a) юридичне закріплення існуючих у галузі діяльності й відносин та їх правове регулювання;
б) формування нових видів діяльності й відносин, відсутніх у поточний момент, але бажаних чи необхідних з погляду виконання перспективних завдань;
в) ліквідацію «розривів» у діяльності або ситуації та відносин, що віджили та гальмують розвиток нових, прогресивних тенденцій.
Такі завдання досягаються роботою в двох основних напрямках:
а) адміністративно-правова організація зовнішньої діяльності, яка передбачає юридичне закріплення цілей, завдань, компетенції, функцій, організаційної структури всіх ланок даної системи;
б) адміністративно-правова організація внутрішньої діяльності в системі, управління кожною ланкою з нормативним визначенням форм, методів та прийомів найбільш ефективної діяльності системи.
Усю нормативну базу, якою керується митна служба, можна умовно поділити на зовнішню, яка створюється формально за межами системи митної служби (Конституція, закони та постанови Верховної Ради, укази і розпорядження Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України), але до створення якої митна служба часто має пряме відношення, безпосередньо розробляючи або беручи участь у розробці проектів тих чи інших нормативних актів, і внутрішню, тобто відомчу, нормативно-правову базу, якій належить значне місце.
Нормотворчість являє собою правову форму певної частини адміністративно-правової діяльності митної служби, яка відбувається в межах її компетенції, на основі й на виконання законів та підзаконних актів, її основне призначення полягає у створенні правової основи управління, тобто правових норм, які встановлюють, змінюють або скасовують види діяльності та правові відносини, що визначають зміст адміністративно-правової діяльності й надають їм загальнообов'язкової сили.
На рівні державної митної служби задля впорядкування нормативного масиву, тобто приведення нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства, скасування застарілих актів, усунення їх множинності, а також деталізації процедури подання актів Держмитслужби на державну реєстрацію, 8 липня 2003 р. наказом ДМСУ було введено в дію «Методичні рекомендації про порядок підготовки, подання на державну реєстрацію, скасування, обліку та зберігання нормативно-правових актів митних органів України», де визначено: організацію роботи над проектом нормативного акта; загальні вимоги до складання проекту нормативного акта; підготовку проекту наказу (розпорядчого документа); оформлення додатків до нормативних актів; мовні та термінологічні стандарти; подання нормативного акта на державну реєстрацію, скасування рішення про його державну реєстрацію; приведення нормативно-правових актів у відповідність до законодавства Європейського Союзу; підтримання в контрольному стані нормативних актів, організацію їх обліку та зберігання. [30]
Наказом Державної митної служби України від 04.09.2002 р. затверджено «Регламент планування нормотворчої діяльності, підготовки й розгляду правових актів, що розробляють або узгоджуються Державною митною службою України», де регламентовано: 1) планування нормотворчої діяльності; 2) порядок підготовки та розгляду проектів наказів Державної митної служби України; 3) порядок підготовки та подання проектів актів Кабінету Міністрів України; 4) порядок підготовки і внесення проектів актів Президента України; 5) порядок підготовки і внесення проектів законів України. [31]
Наказом Державної митної служби України від 04.09.2002 р. затверджено «Порядок розроблення підрозділами Державної митної служби України проектів законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, передбачених Планом нормопроектувальної роботи Держмитслужби, визначених дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України, Голови Держмитслужби», який містить технологію їх підготовки і прийняття. [32]
Наказом Державної митної служби України від 10.09.2004 р. затверджено «Положення про участь суб'єктів громадського обговорення у підготовчій роботі щодо прийняття нормативно-правових актів з питань митної справи», де встановлено форми та порядок підготовчої роботи суб'єктів громадського обговорення стосовно розроблення проектів регуляторних актів з питань митної справи. [33]
У системі митної служби нормотворчість слід розглядати як систему і процес (правотворча техніка) створення, систематизації, реєстрації, видання, зміни і скасування відомчих нормативних актів при відповідному їх технологічному та правовому забезпеченні.
