Характеристика системи митного оформлення

26

Реферат

з митної справи

на тему:

"Характеристика системи митного оформлення"

7

2009

При визначенні митно-тарифної політики з огляду на функціональну спрямованість однією із складових є система митного оформлення. При цьому під митним оформленням розуміють сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

Процедура митного оформлення є суттєвим важелем митно-тарифної політики який може стимулювати реалізацію економічних інтересів суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічних відносин, чи навпаки перешкоджати їх реалізації. Ускладнення процедури митного оформлення, збільшення кількості документів при проходженні товарів через митний кордон стає значним протекціоністським бар'єром. Так, за оцінками деяких експертів, під час митного оформлення імпортних товарів підприємства змушені подавати масу документів та довідок, лише 10% яких передбачено Митним кодексом України. Такий стан справ суперечить світовим тенденціям до скорочення кола питань, у вирішення яких втручаються державні органи.

Система митного контролю та митного оформлення є адміністративними заходами, які здійснює держава при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Ці адміністративні інструменти входять до системи митного управління зовнішньоекономічними зв'язками.

Комплекс заходів системи митного оформлення можна класифікувати на три групи:

1. Митне оформлення - це засвідчення відомостей, одержаних під час здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.

2. Юридичне оформлення результатів митного контролю.

3. Ведення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Як вже зазначалось, система митного оформлення зовнішньоекономічних відносин є досить важливим інструментом регулювання даної сфери взаємовідносин. З однієї сторони, запровадження даного регулятивного механізму може стимулювати взаємовідносини у сфері міжнародних економічних зв'язків, з іншої, навпаки є досить серйозною протекціоністською перешкодою для експортерів чи імпортерів.

В будь-якій країні дії митних органів в ту чи іншу сторону суттєво впливають на ситуацію на кордоні. Так, наслідком впровадження в Україні системи "зеленого коридору", тобто спрощеної процедури проходження митного контролю та митного оформлення стало зняття багатьох проблем у зоні митного контролю. І, навпаки, ускладнення системи використання податкових векселів при імпорті товарів в Україну вплинуло не тільки на збільшення кількості митних документів та збільшення строку розмитнення вантажів, стільки на скорочення обсягів ввезення товарів.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів та транспортних засобів, та порядок їх заповнення визначаються Державною митною службою України.

Митному оформленню передує система процедур, які визначаються як попередні операції, вони мають сприяти прискоренню митного оформлення товарів і транспортних засобів. Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Свідченням прийняття товарів та документів на них до митного контролю та митного оформлення є проставлення відповідних відміток на митній декларації.

Існує суттєва різниця між здійсненням митного оформлення юридичних та фізичних осіб. Митне оформлення товарів або транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон фізичною особою може здійснюватись у будь-якому митному органі на всій митній території України, тобто це, як правило, пункт пропуску фізичної особи через митний кордон. Якщо товар ввозиться фізичною особою у формі несупроводжуваного багажу, то митне оформлення здійснюється за місцем проживання або тимчасового перебування даної особи.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон юридичною особою, здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого розташована дана юридична особа. Тобто, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органові у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості, достатні для прийняття рішення про можливість пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Дана правова норма містить певні суперечності, які пояснюються тим, що юридична адреса і фактична адреса суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, як правило, не збігаються, тому що юридична адреса засвідчує місце реєстрації підприємства, а фактична - його розташування. Відповідно до норм, митне оформлення вантажів здійснюється різними митними органами. На нашу думку, необхідно чітко визначити місце митного оформлення для юридичних осіб. У випадках, визначених Державною митною службою України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватись за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташована зазначена юридична особа.

Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен пройти на митниці процедуру акредитації. З цією метою на митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:

* облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

* свідоцтво про державну реєстрацію;

* свідоцтво облстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;

* статут підприємства та його нотаріально завірену копію;

* довідка обслуговуючого банку про відкриття рахунків;

* довідка про декларування валютних цінностей, завірена печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку.

Досить суттєвим моментом у взаємовідносинах митних органів і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності є фіксація суперечностей в юридичних документах.

