млн.т | Вантажооборот, млрд.ткм | |||
січень-лютий 2005р. | у % до січня- лютого 2004р. | січень - лютий 2005р. | у % до січня- лютого 2004р. | ||
Всіма видами транспорту | 126,0 | 100,1 | 76,4 | 100,8 | |
у тому числі | |||||
залізничним | 68,3 | 99,4 | 35,2 | 98,1 | |
автомобільним | 14,7 | 111,4 | 2,3 | 133,1 | |
водним | 2,3 | 112,8 | 2,1 | 110,1 | |
трубопровідним | 40,7 | 97,0 | 36,8 | 101,5 |
Вантажооборот. Навіть при незначному збільшенні вантажообороту (на 0,8%), різко змінилася тенденція його динаміки. Через скорочення обсягів перевезення вантажів залізничним та трубопровідним транспортом, доля яких у загальних обсягах перевезень займає понад 85%, у січні-лютому поточного року темпи вантажообороту мають прямо протилежну тенденцію проти минулого року.
Рис . 1.2.1Вантажооборот підприємств транспорту (кумулятивно у % до відповідного періоду попереднього року)
Перевезення вантажів залізницями порівняно з січнем-лютим 2004р. зменшилося на 0,6% за рахунок транспортування імпортних і транзитних вантажів. У той же час відправлення вантажів (внутрішнього призначення та експортних) зросло на 1,9%. На Одеській залізниці відправлення вантажів зросло на 13,1%, Придніпровській - на 7,0%, Південно-Західній - на 4,6%, Південній - на 3,9% та Львівській залізниці - на 0,1%. Незначне зростання відправлень вантажів в цілому пояснюється зменшенням відправлень на Донецькій залізниці на 3,1%, яка виконує 43,6% загальних обсягів відправлень. Збільшилося відправлення основних номенклатурних груп вантажів: зерна і продуктів перемолу - у 1,9 раза, цементу - на 28,5%, хімічних і мінеральних добрив - на 27,3%, лісових вантажів - на 11,8%, залізної та марганцевої руди - на 9,3%, брухту чорних металів - на 2,7%, чорних металів - на 1,4%. Одночасно зменшилися відправлення таких важливих господарських вантажів як кам'яного вугілля на 4,8%, коксу - на 13,5% та нафти і нафтопродуктів - на 20,6%. Середньодобове вивантаження вагонів зменшилося в цілому на 1,5%, у т.ч. на Південно-Західній залізниці на 1,9%, Придніпровській - на 10,3%. Разом з тим середньодобове вивантаження вагонів зросло на Південній залізниці - на 4,7%, Львівській - на 3,4%, Донецькій та Одеській залізницях - на 0,7%. Порівняно з січнем-лютим 2004р. поліпшилися основні показники використання рухомого складу залізниць: середньодобова продуктивність вантажного вагона зросла на 12,3%, локомотива - на 2,5%, середній час обороту вантажного вагона скоротився на 12,5 годин та майже на добу зменшився простій вагона під однією вантажною операцією.
Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) перевезено 14,7 млн.т вантажів, що на 11,4% більше порівняно з січнем-лютим 2004р., та виконано вантажооборот у обсязі 2,3 млрд.ткм, який зріс на 33,1% за рахунок міжміських та міжнародних перевезень.
Магістральними трубопроводами транспортовано 40,7 млн.т вантажів, що на 3,0% менше, ніж за січень-лютий 2004р. Це пов'язано зі зменшенням перекачки газу - на 0,9%, нафти - на 9,9% та аміаку - на 9,1%. Транзит газу зріс на 2,0%, нафти - на 2,7%, аміаку - на 4,7%.
Про результати роботи щодо пасажирських перевезень звітувало 1,2 тис. підприємств, з яких 96,7% - автоперевізники. Річкові перевезення виконувало 2 підприємства, морські - 6 підприємств. Послуги авіаційного транспорту надавало 26 підприємств. Крім того, на маршрутній автомобільній пасажирській мережі працювало 16,6 тис. фізичних осіб-підприємців (на 7,9% менше, ніж у лютому 2004р.), які експлуатують 26,8 тис. автобусів загальною пасажиромісткістю 479,8 тис. місць. Кількість автоперевізників-фізичних осіб зменшилося у зв'язку зі зміною маршрутної мережі та проведенням нових тендерів на виконання пасажирських перевезень.
