Відповідно до ст.28 МК [1] митні органи взаємодіють з органами виконавчої влади в межах повноважень, встановлених цим МК та законами України. У справі забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи підконтрольний Міністерству фінансів України. Митні органи інформують Національний банк України та фінансові органи України про перерахування ними коштів до Державного бюджету України,
Отже, розмежування повноважень і функціональних обов'язків між митними та іншими органами виконавчої влади України щодо справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів встановлюється Конституцією, цим Кодексом та іншими законами України.
На регіональному рівні повинно бути налагоджене також тісне співробітництво із регіональними ланками відповідних органів державної влади. Такі співробітництво повинно здійснюватися із органами місцевого самоврядування в межах встановлених законом повноважень (ст.29 МК України) та населенням. Це проявляється у інформаційній діяльності митних органів із доведення до зацікавлених осіб митних правил, роз'яснення положень чинного законодавства і щодо його змін, наданні відповідних текстів нормативних актів.
Взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.
Законодавець встановлює, що взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку. Цей напрямок діяльності митних органів України ретельно регламентується як національними нормативно-правовими актами, такими як Закон України «Про міжнародні договори України» від 22.12.2002 р. №3767, Положенням про порядок проведення робочих зустрічей керівника регіональної митниці, керівника митниці та їхніх заступників з представниками митного органу суміжної іноземної держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. №1956, Положенням про порядок укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 р. №422, так і міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, наприклад, Угодою про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах країн СНД, ратифікованою Законом України від 15.12.1999 р. №1301, згідно з якою митні служби в рамках своєї компетенції та з дотриманням законодавства Сторін співробітничатимуть з метою: удосконалення пасажирського і вантажного сполучення між Сторонами; забезпечення правильного стягнення мита, зборів та інших платежів, а також застосування митних пільг; запобігання, припинення та розслідування митних правопорушень та іншими міжнародними договорами України. Серед міжнародних організацій, з якими митні органи України здійснюють взаємодію з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про порушення митних правил та контрабанди, необхідно виділити Інтерпол (ДМСУ "Про порядок надання запитів в Національне центральне бюро Інтерполу в Україні" від 25 квітня 1994 р. №60).
1.4 Висновки до розділу 1
Регламентація діяльності й регламентні документи - це сукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають форми діяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці.
До регламентації відносяться не тільки юридичні норми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів та ін.), але й різноманітні внут-рішньогалузеві інструкції, положення, оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ, СНІП і т.д.).
Регламентація - це спосіб організації правового регулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасників суб'єктивними юридичними правами й обов'язками.
Головним регламентуючим документом установи або компанії є положення про область діяльності - інструкція, що встановлює загальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про область діяльності встанов-люються цілі, які потрібно досягти організації в даній області діяльності, принци-пи організації робіт, границі бізнес-процесів, реалізовані в рамках області діяль-ності, суб'єкти, що приймають участь у реалізації бізнес-процесів, і принципи роз-межування відповідальності між ними.
Технологічний регламент - це інструкція, що встановлює вимоги до вико-нання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко, ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологія виконання), які повинен вико-нати виконавець для одержання необхідного результату.
Методичні матеріали - це інструкції, у яких описуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках області діяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу. Методичні матеріали носять рекоменда-ційний характер, викладаються в оповідальній формі й можуть містити опис прик-ладів правильного виконання
Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадові інструкції (регламенти), поло-ження про підрозділи й регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації, необхідно регламентувати наступні об'єкти - процеси й проекти.
Процесний підхід може змінити алгоритм створення положень про підроз-діл. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, а потім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положеннях про підроз-діл. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.
Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:
- новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.;
- Постанова КМУ «Про державну митну службу України» від 2007 р.;
- Регламент Державної митної служби України від 2007 р..
Розділ 2. Дослідження сучасного стану організаційної та правової регламентації діяльності МОУ
2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортних операцій в Україні
Митні органи України контролюють сплату та приймають безпосередню участь у стягування до державного бюджету України 5 основних види загально-державних непрямих податків (див.рис.2.1) [10]:
- 1501 0000 Ввізне (імпортне) мито;
- 1502 0000 Вивізне (експортне) мито;
- 1401 0300 Імпортний податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (імпортний ПДВ);
- 1401 0200 Експортне бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами (відшкодування експортного ПДВ);
- 1403 0000 Акцизний збір із ввезених на територію України товарів.
Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.1 (обробка даних Додатку А):
- абсолютний рівень ввізного мита з рівня 2,58 млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 12,1 - 12,3 млрд.грн. у 2008 - 2009 рр.;
- абсолютний рівень вивізного мита з рівня 0,18 млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 1,26 млрд.грн. у 2005 році та знизився до рівня 0,36 - 0,27 млрд.грн. у 2007 -2009 рр.;
- абсолютний рівень імпортного ПДВ у 2003 - 2009 роках систематично перевищував рівень експортного бюджетного відшкодування ПДВ, при цьому у 2009 році співвідношення досягло значень 81 млрд.грн. (імпортний ПДВ) на -36,5 млрд.грн. (бюджетне відшкодування). У 2010 році в проекті Державного бюд-жету прогнозується різке зменшення бюджетного відшкодування ПДВ з рівня -36,5 млрд.грн. у 2009 році до рівня -20 млрд.грн. у 2010 році, при цьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні 2009 року;
- абсолютний рівень акцизного збору з ввезених на територію України товарів з рівня 0,55 млрд.грн. у 2003 році поступово зріс до рівня 5,86 млрд.грн. у 2008 - 2009 рр.;
Рис.2.1. Динаміка абсолютних обсягів митних платежів, імпортно - експорт-ного ПДВ та імпортних акцизів, стягнутих в Державний бюджет України у 2003 - 2009 роках
На рис.2.2 - 2.5 наведена структура доходної частини Державного бюджету України у 2007 - 2009 роках з виділенням питомої ваги ввізного та вивізного мита, а також сальдо (імпортного-експортного) ПДВ з загальній сумі податкових та неподаткових надходжень.
Як показує аналіз структур, наведених на рис.2.2 - 2.5, питома вага контро-люємих митними органами джерел дохідної частини Державного бюджету України складає:
1. Ввізне мито - питома вага з рівня 4,95% у 2003 році зросла до рівня 5,82% у 2005 році та поступово знизилась до рівня 5,03 - 5,18% у 2007 -2009 роках;
2. Вивізне мито - питома вага з рівня 0,35% у 2003 році зросла до рівня 1,39% у 2004 році та поступово знизилась до рівня 0,11% у 2009 році;
3. Імпортний ПДВ - питома вага з рівня 19,3% у 2003 році поступово зросла до рівня 34,0 - 35,46% у 2008 -2009 роках, при цьому внутрішня частка „чистого імпортного ПДВ” (за мінусом експортного бюджетного відшкодування) зросла з рівня 5,83% від власної величини (у 2003 році) до рівня 55,0 - 60,4% від власної величини у 2008 - 2009 роках, тобто „чистий імпортний ПДВ” у 2009 році дав майже 19,0% доходів Державного бюджету України;
4. Акцизний збір з ввезених товарів - питома вага з рівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.
Таким чином, у 2009 році економічна ефективність безпосередньої та контрольної діяльності митних органів України оцінюється часткою наповнення Державного бюджету України у 24,6%.
В додатку Б наведені таблиці сумарного обсягу імпорту та експорту окремих зведених груп товарів за кодами ТНЗЕД (тисяч доларів США) за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.
Як показує аналіз даних, наведених в таблиці додатку Б, у 2009 році митниці України обробили товарні потоки на суму [48]:
Імпорт - 48,957 млрд. доларів США;
Експорт - 39,649 млрд.доларів США;
Сальдо (експорт мінус імпорт) - (-9,308) млрд.доларів США.
