Розрахунок вагон-цистерни
1. Вибір основних параметрів вагона
Визначення оптимальних параметрів конструкції вагона являється першим етапом при проектуванні, тому саме вірний вибір основних геометричних параметрів вагона впливає на основні показники: тару вагона, об'єм кузова, вантажопідйомність, середнє статичне навантаження, середнє динамічне навантаження, середнє погонне навантаження, середній навантажувальний коефіцієнт тари та середнє фактичне навантаження на вісь брутто.
1.1 Розрахункова схема вагона і визначення параметрів вагона по довжині
Керуючись досвідом конструкторів, при проектуванні вагон-цистерн вибираю схему вагона у якого відстань по горизонталі між полюсом днища і торцем кінцевої балки рами ?3 = 0,015м; схематична модель проектного вагону зображена на рисунку 1.1
Рисунок 1.1 - Розрахункова схема вагон-цистерни
Довжина вагон-цистерни по осям зчеплення автозчепів визначається за наступною формулою:
, (1.1)
де - норма осьового навантаження; - кількість осей; - норма погонного навантаження.
Довжина рами вагон-цистерни розраховується за формулою:
, (1.2)
де - виліт автозчепу.
Мінімально допустима внутрішня довжина котла вагон-цистерни розраховується за наступною формулою:
, (1.3)
де - відстань між зовнішньою лінією горизонтальної проекції торцевої стіни і торцем кінцевої балки рами.
Мінімально можливий виліт днища визначається з виразу:
, (1.4)
де - ширина габариту;
- максимально можливе огородження на півширини кузова;
- коефіцієнт вильоту днища.
максимально допустима база вагон-цистерни буде обчислюватись за формулою:
, (1.5)
де - номінальний діаметр колеса за вершинами гребнів;
- база двохосьового візка;
- база чотиривісного візка;
- відстань по горизонталі між гребнем зовнішнього колеса і торцем кінцевої балки рами.
Мінімальна допустима база вагон-цистерни визначається з наступного виразу:
, (1.6)
Для визначення оптимального значення бази та відповідного їй оптимального значення обмеження радіусу циліндричної частини котла вагон-цистерни Еопт використовуємо програму GABARIT, в якій виконується розрахунок для десяти груп з рівним інтервалом розрахункового діапазону в одинадцять значень, при умові поступового збільшення мінімальної бази проектного вагона 2lmin на певний крок. В таблиці 1.1 наведені вхідні дані для розрахунку на ПК.
Результат розрахунку, графіки визначення оптимального значення баз вагона та оптимального обмеження Еопт наведений в додатку А.
Радіус циліндричної частини котла визначається за формулою:
, (1.7)
де В0 - напівширина габариту;
Еопт - оптимальне значення обмеження радіусу циліндричної частини котла;
- технологічний допуск на ширину кузова;
- висота виступаючих частин відносно внутрішньої лінії горизонтальної прекції обшивки в і-му поперечному перетині.
