Митне оформлення товарів

Митне оформлення товарів

2

Зміст

  • Вступ
    • Розділ 1. Митне оформлення товарів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
    • 1.1 Поняття митного оформлення експортно-імпортних операцій
    • 1.2 Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств
    • 1.3 Особливості митного оформлення при здійсненні імпорту квітів
    • Розділ 2. Оцінка ефективності здійснення митного оформлення на ТОВ "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ"
    • 2.1 Характеристика підприємства ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"
    • 2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"
    • 2.3 Дослідження митних процедур при здійсненні підприємством імпортних операцій
    • Розділ 3. Шляхи вдосконалення системи митного оформлення товарів на прикладі підприємства ТОВ "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ"
    • 3.1 Основні напрямки спрощення процедур митного оформлення
    • 3.2 Удосконалення організації митного оформлення товарів при здійсненні імпортних операцій підприємством
    • 3.3 Оцінка ефективності удосконалення митних процедур на прикладі ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"
    • Висновки та пропозиції
    • Список використаної літератури
    • Додатки
Вступ

Зовнішньоекономічні зв'язки на сьогодні - це об'єктивно обумовлена необхідність, важливий фактор економічного зростання, невід'ємна складова національного процесу розширеного відтворення. Вони все більшою мірою визначають не тільки темпи і пропорції процесу виробництва, але й обміну та розподілу.

Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан та розвиток. Окремими завданнями ДМСУ є здійснення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, організація боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

За останній час почастішали такі порушення як декларування товарів не за своїм найменуванням, заниження митної вартості товарів тощо. Вирішення цих складних питань потребує спеціальних знань не тільки з митної справи, а й з товарознавства та експертизи товарів. Тому питання вивчення порядку митного контролю та оформлення товарів, порядку проведення експертизи, правил визначення митної вартості не втрачають своєї актуальності і набувають особливого значення на сучасному етапі. Ці обставини і обумовили вибір теми, мети та завдань курсової роботи.

Підвищення якості обслуговування зовнішньоекономічних операцій - одна з головних задач розвитку економіки нашої країни. В останні роки у всіх передових у технічному відношенні країнах відзначається зростаючий інтерес до підвищення якості

обслуговування експортно-імпортних операцій.

Виходячи із зазначеного вище, та враховуючі стрімкі темпи росту ринку рослин та супутніх товарів, вважаємо, що обрана тема для курсової роботи є актуальною.

Проблема правового забезпечення, що регулює митну діяльність розв'язана ще недостатньо. Про це свідчать часті зміни і доповнення до чинних митних законів. Процес формування митного законодавства започатковано у 1991 році. Серед останніх митних нововведень важливого значення набув вступ у силу 1 січня 2005 року нового Митного кодексу України.

Мета дипломної роботи - дослідити та описати процедуру митного оформлення та контролю товарів під час переміщення через митний кордон України.

Відповідно до мети роботи необхідно було розв'язати такі завдання:

дослідити проведення митного контролю та оформлення товарів на українських митницях;

вивчити основні вимоги до митного оформлення зовнішньоекономічних операцій продукції, яка перевозиться через кордон підприємством, обраним у якості бази практики;

запропонувати заходи, що будуть сприяти удосконаленню процедур митного контролю та оформлення товарів.

Об'єктом досліджень є нормативна документація на перетин кордону, законодавча база митної служби, сертифікати якості.

Предметом дослідження є порядок оформлення товарів при переміщенні через митний кордон України.

Методи дослідження: аналіз предметної області, статистичні методи, аналітичні методи.

Інформаційною базою під час написання курсової роботи були праці таких відомих в Україні і за кордоном авторів як Захаренко Н.А., Борзенков І., Гришин А., Дерев'янко С., Ксенз Л., Лісовенко М., Макаренко О.В., Мілейко Я., Мовчан В., Омельченко Е., Циганок А., Шаренко С., Мазаракі А.А. та інших. Крім того, використовувались нормативні документи Київської регіональної митниці, звітні бухгалтерські документи підприємства.

Структурно дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку і списку використаної літератури. У першому розділі розглянуті теоретичні засади митного оформлення товарів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. У другому розділі дана оцінка ефективності здійснення митного оформлення на підприємстві. У третьому розділі розроблені шляхи вдосконалення системи митного оформлення товарів на підприємстві.

