тже, доходимо висновку, що кількісні обмеження за характером впливу на товарообіг принципово відрізняються від мита, податків та інших заходів протекціонізму, які обмежують ввезення товарів через механізм цін.

Підвищення митних платежів зумовлює підвищення цін на імпортні товари, знижується їхня конкурентоспроможність наданому ринку, і, як наслідок, скорочуються обсяги ввезення. Перевагою даних заходів є те, що вони не обмежують виробника в діях виходу на зовнішній ринок, не встановлюють прямих адміністративних обмежень, які визначають кількість і номенклатуру товарів, що дозволяються до ввезення чи вивезення, не обмежують коло країн, куди можна експортувати чи імпортувати товари. Кількісні обмеження, навпаки, завжди є формою державного регулювання, сприятливого для виходу підприємств на зовнішній ринок.

Ще одна відмінність між тарифами і кількісними методами обмеження полягає в тому, що мито завжди є обмеженням, тоді як квоти стають ним тільки за певних умов. Так, якщо імпорт товару підлягає оподаткуванню митом і підпадає під дію системи квотування, то мито виконує обмежувальну функцію завжди і незалежно від обсягу введеного тарифу, а квота стає обмеженням тільки після того, як імпорт досягає обумовленого обсягу.

Нерідко перевага віддається імпортним квотам перед тарифними обмеженнями з декількох причин.

По-перше, така політика гарантує від подальшого збільшення витрат на імпорт, коли іноземна конкуренція підсилюється. На початку другої світової війни багато країн зіткнулося з погіршенням своїх конкурентних позицій за тодішнього офіційного валютного курсу. Це змусило їх вжити суворих заходів щодо вирівнювання платіжного балансу. Тут імпортна квота стає гарантом жорстко фіксованого обсягу імпорту. Якщо зростання конкурентоспроможності імпортних товарів зумовить зниження їх цін, то це тільки прискорить скорочення імпортних платежів. Тариф, навпаки, в разі зниження цін зумовить збільшення обсягу імпорту та його загальної вартості за умови, що внутрішній попит на імпортовані товари еластичний. Як бачимо, запровадження тарифу ускладнює процес регулювання платіжного балансу.

По-друге, квоти мають переваги ще й тому, що надають урядові більшу гнучкість і владу в здійсненні економічної політики, у той час як підвищення ставок тарифу регламентується міжнародними торговельними угодами. Якщо галузі, які конкурують з імпортом, потребують високого рівня захисту, то уряд, за винятком окремих випадків, не може самостійно підвищити тариф. Простішим виявляється встановлення суворіших імпортних квот. Органи державної влади вважають, що квоти полегшують виконання регулятивної функції і щодо вітчизняних фірм. У свою чергу, галузі, що потребують захисту, також віддають перевагу квотуванню імпорту, оскільки домогтися спеціальних ліцензійних привілеїв легше, ніж запровадити тариф, який править за джерело державного доходу.

По-третє, нетарифні методи вважаються політично більш прийнятними, оскільки на відміну від тарифу не стають додатковим податковим тягарем для споживачів імпорту.

По-четверте, адміністративне застосування нетарифних методів значно простіше, тому що обмежити імпорт, наприклад, телевізорів до 100 000 шт. шляхом введення імпортної квоти набагато легше, ніж вирахувати ставку імпортного тарифу, яка дасть можливість знизити імпорт до бажаного обсягу.

Отже, існує низка причин, з яких уряд та галузі, що потребують захисту, віддають перевагу імпортним квотам. Але варто зауважити, що жодна з них не пов'язана з інтересами країни в цілому. Головна мета застосування кількісних обмежень - це захист позицій національних виробників у тих випадках, коли інші види торговельно-політичних заходів малоефективні. Підтримання високих цін на товари, а відповідно, й прибутки виробників є дійовим засобом витіснення іноземних конкурентів з національного ринку. Крім того, кількісні обмеження є засобом економічного тиску на інші країни з метою досягнення поступок у конкурентній боротьбі і на торговельних переговорах.

