Проте психолог не повинен прагнути до досягнення батьками дитини тверезості і не повинен акцентувати увагу на тому, аби змінити батьків.
Взаємини з людьми поза сім'єю можуть також створити структуру для виживання дитини і для зростання її як особи. Дружба з однолітками зіграє важливу роль в здоровому особистому розвитку дитини. Тому психолог повинен приділити значну увагу тому, аби допомогти дітям алкоголіків розвинути стосунки з їх однолітками.
При роботі з дітьми, в яких мало здорових стосунків з однолітками, психолог може зосередитися на розвитку у них різних соціальних навиків. Наприклад, деякі психологи можуть заохочувати відвідини дитиною різних суспільних заходів, де він або вона може познайомитися з новими людьми. Діти з сімей алкоголіків, в яких погано розвинене відчуття власної гідності, явно бачать себе як людей нецікавих і вважають, що нікому не подобається з ними розмовляти.
Діти, зростаючі в сім'ї алкоголіка, часто переконані, що вони не володіють ресурсами або методами для зменшення п'янок або бійок свого батька. Ця втрата відчуття контролю, що відчувається, може перейти в інші аспекти життя, включаючи навчання в школі. Більш того, це відчуття безпорадності може проникнути у всі аспекти їх життя.
Одна із стратегій при роботі з дітьми алкоголіків полягає в тому, аби допомогти їм зрозуміти, що вони не можуть змінити чужу поведінку, дія якої їм може доведеться переносити. Проте вони можуть навчитися стримувати свою особисту поведінку, досягнення і відчуття. Якщо психолог допоможе дитині розвинути відчуття самовладання над власним життям, він сприятиме відкриттю клієнтом того, що він або вона – це особа з правильними відчуттями, якостями і здібностями. При роботі над відчуттям безпорадності, розвиток у дитини відчуття самоцінності може привести до знаходження клієнтом внутрішніх ресурсів. Ці ресурси можуть поліпшити здібності дитини визначати результати поведінки своїх батьків-алкоголіків, хоча вони не можуть стримувати поведінки своїх батьків [37, с. 10].
Іншими словами, важливо, аби діти алкоголіків, подібно до інших, розвинули відчуття особистої відповідальності за багато що, що з ними станеться.
Допомога дітям алкоголіків в тому, аби розібратися в своїх відчуттях і встановити ефективні стосунки з іншими людьми, буде дуже корисна для подолання дії батька-алкоголіка і запобігання розвитку алкоголізму у самої дитини. Якщо психологові удасться розвинути у своїх пацієнтів самовпевненість, то успіх психолога перевершить просто допомогу дитині в тому, як вижити в сім'ї алкоголіка. В такому разі, допомога психолога може означати, що дитина не стане одним з 25-30% дітей алкоголіків, хто самі стали алкоголіками.
Сьогодні великою проблемою є вживання алкоголю в сім'ї, тому що від вживання алкоголю перш за все страждають діти. Дитина може постраждати вже під час зачаття, якщо жінка під час вагітності приймала спиртне – є великий ризик порушення центральної нервової системи і дефекту органів дитяти, аж до розумової відсталості. Крім того, алкоголізм в сім'ї створює комплекс негативних макросоціальних дій на дитину.
Тому навіть якщо фізичний стан дитини не викликає побоювань і розвивається благополучно, дитина насилу адаптується соціально, у таких дітей із-за неправильного виховання часто з'являються поведінкові і особові відхилення, які утрудняють розвиток нормальної поведінки і соціальної адаптації.
Алкогольна залежність – це хвороба. А значить, можлива схильність до неї, як до будь-якої іншої хвороби. Не завжди людина знає, які гени в нім закладені. За статистикою, якщо п'є батько, то у сина в чотири рази більше шансів отримати алкогольну залежність, чим у його однолітка з непитущої сім'ї.
Для підлітка небезпечна будь-яка доза. Але вже, зрозуміло, вона має бути менше дорослої. Грізний симптом реальної небезпеки – стан задоволення від сп'яніння. Ну, а як профілактика звикання до алкоголю необхідні хоч би найпростіші знання про нього. Якщо ж говорити про якусь загальну установку, то вона проста: пиття не повинне ставати нормою буття
Отже, як слідство «алкогольних» традицій в сім’ї стає розвиток алкоголізму у таких дітей. Кожна дитина чи підліток з різних причин починає вживати алкогольні напої, але у кожного молодого алкоголіка знайомство з алкоголізмом наводить до характерних змін залежно від віку.