Розділ 1. Митне оформлення товарів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

1.1 Поняття митного оформлення експортно-імпортних операцій

Митне оформлення - це сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

При цьому під товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об'єктом купівлі-продажу або обміну. Майном вважаються будь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належать суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності і не призначені, для купівлі-продажу.

Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларування. Декларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Декларування здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємства допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів.

В СРСР вантажну, митну декларацію (ВМД) вперше почали застосовувати з 1 вересня 1989 р. З 1 січня 1993 р. ВМД використовується для декларування і митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщують через митний кордон України.

Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуру акредитації. На митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:

облікова картка суб'єкта ЗЕД;

свідоцтво про державну реєстрацію;

свідоцтво облстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;

статут підприємства та його нотаріально завірену копію;

довідку обслуговуючого банку про відкриття рахунків;

довідку про декларування валютних цінностей, завірену печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку.

Після отримання облікової картки суб'єкта ЗЕД підприємства можуть декларувати вантажі. Товари або майно, вартість яких перевищує 100 дол. СІЛА, декларуються митницею за умови ная
вності відомостей про нього у вантажній митній декларації. На товари, вартість яких нижча 100 дол. США, ВМД не заповнюється. Такий товар декларується на підставі відомостей про них в супровідних та інших документах.

Вантажна митна декларація є уніфікованим документом, сформованим у відповідності до міжнародних стандартів аналогічних документів інших країн. Вона містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, про самі товари та інші предмети, прЬ відправника, отримувача та декларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків. Вносяться інші відомості, необхідні для митного оформлення, в тому числі і про нарахування митних та інших обов'язкових платежів. Декларація виконує також обліково-статистичну та правоохоронну функції.

Крім класичної ВМД існує два різновиди ВМД: попередня і загальна. Якщо на момент надходження транспортних засобів, товарів та інших предметів подання належним чином оформленої ВМД з об'єктивних причин неможливе, оформлюється попередня ВМД і здійснюється випуск вантажів у вільне використання під зобов'язання керівника підприємства про подання ВМД, оформленої за правилами, у термін до 10 днів. При регулярному переміщенні через митний кордон тією самою особою однорідних товарів за одним контрактом в незмінному режимі видається загальна ВМД, що діє впродовж місяця. Після закінчення термінів подається ВМД, оформлена в повному обсязі, на вантаж, випущений у вільне використання за повний період або в рахунок цих ВМД.

Вантажна митна декларація складається з 5-х однотипних зброшурованих аркушів встановленої форми (додаток Е2). У необхідних випадках використовують додаткові аркуші, що дає можливість декларувати одночасно до 100 найменувань товарів та інших предметів однієї партії і щодо яких встановлено єдиний митний режим. Митний орган залишає собі два аркуші декларації і відповідні додаткові аркуші до неї для державного митного контролю. Один аркуш використовують для державної статистики, а другий повертають декларанту. Бланк вантажної митної декларації має 4 розділи, позначені літерами А, Б, С, Д, і 54 графи, позначених арабськими цифрами або цифрою і буквою (наприклад, 15а, І7а). Частина граф містить підрозділи. Розділи і графи (за незначним винятком) супроводжуються текстовими позначеннями, що вказують на відомості, про які має заявити декларант.

У відповідності до вимог заповнення певних типів вантажної митної декларації декларант самостійно вписує відомості у необхідні графи декларації. Графу 47 і розділ В (йдеться про нарахування обов'язкових платежів) декларант може не заповнювати з метою прискорення проходження вантажів через митний кордон. Якщо ця графа і розділ декларантом не заповнені, це робить митний орган. Розділи А, С, Д, заповнюються виключно митним органом після декларування товарів та інших предметів і пред'явлення їх декларантом до митного оформлення.

Якщо для зазначення необхідних відомостей, що вимагаються у відповідній графі, не вистачає місця, їх можна подавати на зворотному боці декларації. Такий запис засвідчується декларантом, а у графі роблять позначку “див. на звороті". На зворотному боці документа допускається прославлення відміток і штампів інших контролюючих органів: санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного тощо. ВМД і додаткові аркуші до неї заповнюють українською (російською) мовою на друкарській машинці або комп'ютері.