Результат розрахунку основних параметрів вагону зводжу до таблиці 1.2
Таблиця 1.1 - Вхідні дані для розрахунку в програмі GABARIT
Показник | Величина або найменування | Розмірність | |
Мінімальна допустима база вагон-цистерни | 3,66 | м | |
Максимально допустима база вагон-цистерни | 4,024 | м | |
Довжина рами вагон-цистерни | 7,02 | м | |
Габарит | 1-Т | - | |
База двохосьового візка | 1,85 | м | |
База чотиривісного візка | 3,2 | м | |
Горизонтальне поперечне зміщення кузова відносно колісної пари | 3+28=31 | мм |
Таблиця 1.2 - Результати розрахунку параметрів вагон-цистерни
Параметр, розмірність | Варіант | ||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | ||
, м | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | |
, м | 4,024 | 5,024 | 6,024 | 7,024 | 8,024 | 9,024 | 10,024 | 11,024 | 12,024 | 13,024 | |
, м | 4,024 | 5,024 | 6,024 | 7,024 | 8,024 | 9,024 | 10,024 | 11,024 | 12,024 | 13,024 | |
, м | 6,46 | 7,46 | 8,46 | 9,46 | 10,46 | 11,46 | 12,46 | 13,46 | 14,46 | 15,46 | |
, м | 7,02 | 8,02 | 9,02 | 10,02 | 11,02 | 12,02 | 13,02 | 14,02 | 15,02 | 16,02 | |
, м | 8,24 | 9,24 | 10,24 | 11,24 | 12,24 | 13,24 | 14,24 | 15,24 | 16,24 | 17,24 | |
, мм | 1560 | 1570 | 1570 | 1573 | 1580 | 1581 | 1583 | 1584 | 1590 | 1590 | |
Еопт, мм | 89,93 | 82,28 | 72,16 | 73,51 | 70,76 | 68,63 | 66,92 | 65,52 | 64,35 | 63,37 |
1.2 Визначення внутрішньої ширини вагона
Радіус циліндричної частини котла (показаний на рисунку 2.1) визначається за формулою:
, (1.7)
де В0 - напівширина габариту;
Еопт - оптимальне значення обмеження радіусу циліндричної частини котла;
- технологічний допуск на ширину кузова;
- висота виступаючих частин відносно внутрішньої лінії горизонтальної проекції обшивки в і-му поперечному перетині.
Рисунок 1.2
Величини обмежень , та (поперечних зміщень вагон-цистерни при вписуванні в криву розрахункового радіуса з урахуванням найбільш допустимих розбігів і зношень деталей його ходових частин), визначаються по формулам
- обмеження направляючих поперечних перетинів вагон-цистерни:
, (1.8)
внутрішнє обмеження поперечних перетинів вагон-цистерни, розташованих між його направляючими перетинами:
, (1.9)
зовнішнє обмеження поперечних перетинів вагон-цистерни, розташованих зовні його направляючих перетинів:
, (1.10)
де - максимальна ширина колії в кривій розрахункового радіусу;
- мінімальна відстань зовнішніми гранями гранично зношених гребнів коліс;
- горизонтальне поперечне зміщення рами візка відносно колісної пари;
- горизонтальне поперечне зміщення котла відносно рами;
- відстань від розглянутого поперечного перетину вагон-цистерни до його направляючого перетину;
- величина додаткового поперечного зміщення в кривих ділянках колії розрахункового радіусу візкового рухомого складу;
- коефіцієнт розмірності, що залежить від величини розрахункового радіусу кривої;
- Величина, на яку допускається вихід рухомого складу, що проектується по габаритам Т, 1 - Т, Тц, Тпр та 1 - ВМ (в верхній частині за окреслення цих габаритів в кривих ділянках колії =250 м ;
- Величина, на яку дозволяється вихід рухомого складу, що проектується по габаритам 0 - ВМ, 02 - ВМ, 03 - ВМ та 1 - ВМ (в нижній частині) за обриси цих габаритів в кривих ділянках колії =250 м
- Додаткові обмеження внутрішніх перетинів рухомого складу, що мають місце лише у значно подовженого рухомого складу, що визначаються з умови вписування в криву радіусу=150 м;
- Додаткові обмеження зовнішніх перетинів рухомого складу, що мають місце лише у значно подовженого рухомого складу, що визначаються з умови вписування в криву радіусу =150 м.
Значення коефіцієнтів , , , , що входять до формул (1.8), (1.9) та (1.10) потрібно приймати згідно табл. 1.3 :
Таблиця 1.3
Габарит | Точки габариту | Значення коефіцієнтів | ||||
k, мм | k1, мм | k1, мм/м2 | k3, мм | |||
Т, Тц, Тпр, 1-Т | Усі точки | 0 | 0,625 p2 | 2,5 | 180 | |
1-ВМ | 1-11 | |||||
Інші точки | 25 | 0,5 p2 | 2 | 0 | ||
0-ВМ | 1-11 | 75 | ||||
Інші точки | 25 | |||||
02-ВМ | 1-4 | 75 | ||||
Інші точки | 25 | |||||
03-ВМ | 1-5 | 75 | ||||
Інші точки | 25 |
В табл. 1.3 за базу візка приймають:
у трьохосних візків -- відстань між крайніми осями;
у рухомого складу з зчленованими візками
, (1.11)
де - база ходового візка;
- відстань між опорними точками першої, другої, третьої та - ої з'єднувальних балок.