3. Митні збори як різновид митних платежів

Крім сплати мита, обов'язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Це вид митних платежів, що стягується за здійснення на користь платника певних дій з боку митних органів при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів.

Безумовно, надходження від митних зборів займають незначну частку в доходах бюджету від митних платежів, але зважаючи на те, що вони є джерелом фінансування розвитку митної системи, відповідно до Митного кодексу, фіскальний ефект від їх запровадження є суттєвим і постійно зростає. Так, дохід від застосування митних зборів у 2000 році становив 320 600 тис. грн., у 2001 році 461 437 тис. грн., у 2002 році 473 млн. грн., а на 2003 рік заплановані у розмірі 400 млн. грн.

Досить часто митні збори ототожнюються зі всією сукупністю митних платежів. Це некоректно, оскільки митні збори є тільки одним із видів митних платежів, які нараховуються при переміщенні через митний кордон, тобто митні збори є тільки складовою митних платежів.

Вважаємо, що митні збори доцільно класифікувати за двома ознаками: залежно від функцій, що виконують митні органи, та від операцій, що здійснюють платники.

За першою ознакою митні збори можна поділити на два види:

* митні збори за виконання покладених на митницю обов'язків;

* митні збори за надання послуг у сфері митно-тарифних відносин. До митних зборів, які класифікуються за першою ознакою, можна

віднести такі види митних платежів:

* за перебування товарів та інших предметів під митним контролем; за митне оформлення транспортного засобу індивідуального користування, якщо цей засіб використовується для перевезення товарів та інших предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом; за видачу посвідчень на право реєстрації ввезених до України громадянами транспортних засобів;

* за зберігання товарів та інших предметів на складах митниць; за зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці;

* за митне оформлення товарів та інших предметів; за митне оформлення тимчасово ввезеного майна під зобов'язання про його зворотне вивезення; за митне оформлення товарів у разі транзиту; за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад;

* за видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом; за продовження терміну дії свідоцтва про визнання його декларантом;

* за супроводження підакцизних товарів.

До митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією, можна віднести митні платежі за:

* митне оформлення товарів;

* митне оформлення тимчасово ввезеного майна;

* митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;

* митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;

* митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств.

За другою ознакою митні збори поділяються на митні збори, що нараховуються за вантажною митною декларацією, та інші види митних зборів.

Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, у доларах США.

Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, у доларах США.

Так, за митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості:

до 100 дол. США митні збори не стягуються;

від 100 до 1000 дол. США сплачується еквівалент 5 дол. США;

понад 1000 дол. США сплачується 0,2% митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 дол. США.

Приклади нарахування зборів за митне оформлення. .

Приклад 1. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товару:

Загальна митна вартість, вказана в графі 12 ВМД, складає одну тисячу гривень.

Вид	Підстава	Ставка	Сума до сплати	СП
	нарахування		в гривнях
10	1000	$5	25	0,1

Загальна митна вартість, вказана в графі 12 ВМД, складає вісім тисяч гривень.

Вид	Підстава нарахування	Ставка	Сума	СП
10	8000	0,2%	16.0	01

За митне оформлення тимчасово ввезеного майна під зобов'язання про його зворотне вивезення за кожною вантажною митною декларацією сплачується еквівалент ЗО дол. США; за кожним додатковим аркушем до неї - еквівалент 15 дол. США.

У даній частині застосування митних зборів митні органи значно посилили фіскальний тиск на суб'єктів господарювання. Якщо раніше митні збори нараховувались і сплачувались тільки при тимчасовому ввезенні майна, то нині вони сплачуються як при ввезенні, так і при вивезенні майна з митної території України.

Приклад 2. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення тимчасово ввезеного майна під зобов'язання про його зворотне вивезення:

Вид	Підстава нарахування	Ставка	Сума	СП
12	-	$30	150,0	01

Якщо товари переміщуються в режимі транзиту, то за митне оформлення сплачується за кожною вантажною митною декларацією еквівалент 10 дол. США, за кожним додатковим аркушем до неї - еквівалент 5 дол. США.