Існують також певні правила заповнення вантажної митної декларації для різних випадків переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України: експорт товарів, експорт майна, експорт комплектного об'єкта, ордерні поставки, транзит Іноземних товарів через територію України, імпорт товарів майна комплектного об'єкта тощо.7 В окремих випадках при розмитненні вантажів по експортно-імпортних операціях мають пред`являтися такі документи:

ліцензія на експорт або імпорт товарів, що підпадають під режим ліцензування, квотування. Вимагається з метою встановлення раціональної структури експорту та захисту внутрішнього ринку України;

дозвіл на переміщення через митний кордон зброї, боєприпасів, вибухових, сильнодіючих та отруйних речовин, який видається урядовою комісією з експортного контролю;

дозвіл на вивезення за кордон історико-культурних цінностей. Видається закладами Міністерства культури України;

дозвіл на переміщення через митний кордон України ліків, медичних препаратів та джерел іонізуючого випромінювання. Видається закладами Міністерства охорони здоров`я України;

сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката на продукцію, що піддягає обов`язковій сертифікації. Видається органами Державного комітету України із стандартизації, метрології та сертифікації;

документ, що підтверджує повноваження суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності при експорті окремих видів товарів. Вимагається з метою захисту державних економічних інтересів;

документ, що підтверджує реєстрацію контракту на експорт окремих видів товарів у Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі України;

довідка про надходження попередньої оплати за продукцію, що відвантажується в країни СНД. Мета - контроль за надходженням на територію України коштів за зовнішньоекономічними контрактами. Видається банками, уповноваженими Національним банком України;

довідка про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами (додаток Е1). Необхідна з метою контролю за вчасним надходженням на територію України валютних коштів за експортними контрактами. Видається регіональними управліннями Національного банку України та органами податкової інспекції;

лист-підтвердження галузевого міністерства чи комітету про призначення товарів, що постачаються за держзамовленням чи держконтрактом. Таке підтвердження необхідне, оскільки товари, що надходять в Україну за держзамовленням чи держконтрактами, звільняються від обкладення митом;

довідка обласного управління сільського господарства і продовольства. Необхідна для товарів, що імпортуються сільськогосподарськими товаровиробниками і звільняються від обкладення митом.

підтвердження Кабінету Міністрів України про те, що товар надходить як гуманітарна чи технічна допомога, оскільки такі товари за поданням Кабінету Міністрів можуть звільнятися від обкладення митом;

підтвердження про закупівлю товару за рахунок коштів Державного валютного фонду України, республіканського (Республіки Крим), місцевих валютних фондів, іноземних кредитів, що надаються під гарантію Кабінету Міністрів, оскільки ці товари, звільняються від обкладення митом. Надасться Кабінетом Міністрів України або Міністерством фінансів.

підтвердження Агентства міжнародного співробітництва та інвестицій про надходження товарів та обладнання з країн ЄС для виконання проектів за програмою ТАСІS. Такі товари за поданням Агентства звільняються від обкладення митом;

дозвіл Державного комітету з науки і техніки про звільнення від обкладення митом приладів, обладнання, науково-технічної літератури тощо;

сертифікат походження товару (додаток Е3). Необхідний для визначення країни походження товару, що імпортується та відповідного надання пільг, якщо в конкретному випадку такі пільги передбачені;

інвестиційне повідомлення, необхідне для підтвердження факту, що товар надходить в Україну в рахунок іноземних інвестицій. Видасться місцевими органами влади;

рахунок-фактура: виписується продавцем на партію товарів, що відправляються, у ньому містяться відомості про кількість товару, ціну за одиницю товару і загальну суму партії товару (додаток Е1);

транспортні документи. Перш за все, це товарно-транспортні накладні, коносамент (додаток Е5), якщо вантаж доставляється морем; міжнародна транспортна накладна (СМR) або корнет - ТІR, якщо вантаж доставляється автотранзитом через декілька країн Західної Європи.