У період до 10-11 років дитя стикається з алкоголем дуже рідко частіше в лікувальній меті – розтирання, знезараження, очищення рани, або це відбувається випадково, коли дитина пробує незнайому рідину, яка у результаті відразу викликає відразу.
Поступово дорослішаючи, дитина починає замислюватися про алкоголь, постійно помічаючи спиртні напої на родинних торжествах і багаточисельних святах, тепер алкоголь і свята стають для нього речами невіддільними один від одного. У віці 14-15 років підліток вже починає вживати алкоголь в компанії, намагаючись не відстати від своєї компанії, від своїх однолітків, показуючи тим самим свою «хоробрість» і «дорослість». В основному це властиво хлопчикам, у дівчаток же перше знайомство з алкоголем найчастіше обмежується парою чарочок на честь торжества без будь-якого роду похваляння і встановлення алкогольних рекордів.
Знайомство з алкоголем може зіпсувати підлітка, тому що стоїть раз доторкнутися до спиртного, і психологічний бар'єр залишається у минулому, а підліток починає вважати себе настільки дорослим, аби з ким завгодно і коли завгодно. Підліткову психіку відрізняє прагнення наслідувати старшим і своїм батькам і все частіше виникаюче відчуття дорослості, яке підштовхує їх до вживання алкоголю. Багато підлітків помилково уявляють собі початок дорослого життя, пов'язуючи її з початком вживання алкоголю.
Деякі підлітки вживають алкоголь для хоробрості або від нудьги, аби розвеселити себе і свою компанії, такий мотив формує алкоголізм як один з видів поведінки правопорушників. Такі підлітки більше хуліганять, порушують порядок, практично не цікавляться літературою, театром, музикою, суспільною діяльністю, втрачають інтерес до саморозвитку, в їх житті переважає порожнє проведення часу – самий відповідний ґрунт для розвитку дитячого алкоголізму.
Виділяють п'ять основних етапів розвитку алкозалежності у дітей:
1. На першому етапі, тривалість якого складає 3-6 міс., відбувається звикання до спиртовмістовних напоїв. При цьому чималу роль грає соціальне середовище, в якому перебуває дитина.
2. Для другого етапу, що становить порядку 1 рік, характерне регулярне вживання алкоголю, збільшення доз, кратності прийому. У цей період відбувається зміна поведінкових реакцій підлітка, проте припинення прийому алкоголю саме в цей період дає досить стабільний позитивний терапевтичний ефект.
3. Третій етап супроводиться розвитком стійкої психічної залежності. Його тривалість складає від декількох місяців до декількох років. Впродовж цього періоду, підліток втрачає контроль над кількістю алкоголю, що приймається, його якістю, зростає в 3-4 рази толерантність до етанолу, що наводить до формування першої стадії хронічного алкоголізму.
4. Четвертий етап характеризується хронічною стадією алкогольної залежності з досить яскравий вираженим синдромом абстинента. Причому на відміну від дорослих, абстиненція у дітей настає при вживанні великих доз алкоголю, а за часом - менш тривала.
5. На п'ятому етапі формується стійка алкозалежність, настає деменція, діти стають злісними (особливо, якщо є нейрофізіологічні передумови), асоціальними, інтелектуально деградують. Дуже часто на останньому етапі, на тлі підвищеної толерантності до алкоголю, відбувається приєднання вживання інших дурманних, токсичних речовин – ацетон, клей, наркотики.
Дитячий алкоголізм досить складний в плані лікування, оскільки особа дитини, як така ще не сформована, а ваговитих мотивацій, які дієві для дорослих, у дитини немає.
На жаль, мова йдеться про те, що явище дитячого алкоголізму давно вже стало соціальною державно проблемою, яка вимагає негайного рішення.
Ми не завжди задумувалася про актуальність досліджуваного явища. Розвиток алкоголізму є одним із недоліків соціально-педагогічної роботи. Говорячи про недоліки, мається на увазі, те що людина, яка не має відношення до соціально-педагогічної діяльності не завжди розуміє всю складність проблеми розвитку алкоголізму, а тим більше не знайома з методами, формами роботи. Після поглибленого ознайомлення з даним напрямом соціально педагогічної діяльності, можна переконатися, що суспільство практично не могло обійтися без цієї проблеми. Протягом попередніх років держава взяла на себе відповідальність створити всі необхідні умови для того, щоб попередити і в тому числі боротися з негативними явищами, які виникають у суспільстві. На сьогоднішній день відчутні зрушення, оскільки випущено в друк безліч літератури, яка вчить як правильно виховувати дитину і себе щоб запобігти діям та вчинкам, спричиняються через мутаційне, викривлення світобачення.