Приклад 3. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі транзиту:

Вид	Підстава нарахування	Ставка	Сума	СП
14	-	$ 10	50,0	02

При ввезенні товарів на митний ліцензійний склад плата за митне оформлення складає: за кожною вантажною митною декларацією ЗО дол. США; за кожним додатковим аркушем до неї - 15 дол. США.

Приклад 4. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад.

Вид	Підстава нарахування	Ставка	Сума	СП
15	-	$30	150,0	01

За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці сплачується:

* у робочий час 20 дол. США

* у неробочий час, суботу, неділю - 40 дол. США,

* у святкові дні 50 дол. США.

Приклад 5. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств.

Митне оформлення здійснюється у робочий час протягом 6 год.

Вид	Підстава нарахування	Ставка	Сума	СП
03	6	$20	100,0	01

Збори за митне оформлення не стягуються у випадках, коли: * ввозяться в Україну предмети, призначені для офіційного користування дипломатичних та консульських представництв іноземних держав в Україні, міжнародних міжурядових організацій, представництв іноземних держав при цих організаціях та інших міжнародних організаціях, які користуються на території України митними пільгами відповідно до міжурядових угод;

* подається попередня вантажна митна декларація при ордерних поставках товарів;

* подається загальна вантажна митна декларація при поставках комплектного об'єкта;

* пункт ввезення в Україну та вивезення за кордон іноземних товарів, які переміщуються транзитом через територію України, збігаються;

* вивозяться товари з митного ліцензійного складу за провізною відомістю без оформлення вантажної митної декларації.

Під час перебування товарів та інших предметів під митним контролем, за кожний день перебування в перші п'ятнадцять календарних днів митні збори не стягуються, за кожний наступний календарний день стягуються у розмірі 0,005% загальної митної вартості товарів та інших предметів.

Приклад 6. Нарахування митного збору за перебування товарів та інших предметів під митним контролем.

Слід зазначити, що митні органи значно ускладнили процедуру перебування товарів під митним контролем. Так, якщо раніше підставою для нарахування були робочі дні, то нині нарахування митного збору за даним видом платежів відбувається на підставі календарних днів. Тобто у суб'єкта господарювання значно зменшився період проходження митних процедур, але це стало додатковим джерелом надходження коштів на митницю.

Приклад 7. Загальна митна вартість, вказана в графі 12 ВМД, становить десять тисяч гривень. Термін перебування товарів під митним контролем - 65 календарних днів.

За перші 15 календарних днів плата не стягується.

За наступні 50 днів плата складає 2,5% загальної митної вартості.

При заповненні графи 47 ВМД у колонці "Ставка" здійснюється підрахунок ставки.

Вид	Підстава нарахування	Ставка	Сума	СП
01	10000	0,05%* 50 днів=2.5%	250	01

Строк перебування під митним контролем для цілей нарахування митного збору за перебування під митним контролем при ввезенні товарів обчислюється:

при ввезенні автомобільним транспортом з дати, що зазначена у провізній відомості як строк доставки товарів до митниці призначення, а при доставці раніше цієї дати - з дати фактичної доставки товарів до митниці призначення. У разі порушення строків перевізник повинен мати юридичний документ, який засвідчує причину порушення;

при ввезенні залізничним транспортом - з дати отримання митницею призначення інформації залізниці про надходження вантажу та проставлення штампу "під митним контролем" на товари у супровідних документах.

На нашу думку, при доставці вантажу залізницею є певне недопрацювання. Це пов'язано не тільки з відсутністю відповідальності залізниці за конкретний вантаж, а із зацікавленістю транспортної організації в максимізації часу перебування вантажу на залізниці. Дана ситуація надає можливість отримати додаткові надходження перевізнику за рахунок власника вантажу.

