Ремонт задньої підвіски автомобіля Ланос

Зміст

Вступ

1. Повні технічні і технологічні дані про автомобіль Ланос

2. Технологічна частина

2.1 Детальна будова задньої підвіски Ланос

2.2 Таблиця аналізу дефектів на деталях та вузлах задньої підвіски

2.3 Економічне обґрунтування способу та методу ремонту

2.4 Послідовність проведення контрольних замірів та обмірів

2.5 Послідовність демонтажу та визначення дефектів

2.6 Перелік інструменту, приладів та засобів що використовувались

2.7 Після ремонтна діагностика, перевірка, обкатка

2.8 Перелік робіт, що необхідно проводити при ЩТО, ТО-, ТО-2, СТО після ремонту задньої підвіски Деу Ланос

2.9 Пропозиції, що до уникнення подібних дефектів та полегшення проведення подібного ремонту

3. Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт

Використані джерела

Додатки

Вступ

Сучасний стан проблеми. Ланос - один з найпопулярніших вітчизняних автомобілів.

Ланос - це майже ідеальна аеродинамічна форма кузова з великим нахилом лобового скла, збалансованість об'ємів та ретельно виважені стильові рішення і система безпеки. Просторий салон і місткий багажник, широкі зручні сидіння, практична оббивка салону, «дитячі замки», зручно розташовані кармани, тримач для стаканів - все для комфортного керування та необхідного відпочинку у дорозі. Відкидні спинки задніх сидінь дозволяють використовувати для перевезення вантажів і частину салону, забезпечують максимальний комфорт як для короткочасних поїздок, так і для тривалих подорожей.

Ланос надійний, зручний, простий і недорогий у обслуговуванні, справді народний автомобіль, ідеальний на дорогах України. Найкраще про це свідчить те, що більшу частину парків таксі у багатьох наших містах складає саме цей автомобіль.

Саме тому, вирішення поставлених задач, у великій мірі залежить від підготовки та кваліфікації автослюсарів автомобільного транспорту.

Працівники з цієї професії повинні постійно удосконалювати уміння та навички з ремонту та технічного обслуговування, поглиблювати знання конструкцій, знати практичні основи організації та виконання ремонтних робіт, пов'язаних з автомобілями, що створює актуальність теми роботи.

1. Повні технічні і технологічні дані про автомобіль Део Ланос

Загальні дані автомобіля

1. Рік випуску 1997+ р.

2. Део Ланос 1.4 (седан)

Део Ланос - в перекладі з латинської означає «Наше задоволення»

1.4 - модифікація за об'ємом двигуна;

3. Розміри в міліметрах

Довжина, мм - 4235

Ширина, мм - 1680

Висота, мм - 1430

4. Колісна база, мм

спереду - 1405;

ззаду - 1425;

5. Радіус розвороту автомобіля:

по зовнішньому колесу 4,9 м

6. Повна маса 1595 кг

7. Дорожній просвіт, мм - 160

8. Число місць 5 чол.

9. Максимальна швидкість 169 км/год

10. Кількість ведучих осей - одна

11. Запас палива, л - 48

12. Паливо що використовується: Бензин А95

II. Спеціальні дані двигуна

13. Тип двигуна: 4-ьох циліндровий, однорядний

14. Кількість циліндрів: 4

15. Хід поршня в мм.: 81,5

16. Робочий об'єм, л.: 1,396

17. Потужність, к/с: 77

18. Вид паливної системи: МРІ (Multi Point Fuel) - багато точковий вприск палива

19. Вид системи охолодження: рідинне охолодження

20. Вид системи запалювання: мікропроцесорна система запалення

III. Спеціальні дані трансмісії

30. Вид КПП: механічна 5-ти ступінчата

31. Кількість передач: 5 передач вперед і 1 назад

32. Передаточні числа передач: I- 3,545, II- 1,952, III - 1,276, IV- 0,892, V - 0,707, ЗХ- 3,333.

33. Передаточне число головної передачі: передаточне число 3,944;

34. Вид щеплення: сухе, фрикційне, одно дискове з центральною діафрагмовою пружиною.

