Ремонт агрегатів і приладів електрообладнання автомобілів КамАЗ
26
4
Реферат
Тема: «Ремонт агрегатів і приладів електрообладнання»
1. Розбірка та дефектація агрегатів електрообладнання
Перед розбиранням агрегати електропостачання очищують механічним способом.
При розбірці деталі генераторів та стартерів (транзистори, конденсатори, реле, пластмасові деталі) потребують дбайливого ставлення. Тому при ремонті агрегатів електропостачання повинні бути створені умови, які забезпечують повну збереженність ремонтного фонду шляхом створення спеціальної тари, стелажів.
Спосіб мийки, миючі засоби та помивочне обладнання обираються із врахуванням вимог до якості мийки агрегатів та особливостей конструкції деяких вузлів, які мають електричні обмотки та деталі з ізоляційних матеріалів. Транзистори, діоди, резистори, конденсатори мийці не підлягають.
Для забезпечення повного очищення корпусів генераторів та стартерів і деталей з чорних та кольорових металів застосовується багатостадійна мийка високоефективними миючими засобами. Для мийки дрібних деталей, що сильно забруднені смолистими відкладеннями, доцільно застосовувати ванни з ультразвуковими генераторами.
Деталі, що мають обмотки, після миття перед дефектацією просушують в сушильних шафах при температурі 90 - 100 °С на протязі 3-4 годин із застосуванням вентиляції.
Дефектація деталей виконується кваліфікованими спеціалістами. Особливу увагу приділяють перевірці деталей, що мають обмотки, за допомогою приладів, які дозволяють перевірити їх цілісність.
В деталях агрегатів електропостачання та приладів електрообладнання можуть виникати слідуючи дефекти:
обриви з'єднань в місцях пайки та порушення ізоляції від механічного впливу;
руйнування ізоляції, підгоряння контактів, обриви обмоток в місцях пайки;
пробої транзисторів та діодів від впливу надлишкового електричного струму.
Дефекти деталей у рухомих з'єднаннях типу вал - підшипник, обриви проводів в пошкодженнях обмоток, які виникли внаслідок механічного впливу, усуваються пайкою, наплавкою, гальванічним нарощуванням металу, зварюванням, механічною обробкою різанням та пластичним деформуванням.
Обмотки генераторів, стартерів, котушок, які мають дефекти, що виникли внаслідок дії електричного струму, замінюються новими.
Після відновлення обмоток якорів та башмаків вони підлягають контролю на відповідність параметрів, вказаних в ТУ.
Відновленні деталі поступають на комплектування, збірку та пофарбування агрегатів. Пофарбування корпусів агрегатів електрообладнання виконується чорною фарбою.
Після пофарбування агрегати та прилади випробовуються та здаються на склад.
2. Ремонт акумуляторних батарей
2.1 Технічна характеристика акумуляторних батарей
На автомобілях КамАЗ встановлюють дві послідовно з'єднані свинцевокислі стартерні акумуляторні батареї 6СТ-190ТР або 6СТ-190ТМ.
Технічна характеристика блока живлення системи електропостачання автомобілей КамАЗ:
номінальна напруга акумуляторної батареї 12 В;
номінальна ємність її при температурі електроліту (25+2)?С у 20-ти годинному режимі розряду силою струму 9,5А - 190А*год., в 10-годинному режимі розряду силою струму 17А-170А*год.;
маса акумуляторної батареї без електроліту 5,2 кг, з електролітом-7,1 кг.
На площадці міжелементного з'єднання між третім та четвертим акумуляторами вказуються тип акумуляторної батареї, рік та місяць її випуску, номера технічних умов, яким вона відповідає та товарний знак заводу-виготовника.
При дотриманні правил експлуатації та обслуговування гарантійні строки акумуляторних батарей складають 18 міс. з моменту вводу їх в експлуатацію при пробігу не більше 60000 км. В період гарантійного строку на акумуляторні батареї, що вийшли з ладу, складається акт-рекламація.
Акумулятори зібрані з блоків негативних пластин 1,9 мм та позитивних пластин товщиною 2,3 мм. Пластини виготовлені розміром 135,5*143,0 мм. Для запобігання короткого замикання між пластинами встановлені сепаратори. Сепаратори батарей 6СТ-190ТР виготовлені з міпору, а батарей 6СТ-190ТМ - з міпласту. Шість блоків пластин розміщені у термопластовому блоці.