За січень-лютий 2005р. послугами пасажирського транспорту скористалися 667,9 млн. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 15,2 млрд.пас.км, що відповідно на 6,9% та на 3,0% більше порівняно з січнем-лютим 2004р.
Залізничним транспортом за січень-лютий 2005р. відправлено 67,8 млн.
Пасажирооборот підприємств транспорту (кумулятивно у % до відповідного періоду попереднього року)
Скорочення обсягів відправлень пасажирів відбулося за рахунок зменшення приміських перевезень, які виконують 88% загальних обсягів відправлень. Скорочення відбулося у зв'язку зі зменшенням розміру пільг в оплаті пасажирських послуг окремим категоріям пасажирів. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 0,6 млрд. пасажирів, що на 9,1% більше, ніж за січень-лютий попереднього року. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців зросли на 17,2%. Перевезення пасажирів морським транспортом за 2 місяці 2005р. зросли на 0,9% порівняно з 2 місяцями 2004р. Підприємства м. Севастополя, на які припадає 97,2% загальних обсягів морських перевезень пасажирів, збільшили перевезення на 0,6%. У січні-лютому 2005р. навігацію річкового пасажирського транспорту відкрили підприємства Миколаївської та Одеської областей. Перевезення пасажирів річковими шляхами порівняно з січнем-лютим 2004р. знизилися на 20,1%. Не зменшується попит на послуги авіатранспорту.
Зростають далекомагістральні польоти, розширюється географія перевезень, закуповується нова техніка, успішно виконується програма розвитку внутрішніх перевезень. Авіаційним транспортом перевезено 0,5 млн. пасажирів, що на 36,9% більше порівняно з січнем-лютим минулого року.
1.3 Правове забезпечення організації міжнародних вантажних перевезень
Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються між пунктами відправлення та призначення, один з яких або обидва розташовані за межами території України.
Організація міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюється перевізниками відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
Правила міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом по території України затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правила міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
Міжнародне співробітництво у сфері міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом забезпечує центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, який у межах повноважень:
організовує контроль за виконанням міжнародних договорів України з питань міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
розробляє пропозиції щодо розвитку міжнародного співробітництва у сфері міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
бере участь у проведенні заходів щодо укладання міжнародних договорів з питань міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
бере участь у роботі міжнародних організацій автомобільного транспорту;
забезпечує видачу дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводить служба міжнародних автомобільних перевезень центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту в пунктах пропуску через державний кордон України.
Служба міжнародних автомобільних перевезень діє відповідно до законодавства та свого положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
Функціями контролю за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є:
контроль за виконанням перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень;
контроль технічного стану автомобільних транспортних засобів, що впливає на безпеку руху;
перевірка вагових і габаритних параметрів автомобільних транспортних засобів, оформлення та видача дозволів на проїзд цих засобів по території України у разі перевищення ними встановлених законодавством вагових та габаритних параметрів, а також при перевезенні небезпечних вантажів;
контроль та оформлення дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
облік автомобільних транспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і вантажів;
перевірка транспортно-експедиційної документації та ліцензій на здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті організовує контроль за виконанням законодавства про автомобільний транспорт та підготовку пропозицій щодо його вдосконалення, у встановленому порядку бере участь у здійсненні стандартизації та сертифікації, ліцензування перевезень, формує пропозиції щодо тарифної політики, відповідно до законодавства забезпечує захист прав споживачів послуг автомобільного транспорту загального користування. Державному митному комітетові, Міністерсту транспорту
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюють центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, його територіальні органи, у тому числі служба міжнародних автомобільних перевезень, та урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті, а також інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до закону.
Державному митному комітет разом із Міністерством зовнішніх економічних зв'язків забезпечує контроль за проходженням зовнішньоторговельних і транзитних вантажів у пунктах пропуску через державний кордон України.
Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації.
Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через свої територіальні органи, службу міжнародних автомобільних перевезень та урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті.
Основні закони, постанови та правила які регламентують міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом:
-Закон України Про автомобiльний транспорт.
-Конвенція про договір международних дорожніх перевень вантажів (КДПВ).
-Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи.
-Постанова Про транспортно-експедиційне обслуговування
зовнішньоторговельних і транзитних вантажів .
-Правила здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів (додаються).
Законодавство про автомобільний транспорт складається з цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух".
Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
До міжнародних перевезень допускаються автомобілі і причепи (напівпричепи), що відповідають положенням Міжнародної Конвенції про дорожній рух та Європейській угоді в частині роботи екіпажів транспортних засобів, які обслуговують міжнародні автомобільні перевезення (ЕУТР), вимогам забезпечення безпеки руху. Кожний автомобіль, причеп (напівпричеп) повинен бути зареєстрованим в органах ДАІ і отримати свідоцтво про реєстрацію, а також розпізнавальний знак держави Україна. Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) забезпечує митне регулювання перевезень вантажів та пасажирів.
1.4 Система управління якістю перевезень
ISO (International Organization for Standartization) -- Міжнародна Організація з стандартизації, яка була створена делегатами 26 країн у 1947 році. Це всесвітня федерація національних органів стандартизації (комітетів -- членів ISO). Головешці завдання ІSO -- сприяти розробці всесвітньо визнаних стандартів, правил і інших аналогічних документів з метою полегшення міжнародного обміну товарами й послугами в усіх галузях народного господарства.
Стандарт ІSО 9001:2001 установлює вимоги до системи управління якістю, якщо підприємство:
o має необхідність продемонструвати свою спроможність поставляти продукцію, що відповідає вимогам споживачів та галузевим вимогам;
o зорієнтоване на підвищення задоволеності споживачів завдяки результативному застосуванню системи.
У першу чергу стандарт визначає вимоги до управління якістю:
o визначення політики і цілей;
o розробку планів;
o аналіз їх виконання і вимір ефективності;
o проведення коригувальних і попереджуючих дій.
Також стандарт містить вимоги до етапів життєвого циклові продукції/послуг (випуску продукції/наданню послуг):
o проведення маркетингових досліджень;
o розробці нових видів продукції/послуг;
o закупівлі продукції і послуг;
o виробництво продукції/послуг і контроль її якості;
o продажів і постачання продукції/послуг споживачам.
Крім того, визначені вимоги до забезпечення системи управління якістю різними видами ресурсів (персоналом, устаткуванням, виробничим середовищем).
Стандарт ІSO 9001 не визначає вимоги, яким винний відповідати вироблена продукція. Стандарт визначає умови, що забезпечують, щоб продукція стабільно відповідала вимогам споживача (у тому числі, при їхній зміні). Аналогічні підприємства, що працюють на різних сегментах ринку з різними категоріями споживачів, можуть робити продукцію з різними технічними характеристиками -- це цілком допускається стандартом ІSO 9001. Крім того, стандарт ІSО 9001 вимагає, щоб підприємство відслідковувало законодавчі і нормативні вимоги до продукції і забезпечувало їхнє виконання. Тому неправильно говорити, що "продукція відповідає стандартові ІSО 9001". Правильно сказати, що "Система управління якістю підприємства щодо його виробництва і продаж продукції (наданню послуг) відповідає стандартові ІSО 9001”.
Система управління якістю -- це один із засобів постійного вдосконалення підприємства за рахунок підвищення якості усіх видів його діяльності всіма співробітниками. Це сукупність всіх аспектів (ресурси, персонал, організаційна структура і т.п.), що впливають на якість кінцевої продукції.
У словосполученні «система управління якістю» головний акцент ставитися не на слово “якість”, а на слово “управління”. Тому вона націлена не тільки на контроль якості продукції, а в першу чергу, на управління підприємством у цілому, на всі процеси, від яких залежить якість продукції чи послуг. Під управлінням якістю мається на увазі, управління виробництвом цієї продукції (наданням послуг), тобто управління всіма процесами, що задіяні в створенні продукції (послуг) і впливають на її якість.
Система управління якістю регламентує дії всіх співробітників підприємства, що можуть вплинути на якість продукції, що випускається і на задоволе-ність споживачів.