мм
3,803*10-3мм
мм
Оскільки дані величин обмежень дорівнюють від'ємним значенням, то їх значення не враховуються, а величини обмежень розраховуються з умови вписування в габарит на прямій ділянці колії по наступним формулам:
(1.12)
мм
(1.13)
мм
де - максимальна ширина колії на прямій ділянці.
1.3 Обчислення основних геометричних параметрів вагона
Розрахунок основних технічних параметрів вагон-цистерни виконую після машинного обчислення на ПК програмою «Розрахунок ТЕП вагонів» в середовищі Excel та визначення оптимального варіанту вагона, що проектується. Результати розрахунку з графіком залежності основних техніко-економічних показників від напівдовжини циліндричної частини котла вагон-цистерни наведені в додатку Б.
До основних розрахункових технічних параметрів вагон-цистерни належать:
Тара циліндричної частини котла:
, (1.14)
де - погонна маса хребтової балки рами; - усереднена товщина оболонки циліндра котла.
Маса днища:
, (1.15)
, (1.16)
, (1.17)
, (1.18)
, (1.19)
, (1.20)
де - коефіцієнт вильоту днища.
Маса хребтової балки визначається наступним чином:
, (1.21)
де - погонна маса хребтової балки рами.
Маса котла визначається як:
, (1.22)
Тара вагон-цистерни обчислюється за формулою:
, (1.23)
де - маса уніфікованих елементів вагона;
- маса додаткових елементів кузова.
Об'єм котла вагон-цистерни розраховується за формулою:
(1.24)
м3
Вантажопідйомність вагон-цистерни визначається за формулою:
(1.25)
1.4 Визначення основних техніко-економічних параметрів вагона
Середнє статичне навантаження визначається за формулою:
, (1.26)
де - доля i-го вантажу в загальному об'ємі перевезень.
Знаходимо статичне навантаження за наступною формулою:
, (1.27)
, (1.28)
де - коефіцієнт заповнення котла цистерни;
- Питомий об'єм i - го вантажу.
,
,
Оскільки , ,, , , то , , , , .
Середнє динамічне навантаження вираховується за формулою:
, (1.29)
де - дальність перевезень i - го вантажу.
Середня дальність перевезення вантажу розраховується за формулою:
, (1.30)
Середня дальність вантажного рейсу становитиме:
, (1.31)
Середнє погонне навантаження обчислюється за формулою:
, (1.32)
т/м
Середній навантажувальний коефіцієнт тари розраховується за формулою:
, (1.33)
Середнє фактичне навантаження на вісь брутто визначається за формулою:
, (1.34)
1.5 Аналіз результатів обчислення основних техніко-економічних параметрів
Враховуючи результати розрахунку, графік залежності техніко-економічних показників вагон-цистерни від напівдовжини циліндричної частини котла, уніфікацію деяких деталей обираю наступні параметри вагон-цистерни та порівнюю їх з відповідними параметрами вагон прототипа, дані для порівняння зводжу до таблиці 1.4.
Таблиця 1.4
Параметр, розмірність | Вагон-прототип | Проектний вагон | |
Вантажопідйомність, т | 68 | 61,45 | |
Тара (маса),т | 24,8 | 24,193 | |
Навантаження | |||
- від осі на рейку, кН | 229 | 229 | |
- погонне, кН/м | 75,66 | 75,66 | |
Об'єм котла цистерни, м3 | 85,6 | 80,84 | |
Довжина, мм | |||
- по осям зчеплення автозчепів | 12020 | 12260 | |
- по кінцевим балкам рами | 11480 | 11400 | |
База вагона, мм | 7800 | 8820 | |
Габарит | 1-ВМ | 1-Т | |
Внутрішній діаметр котла цистерни, мм | 3000 | 3000 |
Страницы: 1, 2