До нормотворчої діяльності слід також зараховувати таке: розроблення підрозділами Державної митної служби України проектів законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України; опрацювання проектів нормативно-правових актів, що надходять в установленому порядку від зацікавлених органів державної влади на погодження до Держмитслужби.
Система юридичної служби контролює та організовує нормотворчу діяльність у митній службі, до неї входять: Юридичний департамент, юридичні служби регіональної митниці, митниці, спеціалізованої митної установи, організації.
Основні функції юридичних служб регіональної митниці, митниці, спеціалізованої митної установи, організації щодо забезпечення нормотворчої діяльності подані через такі обов'язки.
1. Перевіряти відповідність законодавству проектів актів нормативного та розпорядчого характеру, що подаються на підпис керівникові митного органу, і візувати їх після погодження керівниками зацікавлених підрозділів. Видання таких актів без візування їх проектів керівником юридичної служби не допускаються.
Пропозиції юридичної служби щодо проведення у відповідність до законодавства проектів актів нормативного та розпорядчого характеру, що видаються митним органом, обов'язкові для розгляду керівником цього органу.
2. Готувати разом з іншими структурними підрозділами пропозиції про скасування чи внесення змін до виданих митним органом актів нормативного та розпорядчого характеру, які втратили актуальність або суперечать вимогам законодавства.
3. Визначати необхідність подання нормативно-правових актів митного органу на державну реєстрацію до відповідного управління юстиції.
4. Забезпечувати облік і зберігання актів законодавства та відомчих нормативно-правових актів, а також актів нормативного і розпорядчого характеру, виданих митним органом, підтримувати їх у контрольному стані. [42, с. 127]
Держмитслужба України має показники щодо здійснення нормотворчості за рік:
1) розробляє близько 65 постанов КМУ;
2) розробляє та подає до Уряду близько 15 законопроектів;
3) видає близько 900 наказів ДМСУ (з них реєструється Міністерством юстиції близько 60);
4) постійно бере участь в опрацюванні проектів законів України, постанов Кабінету Міністрів України, що надходять в установленому порядку від зацікавлених органів державної влади на погодження до Держмитслужби;
5) забезпечує підготовку інформаційних та аналітичних матеріалів до участі представників Держмитслужби в засіданнях Верховної Ради України та її комітетів, збирання та узагальнення інформації про стан проходження у Верховній Раді України проектів законодавчих актів, розроблених Держмитслужбою, розгляд депутатських запитів і звернень;
6) продовжує роботу в напрямку адаптації національного митного законодавства до законодавства Європейського Союзу;
7) проводить аналіз нормативно-правової бази, котра регулює питання митної справи, за результатами аналізу вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства;
8) здійснює перегляд нормативно-правових актів Держмитслужби, до яких необхідно внести зміни, визнати такими, що втратили чинність, або відкликати.
Від ефективності нормотворчості в ДМСУ залежить правозастосування, здійснення нею основних функцій та ефективність управління в митній службі.
Системний підхід у виконанні законів та інших актів забезпечує сувору погодженість їх між собою й орієнтацію на виконання загальних політичних, господарських і соціально-культурних завдань. [42, с. 119-127]
Отже, правові, економічні та організаційні основи митної справи визначено в Конституції, законах України (серед них особливе місце належить МК - комплексному закону в сфері митної справи), нормативних актах Президента України й Кабінету Міністрів України, актах Державної митної служби України та інших центральних органів виконавчої влади. Виключно законами України визначаються засади митної справи.
МК становить основу митного законодавства України. За своїм характером він є комплексним законом, що регулює різноманітні відносини, які зачіпають різні галузі права - адміністративне, цивільне, фінансове, кримінальне та, у визначеній частині, міжнародне.
Джерелами митного права є також закони, основним змістом яких є саме митні питання, та інші закони, в яких містяться норми митного права. Сюди належать Закони України «Про Єдиний митний тариф»; «Про митну справу в Україні»; «Про зовнішньоекономічну діяльність»; Закон України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»; «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»; «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей».