2.2 Несправності акумуляторних батарей та способи їх усунення
Під час експлуатації та зберігання акумуляторних батарей можуть виникнути слідуючі несправності: тріщини в заливочній мастиці та її відшарування, зруйнування та знос клемних виводів та перемичок, сульфатація пластин, збільшений саморозряд, поява незаряджених акумуляторів, коротке замикання всередині акумуляторів, порушення електричного ланцюга акумуляторної батареї, тріщини в моноблоках, баках та кришках акумуляторів.
Тріщини в заливній мастиці та відшарування її від кришок акумуляторів та стінок моноблоку утворюються при довготривалій експлуатації акумуляторної батареї внаслідок природнього старіння мастики, порушення правил зберігання батарей при низьких температурах повітря, випадкових ударах.
Невеликі тріщини в мастиці усувають за допомогою електричного паяльника зі спеціальними насадками. Відкритим полум'ям при цьому користуватись категорично заборонено.
Якщо в мастиці є глибокі тріщини та відшарування від стінок моноблоку, то стара мастика видиляється та поверхня батарей заливається новою розплавленою мастикою. Мастика розплавлюється в мастиковарці на електричній плиті. Температура розплавленої мастики БР-20 та БРТ-1 повинна бути 220…230?С.
Заливку батарей мастикою проводять вручну за допомогою спеціального ковшу з відтягнутим носиком. Пред заливкою мастики поверхня батарей очищується за допомогою ганчір'я, що змочена в розчині кальцинованої соди та протирається насухо. Після заливки поверхня, залита мастикою, вирівнюється нагрітим паяльником з насадкою, надлишки видаляються ножем.
Зношені або пошкоджені конусні полюсні виводи наплавлюються за допомогою вугільного електроду із застосуванням шаблонів. В якості джерела струму може використовуватись батарея напругою 12В або понижуючий трансформатор з вихідною напругою 12 В. Один провід від батареї приєднується до шаблону, другий - до вугільного електроду.
Полюсні виводи та премички можуть відливатись в спеціальних формах. Матеріалом для відливки можуть бути свинцеві деталі непридатних акумуляторних батарей. Акумуляторні батареї з глибокосульфатованими пластинами не ремонтують.
Недозаряджені акумулятори слід заряджати окремо. Зарядка проводиться на протязі 3 - 4 год тим же струмом і по тим самим правилам, що і зарядка батареї.
При короткому замиканні та порушенні електричного зв'язку однієї або декількох банок акумуляторної батареї проводиться розборка несправного акумулятора для усунення несправностей.
Підготовка АКБ до розбирання полягає в очищенні, зовнішньому огляді, розрядці та зливі електроліта. Розряджають батарею силою струму, що дорівнює 1/10 її ємності до напруги 1,7 - 1,75 В на кожному акумуляторі. АКБ повинна бути розряджена тому, що під дією кисню повітря активна маса негативно заряджених пластин руйнується.
2.3 Розборка акумуляторних батарей
Розборка акумуляторних батарей або окремих несправних акумуляторів проводиться в слідуючій послідовності:
від'єднуються від виводних штирів міжелементні з'єднання за допомогою трубчатих свердл, якими висвердлюють кільцеву канавку;
нагрітою лопаткою видаляють мастику після попереднього її прогріву під нагрівальним ковпаком;
знімають кришки АКБ за допомогою зйомників;
видаляють блоки пластин за допомогою захватів;
блоки роз'єднують на полублоки та промиваються в проточній воді;
промиваються пластмасові сепаратори при відсутності в них пошкоджень;
промиваються банки АКБ та перевіряється їх цілісність.
Після дефектації деталей АКБ непридатні пластини замінюють новими.
Баретки, міжелементні з'єднання та виводні штирі виготовлені із свинцю. При розборці АКБ вони пошкоджуюються, тому їх виготовлюють заново з відливкою у форми.
Після заміни або виготовлення деталі потрапляють на комплектування та збірку АКБ.
2.4 Збірка акумуляторних батарей
Технічний процес збірки АКБ включає в себе слідуючі операції:
Мал.1. Збірка пластин акумулятора в полублоки за допомогою пристосування:
1 - пластина позитивного або негативного полублока; 2 - полублок; 3 - клемми; 4 - електропаяльник; 5 - свинцева присадочна проволока; 6 - гребінка для встановлення вушок пластин; 7 - пристосуванння для збірки полублоків
збірку пластин в полублоки - окремо збираються негативні та позитивні пластини; для цього пластини встановлюються в пристосування; на вушка пластин надівають баретки та заливаються свинцем, мал. 1. У негативних полублоках кількість пластин на одну більше, ніж у позитивних полублоках;
збірку блоків з полублоків;
полублоки збирають таким чином, щоб кожна позитивна пластина була розташована між двома негативними.
