Країна | Кількість позицій | Доля адвалерних ставок, % | |
Стандартна шостизнакова номенклатура | 5019 | ||
Країни Євросоюзу | 10754 | 94 | |
США | 10085 | 88 | |
Японія | 8964 | 94 | |
Китай | 6509 | 100 | |
Україна | 11676 | 83 | |
Росія | 11289 | 88 |
*Розраховано за даними річного звіту СОТ за 2004 рік
Японія. Японія до початку XX ст. мала дуже обмежені зовнішньоторговельні відносини. Ця країна була економічно відсталою і при цьому фактично закритою від імпорту. Сьогодні Японія - одна з найбільш відкритих у світі країн, середньозважена ставка мита становить 2%. Проте, при цьому встановлено фактично заборонні ставки на деякі види товарів: рис - 444%, пшеницю - 193%, також високі ставки встановлено на молочні, м'ясні та нафтопродукти.
Японія не є членом жодної міжнародної торговельної організації, крім СОТ, проте має договори про пільгове митне оподаткування з низкою країн, що розвиваються. Часто ставки за цими договорами навіть нижчі, ніж передбачені ГАТТ. 95% тарифних ставок в Японії є адвалерними (тобто обчислюються як відсоток від вартості товару). При цьому багато ставок диференціюються залежно від застосованого методу визначення митної вартості.
Понад третина товарів при імпорті не обкладаються митом, переважно це сировина. Ще понад 45% товарних позицій оподатковуються за ставками менше 5%, і тільки 3% товарів оподатковуються ставками понад 30%, серед них текстильні товари, взуття та продукти харчування.
Японія дуже широко застосовує квотування та інші методи нетарифного регулювання, проте при цьому майже не використовує компенсаційні та антидемпінгові ставки.
Також в Японії діє унікальна система податкових пільг для імпортерів, які завозять товари, що не оподатковуються, - ці підприємства мають право на податковий кредит у розмірі 5% від обсягу імпорту. Обсяг імпорту товарів, які не оподатковуються, складає понад 25%.
США. Американську митну політику можна вважати сталою із 1913 p., коли В. Вілсон провів значне зниження тарифних ставок. З тих пір американський уряд дотримувався лінії низьких тарифних ставок. Основна ідея в економіці була такою: якщо галузь потребує захисту, значить її не слід взагалі підтримувати, тоді відбудеться перерозподіл грошей до прибуткової галузі. Це призвело до величезного потоку імпорту товарів з Японії у 70-х роках XX ст., особливо потерпало від цього американське автомобілебудування, в результаті цього США вдалися до квотування окремих груп товарів.
У 1994 р. за ініціативи США було створено зону вільної торгівлі з Канадою та Мексикою (NAFTA). В 2000 р. було надано преференційний торговельний статус Китаю.
У зв'язку з виведенням виробництва у країни з дешевою робочою силою та відсутністю тарифних бар'єрів для товарів із Китаю, в американських магазинах стає все менше і менше товарів із позначкою «зроблено в США». Для американців стало шоком виведення з країни виробництва джинсів «Леві Страус», продаж IBM торговельної марки портативних комп'ютерів «Think Pad» чи винесення виробництва мікропроцесорів до Європи та Східної Азії. В результаті у 2005 р. Сполучені Штати Америки мали рекордне від'ємне сальдо торговельного балансу понад 740 млрд. дол. США.
Узагальнюючи інформацію щодо митно-тарифної політики провідних суб'єктів світової торгівлі, ми можемо зробити такі висновки:
- завдання наповнення державного бюджету для митних служб цих країн стоїть на останньому місці і митні платежі складають незначну для держави частку;
- митна політика цих країн передбачає застосування режиму вільної торгівлі, а інколи навіть стимулювання імпорту;
- захист національного товаровиробника існує тільки для незначної кількості стратегічно важливих галузей.
Польща. Загалом митну політику Польщі можна охарактеризувати сполученням «поміркований протекціонізм». На початку 90-х років XX ст. Польщею було встановлено високі ставки мита на продукцію промислового виробництва та сільського господарства для забезпечення підтримки власного товаровиробника. Із 1995 р. Польща - член-засновник СОТ, митна політика країни формується відповідно до вимог цієї організації. Так, до 2000 р. ставки на промислову продукцію були знижені в середньому на 40%, а на сільськогосподарську - на 36%.