Оперативне регулювання митних відносин забезпечують укази Президента й постанови Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий державний орган у системі органів виконавчої влади організовує втілення митної політики в конкретні організаційні заходи. Як визначено в ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів забезпечує здійснення митної справи. Ця управлінська діяльність відбувається в межах повноважень Кабінету Міністрів та, зокрема, передбачає: встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури; координацію діяльності міністрів, державних комітетів Держмитслужби з питань митної справи; проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань.
Важливе місце в системі державних органів, що мають відношення до управління митною справою, посідає Державна митна служба України. У системі митної служби нормотворчість розглядається як процес створення, систематизації, реєстрації, видання, зміни та скасування відомчих нормативних актів при відповідному їх технологічному та правовому забезпеченні.
3. Особливості функціонування митної служби в Україні
3.1 Характеристика діяльності Львівської митниці
Українська митниця сьогодні як ніколи, набирає риси одного із значимих атрибутів державності й незалежності країни, забезпечує формування економічного суверенітету держави. Особливу актуальність набувають завдання, визначені Президентом й Урядом України перед Державною митною службою. Це - максимальне сприяння розвитку зовнішньоторговельних відносин, захист внутрішнього ринку й вітчизняного товаровиробника, протидія нелегальному переміщенню товарів через митний кордон України й, звичайно, фіскальна функція, яка забезпечує наповнення Державного бюджету України.
Історія Львівської митниці веде свій початок від середини 14-го століття. Друге народження митниці датоване 1946 роком. 25 травня 1946 року наказом №199 Народного комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР при Львівському аеропорту було відкрито митний пост зі штатом 9 працівників. Очолював колектив тоді Д.І. Поліщук (1946-1958). 19 червня 1951 року наказом міністра зовнішньої торгівлі СРСР Львівський митний пост був реформований у митницю ІІІ класу. 15 липня 1988 року згідно з наказом Головного управління Держмитконтролю при Раді Міністрів СРСР №141 Львівській митниці було надано статус регіональної. Їй підпорядковувалися митниці і митні пости на території Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької областей.
Після проголошення Незалежності України роль Львівської митниці у захисті економічних інтересів регіону зросла. Стрімко розвивається її інфраструктура. Для перенесення операцій з митного оформлення експортно-імпортних вантажів у місця розташування юридичних осіб було створено митні пости «Стрий», «Дрогобич» тощо. При митниці організовано курси митних брокерів. Львівська митниця першою в Україні почала обслуговування митного ліцензійного складу. 1994 року у Львові було створено Західне територіальне митне управління, якому підпорядковувалися митниці Львівської, Тернопільської, Волинської, Рівненської областей. Митне управління чимало зробило для розбудови державних кордонів, підготовки кадрів, зміцнення трудових колективів митних підрозділів.
У листопаді 1996 р. систему митних органів було реорганізовано - створено Державну митну службу України та її органи: регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації. На базі Львівської митниці і Західного територіального митного управління запрацювала Західна регіональна митниця, якій підпорядковувалися митниці Львівської, Волинської, Рівненської, Тернопільської областей. З метою оптимізації діяльності митних органів впродовж наступних років митниця зазнала ще кілька реорганізацій. З 1 травня 2008 року її зоною діяльності визначено Львівську область. На сьогодні тут діють такі митні пости: «Краковець», «Рава-Руська», «Мостиська», «Смільниця», «Новояворівськ», «Сокаль», «Дрогобич», «Броди», «Львів-аеропорт», «Стрий» (до складу якого входять два сектори митного оформлення - «Леоні» й «Жидачів»), а також самостійні відділи митного оформлення, які здійснюють митний контроль та оформляють операції суб'єктів ЗЕД, несупроводжуваний багаж, транспортні засоби, придбані громадянами для індивідуального користування, і міжнародні поштові відправлення. Вагомих результатів митниця досягла завдяки дедалі активнішій співпраці з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, представниками малого бізнесу, громадськістю, впровадженню комплексу заходів, спрямованих на вдосконалення технологій та спрощення митних процедур, оптимальному задіянню основних важелів митно-тарифного регулювання, поліпшенню організації роботи зі справляння митних платежів.