Відповідно до Наказу ДМСУ № 221 від 1996 p., при відмові у митному оформленні суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може отримати картку відмови, тобто письмове підтвердження причин відмови. На практиці це досить проблематично через незацікавленість митних органів юридично оформити причину відмови. Вважаємо, що така ситуація є дискримінаційною відносно суб'єктів господарювання, а отже, у разі відмови у митному оформленні митними органами має видаватись в обов'язковому порядку відповідно оформлений документ - картка відмови.

Дуже важливим з точки зору митного оформлення, є правильне визначення категорій "товар" та "майно". Згідно з п.1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, товари - це матеріальні й нематеріальні активи, а також цінні папери, що використовуються в будь-яких операціях, крім операцій щодо їх випуску та погашення. Таким чином, під товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об'єктом купівлі-продажу або обміну. Майном вважаються будь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належать суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності і не призначені для купівлі-продажу.

Обов'язковою умовою митного оформлення вантажів є їх декларування. Декларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення.

Товари, що переміщуються через митний кордон України фізичними особами, декларуються цими громадянами або уповноваженими ними особами на підставі нотаріально засвідченого доручення. Декларування товарів та транспортних засобів, які належать підприємствам, здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємства допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів.

Для отримання свідоцтва про визнання підприємства декларантом, воно має бути зареєстровано як юридична особа на території України і мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва. За видачу свідоцтв про визнання підприємства декларантом стягується збір у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів, при цьому Державна митна служба України веде реєстр підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору. Видане свідоцтво діятиме безстроково за умов відсутності порушень підприємства та його щорічної перереєстрації. Свідоцтво про визнання підприємства декларантом не може бути передане іншій особі.

Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, повинно зберігати всю документацію, пов'язану із здійсненням своєї діяльності протягом п'яти років, починаючи з календарного року, наступного після року митного оформлення товару.

Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право від свого імені за рахунок і за дорученням власників вантажу самостійно здійснювати такі операції в галузі митної справи:

* декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;

* подавати митному органові України документи, необхідні для митного оформлення;

* пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;

* забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;

* виконувати в межах своєї компетенції інші дії, необхідні для митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів, що декларуються;

* оскаржувати у встановленому порядку рішення митних органів України.

При цьому, підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, зобов'язане:

* заявляти за затвердженою формою відповідно до прийнятих строків дані про товари та їх митні режими, а також інші відомості, необхідні для митного оформлення;

* на вимогу митного органу пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;

* надавати митному органові України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю та оформлення;

* перевіряти дійсність документів, отриманих від власника вантажу;

* на вимогу митного органу України бути присутнім при митному оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти працівникам митниці під час митного оформлення вантажів;

* здійснювати визначення кількості, завантаження, розвантаження, перевантаження товарів, виправлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню;

* правильно нараховувати митні платежі;

* сплачувати митні платежі, встановлені для задекларованих товарів, якщо це передбачено угодою підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, з власником вантажу;

* здійснювати контроль за своєчасною і повною сплатою платежів власником платежу;

* сприяти при необхідності проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети;

* дотримуватись умов та обмежень щодо використання товарів, транспортних засобів та інших предметів, розпоряджатись ними, якщо митне оформлення не завершене;

* негайно інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки, невідповідність товарів відомостям про них у транспортних, комерційних та інших документах, які стосуються митної справи;

* забезпечувати відповідність використовуваних ним засобів автоматичного оброблення інформації та програмних продуктів засобам автоматичного оброблення інформації та продуктам, що використовуються митними органами України;

* подавати для ознайомлення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності свідоцтво про визнання підприємства декларантом;

* вести реєстр укладених договорів із власниками вантажів та пред'являти митниці угоди між підприємствами, що здійснює декларування на підставі договору та власниками вантажів;

* перевіряти повноваження власника щодо належності йому товарів та інших предметів;

* надавати консультації власникам вантажів щодо вимог митного законодавства України;

* користуватися послугами виключно осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування на підставі договору;

* протягом трьох робочих днів інформувати митницю про факти прийому на роботу або звільнення з роботи особи уповноваженої на декларування;

* забезпечити відповідність знань осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування.

При митному оформленні підприємство, що здійснює декларування на підставі договору виконує обов'язки і несе відповідальність у повному обсязі як власник, що самостійно переміщує товари чи інші предмети через митний кордон України.