Сьогодні Польща є членом Європейського Союзу і не може самостійно визначати митну політику та встановлювати митні тарифи, крім того, значна частка зібраних митних зборів перераховуються до бюджету ЄС. Це було досить сильним ударом по польській легкій та харчовій промисловостях, адже митні ставки ЄС на момент їх встановлення в Польщі були в середньому нижчими на 6%. Так, значно зріс імпорт взуття та текстильної продукції з Китаю, а також продукції харчової промисловості з країн колишнього СРСР. Таким чином, значна лібералізація імпорту призвела до від'ємного сальдо торговельного балансу - 3 млрд. дол. США у торгівлі товарами і -4 млрд. дол. США разом з послугами у 2005 році.
Словенія. У Словенії імпорт складає понад 50% ВВП, а митні надходження у 2005 р. склали майже 3,9 млрд. дол. США, тобто 51% державного бюджету. Словенська митна служба має абсолютно безпрецедентну для розвинутих країн чисельність робітників - понад 2300 осіб, або 0,12% всього населення (для порівняння: в Україні всього 0,04%).
При цьому країна, яка настільки сильно залежить від міжнародної торгівлі, має зовсім низькі митні ставки. Наприкінці 2003 р. середньозважена ставка мита становила 6%, і це на тлі значного від'ємного сальдо торговельного балансу -2 млрд. дол. США. Зі вступом до ЄС Словенія повинна на 2-3% знизити свої митні ставки, відповідно до Європейського законодавства, і значно скоротити чисельність працівників; це призвело б до значного скорочення державного бюджету і зростання від'ємного торговельного сальдо, тому країна, на відміну від Польщі, яка одразу приєдналася до Євромитниці, взяла певний час на перехідний період.
Словаччина. Митна політика Словаччини подібна до митної політики решти країн - нових членів Євросоюзу: протекціонізм у 90-х роках XX ст. і стрімка лібералізація ринку надалі. Проте країна застосовувала такий неординарний метод тарифного регулювання, як імпортна надбавка. Надбавку було введено додатково до ставок мита у 1999 р. у розмірі 7% з метою захисту національного товаровиробника та скасовано через неефективність та індиферентність на початку 2001 року. Зі вступом до ЄС Словаччина різко зменшила свої імпортні тарифи і сьогодні з середньозваженою ставкою мита 1% є однією з найбільш ліберальних для імпорту країн у світі.
Митно-тарифна політика посткомуністичних країн-нових членів Європейського Союзу має такі спільні риси:
- застосування політики протекціонізму на етапі стрімкого зростання економіки з подальшим поступовим зниженням митних ставок;
- жорсткі позиція на перемовинах при вступі до СОТ щодо зв'язування митних ставок на найбільш прийнятному для себе рівні;
- режим найбільшого сприяння національному сільському господарству.
Китай. Китайська економіка демонструє надзвичайно високі темпи зростання протягом останніх 15 років. Це пояснюється багатьма економічними чинниками, серед яких важливе місце посідає грамотна митно-тарифна політика. Однією з головних рушійних сил зростання китайської економіки є експорт, і в країні було зроблено все на законодавчому та виконавчому рівнях для його підтримки та, відповідно, для захисту стратегічних галузей.
Митна служба Китаю (Державний комітет з митного оподаткування) є унікальною у світовій практиці. Ця структура не тільки повністю проводить митну політику держави, визначає основні напрямки її розвитку, але також має право на здійснення правоохоронних заходів. До того, у Китаї на законодавчому рівні заборонено надання будь-яких пільг імпортерам, окрім імпорту гуманітарної допомоги, а також офіційно введено додаткові тарифи за прискорене митне оформлення.
На відміну від більшості країн світу, де митне оформлення переважно відбувається за місцем призначення товару, в Китаї майже весь імпорт оформляється в кількох основних митницях, які працюють у найбільших портах. Для оформлення експорту були створені 15 бондових зон, які характеризуються найвищим ступенем відкритості і наданням зареєстрованим у них підприємствам пільг та сприяння при здійсненні експортних операцій.