Отже, слід мати на увазі, що зростання добробуту саме собою зовсім не вирішує проблеми алкоголізму, негативних явищ, що підтверджуються на прикладі багатьох економічно розвинутих країн. Соціальна система здатна як створювати привід і мотиви для вживання спиртного, так і обмежувати його розповсюдження. Тому чим менше в особи можливостей для подолання важких ситуацій, тим швидше людина вдається до спиртного і тим менша ймовірність вольового впливу, спрямованого проти споживання алкоголю. Пияцтво як наслідування, «без причин» розповсюджується тим швидше, чим терплячіше до нього ставляться оточуючі.
Падіння моралі добробуту значної частини населення пов’язане саме з алкоголізмом та усіма негативними явищами, які існують у суспільстві. Таким чином проблема схильності до алкоголізму є однією з проблем соціально-педагогічної діяльності. Тому одним із найважливіших напрямів соціально-педагогічної діяльності для молоді є профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі (наркоманії, алкоголю, тютюнопаління, Сніду). Програми профілактики негативних явищ розраховані на проведення профілактичної роботи передусім серед неповнолітніх та молоді, їхніх батьків, та професійної допомоги, що надається педагогічним колективам навчальних закладів. У процесі профілактичної роботи надається перевага масовим формам роботи, через які порушуються питання профілактики негативних явищ саме у молодіжному середовищі.
Основним масовими формами, які широко використовуються в профілактичній роботі є просвітницька робота, яка включає лекторії, виступи по радіо, в телепередачах по формуванню і збереженню знань і навичок здорового способу життя, розрахований на широкий загал дітей та молоді. Проте, однією із найпоширеніших, ефективніших форм профілактичної роботи, що досить часто використовується у практиці, залишається лекційна робота, що насичується новітніми технологіями та прийомами. Тому, що під час лекцій можна використовувати профілактичні програми вітчизняних та зарубіжних авторів. Проводити дискусії, вікторини, рольові ігри.
Отже, потрібно працювати над тим, щоб профілактична робота крокувала в ногу з потребами молоді, щодо переконань, поглядів, щоб форми даної роботи були цікавими, а здоровий спосіб життя був престижний.
Список використаних джерел та літератури
І. Джерела
1. Закон України «Про охорону дитинства» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – №30. – С. 142.
2.
Конвенція
ООН «Про права дитини». Ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 //
режим доступу: #"_Toc231887392">Додаток 1
Карта сім'ї
Матеріал: перелік питань (був запропонований соціальним педагогом).
Інструкція: заповнюється соціальним педагогом.
1. Прізвище, ім'я, по батькові дитини.
2. Яку освітню установу відвідує.
3. Вік.
4. Домашня адреса (по прописці і фактичний).
5. Батьки: мати:
батько:
6. Вік батьків.
7. Освіта батьків.
8. Рід занять батьків і їх професія.
9. Скільки років існує сім'я.
10. Тип сім'ї (детально охарактеризувати).
11. Склад сім'ї (перерахувати всіх що спільно проживають і вказати міру спорідненості).
12. Матеріальне положення сім'ї (вказати дохід на кожного члена сім'ї, здобуття посібників, пенсій, дотацій і так далі).
13. Житлові умови:
– нормальні (облаштована квартира, будинок);
– невпорядкована квартира, кімната, гуртожиток;
– детально описати всі особливості.
14. Стосунки в сім'ї.
15. Неблагополуччя сім'ї (описати, в чому воно виявляється).
16. Спадкові хвороби.
17. Педагогічна-психологічна культура: матері:
батька:
18. Знання інтересів дітей.
19. Турбота батьків про дітей.
20. Суть конфліктів батьків з дітьми.
21. Аналіз ситуації в сім'ї.
22. Наявність допомоги сім'ї (хто і яку допомогу вже надавав сім'ї, які її результати).
23. Яких видів допомоги потребує сім'я.
24. Які відомства і установи необхідно підключити до роботи з даною сім'єю і її окремими членами.