Взаємовідносини підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, з власником вантажу базуються на договірній основі.

Такий договір укладається у письмовій формі. Власник вантажу повинен давати доручення на виконання перелічених функцій тільки в цілому. Доручення на виконання одних і тих самих функцій щодо партії вантажів декільком підприємствам обмеження повноважень зазначеного підприємства виконанням тільки частини цих функцій або виконання операцій у межах однієї функції не дозволяються.

Суперечки між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, та власником вантажу вирішуються відповідно до чинного законодавства України. При цьому митні органи України не несуть відповідальності перед власниками вантажів за дії чи бездіяльність представницького підприємства-декларанта у тому числі і за затримку митного оформлення товарів, якщо така сталася внаслідок неналежного виконання зазначеним підприємством своїх обов'язків.

Митні органи України не мають права створювати пільгові умови для діяльності окремих підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, порівняно з іншими такими підприємствами.

Відповідно до законодавства, особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України або здійснюють діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, зобов'язані надавати цим органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Перелік документів та відомостей, необхідних для проходження процедури митного оформлення, визначається Державною митною службою України.

Для того щоб зрозуміти роль та місце кожного з документів який надається при проходженні процедури митного оформлення розглянемо всю сукупність документів, які необхідні для проведення зовнішньоторговельної операції. До зовнішньоторговельних документів відносяться документи, які на різних етапах реалізації зовнішньоторговельної угоди виконують певні специфічні функції.

Усю сукупність зовнішньоторговельних документів можна систематизувати на: оперативно-зовнішньоторговельні, комерційні, розрахункові, транспортні, страхові та митні документи. Дана класифікація подана у схемі.

До оперативно-зовнішньоторговельних документів відносяться: зовнішньоекономічний контракт, документи із забезпечення виробництва експортних товарів та документи по підготовки товару до відвантаження.

Систематизація зовнішньоторговельних документів.

Зовнішньоекономічний контракт - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Документи із забезпечення виробництва експортних товарів видаються на підприємстві для купівлі виробів чи матеріалів, необхідних для виробництва чи виготовлення товарів, які замовлені покупцем чи будуть запропоновані для продажу. Основними серед них є: доручення на покупку товару, інструкція з виготовлення, наряд на вивіз товару зі складу, таблиця фактурування, інструкція упаковки, наряд на внутрішнє транспортування, внутрішні адміністративні документи.

Основними функціональними завданнями документів з підготовки товару до відвантаження є підтвердження резервування місця для відправки товару бажаним транспортним засобом, готовність партії товару до відвантаження, вид упаковки та інше. В документацію з підготовки товару до відвантаження входять: заявка на фрахтування, інструкція з відправки, доручення на відвантаження, ордер на перевезення, ордер на відправку, повідомлення про розподіл документів, дозвіл на поставку.

Комерційні, інколи їх називають товаросупровідні документи, мають містити вартісну, якісну та кількісну характеристику товару.

До них відносяться - рахунок-фактура, рахунок-специфікація, проформа-рахунок. Як правило рахунки виписуються в тій валюті, в якій встановлено ціну в контракті.

Рахунок-фактура виписується продавцем на партію товарів, що відправляються, у ньому містяться відомості про кількість товару, ціну за одиницю товару і загальну суму партії товару, що відправляється, а також дата, найменування та адреса продавця та покупця, номер контракту, скорочений опис товару, відомості щодо кількості місць та упаковки, умови платежу, умови доставки, найменування банку, що здійснює платіж та інші необхідні дані.

Так як рахунок-фактура є вимогою продавця до покупця щодо сплати зазначеної в ньому суми, то основне функціональне навантаження рахунку-фактури - це розрахунковий документ. Тому рахунок-фактура надається: до торгово-промислової палати - для отримання сертифікату походження товару; до адміністративних органів - для отримання ліцензії; до траспортно-експедиторських фірм - для перевезення вантажу, в банк - для отримання належного з покупця платежу; до митних органів - для нарахування митних платежів.

Існує чотири типи рахунків-фактур:

* попередня фактура - це перелік цін, який надається експортером потенційному закордонному покупцеві на етапі, коли ще не укладено договір на продаж та покупку товарів і ведуться попередні переговори;

Страницы: 1, 2