Для розмитнення вантажу по експортно-імпортних операціях обов'язково потрібно пред'явити документи, що підтверджують проведення платежів по отриманому або відправлюваному вантажу. До митних платежів, які справляються митними органами, належать:

мито;

плата за проведення митних процедур;

утримання акцизу при перетинанні кордону;

нарахування та сплата податку на добавлену вартість при імпорті товарів, майна та інших предметів.

Проблемі митного оформлення товарів приділяється значна увага в наукових дослідженнях, адже час роботи власне української митниці обраховується 15 роками, тому існують дуже багато проблем при митному оформленні. Насамперед це значні розбіжності в законодавстві, тому одні й ті ж положення закону можуть бути по трактовані по-різному.

Так в статті Рівного М.П. „Митниця має сприяти зовнішній торгівлі та бути прозорою і прогнозованою" [57] аналізуються проблеми і перспективи української митниці та ті досягнення й набутки, що були здійснені протягом останніх років. У лютому 2002 року Колегія Держмитслужби затвердила Основні напрями розвитку Державної митної служби України на 2002-2004 роки. Сьогодні ми вже бачимо перші позитивні результати впровадження цього документа. Зроблено реальні кроки у напрямку суттєвого покращення роботи митної системи.

До позитивів належить віднести і те, що значно збільшилися платежі до держбюджету, вдосконалено організацію боротьби з контрабандою та порушеннями митного законодавства, посилено взаємодію із правоохоронними органами, зроблено серйозні кроки у напрямку поглиблення співпраці із митними службами сусідніх держав. Завершено аналіз діючої нормативно-правової бази і вже розпочато масштабну роботу з її удосконалення. Проте резервів залишається ще багато, далеко не всі проблеми розв'язано, отже, працювати є над чим.

Сьогодні боротьба з контрабандою, яка проводиться правоохоронними органами, зводиться до надання "посильної" допомоги митникам, а точніше - до виявлення недоліків у роботі митниці. Але це абсолютно не відповідає тим завданням та повноваженням, які покладено на правоохоронців. Отже, потрібно об'єднати зусилля всіх правоохоронних органів для виправлення ситуації. Кабінетом Міністрів України затверджено "Програму протидії контрабанді та захисту внутрішнього ринку на 2005-2007 роки". Митна служба сьогодні не спроможна самостійно вести системну боротьбу з контрабандою, в неї для цього недостатньо повноважень. Сьогодні повноваження митника дійсні лише у зоні митного контролю. Жодних оперативних заходів самостійно проводити вони не мають права. Тому в пункті пропуску перед митником постає серйозна проблема: проводити поглиблений догляд кожного автомобіля, пасажира, таким чином створюючи кілометрові черги, чи спиратися лише на інтуїцію, яка, на жаль, не завжди спрацьовує.

В статті Чередниченка А.Р. „Реалії нового митного кодексу" [52] маємо аналіз розвитку митної служби та перспектив на майбутнє. Так, автор пише, що прийшов час удосконалювати не тільки роботу митної служби, треба удосконалити митну політику України. Прийнятий новий Митний кодекс - це вже великий крок уперед, проте кардинального перегляду потребують і засоби митного регулювання та технології митного контролю й митного оформлення. Належить встановити чесні та прозорі правила гри. Митниця має сприяти зовнішній торгівлі і при цьому бути прозорою та прогнозованою.

Інша проблема - велика кількість контрольних служб у пунктах пропуску, а також велика кількість дозволів різних інстанцій, які треба зібрати підприємцю для проведення митного оформлення. У всьому світі більшість контрольних процедур щодо якості та безпеки продукції проводиться за місцем реалізації, а не під час увезення.

В новому Митному кодексі найбільше порадувало підприємців відміна митних зборів. Крім того, прозорішими та зрозумілішими стали процедури митного контролю та митного оформлення товарів. У новому кодексі та нормативних документах значно зменшилися можливості для суб'єктивного підходу працівника митниці до того чи іншого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Підприємці можуть заздалегідь отримувати висновки митного органу щодо класифікації товарів, значно прозорішим є процес визначення митної вартості. З'являться нові терміни - митний перевізник, склад тимчасового зберігання, вантажний митний комплекс та інші.

Страницы: 1, 2



Реклама
В соцсетях
бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты бесплатно скачать рефераты