Від середини блока між пластинами вставляються сепаратори таким чином, щоб ребра були обернені до позитивних пластин.
Блоки пластин затискаються в пристосуванні як показано на мал. 2 та встановлюються в банки.
Мал. 2. Пристосування для стискання блоків пластин акумулятора:
1 - основа пристосування; 2 - нерухомий упор; 3 - блок пластин акумулятора;
4 - рухомий упор; 5 - стяжний гвинт
Кожен акумулятор закривається кришкою. Між кришкою та стінкою банки вкладається асбестовий шнур, який запобігає від попадання розплавленої мастики всередину банки при її заливанні. Електричний ланцюг перевіряється вольтметром на відсутність короткого замикання між пластинами.
Пространство між кришками та банкою акумуляторів заливається мастикою, яка являє собою суміш 75% нафтового бітуму №5 і 25% авіаційного або машинного мастила. Температура нагріву бітуму 170…180?С.
На штирі, що з'єднують акумулятори, надягаються та приварюються міжелементні з'єднання. Вивідні затискачі батареї наплавлюються розплавленим свинцем за допомогою шаблонів. Співвідношення малого та великого діаметрів конусів затискача повинна відповідати 1:9.
2.5 Підготовка акумуляторних батарей до роботи
Після збірки АКБ підготовлюються до роботи. Підготовка полягає в приготуванні електроліту, заправці його в батареї і зарядці.
Мал.3. Перевірка щільності електроліту в акумуляторній батареї:1 - скляний циліндр для забору електроліта; 2 - заливна горловина кришки акумулятора; 3 - электроліт; 4 - покази щільності електроліту на стрижні поплавка ареометра
Електроліт потрібної щільності для експлуатації автомобілів в різних районах з різним температурним діапазоном виготовляється безпосередньо з кислоти щільністю 1,83 - 1,84 г./см. Враховуючи сильний розігрів розчину (до 80?С та вище), більш зручно приготувати електроліт потрібної щільності із завчасно підготовленого розчину сірчаної кислоти щільністю 1,83 г./см або її розчину щільністю 1,40 г. /см. Щільність електроліту перевіряється кислотоміром, мал. 3.
Гумова груша кислотоміра стискається, його накінечник опускається в заливний отвір АКБ. При розжиманні у внутрішню порожнину скляного ціліндру набирається необхідна кількість електроліту, до всплиття ареометру, та по поділках визначається щільність електроліту.
Щільність електроліту залежить від температури, тому перед замірами слід визначити його температуру. Для того щоб отримати співставні результати у всіх розрахунках, щільність електроліту прийнято приводити до температури 15?С.
Поправки при визначенні щільності електроліту в залежності від температури:
Температура електроліту, заливаємого в АКБ, повинна бути не вище 25?С в умовах помірного клімату та не вище 30?С у спекотних районах.Порядок заливки електроліту слідуючий: вивертаються пробки із заливних горловин та електроліт заливається до тих пір, доки поверхня його не дотикнеться до нижнього торця тубусу заливної горловини.Не раніше 20-ти хвилин і не пізніше 2-х годин після заливки електроліту перевіряють його щільність і рівень.Рівень електроліту перевіряється так, як показано на мал. 4.Мал. 4. Перевірка рівня электролита в акумуляторі: 1 - кришка акумулятора; 2 - повітряне пространство під кришкою; 3 - рівень електроліту; 4 - верхні краї пластин (запобіжна сітка) Мал.5. Визначення напруги акумулятора навантажувальною вилкою: а - установка навантажувальної вилки на штирі акумулятора (навантажувальний опір не ввімкнено); б - перевірка напруги акумулятора під навантаженням; 1 - позитивний штирь акумулятора; 2 - негативний штирь акумулятора; 3 - контакт ланцюга вольтметра; 4 - пружина; 5 - вольтметр; 6 - навантажувальна вилка; 7 - напрямок установки навантажувальної вилки; 8 - напрямок дії сили руки при сжтисканні пружин для включення навантажувального опору; 9 - навантажувальний опір; 10 - контакт навантажувального опору зі штирем акумулятора.Елекроліт повинен дотикатись нижнього кінця тубусу заливної горловини. Рівень електроліту можна перевірити за допомогою скляної трубки діаметром 5 - 6 мм. Для цього потрібно опустити трубку в заливну горловину акумулятора до упору в запобіжну сітку, закрити верхній кінець трубки великим пальцем, потім витягти її та визначити висоту стовпчика електроліта в трубці. Рівень електроліту повинен бути на 10 - 15 мм вище запобіжної сітки.Якщо рівень буде нижче, то необхідно довести його до норми доливкою дистильованої води за допомогою гумової груши.Щільність електроліту між банками не повинна відрізнятись більш ніж на 0,02 г./см. За необхідністю рівень електроліту вирівнюють доливкою електроліту щільністю 1,4 г/см або дистильованою водою. Стан АКБ можна перевірити за напругою акумуляторів під навантаженням. Для цього необхідно встановити навантажувальну вилку на штирі акумулятора, мал. 5. Після цього натиснути на рукоятку навантажувальної вилки та утримувати її в натиснутому станію напругу визначити за показами вольтметра. Так само визначаємо напругу і на інших акумуляторах. У всіх акмуляторів напруга повинна бути не нижче 1,7В.Різниця в показах вольтметра під навантаженням дозволяється не більше 0,1В.Табл. 2. Ступінь розрядженності акумуляторної батареї в залежності від навантаженняНапруга одного акумулятора, В | 1,7 - 1,8 | 1,6 - 1,7 | 1,5 - 1,6 | 1,4 - 1,5 | 1,3 - 1,4 | |
Ступінь розрядженності, % | 0 | 25 | 50 | 75 | 100 |
Зарядка акумуляторних батарей може проводитись при постійному струмі, постійній напрузі або комбінованим способом.