Тарифна політика Китаю є надзвичайно послідовною та виваженою. Так, на початку 90-х років XX ст. середньоарифметична ставка мита в Китаї складала понад 43% і була однією з найвищих у світі, що забезпечило комфортні умови для розвитку потужних промислових галузей. З 01.04.1996 відбулося перше значне зниження митних тарифів (всього на 4971 товарну позицію), середньоарифметична ставка мита склала 23%. Вступ країни до Світової організації торгівлі в 2002 р. спричинив ще до кількох уже вимушених знижень ставок мита, і на 01.01.2004 середньоарифметична ставка складала лише 10,4%. Сьогодні Китай має понад 50 млрд. дол. США щорічного приросту інвестицій та понад 100 млрд. дол. США позитивного сальдо торговельного балансу і цілком може собі дозволити зростання споживання імпортних товарів, тож ставки на окремі групи товарів знижуються кілька раз щороку, але на товари, які виробляються стратегічними для економіки галузями (сільське господарство, машинобудування) ще є достатньо високими, а інколи і фактично заборонними.
Росія. Росія суттєво відрізняється від решти країн, представлених у аналізі, своєю експортно-орієнтованою економікою та великим позитивним сальдо торговельного балансу. В 2005 р. її експорт склав майже 32% ВВП. При цьому Росія дуже активно застосовує експортні митні тарифи, що є характерним для країн-експортерів необробленої сировини.
Росія майже одночасно з Україною запровадила надмірну лібералізацію внутрішнього ринку на початку 90-х років XX сторіччя. Кілька місяців тарифні ставки на всю імпортовану продукцію були взагалі нульовими. Це призвело до значного занепаду промисловості, особливо легкої та харчової, а вже у 1993-1994 pp. багато тарифних ставок було переглянуто, спершу введено зовсім примітивний митний тариф із мінімальною градацією, а згодом і складний.
Сьогодні митна політика Росії є надмірно політизованою, про що свідчать нещодавні негаразди з імпортом українських, грузинських та молдовських товарів, і, безперечно, орієнтованою на захист національного товаровиробника.
Росія має одну з найвищих середньоарифметичних ставок мита в Європі - 9,9% і, напевно, найбільш бюрократизовані правила для підприємств-ім-портерів. Крім того, часто застосовує антидемпінгові та тимчасові ставки мита. [2, стр.10],
Для України російська митно-тарифна політика може стати прикладом ефективного захисту національного товаровиробника.
2. Характеристика державного регулювання митної політики
2.1 Характеристика сучасного стану державного регулювання митної політики
Протягом 2007 року зусилля Держмитслужби були зосереджені на забезпеченні вчасного та якісного виконання її основних завдань, пов'язаних із протидією порушенням митного законодавства, наповненням державного бюджету, вдосконаленням митного законодавства і приведенням його у відповідність до міжнародних стандартів і стандартів Євросоюзу, спрощенням та модернізацією митних процедур на кордоні й усередині держави; активізації міжнародного співробітництва і співпраці з діловими колами та боротьби з корупцією.
Протягом І півріччя 2008 року в умовах зростання обсягів зовнішньоторговельних операцій митними органами забезпечено безперебійне оформлення 235,4 млн. тонн вантажів, з них експорт - 70,6 млн. тонн, імпорт - 62,0 млн. тонн, транзит - 102,8 млн. тонн. В середньому щодня оформлялося майже 1,3 млн. тонн вантажів, пропускалися близько 200 тис. громадян, 61 тис. транспортних засобів.
Порівняно з І півріччям 2007 року обсяги ввезення товарів зросли на 8,8 млрд. дол. США (на 47 %), обсяги експорту - на 5,7 млрд. дол. США (на 33 %).[25]
Забезпеченню митного оформлення зовнішньоторговельних операцій сприяла робота з вдосконалення структури митної служби, а також технологій митного контролю та оформлення, спрямована на прискорення та спрощення процедур митного оформлення товарів, що перетинають митний кордон України, при одночасному здійсненні ефективного контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинного законодавства України.
Активно проводилась робота щодо розробки нормативно-правових актів, спрямованих на прискорення товаро- та пасажиропотоків, спрощення митних процедур, а також в цілому процедур державного контролю.
Урядом затверджено розпорядження про організацію роботи державних контрольних органів за принципом „єдиного офісу”, проект якого розроблений Держмитслужбою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 910 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574” затверджено форми вантажної митної декларації, що відповідають формам бланків єдиного адміністративного документа (single administrative document /SAD/, далі ЄАД), які відповідно до положень Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами застосовуються в Європейському Союзі й країнах Європейської асоціації вільної торгівлі. Запровадження форм вантажної митної декларації, аналогічних формам бланків ЄАД, створює передумови для інтеграції митних систем України та Європейського союзу, зокрема приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами, можливість чого визначена положеннями статті 76 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною від 14.06.94, а також Конвенції про процедуру спільного транзиту. Постанова набрала чинності з 01.01.2008. Окрім приведення зразків бланків у відповідність до бланків, що застосовуються в ЄС, Держмитслужбою також здійснюється розробка нової редакції Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації з урахуванням вимог Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами та додатку №37 Регламенту Комісії ЄС від 02.07.93 № 2454/93.[26]
Для забезпечення повноти стягнення платежів до бюджету проводиться організаційна робота по збільшенню бази оподаткування шляхом посилення контролю за використанням податкових пільг, вексельних форм розрахунків, митним оформленням на підставі рішень судів.