На рис.Е.1 Додатку Е наведені графіки структури питомої ваги вартості основних товарних груп імпорту в Україну за 2009 рік (81,4% від загального обсягу імпорту по 96 товарним групам на загальну суму 48,957 млрд. доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.1 Додатку Е, основними групами імпортованих товарів в Україну у 2009 році були [72]:
Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні - 37,46%;
Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини - 8,12%;
На рис.Е.2 Додатку Е наведені графіки структури питомої ваги вартості основних товарних груп експорту з України за 2009 рік (86,3% від загального обсягу експорту по 96 товарним групам на загальну суму 39,649 млрд.доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.2 Додатку Е, основними групами експортованих товарів з України в Україну у 2009 році були [48]:
Чорні метали - 25,86%;
Зернові культури - 8,97%;
Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини - 7,07%;
2.2 Виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на регламентацію діяльності Київської обласної митниці
Зовнішніми факторами впливу на діяльність Київської обласної митниці є:
економічна система України, режим зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності та режим пересування громадян через кордони;
державно-правове тарифне та нетарифне регулювання митних правил перетину економічних та географічних кордонів України товарами (пос-лугами) суб'єктів підприємницької діяльності та громадянами;
державно-правове тарифне та нетарифне регулювання митних правил перетину економічних та географічних кордонів іноземних держав това-рами (послугами) суб'єктів підприємницької діяльності та громадянами;
політичні впливи, внаслідок яких встановлюються режими «митних союзів», «зон вільної торгівлі», «зон прикордонної торгівлі», «візові та безвізові» режими пересування громадян;
міжнародні стандарти регламентації митних процедур.
Внутрішніми факторами впливу на діяльність Київської обласної митниці є:
фактична географічна розташованість митниці (внутрішня чи прикордонна-пропускна) та її спеціалізація;
матеріально-технічне обладнання митниці відповідно до її спеціалізації;
система автоматизації інформаційної діяльності митниці;
персонал митниці, його кваліфікація та ступінь загрузки;
Київська обласна митниця створена у 2008 році згідно наказу N 991 Держ-митслужби України «Про створення митного органу і визначення зон діяльності Київської регіональної та Київської обласної митниць» [33].
Згідно п.6 наказу [33] визначено зоною діяльності Київської обласної митниці - Київську область, за винятком аеропорту "Бориспіль", зони відчуження ЧАЕС і смт. Вільча, з виключенням з компетенції цієї митниці питань, що належать до компетенції Київської центральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будуть використовуватися за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях.
Таблиця 2.1 - Структура та кодування підрозділів Київської обласної митниці згідно «Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій України» [30]
14 | Київська обласна митниця | 12500 00 00 | |
Зона діяльності - Київська область, за винятком аеропорту "Бориспіль", аеродрому "Київ (Антонов)" ("Гостомель"), зони відчуження ЧАЕС і смт Вільча, з виключенням з компетенції митниці питань, що належать до компетенції Київської центральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будуть використовуваться за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях | |||
Служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил | 12500 00 01 | ||
Відділ внутрішньої безпеки | 12500 00 02 | ||
Відділ митних платежів | 12500 00 03 | ||
Відділ інформаційної роботи та митної статистики | 12500 00 04 | ||
Відділ контролю за переміщенням товарів | 12500 00 05 | ||
Відділ контролю митної вартості | 12500 00 06 | ||
Відділ номенклатури та класифікації товарів | 12500 00 07 | ||
Сектор з питань захисту прав інтелектуальної власності відділу організації митного контролю | 12500 00 08 | ||
Відділ митного оформлення N 1 | 12500 00 09 | ||
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 1 | 12500 00 10 | ||
Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 1 | 12500 00 11 | ||
Відділ митного оформлення N 2 | 12500 00 14 | ||
Відділ митного оформлення N 3 | 12500 00 15 | ||
Відділ митного оформлення N 4 | 12500 00 16 | ||
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 4 | 12500 00 17 | ||
Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 4 | 12500 00 18 | ||
Відділ митного оформлення N 5 | 12500 00 19 | ||
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 5 | 12500 00 20 | ||
Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 5 | 12500 00 21 | ||
Відділ митного оформлення N 6 | 12500 00 22 | ||
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 6 | 12500 00 23 | ||
Відділ митного оформлення N 7 | 12500 00 24 | ||
Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 7 | 12500 00 25 |
Забезпеченню митного оформлення зовнішньоторговельних операцій у 2008 -2009 рр. сприяла робота з вдосконалення технологій митного контролю та оформлення, спрямована на прискорення та спрощення митного оформлення товарів, що перетинають митний кордон України, при одночасному здійсненні ефективного контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинного законодавства України [48].
У вересні 2008 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики розглянуто питання щодо винесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту "Про внесення змін до Митного кодексу України", проект якого розроблено Держмитслужбою. Метою проекту є приведення Митного кодексу України у відповідність до Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.