25. Які проблеми існують у дитяти в освітній установі.
26. Яка допомога освітньої установи дитяті.
27. Хто в даний момент робить істотний вплив на формування дитяти в сім'ї.
28. Який вплив на поведінку дитяти роблять друзі, оточення, родичі і так далі
29. Які помилки мають місце в наданні допомозі сім'ї і дитяті.
30. Що заважає батькам у вихованні дітей (недолік вільного часу, незнання вікових особливостей, відсутність єдиних вимог у вихованні, інші причини).
31. Які недоліки властиві, на думку батьків, їх дітям (байдужість, егоїзм, споживач, небажання вчитися, жорстокість, лінь, грубість, неуважність, жадність, несамостійність, погані здібності і так далі).
32. Цілі роботи з сім'єю.
33. Основні напрями роботи для складання програми.
Додаток 2
Бесіда з батьками
Матеріал: перелік питань.
Інструкція: батькам пропонується відповісти на 10 питань.
1. Як ви думаєте, чи вживає ваше дитя спиртні напої?
2. З чим це пов'язано?
3. На ваш погляд, де він може їх вживати?
4. Чи прийнято у вас в сім'ї вживати спиртні напої?
5. Чи проводите ви з підлітком бесіду на тему «Алкоголізм»?
6. Скільки часу ви приділяєте своєму дитяті?
7. На ваш погляд, що більше впливає на дитяти в підлітковому віці: сім'я або його довкілля?
8. Чи всі ви знаєте про друзів вашого дитяти?
9. Які стосунки у вас в сім'ї?
10. Чи користуєтеся ви якою-небудь літературою по вихованню свого дитяти або використовуєте лише свій особистий досвід?
Додаток 3
Бесіда з підлітком
Матеріал: низка запитань.
Інструкція: підліткові пропонується відповісти на низку запитань.
1. Чи контролюють батьки вживання вами спиртних напоїв?
2. Чи карають вас за вживання спиртних напоїв?
3. Чи вживають ваші батьки спиртні напої у вашій присутності?
4. Як часто вони це роблять?
5. З чим пов'язано вживання ними спиртних напоїв і так далі
Додаток 4
Бесіда з педагогами школи
Матеріал: перелік питань в усній формі.
Інструкція: педагогам пропонується відповісти на низку запитань.
1. Певний час пропрацювавши в школі, як ви думаєте, яка міра впливу алкоголізму батьків на соціалізацію підлітків?
2. Чи зустрічалися у вашій практиці випадки негативного впливу на підлітка?
3. Чи є на даний момент такі випадки?
4. Як ви можете охарактеризувати особу таких підлітків, їх поведінку?
5. Яке ваше власне відношення до таких підлітків?
6. На ваш погляд, в якому віці відбувається знайомство з алкоголем?
7. Не могли б ви зараз назвати причини, спонукаючі до вживання спиртних напоїв?
8. Яка з них є основною (займає перше місце)?
9. Яку роботу проводите ви по попередженню алкоголізму серед дітей і підлітків?
10. Чи має вона результати?
Додаток 5
Тест
«Визначення підлітків, що потребують антиалкогольної допомоги»
Матеріал: перелік питань на аркуші паперу.
Інструкція: підліткові пропонується вивчити тест і відповісти на 14 питань.
1. Перше в житті вживання алкоголю залишило у вас приємні спогади?
2. Алкоголь для вас – засіб зайняти вільний час?
3. Ваші друзі випивають частіше два раз на місяць?
4. Розмови про випивку викликають у вас бажання випити?
5. Чи приходила вам коли-небудь думка про необхідність скоротити вживання алкоголю?
6. Чи з'являлося у вас коли-небудь відчуття провини або досади у зв'язку з вживанням алкоголю?
7. Чи вважають деякі ваші знайомі, що ви багато п'єте?
8. Чи вважають деякі ваші рідні або родичі, що ви багато п'єте?
9. Чи буває вам важко провести день народження або свято, абсолютно не випиваючи.
10. Чи буває вам важко утриматися від прийому алкоголю?
11. Чи були у вас будь-коли неприємності в навчанні або на роботі із-за вживання алкоголю?
12. Чи затримувалися ви дружинниками або міліцією в стані сп'яніння?
13. Чи забували ви частина минулого вечора після виписки?
14. Чи траплялося вам випивати вранці, натщесерце, аби поліпшити свій стан?