Завдяки проведеній роботі протягом І півріччя 2008 року до Державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 25 млрд. 450,6 млн. грн., що на 7 млрд. 683,6 млн. грн. (на 43 %) більше, ніж у січні-червні 2007 році (17 млрд. 767,0 млн. гривень).[27]
Розмір середньоденного перерахування митних платежів та інших податків і зборів за січень-березень 2008 року складає 213,9 млн. грн., що у 1,4 рази більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Загальні обсяги перерахувань у І півріччі 2008 року у порівнянні з січнем-червнем 2007 року збільшились за всіма видами митних платежів:
по ПДВ - на 6 119,0 млн. грн. (на 44,0 %);
по ввізному миту - на 1 187,7 млн. грн. (на 40,1 %);
по вивізному миту - на 17,0 млн. грн. (на 10,4 %);
по акцизному збору - на 271,6 млн. грн. (у 2 рази);
по митних зборах - на 74,5 млн. грн. (на 18,7 %);
по єдиному збору - на 8,5 млн. грн. (на 24,1 %).[27]
Досягненням у напрямі наповнення Держбюджету України значною мірою сприяла активна взаємодія митної служби із суб`єктами господарювання. Головною метою такої співпраці митної служби з бізнесовими колами є протидія „сірій” контрабанді, подолання тіньових механізмів ввезення в Україну товарів, створення надійних бар'єрів надходженню на споживчий ринок продукції без сплати визначених чинним законодавством податків і зборів, недопущення втрат Державного бюджету.
Затверджено методичні рекомендації із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України. Здійснення заходів щодо посилення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів дозволило протягом І півріччя 2008 року додатково направити до Держбюджету 547,6 млн. грн., що на 40,3 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Додаткові надходження до бюджету за рахунок посилення контролю за роботою з прийняття класифікаційних рішень склали 49,9 млн. грн., за рахунок перевірки країни походження товарів - 5,5 млн. гривень.
Митними органами забезпечується контроль за дотриманням законності при митному оформленні товарів та вантажів.
Протягом І півріччя 2008 року порушено 170 кримінальних справ про контрабанду на загальну суму 199,9 млн. гривень.
За фактами порушень митного законодавства складено 12 903 протоколів про порушення митних правил на загальну суму 340,2 млн. гривень.
При цьому у 9 403 справах реально вилучено предмети правопорушень на суму 197,2 млн. грн., що на 573 справи (52,3 млн. грн.) більше, ніж за січень-червень 2007 року.
Протягом І півріччя 2008 року вилучено:
- промислових та продовольчих товарів, сировини та матеріалів на 120,9 млн. грн.;
- валюти на 27,0 млн. грн.;
- транспортних засобів на 48,1 млн. гривень.
Протягом січня-червня 2008 року у 384 випадках вилучалися наркотичні речовини, у 214 - зброя, у 46 - історичні та культурні цінності.[25]
Одним з пріоритетних напрямів діяльності є налагодження ефективної взаємодії митних органів України з відповідними службами суміжних держав, а також країн - найбільших торгівельних партнерів України з питань обміну інформацією про взаємну торгівлю з метою виявлення тіньових схем у зовнішньоекономічній діяльності, організованих угруповань, що мають корумповані зв'язки з владними структурами і ведуть заздалегідь сплановану злочинну діяльність у фінансовій, банківській, зовнішньоекономічній сфері, займаються легалізацією (відмиванням) кримінальних коштів.
Держмитслужбою України проводиться робота, спрямована на забезпечення участі громадян у формуванні та реалізації державної політики в галузі митної справи. Практично завершено створення Громадських рад у митній системі, які діють на даний час при 42 митницях. Громадські ради беруть участь в обговоренні проектів нормативно-правових актів, надають зауваження та пропозиції не лише з підготовки нормативних документів, а й щодо опрацювання технологічних процесів митного контролю.