Вважаємо, що графу 50 ВМД необхідно доповнити зазначенням залізничного перевізника. Це підсилить його відповідальність за вантаж та зобов'яже повідомляти про надходження вантажу не з часу його фіксації на митниці, а з часу прибуття вантажу;

при ввезенні водним транспортом - з дати отримання митницею інформації порту про надходження вантажу;

при ввезенні авіаційним транспортом - з дати отримання митницею інформації від авіапідприємства про надходження вантажу.

У разі форс-мажорних обставин, наприклад, ускладнення вивантаження із судна, пов'язане з погіршенням кліматичних умов в акваторії порту, необхідно мати юридичний документ, який засвідчить дане явище, - довідку служби метеорології, на підставі якої складається акт. Варто зауважити, що зміна законодавства не може бути віднесена до форс-мажорних обставин, а отже, не може бути підставою для звільнення від даного виду платежу.

Залежно від операцій, що здійснюють платники, держава може встановлювати інші види митних зборів. Прикладом такого виду зборів слугує введення додаткового митного збору на імпорт та введення митного збору на нафтопродукти.

Митні збори сплачуються платниками у валюті України або в іноземній валюті першої групи класифікатора валют Національного банку України до/ або на момент здійснення митного оформлення.

У національній валюті України митні збори сплачуються:

суб'єктами підприємницької діяльності з місцезнаходженням на території України, які створені і діють відповідно до законодавства України;

філіями, представництвами іноземних фірм, іноземними компаніями, міжнародними організаціями з місцем знаходження на території України, що здійснюють свою діяльність на підставі Законів України - дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

філіями та представництвами підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

фізичними особами з місцем постійного проживання на території України.

Обмежено коло платників, які можуть сплачувати митні збори як у національній валюті, так і в іноземній. До них належать:

суб'єкти підприємницької діяльності, що створені і діють відповідно до законодавства іноземних держав;

іноземні, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, розташовані на території України;

представництва інших організацій і фірм в Україні, що не здійснюють підприємницької діяльності;

фізичні особи з місцем постійного проживання за межами України.

Сплата митних зборів може бути здійснена перерахуванням суми митних зборів за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи або внесенням суми митних зборів готівкою до каси митної установи, при цьому сплатою митних зборів за безготівковим рахунком вважається фактичне зарахування сум митних зборів на рахунок митниці. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може сплатити митні збори внесенням авансових сум на рахунок митниці.

За заявою платника та за наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочку або розстрочку сплати митних зборів на строк, що не перевищує одного місяця. Звільнити від сплати митних зборів може тільки Кабінет Міністрів України.

У випадках, коли митними органами стягнуто надміру митних зборів, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може повернути суму надмірно стягнутих митних зборів або зарахувати в рахунок майбутніх платежів протягом року з моменту митного оформлення. При цьому контроль за поверненням надміру стягнених сум митних зборів або зарахування їх у рахунок майбутніх платежів здійснює відділ митних платежів митниці, де здійснювалось митне оформлення.

Механізм повернення надміру стягнених сум митних зборів або зарахування їх у рахунок майбутніх платежів має таку послідовність.

Спочатку особа, що здійснює декларування товарів та інших предметів, звертається до начальника митниці із заявою, підписаною керівником та головним бухгалтером підприємства, щодо повернення надміру стягненої суми митних зборів або зарахування її в рахунок майбутніх платежів.

Перерахунок суми митних зборів здійснюється відділом митних платежів та оформляється завізованою начальником відділу доповідною запискою на ім'я начальника митниці. На підставі прийнятого начальником митниці рішення сума митних зборів, що підлягає поверненню, реєструється в журналі руху грошових коштів. Якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає поверненню, то відділ митних платежів готує повідомлення відділу бухгалтерського обліку про перерахування коштів. Якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, то відділ митних платежів вносить зміни до звітності та відповідних журналів обліку.

Отже, нарівні з митними податками, митні збори є дієвими засобами не тільки системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності, але й інструментами податкової політики держави.

Страницы: 1, 2

Голосование

Как вы оцениваете работу нашего сайта? Отлично Хорошо Нормально Плохо Результаты