Способи з'єднання акумуляторних батарей при зарядці джерела показані на мал. 6.
Мал.6. Способ з'єднання акумуляторных батарей при їх зарядці: а - зарядка однієї акумуляторної батареї: 1,2 - клемми; б-з'єднання акумуляторних батарей при постійній напрузі; а - з'єднаня акумуляторних батарей при постійному зарядному струмі; г - з'єднання акумуляторних батарей при зарядці групами; А - амперметр; V - вольтметр; АКБ,…, АКБ п * - акумуляторі батареї; ВАК-12-15 - зарядний агрегат; п - кількість акумуляторных батарей в групі; т - кількість груп
При постійній напрузі U=const сила зарядного струму дорівнює: I=I1 + I2 +…In, де n - кількість акумуляторних батарей; I1, I2,…, In - сила зарядного струму 1, 2, …, n-й акумуляторної батареї.
При постійній силі зарядного струму напруга джерела струму повинна бути: Uз = U1 + U2 + … + Un.
При зарядці акумуляторних батарей групами визначаються:
кількість АКБ в зарядній групі m: m = Uагр/Uз, де Uагр - напруга зарядного агрегата, В, Uз - напруга зарядки однієї акумуляторної батареї, В (14,4В);
кількість зарядних груп nгр: nгр = Iагр/Iак. б, де Iагр - максимальна сила струму, віддаваєма генератором, А; Iак. б - сила зарядного струму акумуляторної батареї, А (1,75А);
кількість одночасно заряджаємих акумуляторних батарей N: N = mn.
Акумуляторні батареї заряджаються від джерела постійного струму. Позитивний вивід акумуляторної батареї під'єднується до додатнього полюсу джерела струму, а негативний - до негативного. Зарядний струм встановлюється і підтримується на одному рівні реостатом. Величина зарядного струму складає 1/10 емності акумуляторної батареї. При емності акумуляторної батареї 170 А*год величина зарядного струму встановлюеться 17 А. Проходження електричного струму в зарядному ланцюгу контролюється амперметром.
Під час заряду щільнсть електроліту в акумуляторах поступово підвищується і тільки до кінця зарядки приймає постійне значення. Зарядка акумуляторної батареї продовжується до тих пір, доки щільність електроліту та напруга на виводах кожного акумулятору не буде постійною на протязі 2 - 3 годин при одночасному виділенні газу зі всіх акумуляторів.
Температура електроліту під час заряджання зростає, тому її необхідно контролювати. Якщо температура електроліту перевищує 45?С, то величина зарядного струму зменшується наполовину або зарядка взагалі припиняється до охолодження електроліту до температури нижче 30 ?С.
Щільність електроліту та напруга на акумуляторах вимірюється на початку зарядки через 2 - 3 години, а в кінці зарядки - через кожну годину.
Якщо щільність електроліту в кінці зарядки відрізняється від норми, то при підвищеній щільності в банки акумуляторів заливається дистильована вода, а при пониженій - розчин сірчаної кислоти, який повинен мати щільність 1,40 г. /см. У відремонтованої акумуляторної батареї напруга кожного акумулятора, виміряна навантажувальною вилкою Е - 107 із увімкненим опором на протязі 5 сек., повинно бути не менше 1,78 В.
Страницы: 1, 2