IV. Спеціальні дані ходової частини

35. Вид підвіски передніх коліс: незалежна ричажно-телескопічна (типу Макферсон)

36. Вид підвіски задніх коліс: незалежна із спіральними пружинами і стабілізатором поперечної стійкості

37. Тиск шин при повному навантажені, кг/см2: 2,4.

V. Спеціальні дані агрегатів керування

38.Вид рульового керування: реєчний (шестерня - рейка)

40.Передаточне число рульового керування:24,5

41.Вид гальмівного механізму (перед.; зад): дискові - вентиляційні; барабанні.

42.Вид гальмівного приводу: гідравлічний, 2-х контурний з вакуумним підсилювачем

2. Технологічна частина

2.1 Детальна будова (вузла, агрегату, механізму), що ремонтується (фото, схема, розміри та технологічні дані)

Задня підвіска (рис. 2.1) напівнезалежна, важільно-пружинна з поздовжніми важелями, шарнірно закріпленими на кузові автомобіля і пов'язаними між собою поперечною балкою U-подібного перетину. Подовжні важелі з'єднані з кузовом сайлентблоками. Пружини підвіски змінної жорсткості (бочкоподібні). Верхні і нижні кінці пружин спираються на пружні гумові прокладки.

Рис. 2.1. Задня підвіска

1 - гайка верхньої опори амортизатора; 2, 5, 21 - шайби; 3, 4 - гумові втулки; 6 - амортизатор; 7 - верхня прокладка пружини; 8, 24, 25 - болти, 9 - пружина задньої підвіски, 10, 20, 22 - гайки; 11 - нижня прокладка пружини; 12 - гальмівний барабан, 13 - зовнішній підшипник; 14 - шплінт; 15 - гайка; 16 - захисний ковпак, 17 - стопорна шайба; 18 - внутрішній підшипник; 19 - сальник; 23 - сайлентблок; 26 - подушки стабілізатора; 27 - стабілізатор; 28 - балка задньої підвіски; 29 - важіль підвіски.

У балці підвіски встановлений стабілізатор поперечної стійкості торсіонного типу.

На важелі підвіски болтами закріплені нижні кінці телескопічних гідравлічних амортизаторів двосторонньої дії. Верхні кінці амортизаторів прикріплені до кузова через гумові подушки.

Амортизатор складається з резервуара 19 (Додаток А) з вушком, клапана стиснення (поз. 2, 3, 4, 5, 6, 7), робочого циліндра 21, штока 20 з поршнем 10 і клапанами віддачі та перепускним і кожуха 22 з вушком. Резервуар 19 виготовлений із сталевої труби, до нижнього кінця якої приварена проушина 1, а у верхній частині нарізане різьблення для гайки 29. У виточку вушка вставлений корпус 2 клапана стиснення в зборі з дисками клапана. Він підібганий до виточенні робочим циліндром 21. Кільцевий простір між резервуаром і циліндром заповнений рідиною. Усередині робочого циліндра розташований шток 20 з поршнем 10.

Поршень має вертикальні канали, розташовані по двох кіл. Канали на малій окружності закриті знизу дисками 12 і 15 клапана віддачі, а на великій - зверху тарілкою 16 перепускного клапана.

Клапан стиснення розташований в нижній частині циліндра. У корпусі 2 клапана виконано гніздо, до якого підгорнуті пружиною 5 через тарілку 7 диски 3 і 4. Диск 4 дросельний, має виріз, через який дросселируется рідина при малій швидкості переміщення поршня. У нижній частині корпусу клапана виконана циліндрична проточка і чотири вертикальних каналу, а в обоймі 6 - шість бічних і одне центральне отвори, через які рідина проходить з резервуару в циліндр і назад.

Зверху в циліндр встановлена напрямна втулка 23, яка ущільнена в резервуарі кільцем 24, а вихід штока - сальником 26 з обоймою 25. Всі деталі, розташовані у верхній частині циліндра, підгорнуті гайкою 29. У вушка амортизаторів запресовані резинометалличні шарніри 38.

Маточини задніх коліс, виконані за одне ціле з гальмівними барабанами, встановлені на двох конічних роликових підшипниках.

Кути установки задніх коліс задані конструктивно та в експлуатації не регулюються. Можливий лише контроль стану задньої підвіски по кутах установки.

За способом герметизації внутрішнього обсягу шини діляться на камерні і безкамерні.

Камерні шини (рис. 2.2) складаються з покришки (застарілий термін, вживається тільки стосовно камерним колесам) і камери з вмонтованим у неї вентилем.

Рис. 2.2. Конструкція колеса з камерною шиною:

1 - обід колеса; 2 - камера, 3 - шина (покришка); 4 - вентиль.

2.2 Таблиця аналізу дефектів на деталях та вузлах задньої підвіски

2.3 Економічне обґрунтування способу та методу ремонту який обирається

Ціна деталей задньої підвіски:

1 - Балка підвіски - 974 грн.

2 - Пружина підвіски - 235 грн.

3 - Комплект амортизаторів - 250 грн.

4 - Втулки амортизатора - 35 грн.

5 - Стабілізатор поперечної стійкості - 80 грн.

6 - Втулки стабілізатора поперечної стійкості - 47 грн.

7 - Підшипник маточини колеса - 175 грн.

У зв'язку з тим, що знос резинових втулок відновленню не підлягають та ціна має не значний характер їх замінюють на нові.

Стосовно амортизаторів, то їх ремонт та відновлення не можливий у зв'язку із запресованістю та одноцільністю корпусу амортизатора, в зв'язку з чим варто замінити на нові. Теж саме стосується підшипників маточини коліс у разі їх повного виходу із ладу.

Балка підвіски має високу ціну, тому у разі зносу її проушин та кронштейнів кріплення варто відновити дану деталь шляхом наплавлення або наварювання.

2.4 Послідовність проведення контрольних замірів та обмірів

Перевірка амортизаторів

Для визначення працездатності амортизатора слід перевіряти його на динамометричному стенді його робочу діаграму.

Крива діаграми (рис. 2.3) повинна бути плавною, а в точках переходу (від ходу віддачі до ходу стиснення) без ділянок, паралельних нульової лінії.

Оцінка результатів на діаграмі. Точка опору ходу віддачі при масштабі 47 Н (4,8 кгс) на 1 мм повинна знаходитися від нульової лінії на відстані А, Що дорівнює: 23,5-30,5 мм для задніх амортизаторів.

Найвища точка кривої ходу стиску при тому ж масштабі повинна перебувати від нульової лінії на відстані В, що дорівнює 3,5-6,5 мм для передніх І задніх амортизаторів.

Контрольні значення ординат на діаграмах задніх амортизаторів задані для холодних амортизаторів при температурі амортизаторної рідини 20 ± 5 ° С.

Рис. 2.3. Робоча діаграма амортизатора:

1 - зусилля при ході віддачі; 2 - зусилля при ході стиснення

Встановлюємо амортизатор в порядку, зворотному зняттю. Гайку верхнього і болт нижнього кріплень амортизатора остаточно затягується на автомобілі, що стоїть на землі. Затягуємо болт нижнього кріплення амортизатора до балки моментом 70 Н · м, гайку верхнього кріплення амортизатора затягуємо до виступання хвостовика штока на 9 мм, вимірюючи виступання штангенциркулем або лінійкою.

Перевірка пружин

По довжині під навантаженням 2990 Н (305 кгс) пружини поділяються на два класи: А - довжина більше 273 мм і В - довжина дорівнює або менше 273 мм. Пружини класу А маркуються жовтою фарбою на зовнішній стороні витків, а класу В - зеленою (Рис.2.4).

Рис. 2.4. Основні дані для перевірки пружини задньої підвіски

Регулювання колісних підшипників

Затягування гайки осі колісного підшипника до величини 20 Н * м, повертаючи колесо вперед руками для того, щоб повністю посадити підшипник. Потім відпускаємо гайку осі колісного підшипника на 180°. І знову затягуємо гайку осі колісного підшипника до величини 1 Н * м. Вимірюємо кінцевий зазор. При правильному регулюванні він повинен бути в межах від 0,03 мм до 0,13 мм.

Перевірка і регулювання кутів установки коліс

Перевірка і регулювання кутів установки коліс необхідні для забезпечення гарної стійкості і керованості автомобіля, а також рівномірного зносу шин при експлуатації. Перевірку та регулювання кутів установки коліс виконують на спеціальних стендах за інструкціями з їх експлуатації.

Регулювання кута розвалу і сходження задніх коліс конструкцією автомобіля не передбачена. Невідповідність дійсних значень, заміряних на автомобілі, контрольним значенням, обумовлено зносом і деформацією деталей підвіски або деформацією кузова. При виявленні відхилень в параметрах задньої підвіски, викликаних деформацією її елементів і кузова, треба знайти причину виникнення відхилень і усунути її заміною що вийшли з ладу деталей.

Заміна або ремонт деталей підвіски може спричинити за собою зміну кутів установки коліс, тому перевірка кутів установки коліс обов'язкова.

Кути установки задніх коліс:

кут розвалу.....- 1 ° 30 '± 20'

сходження..... 10 '± 10'

2.5 Послідовність демонтажу та визначення дефектів

Заміна амортизатора задньої підвіски

Послідовність проведення заміни:

Перед тим як підняти задню частину автомобіля, вмикаємо I передачу і встановлюємо упори під передні колеса. Піднявши задню частину, встановлюємо надійні опори поруч із домкратом. Під балку задньої підвіски встановлювати опори не можна, так як підвіска повинна бути розвантажена.

Амортизатори (лівий і правий) замінюємо парами.

1. Відкриваємо багажник.

2. Стискаємо фіксатор і відкриваємо кришку для доступу до верхньої опори амортизатора.

3. Відгвинчуємо гайку кріплення штока амортизатора, утримуючи шток від провертання другим ключем.

4. Знімаємо шайбу...

5.... І верхню гумову подушку.

6. Відкручуємо болт нижнього кріплення амортизатора...

7.... і витягуємо його з вушок амортизатора і кронштейна.

8. Викруткою витягуємо проушину амортизатора з кронштейна...

9.... І знімаємо амортизатор з автомобіля.

10. Знімаємо з штока амортизатора нижню гумову подушку в зборі з розпорною втулкою і шайбу.

11. Виймаємо розпірну втулку з подушки.

12. Встановлюємо амортизатор вертикально і кілька разів до упору опускаємо і піднімаємо шток амортизатора. Переконаємося в тому, що шток переміщується без провалів, заїдань і стукотів. В іншому випадку замінюємо амортизатор. Крім того, замінюємо амортизатор при виявленні патьоків рідини (допускається незначне запотівання у верхній частині корпусу) і при пошкодженні різьблення у верхній частині штока.

13. Встановлюємо амортизатор в порядку, зворотному зняттю. Гайку верхнього і болт нижнього кріплень амортизатора остаточно затягуємо на автомобілі, що стоїть на землі. Опустивши автомобіль на землю, кілька разів сильно гойдаємо його. Затягуємо болт нижнього кріплення амортизатора до балки моментом 70 Н * м, гайку верхнього кріплення амортизатора затягуємо до виступання хвостовика штока на 9 мм, вимірюючи виступання штангенциркулем або лінійкою.

Заміна пружини задньої підвіски

Замінюємо пружину при механічному пошкодженні або значному осаді. Ознаки осаду:

- Погіршення плавності ходу, часті «пробої» підвіски;

- Видимий перекіс задньої частини автомобіля або значна різниця по висоті передньої і задньої частин, що виникли в процесі експлуатації;

- Сильно виражені сліди зіткнення витків пружини.

Послідовність виконання:

1. Якщо замінюємо пружину на підйомнику, то встановлюємо під балку заднього моста опори і опускаємо автомобіль, злегка навантаживши підвіску. При роботі на оглядовій канаві ця операція не потрібна.

2. Викручуємоь болт кріплення амортизатора до кронштейна балки задньої підвіски, виймаємо болт і відводимо амортизатор в бік, щоб він не заважав працювати.

3. Піднімаємо автомобіль, щоб розвантажити пружину, і знімаємо пружину 1 і верхню прокладку 2. Як правило, довжини гальмівного шланга 3 достатньо, щоб він не натягнувся, але якщо шланг натягується, від'єднуємо його на час заміни пружини, щоб не пошкодити.

4. Знімаємо нижню прокладку пружини з майданчика на балці задньої підвіски.

5. Встановлюємо пружину з прокладками на автомобіль у порядку, зворотному зняттю.

Заміна сайлентблоків важеля задньої підвіски

Страницы: 1, 2