Системи управління якістю будуються на основі процесного підходу. Тобто діяльність підприємства розглядається як сукупність усіх процесів, що беруть доля в створенні продукції. Один із критеріїв ефективності функціонування підприємства -- це працююча система управління якістю. У цілому ця система є організаційно-технічним комплексом, головна позначка якого знайти оптимальний баланс між витратами на підтримку дійсної якості і прибутком від його забезпечення, але не опуститися нижче вже існуючого рівня.
Вимоги до системи управління якістю висуваються для того, щоб споживачі і керівництво були упевнені в здатності підприємства ефективно випускати якісну продукцію протягом тривалого години. За цей година може мінятися технологія, постачальники, співробітники і т.д., алі це не винне позначатися на якості продукції.
Система вимагає постійної підтримки, доробки, вдосконалення, тому що підприємство працює в постійно змінюваних внутрішніх і зовнішніх умовах і його потребує також зміни його діяльності Постійне удосконалювання є прямою вимогою стандартові ІSО 9001.
Дає можливість структурувати й упорядкувати процеси, у такий спосіб стабілізувати і поліпшити діяльність підприємства, описати і зробити її більш прозорою і менш залежною від суб'єктивних факторів.
Одним з принципів управління якістю є процесний підхід. При розробці системи управління якістю необхідно визначити необхідні процеси та їх застосування на всіх рівнях організації.
Процес -- сукупність взаємопов'язаних або взаємодіючих видів діяльності, що перетворює входь на виходи і спрямована на досягнення загального результатові. При цьому вихід одного процесу найчастіше являється входом іншого. Для ефективного функціонування системи управління якістю дуже важливо добрі погодити входь і виходи всіх процесів. Необхідно забезпечити відповідальність за процеси. За кожний із процесів винний бути призначений відповідальний керівник. І йому повинні бути надані повноваження для координації діяльності всіх підрозділів у рамках процесу. Таким чином, процесний підхід допомагає підприємству налагоджувати горизонтальні зв'язки й усувати бар'єри між різними службами. Це загальні наміри та напрямки організації офіційно сформульовані вищим керівництвом.
Стандарт ІSO 9001 вимагає, щоб вище керівництво підприємства визначило Політику в області якості (як окремий документ або складову частину загальної політики). Це невеликий документ, що містить основні принципи діяльності підприємства в області якості, зобов'язання перед споживачами, напрямку подальшого удосконалювання. У ньому викладаються основні цілі і задачі діючої системи якості. Політика в області якості винна розроблятися на основі вивчення потреб споживачів. Періодично вона переглядається й актуалізується. Всі інші документи системи якості розробляються з урахуванням положень Політики в області якості.
Весь персонал підприємства повинний розуміти основні положення Політики, знаті свою роль у її реалізації.
Для того щоб конкретизувати Політику в області якості і визначити рівень її виконання, підприємство визначає свої цілі в області якості. Це повинні бути конкретні цілі (обов'язково вимірні ), досягнення яких можна перевірити. Смороду визначаються як для підприємства в цілому, так і для основних процесів. Цілі описують, чого хоче досягти підприємство за допомогою системи управління якістю. Періодично смороду повинні переглядатися й актуалізуватися.
Досягнення нових більш високих цілей можливо тільки при зміні й удосконаленні діяльності підприємства. Такі зміни повинні плануватися -- для цього на підприємстві повинні розроблятися плани якості. Кожна загальна ціль розпадається на меті для окремих процесів. Для кожної цілі розробляються плани і заходи щодо її досягнення.
Рівень досягнення цілей періодично повинний аналізуватися. Якщо ціль не була досягнута, визначаються заподій цього і вживаються заходи щодо їх усунення. Таким чином, аналіз того, наскільки добрі виконується визначений процес, повинний проводитися на підставі конкретної об'єктивної інформації (рівень досягнення цілей).
Для того щоб підтвердити здатність підприємства стабільно виконувати установлені вимоги, стандарт ІSO 9001:2001 вимагає наявності документації, що описує виконання визначених процесів. Рівень деталізації цих документів залежить від складності процесів і кваліфікації персоналові. Визначені дії можуть не описуватися, якщо смороду стабільно виконуються без дефектів і збоїв і досягають установлених цілей. Алі якщо при виконанні цих дій виникають проблеми, документи повинні бути розроблені або конкретизовані.
Страницы: 1, 2