Керівництво Львівської митниці бере активну участь у роботі Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва Польщі та України. Спеціально створена комісія працює над розбудовою пунктів пропуску на спільній ділянці державного кордону в умовах підготовки до чемпіонату світу з футболу «Євро-2012».
Львівську митницю можна назвати «кузнею кадрів» для митної системи України, вона береже і примножує найкращі традиції. Активно працює в цьому напрямі львівське відділення Спілки ветеранів митної служби, яке очолює колишній начальник митниці В. Самойлюк. Інші керівники митниці різних років працюють на найвищих посадах у митній службі України. Зокрема свого часу Держмитком України очолював А. Колос, який зараз є головою Спілки ветеранів митної служби.
Керівництво:
Начальник митниці - Тимошенко Віктор Анатолійович;
Перший заступник начальника митниці - Дворак Юрій Миколайович;
Перший заступник начальника митниці - Сподарик Ярослава Луківна;
Заступник начальника митниці - Жук Віктор Андрійович;
Заступник начальника митниці - Криворучко Микола Васильович;
Заступник начальника митниці - Лось Вадим Петрович.
Зоною діяльності Львівської митниці визначено Львівську область.Митні пости Львівської митниці: «Львів-аеропорт», «Стрий», «Дрогобич», «Броди», «Новояворівськ», «Сокаль», «Рава-Руська», «Мостиська», «Краковець», «Смільниця».Спеціалізація:
- митний контроль, пропуск та митне оформлення товарів і предметів, що переміщуються через митний кордон України, юридичних та фізичних осіб, які переміщуються автомобільним транспортом;
- митний контроль, пропуск та митне оформлення товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України, юридичних та фізичних осіб, які переміщуються залізничним транспортом;
- митний контроль і митне оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності через митний кордон України;
- митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень, зокрема недержавних операторів зв'язку;
- митний контроль та митне оформлення товарів і речей громадян, які переміщуються на постійне місце проживання, митне оформлення гуманітарної допомоги;
- митний контроль та митне оформлення транспортних засобів фізичних та юридичних осіб;
- митний контроль та митне оформлення повітряних суден міжнародного сполучення. [50]
У 2009 році в зоні діяльності Львівської митниці (Львівська обл.) було акредитовано 3 412 учасників зовнішньої економічної діяльності. З них працювало 3280 суб'єктів. Завдяки їм у 2009 році до Держбюджету України перераховано 2636,9 млн. грн. митних платежів. Львівська митниця щоденно оформляла в середньому 649 вантажних митних декларацій, 486 одиниць транспортних засобів та понад 7 тис. тонн вантажів. 12 сумлінних підприємств, акредитованих у Львівській митниці, внесено до «білих» чи «зелених» списків, тобто, вони отримали певні преференції під час проходження митних процедур. На виконання рішень колегії Держмитслужби стан боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил був під особливим контролем. Так, було запроваджено 220 адміністративних справ на суму 6 млн. 213 тис. грн. Загальна вартість товарів, які реально вилучалися, становила 1 млн. 253 тис. грн. Митниця розглянула 152 справи про порушення митних правил (ПМП), накладено штрафів на суму 174 тис. грн, з яких 96 тис. грн. стягнуто.
Також був підписаний Меморандум про наміри між Львівською митницею та Громадською радою при Львівській митниці щодо співпраці з метою координації заходів, пов'язаних із забезпеченням проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики в галузі митної справи. Підписання цього документа надасть нового імпульсу співпраці громадськості з митницею.
Також спільними зусиллями вдалося значно активізувати та поглибити співпрацю з бізнесом: з одного боку, було реалізовано систему спрощень для сумлінних підприємств (так звані білі та зелені списки), а з іншого - активізовано співпрацю з Громадською радою. Зокрема відбувались спільні засідання митниці і Громадської ради. Окрім того, представники бізнесу і влади активно працювали у напрямі внесення змін до нормативно-правової бази митниці. Так, зокрема в Меморандумі йдеться про те, що «з метою кращого ознайомлення з організацією та функціонуванням митної служби України сторони вживатимуть відповідних заходів, використовуватимуть різноманітні форми співпраці та сприятимуть:
