Важливо, щоб учні ставилися до правил культури спілкування позитивно. Неможливо примусити бути вихованим, якщо людина цьому чинить опір. Вихованість - така якість, яку не можна примусово, штучно прищепити. Вона виростає лише в результаті власної роботи дитини над собою. Необхідно знати норми етикету. Існує також цілий ряд найбільш загальних вимог, що виражають основні норми поведінки в будь-якій сфері людського життя: ввічливість, скромність, тактовність, охайність, вихованість, доброзичливість. Усі вони пов'язані з увагою, добрим ставленням до оточуючих людей в міжособистісному спілкуванні.
Хороші манери, дотримання норм етикету, вихованість споконвічно цінуються й шануються, бо за ними стоять глибока духовність, багатий внутрішній світ людини. Треба мати міцні звички, щоб їх додержуватися. Та найголовніше - потрібно хотіти бути вихованим.
Для різних видів мовленнєвої діяльності суспільство формує певні правила їх здійснення. Правила ведення мовлення, чи етикет мовлення, поділяються на правила для мовця і слухача. Правила для мовця:
· Доброзичливе ставлення до співрозмовника, повага до адресата.
· Необхідно виявляти доречну у певній ситуації ввічливість (враховувати стать, вік, службовий чи суспільний статус тощо). Треба знімати надмірну категоричність.
· Мовцеві не рекомендується ставити в центр уваги своє «я», нав'язувати свої думки й оцінку подій.
· Необхідним для мовця є відокремлення власного «я» слухача у центр уваги.
· Мовцеві треба вміти вибирати тему для розмови, доречну в кожній ситуації, яка є цікавою, зрозумілою партнерові.
· Мовець повинен стежити за логікою розгортання тексту, за тим, щоб висновки не були протиріччям задуму бесіди.
· Мовець повинен пам'ятати, що межа смислового сприйняття і концентрації уваги у слухача - обмежені.
· Мовцеві необхідно постійно відбирати мовні засоби відповідно до вибраної тональності тексту, орієнтуючись не тільки на адресата, але й на ситуацію спілкування загалом, на офіційність або неофіційність ситуації.
· Мовець повинен пам'ятати, що в усному контактному безпосередньому спілкуванні слухач не тільки чує, але й бачить його, отже, сприймає жести, міміку, пози, загальну манеру триматися при розмові й культуру поведінки.
Правила для слухача:
· Необхідно перервати всі справи й уважно вислухати мовця.
· Слухаючи, необхідно доброзичливо, з повагою і терпляче ставитися до мовця, бути тактовним.
· Намагатися не перебивати мовця, не вставляти недоречних зауважень, не переводити власне слухання у говоріння.
· Слухаючи, треба перевести в центр уваги мовця та його інтереси.
· Необхідно вміти вчасно оцінити мовлення співрозмовника, погодитися чи не погодитися з ним, відповісти на питання.
РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу і культури спілкування
Найважливіший колектив, якому належить старшокласник і під впливом якого формується його особистість - це шкільний клас. Учнівський колектив, відмічає Л.І. Новікова, з одного боку - “функція педагогічних зусиль дорослих, так як проектується дорослими і розвивається під їх прямим і непрямим безпосереднім або опосередкованих впливом. З одного боку - він є явищем, яке розвивається спонтанно, так як діти потребують спілкування і вступають в спілкування не лише по встановленим дорослими рецептам.
Ця подвійність знаходить своє відображення в подвійній структурі колективу: формальній, яка визначається через задану організаційну структура, систему ділового спілкування, набір діяльності, і неформальну, яка складається в процесі вільного спілкування дітей” [2]
Для школяра важливо не просто виконання якоїсь соціальної ролі, але й те, щоб ця роль відповідала його індивідуальності. Він прагне, щоб структура ділових стосунків в класі максимально відповідала структурі міжособових стосунків. Але в той же час в межах організованого колективу “питання стосунків товариша до товариша - це не питання дружби, не питання любові, не питання сусідства, а це питання відповідальної залежності” [35]
Старший шкільний вік - це період виробітки поглядів і переконань, формування світогляду. В юнацькому віці вже чітко видно направленість особистості. Юнацька особистість ніколи не буває однозначною. Вона завжди суперечлива і мінлива.
Критерії, які визначають соціометричний статус старшокласника в його класному колективі, складні і багатогранні. По даним Коломенського, на першому місці тут стоїть вплив на однолітків (значення цієї якості з віком неухильно зростає) і, як у молодших підлітків, фізична сила; на другому місці - моральні якості, які безпосередньо проявляються в спілкуванні, і суспільна робота; далі йдуть інтелектуальні якості і добре навчання, працелюбство і навички праці, зовнішня привабливість; на останньому місці стоїть прагнення командувати. По даним Б.М. Волкова, десятикласники більш за все цінують якості особистості, які виявляються в спілкуванні, взаємодії з товаришами (чесність, готовність допомогти в складну хвилину). В дослідженні А.М. Лутошкіна дається інша послідовність переваг: інтелектуальні якості, відношення до людей (доброта, чуйність), моральні якості, вольові, ділові, зовнішні дані.
З цих даних видно, що соціометричний статус невід’ємно пов’язаний зі спілкуванням старшокласників.
Для експериментального дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу з культурою спілкування старшокласників ми обрали такі методики: методика “Соціометрія” і методика “Потреба в спілкуванні”.
В дослідженні взяли участь 27 дослідних. Робота була проведена на базі ЗОШ №5 м. Дубна в 10-А класі.
Методика “Соціометрія”. Між складом групи і кожним з її членів складається певна система стосунків, в якій кожний отримує своє місце. Для виявлення статусу членів групи застосовується соціометричний метод Дж. Морено, який дозволяє кількісно визначити кількість виборок, отриманих кожним школярем по діловим, рольовим, емоційним критеріям. На основі цих даних будується соціометрична матриця, на якій чітко виражене місце кожного члена групи в її ієрархії. Рангові місця групи, як правило, розподіляються наступним чином:
Лідери (ведучі). На ці місця претендують особи, здатні до активної взаємодії, прийняттю відповідальних рішень, управлінню людьми, творчої ініціативи. Їх реальний рейтинг визначається вибором групи - більше 50% вибору (від 50 до 100%).
Переважні. Наступні за рейтингом за лідерами (від 10 до 50%). До них відносять актив робочої групи, в складі якого переважають люди, здатні бути активними виконавцями, але серед них є і такі, хто в певних обставинах здатний зайняти лідерське місце.
Відвернені. Маючі не більше 10% вибору і низький рейтинг в групі. Вони або неактивні в спільній діяльності, або не змогли встановити позитивні ділові і особові стосунки з членами групи.
Ізольовані. Які не отримали вибору і стоять поза групою. Для них характерне невизнання їх групою і небажання з ними співпрацювати.
Ця методика дозволяє визначити положення дослідного в системі міжособових стосунків тієї групи, до якої він належить.
Перед початком дослідження, члени групи, які зібрались в класі, отримують інструкцію наступного змісту:
“Ваш клас існує вже давно. За час спільного життя і спілкування одне з одним, ви, мабуть, змогли непогано взнати один одного, і між вами склались певні особисті і ділові стосунки, симпатії і антипатії, повага, неповага один до одного тощо. Будь ласка, дайте у цьому зв’язку відповідь на наступні запитання, дописавши в них свої відповіді на окремому листі паперу. Його необхідно підписати, щоб ми могли судити про те, хто і кого обирає.
Кому з однокласників в першу чергу, другу і третю ти розповіси про те, як провів час в компанії друзів? (емоційне спілкування).
Хто з однокласників може вказати на твої недоліки, кого б ти послухав? (Довірче спілкування).”
Учні підписують свої листки і на кожне питання записують в суворій послідовності три прізвища. Вибір здійснюється лише із членів досліджуваного колективу.
Число виборів, отриманих кожним учнем, характеризує його місце в системі особистих стосунків, іншими словами, визначає його соціометричний статус.
По першому питанню (Емоційному спілкуванню).
Лідери: від 5 і більше виборів.
Переважні: 4-3 вибори.
Відвернені: 2-1 вибір.
Ізольовані: 0 виборів.
По другому питанню (Моральне спілкування).
Лідери: від 4 і більше виборів.
Переважні: 3-2 вибори.
Відвернені: 1 вибір.
Ізольовані: 0 виборів.
Результати дослідження доречно оформити в вигляді таблиці, в які подаються індивідуальні коефіцієнти по кожному виду спілкування.
Таблиця 2.1
|
№ |
Прізвище |
Емоційне спілкування |
Моральне спілкування |
||
|
1 |
Арутюнян А. |
1 |
Відвернений |
1 |
Відвернений |
|
2 |
Багалюбський Д. |
1 |
Відвернений |
1 |
Відвернений |
|
3 |
Бапрова А. |
2 |
Відвернений |
2 |
Переважний |
|
4 |
Байла В. |
5 |
Лідер |
4 |
Лідер |
|
5 |
Вінокурова С. |
5 |
Лідер |
3 |
Переважний |
|
6 |
Глядя К. |
4 |
Переважний |
3 |
Переважний |
|
7 |
Демченко Д. |
1 |
Відвернений |
1 |
Відвернений |
|
8 |
Ємельяненко А. |
5 |
Лідер |
3 |
Переважний |
|
9 |
Іванова О. |
4 |
Переважний |
3 |
Переважний |
|
10 |
Іщенко Н. |
0 |
Ізольований |
0 |
Ізольований |
|
11 |
Кориш К. |
1 |
Відвернений |
0 |
Ізольований |
|
12 |
Левченко В. |
5 |
Лідер |
5 |
Лідер |
|
13 |
Літкевич Д. |
3 |
Переважний |
3 |
Переважний |
|
14 |
Літовко В. |
3 |
Переважний |
3 |
Переважний |
|
15 |
Луньова К. |
3 |
Переважний |
2 |
Переважний |
|
16 |
Максименко А. |
1 |
Відвернений |
1 |
Відвернений |
|
17 |
Малахова Т. |
1 |
Відвернений |
1 |
Відвернений |
|
18 |
Мальований А. |
4 |
Переважний |
2 |
Переважний |
|
19 |
Манзя О. |
0 |
Ізольований |
0 |
Ізольований |
|
20 |
Мітрофанова А. |
1 |
Відвернений |
1 |
Відвернений |
|
21 |
Нікрасова К. |
5 |
Лідер |
2 |
Переважний |
|
22 |
Павленко М. |
0 |
Ізольований |
0 |
Ізольований |
|
23 |
Пєньпаула Л. |
3 |
Переважний |
3 |
Переважний |
|
24 |
Полях С. |
4 |
Переважний |
5 |
Лідер |
|
25 |
Рибалка С. |
2 |
Відвернений |
3 |
Переважний |
|
26 |
Скиба П. |
2 |
Відвернений |
2 |
Переважний |
|
27 |
Тихонін К. |
2 |
Відвернений |
2 |
Переважний |
Звідси видно, який соціометричний статус займає кожний з учнів.
Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок про те, що у класі при емоційному спілкуванні більше всього переважає відвернених (40%), відповідно переважних - 30%, лідерів - 19%, що свідчить про те, що діти, які складають групу лідерів, орієнтовані на рівноправність в спілкуванні, вона заснована на взаємоповазі, повазі і довір’ї, взаємопорозумінні і взаємному вираженні, відкритості, розвитку, ізольованих - 11%, такі учні намагаються придушити особистість співрозмовника, не бажаючи розуміти співрозмовника, при цьому вимагаючи згоди з власною позицією. Вони не рахуються з чужою точкою зору, відкидаючи її.
При моральному спілкуванні у класі більше переважних - 52%, відвернених - 22%, ізольованих - 15 % та лідерів - 11%.
Методика «Потреба в спілкуванні».
Інструкція
У бланк відповідей впишіть «так» (або поставте «+») поруч із номером твердження, якщо ви згодні з ним. Якщо ж ви не згодні із твердженням, то напишіть «ні» (або поставте «-») (Додаток 1).
Бланк відповідей
|
1. |
17. |
24. |
3. |
15. |
|
2. |
18. |
26. |
4. |
16. |
|
7. |
19. |
28. |
4. |
25. |
|
8. |
20. |
30. |
6. |
27. |
|
11. |
21. |
31. |
9. |
29. |
|
12. |
22. |
32. |
10. |
|
|
13. |
23. |
33. |
|
|
|
14. |
|
|
|
|
сума «так»
сума «ні»
Обробка результатів
1. Підрахувати кількість відповідей «так» у першому, другому й третьому стовпчиках бланка відповідей,
